Приговор № 139939293, 11.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16048/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження за №№ 12026180000000256 від 29.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Рівне, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, не одруженої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , не будучи зареєстрованою фізичною особою-підприємцем, не маючи ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій та діючи з метою власного збагачення, у порушення вимог законодавства України щодо обігу підакцизних товарів здійснювала незаконне придбання та зберігання з метою збуту зазначених товарів.

Підпунктом 14.1.56-4 пункту 14.1 статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Підпунктом 14.1.107. пункту 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 215.1 ст.215 Податкового кодексу України передбачено, що до підакцизних товарів віднесено, тютюнові вироби, тютюн, рідини, що використовуються в електронних сигаретах та промислові замінники тютюну.

Згідно з ч. 8 ст. 21 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024, забороняється зберігання та/або реалізація тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, отримання яких не підтверджено: 1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем; 2) для суб`єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб`єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення; 3) для суб`єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024, роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється. Заборона, визначена абзацом першим цієї частини, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах (далі законодавство).

Всупереч зазначених вимог та за відсутності відповідної ліцензії ОСОБА_4 за невстановлених обставин здійснила незаконне придбання без марок акцизного податку та без товаросупровідних документів незаконно виготовлені рідини, що використовуються в електронних сигаретах, різних характеристик та в ємностях різних об`ємів, які з метою подальшого збуту, розмістила в магазинах (торгівельних місцях) із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що за адресою: АДРЕСА_3 та із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що за адресою: АДРЕСА_4 в яких здійснювала, незаконне зберігання зазначених товарів з метою збуту до моменту виявлення працівниками правоохоронних органів.

Так, ОСОБА_4 протягом невстановленого досудового розслідування точного часу, приблизно з початку квітня 2026 року до 12.05.2026, частину незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме рідин, що використовуються в електронних сигаретах зберігала з метою подальшого збуту в приміщеннях магазинів (торговельних місцях) із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 та із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому за адресою: АДРЕСА_3 до моменту виявлення та припинення незаконної діяльності працівниками поліції, зокрема:

568 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів у магазині (торговельному місці) із назвою «Fog Side» за адресою: АДРЕСА_2 ;

884 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів у магазині (торговельному місці) із назвою « Vape Art » за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 1.

Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи вчинення кримінального правопорушення з єдиним кримінально протиправним наміром, протягом невстановленого досудового розслідування точного часу, приблизно з початку квітня 2026 року до 15.05.2026, частину незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме рідин, що використовуються в електронних сигаретах зберігала з метою подальшого збуту в приміщенні магазину (торговельного місця) із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 до моменту виявлення та припинення незаконної діяльності працівниками поліції, зокрема:

- 1081 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів.

Вилучені незаконно виготовлені рідини являються підакцизним товаром та не відповідають вимогам та стандартам, що затверджені і зареєстровані у встановленому законодавством порядку, нормативним документам, що діють в Україні.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину за ч.1 ст.204 КК України визнала визнала свою провину повністю і з самого початку, і жодного разу не відмовилася від

цього визнання, активно допомагала слідству розповіла все чесно, нічого не приховуючи, її діями нікому не завдано шкоди, потерпілих у справі немає. Вона не отримала жодного прибутку чи вигоди не було збуту, лише зберігання. У справі відсутні будь-які обставини, які обтяжували б покарання. Це перше кримінальне провадження в її житті, і скоєне не належить до тяжких злочинів. Просить врахувати її матеріальне становище, адже закон прямо вимагає, щоб розмір штрафу визначався з урахуванням майнового стану особи. У неї немає офіційного доходу, немає нерухомості, проте є непогашені борги. Тому призначення їй штрафу в розмірі, більшому ніж мінімальний, означатиме по факту борг, який вона фізично не зможе виплатити протягом тривалого часу, а це, вважає, не наблизить його до виправлення, а лише загострить її й так складну ситуацію. Просить суд призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового процесу, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченого та доказів на підтвердження понесених процесуальних витрат, а також процесуальних документів щодо речових доказів. Обвинуваченому роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та її мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.

Оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні доведена повністю.

Таким чином, своїми діями, які виразилися в незаконному придбанні з метою збуту, зберігання з цією метою незаконно виготовлених інших підакцизних товарів - рідин, що використовуються в електронних сигаретах ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставини, які відповідно до положень ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які відповідно до положень ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

У п. 2 постанови №7 зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

У п. 4 вказаної постанови №7, Верховний Суд України зазначив, що виходячи з того, що встановлення пом`якшувальних та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Разом з тим, наведений у ч. 1 ст. 67 КК України перелік обставин, що обтяжують покарання, є вичерпним, тому суд не вправі посилатись у вироку як на обтяжуючі і враховувати при призначенні покарання інші обставини, не передбачені цією статтею (п. 6 постанови №7).

Відповідно до п. 1 постанови №7, суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вказані роз`яснення узгоджуються і з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19 жовтня 2006 року суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь - якого кримінального обвинувачення".

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Тому, вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_4 , покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети: кари, виправлення винної особи і запобігання вчиненню винним нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти росії" від 09 червня 2005 року, "Фрізен проти росії" від 24 березня 2005 року, "Ісмайлова проти росії" від 29 листопада 2007 року).

Тобто, суд має призначити покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання з урахуванням справедливості відносно конкретної особи, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 50 КК України).

Таким чином, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує наявність обставин,що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, дані про особу обвинуваченої, а також те, що вона повністю визнавши свою вину, щиро розкаялася, тому вважає доцільним призначити обвинуваченій покарання в межах санкції статті інкримінованої за вказане кримінальне правопорушення, у виді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання у виді штрафу з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів буде законним, справедливим, достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами.

Крім того, таке покарання обвинуваченій, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідатиме особі ОСОБА_4 .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368-371, 374-376, 395 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 204 КК України, у вигляді штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85000 гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Речові докази в справі, а саме: незаконно виготовлені підакцизні товари конфіскувати та знищити:

568 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів, що вилучені у магазині (торговельному місці) із назвою «Fog Side» за адресою: АДРЕСА_2 ;

884 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів,що вилучені у магазині (торговельному місці) із назвою « Vape Art » за адресою: м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 1.

1081 ємностей наповнених рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, із вмістом нікотину різних торгових марок та різних об`ємів,що вилучені в приміщенні магазину (торговельного місця) із назвою «TheVapeLab», розташованого за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Квасилів вул. Рівненська, 1.

Документи кримінального провадження № 12026180000000256 та диски залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.

Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_6