Решение № 139940396, 22.09.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/884/26

Провадження № 2/702/898/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

сторони - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал» (далі по тексту ТОВ «Юніт Капітал») 13.08.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 348,75 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 29.03.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 389921846 на суму 3 500,00 грн у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 500,00 грн шляхом перерахування через банк провайдер.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язаку із чим загальна сума становить 7 000,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 33 від 02.07.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

14.02.2022 TOB «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 14/02/22/-01 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 1 від 14.02.2022 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 23 292,50 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 23 292,50 грн, яка складається з: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 348,75 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом та 4 943,75 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ заборгованість за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019 року у розмірі 18 348,75 грн та судові витрати.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.08.2024 було залишено позов без руху.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.08.2026, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Просить справу розглядати у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за місцем своєї реєстрації, жодних заяв чи клопотань не подавав, правом на надання відзиву на позов не скористався.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

29.03.2019 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 389921846 (далі договір № 389921846 від 29.03.2019) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 8 - 9).

Відповідно до п. 1.1. 1.6. договору № 389921846 від 29.03.2019 за цим договором товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 3 500 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього договору.

Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 28 (двадцять вісім) днів.

Кредит надається строком на 28 (двадцять вісім) днів.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,95 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом (далі «процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору.

З урахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 346,75 відсотків річних.

Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 3.1., 3.2. договору № 389921846 від 29.03.2019 сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України.

Порушенням умов цього договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання кредиту позичальником при використанні недостовірної, неповної, або помилкової інформації.

Відповідно до п. 4.1. 4.5., 4.9. договору № 389921846 від 29.03.2019 невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»). Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

Сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3. договору, або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 1.4. 1.5. договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту таким чином, зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого в п. 1.3. договору.

Сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2 договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Всі терміни не визначені в даному договорі, використовуються у значеннях, визначених правилами та/або чинним законодавством України.

Позичальник підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України; отримав кредит не на споживчі цілі; інформація надана товариством з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з додатком № 1 до договору № 389921846 від 29.03.2019 графіку розрахунків, який зокрема підписаний відповідачем, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, сторони погодили наступний графік розрахунків: термін платежу 26.04.2019; суму кредиту 3 500,00 грн; нарахований процент 931,00 грн; до сплати 4 431,00 грн.

Сукупна вартість кредиту складає 126,60 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 4 431,00 грн (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 26,60 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 931,00 грн (у грошовому виразі) 2) суму кредиту у розмірі 3 500 грн (у грошовому вираженні).

У випадку надання кредиту не в день укладення договору, термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту, та є 28 днем користування кредитом починаючи з дати отримання кредиту позичальником.

Цей графік розрахунків укладений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної зі сторін, та є невід`ємною частиною договору № 389921846 від 29.03.2019 (а.с. 9 зворотна сторона).

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 29.03.2019, ОСОБА_1 29.03.2019 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою про отримання грошових коштів в сумі 3 500 грн, строк кредиту 28, зазначено номер карти 4149 43хх хххх 6607 (а.с. 15).

За змістом позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту у сумі 7 000 грн та зазначає, що згідно х умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 500 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7 000 грн.

Разом з цим, кредитний договір № 389921846 від 29.03.2026 не передбачає умов, відповідно до яких збільшується сума кредиту, будь-яких доказів щодо укладення додаткового договору на суму 3 500 грн матеріали справи не містять, а тому доводи позивача в цій частині є необгрунтовані.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила) визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником (а.с. 10 - 14).

Відповідно до п. 3.1., 3.4., 3.9., 3.12. Правил з метою отримання кредиту позичальник, ознайомившись з правилами, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов`язкові.

За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної карти позичальника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.

Сума кредиту визначається кредитодавцем на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності клієнта за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення.

Товариство інформує позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту СМС - повідомленням на телефонний номер та електронним листом на електронну пошту позичальника, зазначені у заявці, а також відповідним повідомленням в особистому кабінеті.

Згідно з п. 4.1, 4.3. Правил за користування кредитом клієнт виплачує кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в договорі.

Позичальник зобов`язаний сплатити кредит та проценти за користування кредитом не пізніше строку, передбаченого договором.

Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, передбачено покрокові дії споживачів, які мають намір укласти електронний договір (а.с. 16 - 22).

Згідно з алгоритмом дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів, передбачено технологію (порядок) укладення договору (а.с. 23 - 24).

На підтвердження укладення додаткового договору та перерахування грошових коштів у сумі 3 500 грн представником позивача надано довідки ТОВ «Таліон Плюс» (проміжного кредитора) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісного кредитора).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яка підписана директором ТОВ «Таліон Плюс» позичальник ОСОБА_1 29.03.2019 о 2:55 подав заявку на отримання кредиту, договір відправлено позичальнику 29.03.2019, акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором E22UPH87 відбувся 29.03.2019 о 0:00:00, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 29.03.2019 о 2:56:58 год. Додаткові угоди до договору: збільшення суми кредиту: 29.03.2019, сума 3 500,00 грн (а.с. 82).

Згідно з довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 389921846/26052026/Э від 26.05.2025 та № 389921846/26052026/Э від 26.05.2025 на виконання кредитного договору № 389921846 від 29.03.2019 (далі договір), укладеним між позичальником/отримувачем ОСОБА_1 та кредитодавцем/платником ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на платіжну кратку ОСОБА_1 4149-43XX-XXXX-6607, перераховано грошові кошти: 29.03.2019 о 2:56:58 в сумі 3 500,00 грн та 29.03.2026 о 18:38:55 в сумі 3 500,00 грн (а.с. 84).

Суд вважає ці довідки видані ТОВ «Таліон Плюс» (проміжним кредитором) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісним кредитором) недопустимими доказами, оскільки без узгодження конкретних умов між кредитором і позичальником, довідки не можуть підтверджувати кредитних правовідносин між сторонами (щодо надання другого траншу). Крім цього, відповідно до довідок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» другий транш у розмірі 3500 грн виданий на виконання умов договору № 389921849, однак за умовами цього договору сторони узгодили видачу кредитних коштів у розмірі лише 3 500 грн.

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приват Банк» № 20.1.0.0.0/7-260826/81283-БТ від 01.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_1 . Фінансовий номер на який відправляється інформація - +38068 66-98-038. Номер знаходився і анкетних даних клієнта.

Згідно з випискою за договором б/н за період 29.03.2019 до 03.04.2019 на рахунок ОСОБА_1 платіжна карта отримувача: НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 3 500,00 грн 29.03.2019, 3 500,00 грн 29.03.2019, 5 000 грн 30.03.2019, 3 500 грн 02.04.2026, 1000 грн - 03.04.2019, деталі операції переказ із картки.

За змістом цієї виписки неможливо ідентифікувати кредитора, який перераховував грошові кошти ОСОБА_1 , а тому цей доказі в частині надання другого траншу в сумі 3 500 грн суд до уваги не бере.

Відповідно до розрахунком заборгованості, проведеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019 становить 18 399,50 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 518,50 грн заборгованість за відсотками (а.с. 26 - 27).

Як встановлено зі змісту договору, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб - сайту кредитодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки вказаної клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст. 11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора отриманого від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" отримало персональні дані відповідача ОСОБА_1 та використало їх у власних цілях.

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

28.11.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт), укладено договір факторингу № 28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 30 35, 40).

Згідно з розділом 2 договору факторингу № 28/1118-01 предметом договору є відступлення фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта.

Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій в додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

Згідно з п. 1.3. розділу 1 договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

В подальшому додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01, № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 продовжувались строки договору та договір факторингу викладався в новій редакції, зокрема і порядок відступлення права вимоги, доповнено умовою, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру права вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 35 зворотна сторона 39, 41, 42).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 33 від 02.07.2019, на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019, заборгованість за основною сумою боргу 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками 11 518,50 грн, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 18 518,50 грн, сума фінансування 1 050,00 грн (а.с. 43 - 44).

Згідно з протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 33 від 02.07.2019 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" узгодили, зокрема, наступне: клієнтом розглянуто та прийнято пропозицію фактора щодо фінансування під відступлення прав грошових вимог, визначених в реєстрі прав вимоги № 33 від 02.07.2019 року (далі реєстр), до всіх визначених в цьому реєстрі боржників та у визначеному реєстром обсязі. Клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 3 898. Даний протокол є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, який вчинено на підставах та умовах визначених в договорі (а.с. 45 зворотна сторона).

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 33 від 02.07.2019 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2019 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги № 33 від 02.07.2019 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 45).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс», заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019 становить 21 575,75 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 14 575,75 грн заборгованість за процентами (а.с. 28).

05.08.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (клієнт), укладено договір факторингу № 05/0820-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 46 - 50).

Відповідно до розділу 4 договору факторингу № 05/0820-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно з п. 1.3. розділу 1 договору факторингу № 05/0820-01 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з платіжною інструкцією № 742 від 29.10.2021, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Таліон плюс» грошові кошти, призначення платежу: оплата за реєстром № 7 прав вимоги від 28.10.2021, у відповідно до додаткової угоди № 2 від 03.08.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с. 54).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021, на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019, заборгованість за основною сумою боргу 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками 11 348,75 грн, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 18 348,75 грн, сума фінансування 287,00 грн (а.с. 52 - 53).

14.02.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт), укладено договір факторингу № 14/02/22 (із додатками), відповідно до якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 55 - 58).

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу № 14/02/22 від 14.02.2022 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Згідно з платіжними інструкціями № 83 від 29.08.2022, № 158 від 13.12.2022, № 178 від 10.01.2023, № 179 від 10.01.2023, № 194 від 20.01.2023, № 195 від 20.01.2023, № 205 від 06.02.2023, № 206 від 06.02.2023, № 237 від 27.02.2023, № 238 від 27.02.2023, № 375 від 07.08.2023, № 1829 від 22.03.2024, № 1832 від 25.03.2024, № 1833 від 25.03.2024, № 1837 від 25.03.2024, № 1852 від 26.03.2024, № 1853 від 26.03.2024 та № 1854 від 26.03.2024 ТОВ «Юніт Капітал» сплатило на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти, призначення платежу: часткові оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 14/02/2022 01 від 14.02.2022 (а.с. 61 - 69).

