Решение № 139935554, 22.09.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2110/26

2/301/1536/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Споживчий Центр» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №12.01.2024-100001215 від 12.01.2024 року в сумі 9999,75 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 12 січня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи укладено Кредитний договір (оферти) №12.01.2024-100001215 (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору позичальнику надано кредит на таких умовах.

Дата надання/видачі кредиту 12.01.2024 року; сума кредиту 8000 грн.; строк, на який надається кредит 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 21.03.2024 року.

Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі черговий період).

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - процентна ставка). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка 1,2%

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі комісія, економічна сутність плата за надання кредиту) 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до п.3.1. Кредитного договору, за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія(ії) встановлена(і) договором).

Відповідно до п.3.2. Кредитного договору, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п.4.1. Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

Згідно з п.9.1. Кредитного договору, у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

12 січня 2024 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8000 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу, відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим в неї станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 9999,75 грн., що складається з: тіла кредиту 1290,40 грн.; процентів 7509,35 грн.; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 1200 грн.

Відповідачкою були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу проведена часткова сплата по вищезазначеному Кредитному договору, а саме: 06.03.2024 року 250 грн.; 22.03.2024 року 1000 грн.; 27.05.2024 року 500 грн., 12.06.2024 року 509,60 грн.; 23.06.2024 року 500 грн.; 08.07.2024 року 500 грн.; 23.07.2024 року 500 грн.; 08.08.2024 року 500 грн.; 10.10.2024 року 2450 грн.

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №12.01.2024-100001215 від 12.01.2024 року в сумі 9999,75 грн. та судові витрати на загальну суму 2782,58 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір та 120,18 грн. витрати за надсилання документів відповідачці.

Ухвалою Іршавського районного суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

31 серпня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову та зменшити проценти за користування кредитними коштами.

Посилається на те, що позивач не може стягувати з неї пеню, штраф, річні та інфляційні витрати за ст.625 ЦК України.

Положення укладеного Договору є несправедливими умовами, що порушують положення Закону України «Про захист прав споживачів», що і доводиться правовими висновками ВС та аналогічними рішеннями судів апеляційної інстанції.

Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в цьому Договорі.

Проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту. Тобто позивач бажає стягнути з відповідачки суму нарахованих процентів, яка у декілька разів перевищує суму (тіло) кредиту.

Окрім цього, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та ч. 1, 2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Так, у даному випадку, позивач не просить стягнути з відповідачки пеню (або інші формально виражені штрафні санкції) за прострочення виконання взятих на себе зобов`язань, однак за своєю суттю нарахування передбаченої реальної річної процентної ставка, та як, наслідок нарахування лише суми процентів за користування кредитними коштами, що у декілька разів перевищує суму (тіло) кредиту, є нічим іншим як несправедливою умовою та фактично виступає до відповідачки як міра відповідальності споживача (її) за Договором а саме виступає як відповідальність за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочки.

Крім того, ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит, згідно якої, споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Проте, законодавцем визначені чіткі особливості щодо розміру відповідальності споживача, яка визначена у п.2 ст.21 Закону України «Про споживче кредитування, а саме: у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

За перерахованих обставин, відповідачка вважає, що встановлений договором розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, є несправедливим у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», та суперечить встановленим обмеженням ст.21 Закону України «Про споживче кредитування» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує як 50% від суми кредиту, так і подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу.

Стягнення суми процентів за користування кредитними коштами, що у декілька разів перевищує суму тіла кредиту, взятого відповідачкою у позивача, на її думку, є нічим іншим як джерелом спроби отримання позивачем із неї невиправданих додаткових прибутків, оскільки дана реальна річна процентна ставка та нарахована сума процентів за користування кредитними коштами фактично виступає її цивільно-правовою відповідальністю перед кредитором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

02 вересня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 подав відповідь на відзив, згідно якої просив задовольнити позовні вимоги.

Посилається на те, що загальні витрати відповідачки за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування.

Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Крім того, відповідачка заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору.

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено п.5 ст.8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Також, законом України «Про споживче кредитування», передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідачки стосовно незаконності розміру процентної ставки.

Розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023 року, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Матеріали справи не містять жодних розрахунків відповідача, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Доказів, які спростовують правильність наданого позивачем розрахунку, відповідачка не надала.

Оскільки ТОВ «Споживчий Центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії Договору відповідачка не заявляла.

Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу.

З огляду на те, що ТОВ «Споживчий Центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим.

Відповідачка не була позбавлена права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий Центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат.

Відповідно до заявки кредитного договору зазначено: «Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит».

Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях; 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях; 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях; 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу; 5) консультаційні послуги; 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Своїм підписом на договорі відповідачка також підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

За відсутності доказів оскарження відповідачкою умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідачки.

Представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, згідно прохальної частини позовної заяви та відповіді на відзив просили задовольнити позовні вимоги та розглянути справу без їхньої участі, не заперечували проти ухвалення заочного рішення (а.с.17, 90-91, 93-94, 125).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки до суду не повідомила, поважність неявки не підтвердила, подала відзив на позовну заяву (а.с.82-83,92,95,130).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити, з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 12 січня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Кредитний договір №12.01.2024-100001215 (далі Кредитний договір).

