Решение № 139932684, 21.09.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2352/22

провадження 2/287/26/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі

головуючої судді Нижника Г.П.,

за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокоровицької сільської ради про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральну шкоду, -

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білокоровицької сільської ради про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральну шкоду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 15.11.2016 працювала завідувачкою господарства Новобілокоровицької загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 3. Наказом директора школи від 08.11.2021 № 83-к/т її було відсторонено від виконання посадових обов`язків, у зв`язку з чим у період з 08.11.2021 по 28.02.2022 заробітна плата їй фактично не виплачувалася. Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 287/2169/21 наказ про відсторонення визнано незаконним та скасовано. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за вказаний період становить 24 136,38 грн. Посилаючись на незаконність відсторонення, невиплату заробітної плати та спричинені цим моральні страждання, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

03.02.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві зазначає, що на момент підписання позовної заяви наказ про відсторонення не був скасований, а тому, на його думку, правові підстави для пред`явлення вимог до Білокоровицької сільської ради були відсутні. Також відповідач послався на недотримання позивачкою вимог статей 175, 95 ЦПК України щодо змісту позовної заяви та засвідчення копій документів, а вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає непідтвердженими належними доказами. Просив залишити позов без розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день. час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов такого висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що з 15.11.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді завідувачки господарства Новобілокоровицької загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 3.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 05.09.2022 визнано незаконним та скасовано наказ директора Новобілокоровицької загальноосвітньої школи № 3 від 08.11.2021 № 83-к/т про відсторонення ОСОБА_1 , завідувачки господарства Новобілокоровицької ЗОШ ІІІІ ступенів № 3, від роботи з 08.11.2021 у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на строк до здійснення щеплення, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 9-15).

Згідно з довідкою про доходи № 2472 від 21.09.2022, виданою Білокоровицькою сільською радою, нарахована до виплати заробітна плата ОСОБА_1 за період з травня по жовтень 2021 року становить 35 572,09 грн (а.с. 16).

Відповідно до оригіналу листа-відповіді про заробітну плату на час відсторонення від виконання посадових обов`язків завідувачки господарства Новобілокоровицької ЗОШ ІІІІ ступенів № 3 № 39 від 29.06.2022, ОСОБА_1 була відсторонена від виконання посадових обов`язків з 08.11.2021 по 28.02.2022.

За вказаний період заробітна плата їй не нараховувалася та не виплачувалася, а саме:

- за період з 08.11.2021 по 30.11.2021 - 17 робочих днів, 4 636,38 грн, з розрахунку 272,73 грн за один робочий день;

- за грудень 2021 року - 22 робочі дні, 6 500,00 грн;

- за січень 2022 року - 19 робочих днів, 6 500,00 грн;

- за лютий 2022 року - 20 робочих днів, 6 500,00 грн (а.с. 141).

Відповідно до статті 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 46 КЗпП України встановлено, що відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, статтею 46 КЗпП України передбачено можливість відсторонення працівника від роботи також в інших випадках, установлених законодавством.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 2 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, тобто заробітна плата виплачується саме за виконану роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати викладене у ст. 94 КЗпП України.

Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його правомірного відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19. Водночас у разі, якщо таке відсторонення було неправомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові передбачені законодавством виплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначила, що у разі неправомірності відсторонення працівника від роботи роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 287/2169/21 визнано незаконним та скасовано наказ директора Новобілокоровицької загальноосвітньої школи № 3 від 08.11.2021 № 83-к/т про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.

Відтак обставина незаконності відсторонення позивачки у спірний період встановлена судовим рішенням у справі № 287/2169/21.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком, за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 ОСОБА_1 заробітна плата не нараховувалася та не виплачувалася. Розмір середнього заробітку за час незаконного відсторонення визначено у сумі 24 136,38 грн, зокрема: за період з 08.11.2021 по 30.11.2021 - 4 636,38 грн, за грудень 2021 року - 6 500,00 грн, за січень 2022 року - 6 500,00 грн, за лютий 2022 року - 6 500,00 грн.

Суд перевірив наведений розрахунок та вважає його правильним. Доказів на спростування зазначеного розміру середнього заробітку відповідачем суду не надано.

Таким чином, з Білокоровицької сільської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 у розмірі 24 136,38 грн.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України роботодавець повинен відшкодувати працівникові моральну шкоду, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків або вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом установлено факт незаконного відсторонення ОСОБА_1 від роботи та невиплати їй заробітної плати за відповідний період.

Позивачка зазначила, що внаслідок незаконного відсторонення від роботи, невиплати заробітної плати та необхідності захищати свої трудові права вона зазнала моральних страждань, які полягали, зокрема, у пережитому стресі, порушенні нормальних життєвих зв`язків та погіршенні сімейних відносин.

Оцінюючи наведені обставини, суд враховує характер порушення трудових прав позивачки, тривалість незаконного відсторонення від роботи, характер заявлених нею моральних страждань, необхідність звернення до суду для захисту порушеного права, а також засади розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на наведене суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди у грошовій формі.

Водночас, визначаючи її розмір, суд враховує характер та тривалість порушення трудових прав позивачки, характер і обсяг спричинених їй моральних страждань, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості, у зв`язку з чим визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, у сумі 5000 грн.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди в іншій частині слід відмовити.

Посилання представника відповідача на те, що на момент підписання позовної заяви наказ про відсторонення не був скасований, не спростовують права позивачки на звернення до суду, оскільки рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 05.09.2022 у справі № 287/2169/21 цей наказ визнано незаконним та скасовано.

Доводи відповідача щодо недотримання позивачкою вимог статей 95, 175 ЦПК України самі по собі не є підставою для залишення позову без розгляду, передбаченою статтею 257 ЦПК України. Відповідачем також не наведено обставин, які б перешкоджали суду розглянути заявлені позовні вимоги по суті.

Оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення заробітної плати, судовий збір відповідно до вимог закону підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 2, 5-1, 21, 32, 36, 232, 235, 237-1 КЗпП України, статтею 23 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Білокоровицької сільської ради про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральну шкоду задовольнити частково.

Стягнути з Білокоровицької сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 у розмірі 24136 (двадцять чотири тисячі сто тридцять шість) гривень 38 (тридцять вісім) копійок та моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Білокоровицької сільської ради на користь держави судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, від сплати якого позивач був звільнений на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 20.01.1998 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Білокоровицька сільська рада, місцезнаходження: 11055, с. Білокоровичі, вул. Тараса Шевченка, буд. 69А, Коростенського району, Житомирської області, ЄДРПОУ 04343487.

Представник позивача: Коцур Сергій Леонідович, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Г. П. Нижник