Решение № 139935839, 21.09.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3540/26

Провадження № 2/317/1904/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Хижняк Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

26.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено Договір №75766146. Відповідно до умов Договору, кредитодавцем було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 3630,00 грн. Процентна ставка становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. Договір укладено в електронній формі, підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено Договір №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», права грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75766146.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал», відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75766146.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 75766146.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр», заборгованість у розмірі 12421,10 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

26.06.2026 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому ЦПК України порядку, відзив на позов не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просив про розгляд справи за його відсутності також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75766146 (а.с. 8).

Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: загальний розмір наданої позики становить 3630,00 грн., процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою, строк кредитування 30 днів, дата повернення позики 25.06.2021.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності «vy8hpAdU9Q».

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що договір позики №75766146 від 26.05.2021 укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у спосіб визначений чинним законодавством України.

З наданих позивачем документів вбачається, що сторони узгодили істотні умови кредитного договору й тим самим уклали його.

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 06.05.2026 підтверджено прийняття до виконання платіжних інструкцій, наданих за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020, та завершення платіжних операцій: 26.05.2021 сума 3630,00 грн. перерахована ОСОБА_1 на картковий рахунок номер картки НОМЕР_1 (а.с. 15-17).

Отже ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за договором №75766146 від 26.05.2021 та надало відповідачу кредит у загальному розмірі 3630,00 грн.

30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено Договір №30-12/2021, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», права грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75766146 (а.с. 23-31).

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал», відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75766146 (а.с. 32-42).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №75766146 від 26.05.2021 в сумі 12421,10 грн., з яких: 3630,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 8668,38 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 106,02 грн. - інфляційні збитки; 16,70 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №75766146 від 26.05.2021 вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 12421,10 грн., з яких: 3630,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 8668,38 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 106,02 грн. - інфляційні збитки; 16,70 грн. 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України) (а.с. 21).

Відомостей про добровільне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №75766146 від 26.05.2021 матеріали справи не містять.

Отже, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість за договором №75766146 від 26.05.2021, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 3630,00 грн., 106,02 грн. - інфляційні збитки; 16,70 грн. 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України) за цим договором є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу позивачем за договором №75766146 від 26.05.2021 заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8668,38 грн. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Вказана сума нарахована за період до 12.12.2021.

Згідно до п. 2.3. Договору №75766146 від 26.05.2021 сторони погодились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься за визначеною процентною ставкою у 1,99 % від суми позики на день. Строк кредитування встановлений цим пунктом 2.2. та складає 30 днів (до 25.06.2021).

При перевірці обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку процентів за договором від №75766146 від 26.05.2021, судом встановлено наступне.

Розмір процентів за договором вираховується виходячи з визначеної договором процентної ставки (1,99 % на день), строку кредитування (30 днів) та суми позики (3630,00 грн.): 3630,00 грн. х 1,99 %/день х 30 днів = 2167,11 грн.

Сума процентів 2167,11 грн. обґрунтована умовами договору №75766146 від 26.05.2021 та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за цим договором.

Стосовно стягнення процентів в зазначеному розмірі за період після 25.06.2021, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору строк кредитування встановлений до 25.06.2021 включно. Зі спливом цього строку, тобто з 26.06.2021, відповідач був зобов`язаний повернути позивачу всю заборгованість за договором, оскільки це прямо визначено в самому договорі.

Таким чином, абзац 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

В постанові Великої Палати ВС по справі № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року в подібній справі було зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Подібний висновок неодноразово повторювався в правових позиціях Верховного Суду і в даному випадку суд вважає необхідним застосувати його в даній справі.

Таким чином, нарахування процентів за договором №75766146 від 26.05.2021 за період після 25.06.2021 є необґрунтованим, оскільки здійснене поза межами строку кредитування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню в межах строку кредитування, що становить 2167,11 грн.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню заборгованість за договором позики №75766146 від 26.05.2021 у розмірі 5919 грн. 83? коп., з яких: 3630 грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 2167,11 грн. - заборгованість за процентами; 106,02 грн. - інфляційні збитки; 16,70 грн. 3% річних.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1268 грн. 89 коп. (2662,40 грн. х 5919,83 грн. / 12421,10 грн. = 1268,89 грн.)

Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи позивачу надавалась професійна правнича допомога.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В.; заявку на надання юридичної допомоги № 72 від 01.05.2026, в якій зазначено надання правових послуг, а саме: надання усної консультації з вивченням документів, тривалістю 2 години на суму 3 000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, тривалістю 2 години на суму 6 000,00 грн.; витяг з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Отже, судом встановлено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у межах розгляду даної цивільної справи становить 9000,00 грн.

Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від відповідача не надходило.

З урахуванням вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та обґрунтовано нараховані, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі, але пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 4289 грн. 35 коп. (9000,00 грн. х 5919,83 грн. / 12421,10 грн. = 4289,35грн.).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 526, 526, 626, 628, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) заборгованість за договором позики №75766146 від 26.05.2021 у розмірі 5919 грн. 83? коп. (п`ять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 83 копійки), з яких: 3630 грн. 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 2167,11 грн. - заборгованість за процентами; 106,02 грн. - інфляційні збитки; 16,70 грн. 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1268 грн. 89 коп. (одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень 89 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі4289 грн. 35 коп. (чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень 35 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код у ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 36.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Качан