На підтвердження укладення вказаного Кредитного договору позивачем надано: Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) (а.с.22-28); Заявку Кредитного договору №12.01.2024-100001215 (кредитної лінії) від 12.01.2024 року (а.с.28-29); відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.01.2024-100001215 (кредитної лінії) від 12.01.2024 року (а.с.30-31); інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 як додаток до Кредитного договору (а.с.31-33).

За умовами Кредитного договору ТОВ «Споживчий Центр» надало ОСОБА_1 12 січня 2024 року на умовах строковості, платності і поворотності кредит в сумі 8000 грн. на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, на строк 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 21.03.2024 року (а.с.23,28,30).

Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-7566 (а.с.23).

Надання відповідачці 12.01.2024 року кредиту в сумі 8000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується копією квитанції платіжної системи «Liqpay» (а.с.34).

Факт отримання кредиту відповідачкою не оспорюється.

Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі черговий період) (а.с.28,30).

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - процентна ставка). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а.с.28,30).

Денна процентна ставка становить 1,2% - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту (а.с.29,30).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі комісія, економічна сутність плата за надання кредиту) 15% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн., нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (а.с.29,30).

Неустойка 80 грн., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов`язання (а.с.29,31).

Згідно з п.3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), за цим Договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (а.с.23).

Згідно з п.10.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (а.с.26).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачка зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №12.01.2024-100001215 від 12.01.2024 року станом на 12.08.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий Центр» становить 9999,75 грн. (а.с.35-41).

Дана сума складається з:

- основного боргу 1290,40 грн.;

- заборгованості за відсотками 7509,35 грн., які нараховані за період з 12.01.2024 року по 21.03.2024 року, тобто в межах строку кредитування;

- заборгованості за комісією - 1200 грн.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 у поданому відзиві на позов не заперечувала укладення нею з ТОВ «Споживчий Центр» Кредитного договору №12.01.2024-100001215 від 12.01.2024 року, отримання нею кредиту в сумі 8000 грн., а також заявлений до стягнення розмір заборгованості за комісією в сумі 1200 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 1290,40 грн. та заборгованості за комісією в сумі 1200 грн. є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 7509,35 грн., суд приходить до таких висновків.

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що стандартна процентна ставка є фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, а денна процентна ставка становить 1,2%.

Відповідно до розрахунку заборгованості, протягом 70-денного строку надання відповідачці кредиту з 12.01.2024 року по 21.03.2024 року, позивач нараховував відсотки за стандартною процентною ставкою 1,35% в день.

Станом на 21.03.2024 року, тобто станом на день повернення кредиту, загальна сума заборгованості відповідачки за відсотками становила 7509,35 грн., а заборгованість за тілом кредиту вже становила не 8000 грн., а 7750 грн., у зв`язку з тим, що 06.03.2024 року відповідачка внесла платіж у сумі 250 грн.

Також згідно розрахунку заборгованості за період з 12.01.2024 року по 11.10.2024 року відповідачка внесла за Кредитним договором 9 платежів на загальну суму 6709,60 грн., а саме: 06.03.2024 року в сумі 250 грн. та 22.03.2024 року в сумі 1000 грн. (а.с.36), 27.05.2024 року в сумі 500 грн., 12.06.2024 року в сумі 509,60 грн. та 23.06.2024 року в сумі 500 грн. (а.с.38), 08.07.2024 року, 23.07.2024 року та 08.08.2024 року в сумі по 500 грн. (а.с.39), 11.10.2024 року в сумі 2450 грн. (а.с.41).

Всі внесені відповідачкою кошти були зараховані позивачем для погашення тіла кредиту, саме тому заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 1290,40 грн. (8000 грн. 6709,60 грн.), а не 8000 грн., а розмір заборгованості за відсотками в сумі 7509,35 грн. залишався незмінним.

Крім того, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX (набрав чинності 24.12.2023 року) (далі Закон №3498-IX), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Кредит був наданий відповідачці на строк з 12 січня 2024 року до 21.03.2024 року включно.

Нарахування позивачем відсотків за період з 12.01.2024 року по 21.03.2024 року за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,35% в день, при денній процентній ставці 1,2%, відповідає встановленим законом вимогам, згідно яких розмір денної процентної ставки в цей період був обмежений розміром 2,5%.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи відповідачки про те, що проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту, і що умови кредитного договору щодо нарахування відсотків є несправедливим умовами та фактично застосовуються до неї як міра відповідальності за несвоєчасно виконане зобов`язання за кредитним договором.

Відповідачка, заперечуючи проти вимог позивача в частині стягнення з неї заборгованості за відсотками, не надала суду власного розрахунку заборгованості.

Крім цього, відповідачка у відзиві на позов посилається на те, що позивач не може стягувати з неї пеню, штраф, річні та інфляційні витрати за ст.625 ЦК України, проте такі позовні вимоги позивач не заявляв, тому ці доводи відповідачки суд також вважає безпідставними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором в сумі 9999,75 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 та п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та витрати за надіслання документів відповідачці в сумі 120,18 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження понесених витрат за надіслання документів відповідачці в сумі 120,18 грн. надав суду копію квитанції «Поштової служби «Е-Пост» №2198682 від 13.08.2026 року (а.с.65) та копію опису вкладення до листа, відправленого відповідачці (а.с.66), тому такі витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача 2782,58 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду в сумі 2662,40 грн. та витрат за надіслання документів відповідачці в сумі 120,18 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за Кредитним договором №12.01.2024-100001215 від 12 січня 2024 року в сумі 9999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, судові витрати в сумі 2782 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 58 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських