Решение № 139938808, 22.09.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №554/5130/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

09 квітня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача Медведєва Н.О., яка діє на підставі довіреності, вказала, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01 квітня 2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 01.04.2024-100000479. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн., строком на 70 днів і датою його повернення 09 червня 2024 року, із застосуванням фіксованої незмінної процентної ставки 1,35% за один день користування кредитом.

Відповідно до умов Договору від 01 квітня 2024 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 6000 грн. на строк, зазначений в умовах кредитного договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14 070 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 6000 грн., по процентам 5 670 грн., неустойки 1500 грн. комісії 900 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 01.04.2024-100000479 від 01 квітня 2024 року у розмірі 14 070 грн., а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2725762 від 12 травня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 травня 2026 року справу передано на розгляд за підсудністю Шишацькому районному суду Полтавської області ( а.с. 16 ).

19 серпня 2026 року справа № 554/5130/26 надійшла на адресу Шишацького районного суду Полтавської області (а.с.20).

Ухвалою суду від 20 серпня 2026 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 08 год. 20 хв. 22 вересня 2026 року (а.с.49).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позов не подала (а.с.53).

Суд враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положенням статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 01.04.2024-100000479, шляхом надсилання кредитодавцем Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 01 квітня 2024 року, подання відповідачем Заявки кредитного договору від 01 квітня 2024 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) від 01 квітня 2024 року ( а.с. 23-29 ).

Укладені документи підписані одноразовим ідентифікатором «Е381», що надсилався на фінансовий номер позичальника 0992684802.

За умовами пунктів 1-7 Договору № 01.04.2024-100000479 від 01 квітня 2024 року кредит надається у сумі 6000 грн. на 70 днів до 09 червня 2024 року з застосуванням денної процентної ставки 1,35% за один день користування кредитом, що застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

01 квітня 2024 року позивач на виконання умов Кредитного договору № 01.04.2024-100000479 перерахував грошові кошти у розмірі 6000 грн. на платіжну картку відповідача за № 414943*54 , що підтверджується квитанцією Liqpay № 2444651656 від 01 квітня 2024 (а.с. 40).

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 01.04.2024-100000479 від 01 квітня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору становить 14 070 грн., яка складається з: 6000 грн. - тіло кредиту; 5 670 грн. - проценти; 1 500 грн. неустойки, 900 грн. комісії (а.с. 30-31).

Статтями 4, 5 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн. неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору 24 лютого 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 , так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит(позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства слід відмовити.

Аналізуючи умови пункту 8 Договору № 01.04.2024-100000479 від 01 квітня 2024 року, суд дійшов до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням того, що укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 договором передбачено нарахування вказаного виду комісії. При підписанні кредитного договору відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з умовою даного договору.

Тому заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 900 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за основним зобов`язання у розмірі 6000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 5 670 грн., заборгованість за комісією 900 грн., що у сумі складає 12 570 грн.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2 378,32 грн. (89,33% від 2662,40 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 01.04.2024-100000479 від 01 квітня 2024 року у загальному розмірі 12 570 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 378 грн. 32 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий суддя: