Решение № 139932325, 17.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/1429/26

Провадження № 2-а/279/24/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бугайова Д.М., дистанційно представника відповідача Ковальського Є.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу №279/1429/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ДПО18 №701871 від 12.02.2026 про накладення адмінстратвиного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серія ДПО18 №701871 від 12.02.2026 про накладення адміністративного стягнення, вказавши, що 12.02.2026 відносно нього інспектором роти 4 взводу 1 батальону БПП УПП у Житомирській області Ніцевичем Ю.В. винесено постанову про накдалення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія ДПО 18 №701871 за ст.125, ч. 1 ст.126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) грн. 00 коп. Вважає постанову незаконною, оскільки зупинка його транспортного засобу була безпідставною, доказів його порушень не надано та не долучено до постанови. У даному випадку поліцейським при прийнятті оскаржувальної постанови відносно нього не дотримався зазначених вимог законодавства, поставився до питання розгляду справи досить формально, внаслідок чого прийшов до хибного висновку про наявність в його діях складу адміністрвативних правопорушень ст.125, ч. 1 ст.126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Просить вказану постанову визнати незаконною та скасувати.

12.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що поліцейський, як посадова особа, що виконує посадові інструкції, вирішував питання про притягненя позивача до адміністративної відповідальності, оцінивши докази щодо вчинення адміністративного правопорушення за своїм внутрішнім перконанням, керуючи чинними нормативно-правовими актами України та своєю правосвідомістю встановив порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та виніс відповідну постанову. Крім того, зазначає, що на долучених до відзову доказах, міститься вся інформація щодо оскаржувальної події, а також її уточнення та доповнення. Інформація отримана з цих доказів дозволяє встановити та досідити обставини справи, а також з`ясувати причинно- наслідковий зв`язок між об`єктивними обставинами справи та прийняти рішення щодо оскаржувальної постанови. Доказів щодо упередженості відповідача позивачем не надано, підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача не вказано.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Заслушавши пояснення учасників, дослідивши матеріалами справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що інспектором роти 4 взводу 1 батальону БПП УПП у Житомирській області Ніцевичем Ю.В. 12.02.2026 було винесено постанову серії ДПО18 № 701871 про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу в розмірі 1190 гривень за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

За приписами пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. ч. 1, 2 ст. 121-31, ч. 2, 4 ст. 126, ст. 125 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, законодавчо закріплене скорочене провадження по адміністративних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 121-3, ч. 1 ст. 126, ст. 125 КУпАП, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, інспектором роти 4 взводу 1 батальону БПП УПП у Житомирській області Ніцевичем Ю.В. було виявлено правопорушення, а саме: 12.02.2026 о 10.16 год. на а/д Київ-Ковель-Ягодин 151 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Niva н.з НОМЕР_1 поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України, не ввімкунув аварійну світлову сигналізацію під час зупинки на вимогу працівника поліції, чим порушив п. 9.9 ПДР України, номерний знак не відповідає вимогам ДСТУ 4278:2019, що не дає змоги можливості встановити точність символів номерного знаку на відстані 20 метрів, чим порушив п.2.9 "в" ПДР України. З урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП поліцейський виніс постанову та накладено стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Як зазначає позивач, він був зупинений відповідачем, при цьому правил дорожнього руху не порушував, тому його незаконного зупинили, при цьому відповідач не подав суду жодного доказу, який би підтвердив, що правопорушення він не вчиняв.

Однак, відповідачем суду було надано відеозапис, яким зафіксовано подію та фактичні обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення. З якого слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар, лише після того як поліцейський махнув жезлом про зупинку автомобіля водій увімкнув фари, при цьому пояснював, що він нічого не порушив та те, що його незаконно зупинили, відмовлявся надавати будь які документи, поводив себе зухвало. Окрім цього, з наданих відповідачем фотознімків та наданого відеофайлу вбачається, що на передньому державному номерному знаку транспортного засобу Chevrolet Niva дійсно не чітко видно символи номерного знаку.

Разом з тим, судом встановлено, що водій керував за межами населеного пункту на автомобільній дорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, що підтверджується відповідними роздруківками, які надані відповідачем.

Також з відеозапису вбачається, що позивачу було роз`яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідач при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб, передбачений КУпАП.

Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення суду не надано, а ті обставини, на які посилається позивач як на підставу скасування постанови, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до положень чинного законодавства поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності позивача та враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до статті 283 КУпАП, на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем відповідно до ч.2 статті 77 КАС України належними та допустимими доказами доведено наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, за яке встановлена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог закону, адміністративне стягнення накладене в межах санкції статті закону, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в суді табудь-якими доказами не спростовано, тому підстав для її скасування не має, відтак суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серія ДПО18 №701871 від 12.02.2026 про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Повний текст рішення виготовлено не пізніше ніж через п`ять днів з дня закінчення розгляду справи 21.09.2026.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від 25.07.2013, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, адреса місця знаходження: 03048 м. Київ, вул.Федора Ернеста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

Копія згідно з оригіналом