Решение № 139930774, 10.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Справа № 925/268/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача - Краснікова Я.В. - адвокат,

від першого відповідача - Чижов К.Л. - за довіреністю,

від другого відповідача - Бевза М.С. - представник,

від третьої особи - Вельченко М.В. за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго

Термінал», м. Миколаїв

до 1. приватного акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси

2. акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи

«Черкасигаз», Черкаси,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача:

відділ примусового виконання рішень Департаменту державної

виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

про визнання права власності та зняття арешту.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» до приватного акціонерного товариства «Азот» та акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

визнання за товариством з обмеженою відповідальність «Ліквід Карго Термінал» права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0154 площею: 0,4581 га, яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283951671101);

визнання за товариством з обмеженою відповідальність «Ліквід Карго Термінал» права власності на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0161 площею: 1,6425 га, яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 284710071101);

виключення з опису та зняття арештів накладених в рамках виконавчих проваджень, боржником в яких є приватне акціонерне товариство «Азот», на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0154 площею: 0,4581 га (номер запису про обтяження 62920970), яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283951671101);

виключення з опису та зняття арештів накладених в рамках виконавчих проваджень, боржником в яких є приватне акціонерне товариство «Азот», на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0161 площею: 1,6425 га (номер запису про обтяження 62921311), яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 284710071101);

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання суду призначено на 11 год. 00 хв. 02 квітня 2026 року.

Іншою ухвалою суду від 04 березня 2026 року суд частково задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року було відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 10 год. 30 хв. 04 травня 2026 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні другого відповідача - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14 год. 15 хв. 18 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог. Клопотання позивача про призначення експертизи суд залишив без задоволення, водночас закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті було призначено на 11 год. 30 хв. 23 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання другого відповідача та відклав розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 03 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, було оголошено перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 10 липня 2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що є власником нежитлових будівель розташованих за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72.

Після придбання на аукціоні вказаної нерухомості, позивач, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України, набув право власності на земельні ділянки, на яких розташовані зазначені будівлі.

Проте, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Яворським О.М. було накладено арешт на спірні земельні ділянки та виставлено їх на продаж.

Отже, з урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник першого відповідача в судовому засіданні у вирішенні даного спору поклався на розсуд суду.

У відзиві на позов перший відповідач вказував, що з моменту отримання позивачем свідоцтв про придбання майна з електронного аукціону, останній набув право власності на нерухоме майно та одночасно з цим, набув право власності на спірні земельні ділянки, на яких розташовано нежитлові будівлі позивача, проте, не зміг своєчасно зареєструвати своє право через наявність арешту, накладеного виконавчою службою.

Представники другого відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Зокрема, заперечуючи проти позову другий відповідач зазначав, що кадастрові плани спірних земельних ділянок не містять контурів об`єктів нерухомого майна, які мають відображатися відповідно до частини першої статті 34 Закону «Про Державний земельний кадастр». Зведений iнвентаризацiйний план не є документом, що засвідчує розташування об`єктів нерухомості в межах конкретних кадастрових ділянок. Позивач не довів належними та допустимими доказами розташування своїх будівель у межах спірних ділянок. На спірних земельних ділянках розташовані інші об`єкти нерухомості.

Також другий відповідач стверджував, що аукціон є правочином, до якого застосовуються вимоги частин першої та шістнадцятої статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України. Предметом правочину та істотною умовою договору мав бути одночасний перехід права власності на земельні ділянки. Позивач не надав доказів того, що ці умови були дотримані в документах аукціону. Протягом понад двох років після вчинення правочину позивач не зареєстрував право на земельні ділянки у державному реєстрі, що свідчить про вiдсутнiсть виникнення такого права у встановленому порядку.

Предметом електронних торгів, проведених у грудні 2023 року, були виключно об`єкти нерухомого майна, а не земельні ділянки, на яких вони розташовані.

Другий відповідач також вважає, що задоволення позову позбавить АТ «Черкасигаз» реальної можливості отримати виконання судових рішень.

На переконання другого відповідача наявність довідкової інформації в описі лота на веб-сайті СЕТАМ не є включенням земельних ділянок як предмета правочину та не означає дотримання вимог закону щодо істотних умов. Правочин (аукціон) відбувся виключно щодо об`єктів нерухомого майна.

Арешт майна боржника у виконавчому провадженні є законодавчо встановленим заходом забезпечення примусового виконання рішення, який застосовується щодо майна, що на момент його накладення належить боржнику на праві власності та/або перебуває в його володінні.

Позивач не надав доказів того, що станом на 08 жовтня 2024 року він був власником спірних земельних ділянок. За таких обставин арешт спірних земельних ділянок був правомірно накладений на майно, що належить боржнику - ПрАТ «Азот», а не позивачу.

У своїх письмових поясненнях третя особа вказувала, що спірні земельні ділянки, які передані на реалізацію в межах виконавчого провадження, відповідно до відомостей державних реєстрів належать боржнику - публічному акціонерному товариству «Азот».

Набувши право власності на об`єкти нерухомого майна ще у грудні 2023 року, позивач протягом тривалого часу не вживав жодних дій, спрямованих на належне оформлення або захист своїх прав на відповідні земельні ділянки, у тому числі не звертався до органів державної реєстрації.

Лише після того, як позивачу стало відомо про виставлення земельних ділянок на продаж (реалізацію), він невідкладно звернувся до суду з позовом про визнання права власності, одночасно подавши заяву про забезпечення позову.

На переконання третьої особи така процесуальна поведінка, з урахуванням тривалого періоду бездіяльності та відсутності будь-яких доказів вчинення дій щодо оформлення прав на земельні ділянки раніше, може свідчити про використання судового процесу не з метою належного захисту порушеного права, а як інструменту впливу на перебіг виконавчого провадження та перешкоджання реалізації майна боржника.

Доводи позивача про відсутність у нього іншого способу захисту своїх прав, окрім звернення до суду, на думку виконавчої служби, є безпідставними.

Третя особа стверджує, що позивачем не надано доказів того, що предметом правочину купівлі-продажу були також спірні земельні ділянки або що умовами такого правочину передбачався одночасний перехід права власності на них. За відсутності у правочині істотної умови щодо переходу права на земельну ділянку, а також за відсутності включення земельних ділянок до предмета договору, підстав для застосування положень статті 120 Земельного кодексу України немає.

Арешт майна здійснено у межах зведеного виконавчого провадження № 59959397 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Перед вчиненням відповідних дій державним виконавцем було перевірено належність спірного майна боржнику (ПрАТ «Азот») шляхом отримання інформації з державних реєстрів, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У своїх письмових поясненнях позивач зазначав, що на кадастрових планах спірних земельних ділянок наведено контури будівель, а матеріалами справи підтверджується розташування центральної лабораторії хімічного комбінату з реєстраційним номером 905500771101 на земельній ділянці з кадастровим номером №7110136400:05:009:0161 та розташування заводоуправління (корпус 120), з реєстраційним номером 287507771101, на земельній ділянці з кадастровим номером №7110136400:05:009:0154.

На спірних земельних ділянках розташовано виключно об`єкти нерухомості позивача, а площа земельних ділянок є об`єктивно необхідною для обслуговування цих приміщень, яку було визначеною ще при будівництві об`єктів нерухомості. Спірні земельні ділянки по суті не можуть бути використані для цілей відмінних від забезпечення підходів, під`їздів, прокладення комунікації, тощо до розташованих будівель.

З кадастрової публічної карти можливо побачити контури інших будівель, які знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 7110136400:05:009:0158, 7110136400:05:009:0026, 7110136400:05:009:0151, 7110136400:05:009:0148, 7110136400:05:009:0147 та 7110136400:05:009:0149, що межують зі спірними земельними ділянками і відображаються виключно за рахунок висоти зйомки.

Доводи другого відповідача про відсутність інформації про земельні ділянки в документах аукціону спростовуються наданим суду доказами.

Позивач також зазначав, що одночасність переходу права власності на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, як підстава набуття права власності на земельну ділянку, в порядку статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, є імперативною нормою, яку мають дотримуватись, й органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, під час звернення стягнення на будівлі або земельні ділянки, розташовані під ними.

На переконання позивача реалізація виконання частини 16 статті 120 ЗК України та частини 1 статті 377 ЦК України, під час примусового продажу майна на аукціоні, є виключним обов`язком органу ДВС, який під час формування заявки на реалізацію майна з торгів, зобов`язаний був зазначити всі істотні умови, передбачені діючим законодавством, в тому числі інформацію про земельну ділянку на які розташовано нерухоме майно.

На думку позивача, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час продажу нерухомого майна було порушено принцип єдності земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, а також принципи верховенства права та законності, дотримання яких є обов`язковим під час здійснення виконавчого провадження, з огляду на діюче законодавство.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 липня 2026 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/268/26.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» зверталось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського О.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08 жовтня 2024 року за зведеним виконавчим провадженням № 59959397;

- зняти арешт із земельних ділянок з кадастровим № 7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, розташованих за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі № 580/10754/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Під час розгляду справи № 580/10754/24, зокрема, було встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 59959397, боржником за яким є ПрАТ «Азот».

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав від 22 грудня 2023 року ТОВ «Ліквід Карго Термінал» є власником нежитлових будівель з реєстраційними номерами 905500771101 та 287507771101, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72, придбаних з прилюдних торгів (аукціонів), що підтверджується свідоцтвами про придбання майна з прилюдних торгів № 1586 та №1587 від 22 грудня 2023 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 05 березня 2025 року власником земельних ділянок з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72 - є юридична особа - публічне акціонерне товариство «Азот».

Відповідно до доручення від 07 серпня 2024 року №59959397/10(20.1) відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 08.10.2024 головним державним виконавцем відділу здійснено опис та арешт земельної ділянки 72, загальною площею 1,6425 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер: 7110136400:05:009:0161 та земельної ділянки 72, загальною площею 0,4581 га, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), кадастровий номер: 7110136400:05:009:0154.

08 жовтня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 за зведеним виконавчим провадженням №59959397, відповідно до якої накладено арешт на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, на яких розташоване майно об`єкти нерухомості з реєстраційними номерами 284710071101 та 283251671101, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72.

Місцевим адміністративним судом у справі № 580/10754/24 було також встановлено, що за результатами проведення електронного аукціону (торгів) оформленими протоколами №600676 від 06 грудня 2023 року та №600881 від 06 грудня 2023 року, ТОВ «Ліквід Карго Термінал» визнано переможцем проведених торгів з придбання нерухомого майна, а саме: комплексу, що складається з заводоуправління з прохідною, коридору 101, 1364, пл. (кв. м) 2999,0; заводоуправління, корп.120, 1365 пл. (кв. м) 6416,5; гараж спецмашин для 2-х машин, 1366 пл. (кв. м) 83,7: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72; нежитлової будівлі, Центральна лабораторія хімічного комбінату, K-112 загальною площею (кв. м): 7975.3: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72.

Відповідні протоколи не містять кадастрових номерів земельних ділянок, право на які переходить у зв`язку із набуттям права власності на вказані об`єкти, а саме №7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га.

Враховуючи, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 05 березня 2025 року власником земельних ділянок з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72 - є юридична особа - публічне акціонерне товариство «Азот», то місцевий адміністративний суд під час розгляду справи № 580/10754/24 дійшов висновку, що органом ДВС не було порушено права позивача під час винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 за зведеним виконавчим провадженням №59959397.

Водночас, позивачу було роз`яснено, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Судом враховано, що питання права власності щодо спірних земельних ділянок не було предметом розгляду у справі № 580/10754/24.

Під час розгляду справи № 925/268/26 господарським судом встановлено, що після набуття на прилюдних торгах (аукціонах) у власність нерухомого майна, позивач виготовив технічні паспорти, а саме:

- технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:2592-1413-2425-6545) від 31 березня 2025 року на комплекс - заводоуправління з прохідною корпус 120 літера 1365, за адресою вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, Черкаська обл., згідно з яким загальна площа заводоуправління з прохідною, корпус 101 літера 1364 змінилась з 2 999,0 на 3 001,5 кв. м внаслідок проведення перепланування, а загальна площа заводоуправління, корпус 120 літера 1365 змінилась з 6 416,5 на 6 387,8 кв. м внаслідок проведення перепланування та оздоблення поверхні стін, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07 червня 2017 року (зі змінами та доповненнями) не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягає прийняттю в експлуатацію;

- технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:5437-3239-3777-7503) від 28 березня 2025 року на нежитлову будівлю - Центральну лабораторію хімічного комбінату літера К112, за адресою вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, Черкаська обл., згідно з яким загальна площа центральної лабораторії хімічного комбінату літ. «К-112» змінилась з 7 975, на 8 012,8 кв. м. внаслідок проведення перепланування, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 406 від 07 червня 2017 року (зі змінами та доповненнями) не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Спору щодо належності вказаного нерухомого майна на праві приватної власності позивачу між сторонами немає.

Згідно з інформаційними довідками № 458147592 та № 458150506 від 24 грудня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за публічним акціонерним товариством «Азот» 24 січня 2014 року зареєстровано право приватної власності на земельні ділянки: площею 0,4581 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0154 та площею 1,6425 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0161.

Матеріалами справи, зокрема технічними паспортами та викопіюваннями з кадастрової карти підтверджується, що придбане на аукціоні нерухоме майно, розташоване на земельних ділянках, право власності на які станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду зареєстроване за першим відповідачем у справі, а саме: комплекс - заводоуправління з прохідною корпус 120 літера 1365, знаходиться на земельній ділянці площею 0,4581 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0154, а нежитлова будівля - Центральна лабораторія хімічного комбінату літера К112 - на земельній ділянці площею 1,6425 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0161.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:009:0154 площею 4 581,0 кв. м, площа земельної ділянки під забудовою становить 4 581,0 кв. м, а згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:05:009:0161 площею 16 425,0 кв. м, площа земельної ділянки під забудовою становить 16 425 кв. м.

Листом від 08 жовтня 2024 року за № 1501-06/148 в.о. голови правління приватного акціонерного товариства «Азот» повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що на земельних ділянках з кадастровими номерами 7110136400:05:009:0161 та 7110136400:05:009:0154 розташовані будівлі, які були відчужені з власності ПрАТ «Азот» відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції (м. Київ) в порядку реалізації арештованого майна на прилюдних торгах (аукціонах), проведених Державним підприємством «СЕТАМ», новому власнику - ТОВ «Ліквід Карго Термінал». Враховуючи принцип цілісності об`єкта нерухомості, закріпленому у частині першій статті 120 ЗК України, ПрАТ «Азот» не може забезпечити виконання відділом відповідного доручення про здійснення опису та арешту цих земельних ділянок.

На даний час, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 59959397, боржником за яким є публічне акціонерне товариство «Азот», а стягувачем, згідно виконавчих документів є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».

Як зазначено вище, 08 жовтня 2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08 жовтня 2024 року за зведеним виконавчим провадженням № 59959397, відповідно до якої накладено арешт на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, реєстраційні номери як об`єктів нерухомого майна 284710071101 та 283251671101, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вулиця Першотравнева, 72.

Вказані вище земельні ділянки відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розміщено для реалізації на аукціоні в системі Prozorro.Продажі, а саме:

лот:133 ID:LAE001-UA-20260203-71843 | 6981e73389a3bd4d33d53443:

земельна ділянка кадастровий номер: 7110136400:05:009:0154, площею: 0,4581 га, яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72, цільове призначення (використання) даної земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка реалізується в рамках виконавчого провадження з виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Проведення аукціону 10 березня 2026 року о 12 годині 55 хвилин.

Лот:134 ID:LAE001-UA-20260203-70189 | 6981e7b5350ac9a23c222c1d: земельна ділянка кадастровий номер: 7110136400:05:009:0161, площею: 1,6425 га, яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72, цільове призначення (використання) даної земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка реалізується в рамках виконавчого провадження з виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Проведення аукціону 10 березня 2026 року об 11 годині 55 хвилин.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу, реалізації майна у виконавчому провадженні відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що здійснюється на електронному аукціоні електронної торгової системи Prozorro.Продажі за вищевказаними лотами.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 березня 2019 року зі справи № 911/3594/17 зроблено висновок, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Отже, при дослідженні судом обставин існування в особи права власності на нерухомість необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 (провадження № 14-445цс19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Судом враховано, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта права володіння цим майном (як складової права власності).

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються приписами статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 120 ЗК України.

За ч. 1 ст. 377 ЦК України (в редакції, чинній на дату набуття позивачем права власності на нерухоме майно) до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.

Відповідно до ст. 4 ЗК України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 120 ЗК України регулює питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об`єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.

Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно з ч. 7, 8 статті 120 ЗК України у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт

Істотною умовою договору, на підставі якого набувається право власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права власності (крім державної, комунальної власності) на земельну ділянку або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію земельних ділянок усіх форм власності, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на такий об`єкт.

Укладення договору, що передбачає набуття права власності (частки у праві спільної власності) на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, пов`язаного з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення такої частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 120 ЗК України вимоги частин першої, другої, четвертої, шостої - восьмої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (жилий будинок, інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника) об`єкта нерухомого майна (жилого будинку, іншої будівлі або споруди), об`єкта незавершеного будівництва.

Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї) (ч. 16 ст. 120 ЗК України).

Отже, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, в силу імперативного законодавчого припису, відбувається перехід права на земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком, будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як зазначено у наведеній статті. При цьому перехід права на земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки (аналогічні висновки викладено у пункті 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункті 8.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 907/68/18).

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18).

Принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Враховуючи, що перехід права на будівлі і споруди є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній власник земельної ділянки порядку припинення прав на земельну ділянку, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення (такі висновки викладені у пункті 8.8 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 907/68/18 з урахуванням висновків, викладених у пункті 8.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди хоч безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, але знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37, 38)). Згідно з указаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

Щодо доводів другого відповідача та третьої особи стосовно того, що за відсутності у правочині істотної умови щодо переходу права на земельну ділянку, а також за відсутності включення земельних ділянок до предмета договору, підстав для застосування положень статті 120 ЗК України немає, суд зазначає наступне:

Одним з етапів примусового виконання судового рішення є - реалізація майна належного боржнику.

Правове регулювання порядку реалізації майна здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (надалі - Порядок).

Статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачається, що під час примусової реалізації майна боржника, орган державної виконавчої служби, виступає замовником електронного аукціону.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку, організатором електронних торгів, є - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

При цьому позивач, в розумінні Порядку, є учасником електронних торгів - юридичною особою допущеною організатором до участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) відповідно до вимог цього Порядку.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що організатор торгів здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

В пункті 4 розділу II Порядку зазначається, що приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим, восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку встановлено, якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються, зокрема, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності).

Тобто, формування істотних умов майбутнього договору купівлі-продажу нерухомого майна з електронних торгів, відбувається, виключно органом ДВС, шляхом заповнення належним чином інформаційного повідомлення про електронні торги, з дотриманням вимог, передбачених пунктами 5-10 розділу ІІІ Порядку.

З наведеного вбачається, що орган ДВС під час формування заявки на реалізацію майна з торгів, зобов`язаний був зазначити всі істотні умови, передбачені діючим законодавством, в тому числі інформацію про земельну ділянку.

Після визначення переможця серед учасників, доказом укладення договору купівлі-продажу є протокол електронних торгів, якій формується та підписується організатором електронних торгів (пункт 2 розділу VIII Порядку).

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, державний виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Судом встановлено, що в актах про проведений електронний аукціон від 14 грудня 2023 року № 59959397/10-20.1 та №59959397/1.10-20.1, складених державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величком Романом, зазначено, що було описано, арештовано та передано на реалізацію, шляхом внесення до системи електронних торгів (СЕТАМ), наступне майно:

1. Комплекс, що складається з заводоуправління з прохідною, корп.101, 1364, пл. (кв. м) 2 999,0; заводоуправління, корп.120, 1365 пл.(кв. м) 6 416,5; гараж спецмашин для 2-х машин, 1 366 пл. (кв. м) 83,7, реєстраційний номер майна 287507771101, що належить боржнику на підставі наказу серія та номер: 41-АТ виданий 24.06.1994, видавник Фонд державного майна України;

2. Нежитлова будівля, центральна лабораторія хімічного комбінату, К-112 загальною площею (кв. м): 7 975,3, реєстраційний номер майна 905500771101, які розташовані за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, що належить боржнику на підставі наказу серія та номер: 41-АТ виданий 24.06.1994, видавник Фонд державного майна України.

Як вбачається з опису нерухомого майна, зазначеного у протоколах № 600676 від 06.12.2023 року та № 600881 від 06 грудня 2023 року, складених ДП «СЕТАМ» та актах про проведений електронний аукціон № 59959397/10-20.1 та № 59959397/1.10-20.1 від 14 грудня 2023 року, складених державним виконавцем, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України всупереч пункту 9 розділу ІІІ Порядку не зазначив відомості про земельні ділянки, на яких розташовані нежитлові приміщення та їх кадастрові номери, у зв`язку з чим порушив вимоги ч. 16 ст. 120 ЗК України та ч. 1 ст. 377 ЦК України.

Такі дії привели до правової невизначеності та неможливості в подальшому позивачу провести реєстрацію права власності на земельні ділянки одночасно з будівлями, придбаними з торгів.

Велика Палата Верховного Суду, в п. 32 постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 щодо цього зазначає, «якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону».

Судом було також враховано, що відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. (абзац перший частини першої статті 638 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020).

Водночас, у постанові ВП Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц зазначено, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Правочини за яким позивач набув право власності на об`єкти нерухомого майна є виконаними.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Крім того, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

Правочини з придбання нерухомого майна, який укладено за результатами проведення електронного аукціону (торгів) оформленими протоколами №600676 від 06 грудня 2023 року та №600881 від 06 грудня 2023 року є чинними.

Попередній власник нерухомого майна та спірних земельних ділянок (ПрАТ «Азот») не оспорює правомірності набуття позивачем права власності на це майно.

Дослідивши технічні паспорти, а також викопіювання з кадастрової карти м. Черкаси, судом встановлено, що заводоуправління з прохідною корпус 120 літера 1365 розташоване на земельній ділянці площею 0,4581 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0154, а нежитлова будівля - центральна лабораторія хімічного комбінату літера К112 - на земельній ділянці площею 1,6425 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0161.

Будь-яке інше майно, згідно з наданими суду доказами на спірних земельних ділянках відсутнє.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є, зокрема наявність зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Отже, при наявності накладених арештів на спірні земельні ділянки позивач був позбавлений можливості в законний спосіб зареєструвати за собою право власності на землю.

Наведеним спростовуються доводи другого відповідача та третьої особи в цій частині.

Наявність заборгованості першого відповідача перед другим відповідачем не може обмежувати права позивача володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано доводи позивача щодо розташування належного позивачу нерухомого майна на праві приватної власності на спірних земельних ділянках.

Належних та допустимих доказів розташування будь-якого іншого нерухомого майна на спірних земельних ділянках суду не надано.

Водночас, відповідачами не надано доказів того, що для обслуговування та експлуатації нежитлових приміщень об`єктивно необхідною є менша площа землі, ніж площа спірних земельних ділянок.

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного вільно володіти користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та 2 статті 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння, для усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11, від 15.05. 2019 у справі № 372/2904/17-ц, від 21.07.2019 у справі №911/1247/18, від 08.10.2019 у справі № 643/3614/17).

Спірні земельні ділянки в силу закону належать позивачу на праві приватної власності на підставі ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, у зв`язку з переходом права власності на відповідне нерухоме майно.

Наявні арешти на майно перешкоджають позивачу розпоряджатися спірними земельними ділянками, а тому його порушене право підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» (вул. Айвазовського, 23/1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052, ідентифікаційний код 40210285) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0154 площею: 0,4581 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283951671101).

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» (вул. Айвазовського, 23/1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052, ідентифікаційний код 40210285) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0161 площею: 1,6425 га, яка розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 284710071101).

4. Виключити з опису та зняти арешт накладений в рамках виконавчого провадження, боржником в якому є приватне акціонерне товариство «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028, ідентифікаційний код 00203826), на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0154 площею: 0,4581 га (номер запису про обтяження 62920970), яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283951671101).

5. Виключити з опису та зняти арешт накладений в рамках виконавчого провадження, боржником в якому є приватне акціонерне товариство «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028, ідентифікаційний код 00203826), на земельну ділянку з кадастровим номером №7110136400:05:009:0161 площею: 1,6425 га (номер запису про обтяження 62921311), яка розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), земельна ділянка 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 284710071101).

6. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Азот» (вул. Героїв Холодного Яру (Першотравнева), 72, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028, ідентифікаційний код 00203826) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» (вул. Айвазовського, 23/1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052, ідентифікаційний код 40210285) 53 334 грн. 93 коп. судового збору.

7. Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (вул. Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, Черкаська обл., 18028, ідентифікаційний код 03361402) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліквід Карго Термінал» (вул. Айвазовського, 23/1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052, ідентифікаційний код 40210285) 53 334 грн. 93 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович