Решение № 139935655, 21.09.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7359/26

Провадження № 2/306/1161/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Наумова Владислава Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 29.07.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1581-7234 шляхом використання вебсайту кредитодавця та одноразового ідентифікатора. В обгрунтування доводів зазначає, що кредитодавець свої зобов`язання за договором про відкриття кредитної лінії виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, отримавши кредит, не скористався правом відмови від договору протягом 14 календарних днів, чим підтвердив прийняття його умов. Також, додатковими угодами до договору про відкриття кредитної лінії №1581-7234 кредитодавець та позичальник домовилися про надання додаткових коштів у кредит. В подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства, у зв`язку з чим не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів. Вимоги представник позивача мотивує тим, що станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 69600,37 грн., яку просить суд стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2662,40 грн.

Представник-адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду 04.08.2026 року відзив на позовну заяву посилаючись на те, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1581-7324 від 29.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 вносив оплати за кредитною заборгованістю декількома платежами в загальному розмірі 27598,60 грн., з яких 8692,80 грн. було враховано в оплату тіла кредиту (33200 грн. сума тіла кредиту з докредитуваннями 24507,20 грн. залишок тіла кредиту після виплат - 8692,8 грн. врахованих оплат в тіло кредиту). В обгрунтування доводів заперечень на позовну заяву зазначає, що з першої внесеної ОСОБА_1 оплати в сумі 3528 грн. - 840 грн. було враховано в погашення комісії. З другої внесеної оплати в сумі 12388 грн. - 765 грн. було враховано в погашення комісії. З третьої внесеної оплати в сумі 6048 грн. -1440 грн. враховано в погашення комісії. Отже, загалом ОСОБА_1 погасив нараховану позивачем комісію в сумі 3045 грн. Також представник відповідача вказує, що нараховані позивачем відсотки у розмірі 23796,21 грн. є очевидно надмірними та неспівмірними із сумою отриманого кредиту, строком користування коштами та фактичними обставинами виконання зобов?язання. Зазначений розмір процентів суттєво перевищує суму основного боргу, фактично призводить до кабального характеру зобов?язання, створюючи для відповідача надмірний фінансовий тягар та істотний дисбаланс прав і обов?язків сторін договору, а тому за змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Вимоги мотивує тим, що розмір процентів за договором №1581-7324 від 29.07.2025 року необхідно зменшити до 11898,1 грн., що становить 50% від загальної суми заборгованості за процентами. У стягненні заборгованості з ОСОБА_1 погоджуються частково, не заперечують щодо задоволення позовних вимог позову в частині повернення за кредитним договором №1581-7324 від 29.07.2025 року тіла кредиту в сумі 21066,84 грн. та відсотків в розмірі 11898,1 грн., в іншій частині позовних вимог представник відповідача просить відмовити повністю. (а.с. 29-34).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача, разом із позовною заявою, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю (а.с. 9).

Представник-адвокат Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду заяву про проведення судового засідання у відсутності відповідача та його представника (а.с.38).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Належними та допустимими доказами встановлено, що згідно договору про відкриття кредитної лінії №1581-7324 від 29.07.2025 року, укладеного між сторонами, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5600 грн., строк кредитування 365 днів, з базовим періодом 28 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1% в день, стандартна процентна ставка: 1% за кожен день користування протягом 180 днів, 0,74% застосовується починаючи зі 181 календарного дня. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3695.

Додатковою угодою_№1 від 01.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1581-7324 від 29.07.2025 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600 грн.; додатковою угодою_№2 від 07.09.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3500 грн.; додатковою угодою_№3 від 21.09.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 9600 грн.; додатковою угодою_№4 від 18.10.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1900,00 грн.; додатковою угодою_№5 від 25.11.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600 грн.; додатковою угодою_№6 від 28.11.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 15000 грн.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підтвердження дотримання досудового порядку врегулювання спору (у разі його передбачення) позивачем надано копію вимоги про дострокове повернення кредиту. Із змісту вимоги вбачається, що позивач повідомив відповідача про наявність простроченої заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1581-7324 від 29.07.2025 року та вимагав протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість у загальному розмірі 69600,37 грн. У вимозі також зазначено, що у разі її невиконання кредитодавець звернеться до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Згідно з ст. 525, 526, 599 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №1581-7234 станом на 02.03.2026 року становить 69600,37 грн., з яких: 24507,20 грн. - заборгованість за кредитом; 23796,21 грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 18806,96 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі 625 ЦК України; 2490 грн. - заборгованість по комісії.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; ч. 3 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування", сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Суд при розгляді справи встановив, що позивач, як сторона кредитного договору, яка виконала свої зобов`язання за таким договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення грошових кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості.

У стягненні 18806,96 грн. заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані за період дії воєнного стану на території України, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а тому сума 18806,96 грн. згідно ст. 625 ЦК України, з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає.

Також необхідно відмовити у стягненні 2490 грн. заборгованості за комісією з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Тобто, положеннями Закону України «Про споживче кредитування» чітко визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом віднесені комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.07.2022 року у справі №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З вищенаведеної постанови Великої Палати вбачається, що банк (в даному випадку фінансова установа) не вправі встановлювати комісію за дії, які вчиняються з метою встановлення правовідносин, а саме укладення кредитного договору. Оскільки, комісія за надання кредиту/позики пов`язана з встановленням правовідносин у сфері споживчого кредитування, то комісії за надання кредиту не підлягають стягненню.

Також суд враховує доводи представника відповідача щодо внесення ОСОБА_1 оплати за кредитною заборгованістю декількома платежами в загальному розмірі 27598,60 грн., з яких 8692,80 грн. було враховано в оплату тіла кредиту (33200 грн. сума тіла кредиту з докредитуваннями - 24507,20 грн. залишок тіла кредиту після виплат - 8692,80 грн. врахованих оплат в тіло кредиту), а тому загалом ОСОБА_1 погасив нараховану позивачем комісію в сумі 3045 грн. З цих підстав, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1581-7324 від 29.07.2025 року необхідно стягнути тіло кредиту у розмірі 21066,84 грн. (24507,20 грн. сума тіла кредиту - 3045 грн. врахованих позивачем коштів в рахунок погашення комісії - 395,36 грн., враховані позивачем кошти на погашення відсотків по ст.625 ЦК України)тобто судом застосовано математичну та юридичну логіку, вирахувавши з початкового тіла кредиту ті кошти, які вже сплатив відповідач, але які позивач неправомірно зарахував як відсотки за ст. 625 ЦК України.

З твердженням представника відповідача щодо зменшення розміру нарахованих процентів за договором №1581-7324 від 29.07.2025 року до 11898,10 грн., тобто 50% від заявленої загальної суми у розмірі 23796,21 грн. заборгованості за процентами суд не погоджується з огляду на відсутність правових підстав для зниження. Суд не має права за власною ініціативою змінювати умови договору чи зменшувати відсотки, оскільки для зменшення відсотків боржник повинен подати зустрічний позов про визнання умов недійсними (правова позиція об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 07.09.2026 року, справа № 552/672/23).

Суд враховує, що ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору про відкриття кредитної лінії №1581-7324 від 29.07.2025 року, грошові кошти позивачу добровільно повною мірою не повернуто, приймає до уваги, що підписуючи договір, відповідач погодився на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності нарахованих процентів без достатніх на це доказів. Суд бере до уваги і відсутність документів у матеріалах справи, які б підтверджували скрутне становище відповідача.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог та доводи відповідача у поданому відзиві, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції № 35453 від 07.05.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 44863,05 грн., що становить 64,45% від заявленої позивачем суми 69600,37 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 1716,13 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - Наумова Владислава Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1581-7234 від 29.07.2025 року в розмірі 44863,05 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят три грн. 05 коп.), з яких: 21066,84 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят шість грн. 84 коп.) - заборгованість за кредитом; 23796,21 грн. (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто шість грн. 21 коп.) - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 38548598) суму сплаченого судового збору в розмірі 1716,13 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять грн. 13 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ П.І.Уліганинець

21.09.2026 року.