Решение № 139930621, 08.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2026 р. Справа № 924/582/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Козуляк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полук", м. Нетішин, Шепетівського району Хмельницької області

про стягнення 44 313,16 грн. з яких 37 740,17 грн. основного боргу, 1 591,29 грн. 3% річних, 4 981,70 грн. інфляційних втрат

за участю представників сторін:

від позивача Остапенко С.Л. - в режимі ВКЗ

від відповідача - не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

03.06.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полук", м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 44 313,16 грн. з яких 37 740,17 грн. основного боргу, 1 591,29 грн. 3% річних, 4 981,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 04.06.2026р. суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 11:00 год. "23" червня 2026 року.

У судовому засіданні 23.06.2026р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого процесуального документу про оголошення перерви до 14:30 год. 23.07.2026р.

Ухвалою від 23.07.2026р. відкладено судовий розгляд справи по суті на 11:00 год. 08.09.2026р.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.01.2023. між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛУК» укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, ідентифікатор договору № 0570-01124.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи, та є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, а ОСП врегульовує небаланси електричної енергії із СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що врегулювання небалансів електричної енергії є вчиненням СВБ правочину щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

За умовами глави 2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що підлягають сплаті сторонами, розраховуються адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку, а порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Відповідно до підпункту 7 пункту 3.5 договору СВБ зобов`язана своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

Правила ринку, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів, проведення розрахунків, виставлення рахунків та здійснення платежів.

Згідно з пунктом 1.3.2 Правил ринку для відповідних суб`єктів господарювання обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення з оператором системи передачі договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є договором приєднання.

Відповідно до пункту 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок адміністратора розрахунків здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Водночас пунктом 10.12 розділу X Правил ринку передбачено, що виконання зобов`язань СВБ/ППБ, які виникли за результатами діяльності на балансуючому ринку у розрахункові періоди до 01 липня 2024 року, здійснюється відповідно до виставлених адміністратором розрахунків платіжних документів та звітів шляхом внесення плати на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП.

Як встановлено судом, на виконання умов договору та Правил ринку позивач здійснив відповідні розрахунки за результатами врегулювання небалансів за серпень 2023 року.

20.12.2023 позивачем складено акт коригування (врегулювання) № ВР/23/08-0570 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2023 № ВН/23/08-0570.

Згідно з пунктом 1 зазначеного акта збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП у результаті процесу, становило 4,254 МВт*год, а збільшення загальної вартості - 29 994,41 грн., у тому числі ПДВ 4 999,07 грн.

Водночас відповідно до пункту 2 акта зменшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої СВБ у результаті процесу, становило 1,101 МВт*год, а зменшення загальної вартості - и7 745,76 грн., у тому числі ПДВ 1 290,96 грн.

Таким чином, за результатами коригування вартість зобов`язань відповідача за відповідний розрахунковий період визначена позивачем у сумі 37 740,17 грн.

Позивачем також сформовано рахунок-фактуру № 1512202300319 від 27.12.2024 на оплату вартості електричної енергії для врегулювання небалансів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до умов договору та Правил ринку відповідач був зобов`язаний здійснити оплату виставленого платіжного документа у встановлений строк.

Однак доказів здійснення відповідачем оплати зазначеної суми матеріали справи не містять.

Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії є порушенням договірного грошового зобов`язання.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд наголошував, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на грошові зобов`язання, у тому числі на зобов`язання з оплати електричної енергії та балансуючої електричної енергії.

Отже, встановивши факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, суд доходить висновку про наявність правових підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення 1 591,29 грн. 3 % річних та 4 981,70 грн. інфляційних втрат за період прострочення, визначений у наданому суду розрахунку.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд виходить із того, що нарахування здійснені на суму простроченої заборгованості та за період, протягом якого відповідач не виконував свого грошового обов`язку.

За відсутності доказів погашення основної заборгованості та з огляду на встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов`язання суд вважає вимоги позивача про стягнення 1 591,29 грн. 3 % річних та 4 981,70 грн. інфляційних втрат обґрунтованими.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що подані позивачем документи у їх сукупності підтверджують факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, здійснення розрахунку вартості небалансів електричної енергії, виникнення у відповідача обов`язку з оплати відповідної вартості та порушення такого обов`язку.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язання, сплати спірної заборгованості або наявності інших обставин, які б звільняли його від виконання грошового зобов`язання, суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства та умови договору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37 740,17 грн. основної заборгованості, 1 591,29 грн. 3 % річних та 4 981,70 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється повністю, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Повний текст рішення складено враховуючи зміст ГПК України за вирахуванням при цьому періоду виконання суддею обов`язків, передбачених Законом України Про судоустрій та статус суддів.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК" (вул. Промислова, 33А, м. Нетішин, Хмельницька обл., 30100, код ЄДРПОУ 32430447) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) - 37 740,17 грн. (тридцять сім тисяч сімсот сорок гривень 17 коп.) основного боргу, 1 591,29 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна гривня 29 коп.) 3% річних, 4 981,70 грн. (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одна гривня 70 коп.) інфляційних втрат, 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 22.09.2026.

Рішення надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.

Суддя І.В. Заярнюк