Решение № 139937581, 22.09.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/586/26

Провадження № 2/581/449/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

10 серпня 2026 року представник позивача через електронний кабінет звернувся до суду з позовом, мотивувавши його тим, що 14 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.08.2025-100002016, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 10000 грн, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. 29 серпня 2025 року між сторонами було укладено додатковий договір, яким збільшено суму кредиту до 14000 грн. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредит у розмірі 14000 грн на строк, передбачений договором, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує у зв`язку з чим станом на 23 липня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 38530 грн, з яких: 14000 грн заборгованість по кредиту, 17320 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2520 грн заборгованість по додатковій комісії ( за обслуговування кредитної заборгованості), 4690 грн - заборгованість за відсотками на підставі статті 625 ЦК України.

Також ставиться питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України. Суду повернуто поштове повідомлення №067257784581 з довідкою УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній», що в розумінні частини 8 статті 128 ЦПК України є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

14 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.08.2025-100002016, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 грн, а він зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти.

За умовами, викладеними в заявці, яка є невід`ємною частиною вказаного кредитного договору, сторони передбачили, що кредит надається строком на 217 календарні дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 18 березня 2026 року.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Комісія, пов`язана за надання кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. Розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е953, а ТОВ «Споживчий центр» 14 серпня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 10000 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay (а.с. 13-25, 28).

Також ОСОБА_1 14 серпня 2025 року електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписав паспорт споживчого кредиту та додаток до анкети позичальника, яка містить дані про відповідача, та його контактний номер телефону, на який надсилалися смс-повідомлення з кодом Е953 для підписання та укладання договору (а.с. 18 зворот-22).

28 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №14.08.2025-100002016 від 14 серпня 2025 року, за умовами якого сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 14000 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші) .

За умовами, викладеними в заявці, яка є невід`ємною частиною вказаного кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 4000 грн.

Дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 28 серпня 2025 року.

Кредит надається строком на 203 календарні дні з дати його надання.

Комісія, пов`язана за надання (2-го траншу) 9% від суми (2-го траншу) та дорівнює 360 грн. Розраховується шляхом множення суми (2-го траншу) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі траншу.

Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 1260 грн, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором К774, також підписав паспорт споживчого кредиту та додаток до анкети позичальника, який містить дані про відповідача та його контактний номер телефону, на який надсилалися смс-повідомлення з кодом К774 для підписання та укладання договору (а.с. 23-27).

Відповідно до інформації №БТ/Е-35844 від 19 серпня 2026 року, наданої АТ «УніверсалБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на карту № НОМЕР_2 14 серпня 2025 року зараховано грошові кошти у сумі 10000 грн та 29 серпня 2025 року зараховано грошові кошти у сумі 4000 грн (а.с. 69-73).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №14.08.2025-010002016 від 14 серпня 2025 року за ОСОБА_1 заборгованість складає 38530 грн, з яких: 14000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17320 грн - сума заборгованості за відсотками, 2520 грн заборгованість за комісією, 4690 грн - заборгованість за відсотками на підставі статті 625 ЦК України. 24 вересня 2025 року відповідач вніс кошти на погашення кредиту в сумі 7350 грн, які були зараховані на погашення: відсотків у розмірі 3780 грн, відсотків на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 2310 грн та комісії у розмірі 1260 грн (а.с. 30).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з пунктом 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду по суті спору.

Судом установлено, що на підставі укладеного кредитного договору відповідач зобов`язався повернути позику, сплатити комісію та виконати інші обов`язки, передбачені договором, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, позику не повернув.

Матеріалами справи доводиться, що відповідачем було сплачено за договором 7350 грн, які були зараховані на погашення: відсотків у розмірі 3780 грн, відсотків на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 2310 грн та комісії у розмірі 1260 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до статті 625 ЦК України суд зазначає таке.

Законом України №2120-ІХ від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває станом на день розгляду справи.

З урахуванням вищевикладених положень є необґрунтованими вимоги позивача про стягнення відсотків за статтею 625 ЦК України у розмірі 4690 грн та безпідставним є зарахування позивачем сплачених відповідачем 2310 грн в рахунок сплати відсотків за статтею 625 ЦК України, оскільки вони нараховані після 24 лютого 2022 року, тобто під час дії режиму воєнного стану.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог у тому числі пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Умовами пункту 8 договору №14.08.2025-100002016 та п. 1.3 додаткового договору до кредитного договору до сукупної вартості кредиту включено комісію за надання кредиту в розмірі 9% від суми кредиту, а також згідно з пунктом 9 договору та пунктом 1.4 додаткового договору до кредитного договору встановлюється комісія за обслуговування кредиту в розмірі 1260 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Аналіз цих пунктів договору свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у зазначеному розмірі одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови цих пунктів угоди не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 8, 9 договору №14.08.2025-100002016 та пунктів 1.3, 1.4 додаткового договору до кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами 1, 5 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункти 8, 9 договору №14.08.2025-100002016 та пункти 1.3, 1.4 додаткового договору до кредитного договору, якими установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання та обслуговування кредиту є нікчемними, тому суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 2520 грн.

Також суд вважає безпідставним зарахування позивачем сплачених відповідачем на погашення боргу 1260 грн в рахунок комісії.

Оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та належним чином, то суд дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача розміру несплаченої заборгованості за кредитним договором по тілу кредиту в розмірі 14000 грн та відсотків (з вирахуванням сум, які були неправомірно зараховані на погашення комісії у сумі 1260 грн та відсотків на підставі статті 625 ЦК України у сумі 2310 грн) у розмірі 13750 грн (17320 грн 1260 грн 2310 грн), а всього 27750 грн.

Нарахування відсотків було здійснене в межах строку дії договору до 18 березня 2026 року.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат по справі.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позов задоволено на 72 % (38530 грн 100%, 27750 грн 72%), а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1916,92 грн (2662,40 грн 100%, 1916,92 грн 72%) та повинні бути стягнуті із відповідача на користь позивача.

Окрім цього, позивач у позові просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в розмірі 138,18 коп, що підтверджується накладною №2185468 від 5 серпня 2026 року (а.с. 51). Зважаючи на викладене, суд вважає, що в цій частині витрат на підставі пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України їх слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 99,48 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.08.2025-100002016 від 14 серпня 2025 року (з урахуванням додаткового договору від 28 серпня 2025 року) у розмірі 27750 грн, що складається із заборгованості за кредитом 14000 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 13750 грн.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії за надання та обслуговування кредиту та відсотків на підставі статті 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1916,92 грн судового збору та 99,48 грн витрат на поштові відправлення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Cпоживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О. В. Кузьмінський