Згідно з додатком № 1 до договору факторингу № 14/02/2022 01 від 14.02.2022 - витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 14.02.2022, на підставі договору факторингу № 14/02/2022 01 від 14.02.2022 ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019, заборгованість за основною сумою боргу 7 000,00 грн, заборгованість за відсотками 11 348,75 грн, заборгованість по пені/штрафам 4 943,75 грн, загальна заборгованість відступленої грошової вимоги 23 292,50 грн (а.с. 59 - 60).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Оскільки, позивач ТОВ «Юніт Капітал» на підставі договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, укладеного між ТОВ «Таліон плюс», яке на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між первісним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Доказів про визнання договорів факторингу: № 14/02/2022-01 від 14.02.2022, № 05/0820-01 від 05.08.2020, № 28/1118-01 від 28.11.2018 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 29.03.2019 укладено договір 389921846 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку, що належить ОСОБА_1 , перерахувало кредитні кошти в сумі 3 500,00 грн.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні на рахунки ТОВ «Таліон плюс», ні на рахунки ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні на рахунки позивача.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит 28 днів, кінцева дата повернення кредиту 26.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів вчасно не виконав, кредитні кошти в строк не повернув.

Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 3 500,00 грн відповідачем не надано.

Відповідно до виписки з особового рахунку за договором № 389921846 від 29.03.2019 станом на 15.06.2026 заборгованість становить 23 292,50 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - прострочене тіло; 11 348,75 грн прострочені відсотки, 4 943,75 грн штрафні санкції (а.с. 29).

Враховуючи, що кошти в сумі 3 500 грн фактично отримані відповідачем в добровільному порядку кредитору не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 3 500,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача другого траншу в розмірі 3 500 грн, суд вважає, що ці вимоги позивачем не доведені, з дослідженого договору від 29.03.2019 № 389921846 вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем узгоджено суму кредиту у розмірі 3 500 грн, додаткових договорів між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 не укладалось, а тому без надання доказів про узгодження отримання кредиту в розмірі 3500 грн (другого траншу) надані докази (щодо перерахування коштів) не є належними та достатніми.

ТОВ «Юніт Капітал», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, суму заборгованості за відсотками у розмірі 11 348,75 грн.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору № 389921846 від 29.03.2019.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, строк на який надається кредит 28 днів, кінцева дата повернення кредиту 26.04.2019.

Згідно з п. 1.4. договору № 389921846 від 29.03.2019 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,95 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 389921846 від 29.03.2019 графіку розрахунків, розмір процентів становить 931,00 грн (а.с. 9 зворотна сторона).

Згідно з розрахунком первісного кредитора, заборгованість відповідача за відсотками за кредитним договором № 389921846 від 29.03.2019 становить 11 348,75 грн, розрахунок проведений за період з 29.03.2019 до 02.07.2019.

Як було встановлено судом вище, строк дії договору становить 28 днів, із 29.03.2019 до 26.04.2019, і саме за цей період позивач має право стягувати заборгованість за кредитом.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє наданий розрахунок заборгованості та наводить свій розрахунок, з урахуванням строку дії договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період з 29.03.2019 до 26.04.2019 (строк дії договору) становить 931,00 грн, що розраховується наступним чином (3 500,00*0,95/100) * 28 (кількість днів прострочення за період зазначений позивачем).

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягає до задоволення в розмірі 931,00 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 4 431,00 грн: за тілом кредиту в розмірі 3 500,00 грн та за відсотиками в розмірі 931,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 4 431,00 грн (тобто 24,15 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 642,97 грн, а судовий збір у сумі 2 019,43 грн суд покладає на позивача.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн надано: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26 - 02 від 20.01.2026, відповідно до якого отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгодженні сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (додаток № 1 до договору); додаток №1 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якого визначено вартість послуги за 1 годину; додаткову угоду № 25770353930 від 19.06.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, ОСОБА_1 , № кредитного договору 389921846 від 29.03.2019; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026), відповідно до якого вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання) становить 7 000,00 грн (а.с. 74 - 77).

Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання ОСОБА_2 правничої допомоги відповідно до договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026 на суму 7 000 грн.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 4 431,00 грн (тобто 24,15 % від заявленої вимоги), то розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 690,50 грн, а витрати у сумі 5 309,50 грн суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором № 389921846 від 29.03.2019 в розмірі 4 431 (чотири тисячі чотириста тридцять одну) грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 3 500,00 грн та за відсотками в розмірі 931,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові витрати в розмірі 2 293,47 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн 71 коп, які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 642,97 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 690,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВ «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333 м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Юлія ЖЕЖЕР