Решение № 139938458, 22.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1830/26

2/683/1476/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1830/26, 2/683/1476/2026 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що згідно свідоцтва про право власності на житло, яке видане 18 січня 1999 року Відділом приватизації Хмельницького науково-виробничого об`єднання «Еліта», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Однак, у свідоцтві про право власності на житло частки співвласників у вказаній квартирі не визначені.

На підставі наказу управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №45 від 19 травня 2026 року змінено реквізити адреси квартири АДРЕСА_1 на адресу « АДРЕСА_2 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частина квартири АДРЕСА_3 . Він є сином ОСОБА_3 та її єдиним спадкоємцем усього майна за заповітом. Крім нього, право на обов`язкову частку у спадщині мав його батько ОСОБА_2 . Тому, їх частки у спадщині становлять: 5/6 частини та 1/6 частину відповідно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Позивач вказує, що він є сином померлого та єдиним його спадкоємцем усього майна за заповітом, у тому числі і частини квартири АДРЕСА_3 .

Проте, нотаріус відмовила йому у оформленні спадщини на належні батькам частини вищезазначеної квартири з тих підстав, що у правовстановлюючому документі на квартиру не визначено розмірів часток співвласників.

Вказує, що частка кожного із співвласників квартири є рівною і становить по 1/3 частині, оскільки інших домовленостей щодо розміру часток між ними не було. Тому, вважає, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті його матері та батька увійшли саме по 1/3 частині квартири АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що після смерті матері ОСОБА_3 він набув право на 5/18 частки квартири, а після смерті батька ОСОБА_2 - на 1/3 частку та на 1/18 частку, яку він набув як обов`язкову частку у спадщині після смерті дружини ОСОБА_3 , тому просить визнати за ним право власності у загальному на 2/3 частини спірної квартири.

Крім того, просить визначити, що спірна квартира належить усім її співвласникам у рівних частках кожному по 1/3 частині.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 червня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бегеба Н.М. подала заяву про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивача, позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника, проти позову не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 січня 1999 року Відділом приватизації Хмельницького науково-виробничого об`єднання «Еліта» на підставі розпорядження №112 від 08 грудня 1998 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказана квартира зареєстрована у Старокостянтинівському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим №409 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підстава реєстрації - свідоцтво про право власності на житло від 18 січня 1999 року, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» №4454 від 22 квітня 2026 року, а також відповідною відміткою про реєстрацію права власності на бланку свідоцтва про право власності на житло.

Згідно рішення №46/15/VIII від 25 листопада 2022 року Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області вул. Прокоп`юка в с. Самчики перейменовано на АДРЕСА_4 .

У подальшому наказом управління містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №45 від 19 травня 2026 року змінено реквізити адреси квартири АДРЕСА_1 на адресу « АДРЕСА_2 ».

Інформацію щодо зміни адреси на підставі цього наказу внесено також до Реєстру будівельної діяльності, що підтверджується відповідним витягом з цього Реєстру від 03 червня 2026 року.

Відповідно до положень ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Зі змісту свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року вбачається, що квартира АДРЕСА_3 була набута у власність ОСОБА_2 та членами його сім`ї в порядку приватизації на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XIIвід 19 червня 1992 року.

Оскільки будь-яких домовленостей між ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо визначення їх часток у спільній власності на квартиру не було, при реєстрації права власності на спірну квартиру у Старокостянтинівському БТІ вони погодились з тим, що їх частки

у квартирі є рівними, у подальшому не оспорювали розмір своїх часток, тому суд дійшов висновку, що частка кожного із них у спірній квартирі становить по 1/3 частині.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Самчики Хмельницького (бувшого Старокостянтинівського) району Хмельницької області померла ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 15 грудня 2023 року старостою Самчиківського старостинського округу Мазурук О.В., зареєстрований у реєстрі під №16/20, згідно якого все своє майно, належне їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 .

Згідно довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №181/03-38/2025 від 21 січня 2025 року на день своє смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_2 разом із чоловіком ОСОБА_2 , 1940 року народження.

21 січня 2025 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №43/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.

Оскільки ОСОБА_2 на день смерті дружини ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований разом з нею за однією адресою, то він в силу свого віку мав право на обов`язкову частку у спадщині.

Отже, частка позивача ОСОБА_1 у спадщині становить 5/6 частини, а обов`язкова частка ОСОБА_2 1/6 (1/3 : 2) (після смерті ОСОБА_3 право на спадкування за законом мали троє осіб: її чоловік ОСОБА_2 та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ).

До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , увійшла 1/3 частина

квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права на цю частку квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 й частка кожного із них у цій частині квартири становить 5/18 (1/3 х 5/6) та 1/18 (1/3 х 1/6) відповідно.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 15 грудня 2023 року старостою Самчиківського старостинського округу Мазурук О.В., зареєстрований у реєстрі під №15/20, згідно якого все своє майно, належне йому на день смерті, заповів ОСОБА_1 .

Згідно довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №3618/03-38/2025 від 23 жовтня 2025 року на день своє смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав один по АДРЕСА_2 .

12 листопада 2025 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №613/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.

До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , увійшло 7/18 частини квартири АДРЕСА_3 , з яких 1/3 частина належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року, а 1/18 частину він успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 , однак не оформив.

13 травня 2026 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/18 частини спірної квартири після смерті матері ОСОБА_3 та на 7/18 частини спірної квартири після смерті батька ОСОБА_2 через відсутність у правовстановлюючому документі на квартиру інформації про розмір часток її співвласників.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Досліджені судом докази достовірно вказують на те, що розмір часток ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 становить по 1/3 частині, а тому це нерухоме майно увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та перейшло до їх єдиного спадкоємця за заповітом сина ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 права власності на 5/18 частини спірної квартири, а після смерті батька ОСОБА_2 на 7/18 частини цієї квартири.

Що стосується позовної вимоги про визначення ідеальних часток співвласників у спірній квартирі, то підстав для її задоволення суд не вбачає, оскільки ефективним способом захисту у даному випадку є саме вимога про визнання права власності на квартиру.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 5/18 частини квартири АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після

смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 7/18 частини квартири АДРЕСА_3 .

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41 м. Старокостянтинів Хмельницької області, 31100, код ЄДРПОУ 36027760.

Текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя: