Решение № 139931479, 18.09.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/339/26

№ провадження 2/196/471/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 10.03.2020 р. між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту 591064419, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 17 900,00 грн. строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 18,99%. АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 17 900,00 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.

20.09.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 20.09.2021 до договору факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість, в розмірі 27 775,88 грн., яку позивач і просить стягнути, а також просить стягнути судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. (а.с. 30).

У судове засідання представник позивача не з`явився, через систему «Електронний суд» надав до суду заяву в якій просив розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. (а.с. 33-34,39-40).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву з проханням справу розглядати без її участі. (а.с. 47).

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2020 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем, шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), було укладено договір про надання кредиту 591064419. Відповідно до умов банк надав відповідачу кредит у розмірі 17 900,00 грн. Строк кредиту 24 місяці на споживчі потреби з відсотковою ставкою 18,99 %. Тип процентної ставки фіксований. Дата повернення кредиту 10.03.2022 р. (на звороті а.с. 5).

Перед підписанням договору, відповідачка погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування.

Крім того, відповідачка ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, який надавався їй для ознайомлення, та вона погодилася з ним, про що свідчить її підпис. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами . (на звороті а.с. 6).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовому рахунку. (а.с. 16-19).

Проте, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у позичальника виникла заборгованість, яка згідно розрахунку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» станом на 20.09.2021 становить 27 775 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 15 690,64 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 12 085,24 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідачем, відповідно до ст. 204 ЦК України свідчить про правомірність цього правочину і погодження з його умовами відповідачем, оскільки підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Крім того, як вбачається з банківської виписки за вказаним договором позичальник регулярно користувався кредитними коштами.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка отримала кредитні кошти, що підтверджується відповідними доказами, була обізнана з умовами кредитування, користувалася коштами та внаслідок порушення умов кредитування у позичальника виникла заборгованість.

20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 3, за умовами якого права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС».

Згідно витягу з реєстру права вимоги до договору факторингу № 3 від 20.09.2021 до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 591064419 від 10.03.2020 у розмірі 27 775,88 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 15 690,64 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 12 085,24 грн. (а.с.15).

Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 10.03.2020 р., укладеним між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором та які б спростовували наявний розрахунок заборгованості, відповідачка суду не надала.

Таким чином, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, суд вважає, за необхідне позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 27 775,88 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 15 690,64 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 12 085,24 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 3 328,00 гривень, сплаченого позивачем відповідно до платіжної інструкції № 567 від 10.02.2026. (а.с.1).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, акт приймання-передачі наданих послуг 06.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9438/10, згідно якого загальна сума витрат становить 9 200,00 грн. (а.с. 21-23).

Відповідно до розділу 3 Договору про надання правової допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024, вартість послуг адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого адвокатом часу на надання послуг становить 2000,00 гривень без ПДВ.

Факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) здійснених ним витрат. (а.с. 23).

Оцінюючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договори, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні документи про понесені витрати, довідки про виконані роботи чи інші документи, що свідчать про фактичне надання правової допомоги та її обсяг.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, ціну позову та значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 2 000,00 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222, місце реєстрації: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2), заборгованість за кредитним договором №591064419 від 10.03.2020 р. у розмірі 27 775 (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн. 88 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222, місце реєстрації: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2), судовий збір в розмірі 3 328,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков