Решение № 139929869, 21.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/8439/25

Провадження № 2/175/1881/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до Краматорської міської ради про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

В якому обгрунтовує позовні вимоги наступним, позивач є власником цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Належний позивачеві цілісний майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500. Право власності на дану земельну ділянку належить Краматорській територіальній громаді в особі Краматорської міської ради. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 через електронний кабінет платника отримано повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецької області. Відповідно до вказаних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 286.5 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України визначено суми податкових зобов`язань з орендної плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 у розмірі 138 621.63 грн. за 2022 рік, 159 414.87 грн. за 2023 рік, 138 621.63 грн. за 2024 рік. Всього на суму 436 658,40 грн. Отже, як вказано в повідомленнях-рішеннях Головним управлінням ДПС у Донецькій області ОСОБА_1 визначені податкові зобов`язання з орендної плати фізичних осіб (плата за землю) за 2022 2024 роки за користування земельною ділянкою загальною 1412900000:00:014:0500. площею 0.2894 га з кадастровим номером.

Позивач заперечує проти наявності між Краматорською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, дійсного договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що протягом 2009 2015 років між Краматорською міською радою та ОСОБА_1 існували орендні відносини щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, проте орендні відносини щодо користування позивачем земельною ділянкою загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 , були припинені 20.05.2015 року.

Позивач заявляє, що особисто ОСОБА_1 у 2019 році із заявою до Краматорської міської ради з проханням надати в оренду земельну ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу не зверталась, заява містить підпис іншої (не ОСОБА_1 ) особи. Водночас Позивач заявляє суду, що договір оренди землі без номеру від 08.01.2020 року щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу ОСОБА_1 не підписувала. Цей договір оренди землі містить підпис іншої (не ОСОБА_1 ) особи. Так само і акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки 1412900000:00:014:0500 за адресою: АДРЕСА_1 , який також від імені орендаря підписано іншою особою (не ОСОБА_1 ).

Представник позивача та позивач згідно позовних вимог просять суд визнати відсутнім у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого 04.06.2020 року державним реєстратором Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, про що зроблено номер запису про інше речове право: 36810499.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, вказував, що 07.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Краматорської міської ради через ЦНАП у м. Краматорську із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та про передачу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 в оренду для функціонування цілого майнового комплексу. Далі, за результатом розгляду зазначеної заяви Краматорською міською радою було прийнято рішення від 27.11.2019 №61/VII-603 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки в оренду фізичній особі», яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу (кадастровий номер 1412900000:00:014:0500). Вказує, що проект договору оренди землі для підписання та державної реєстрації був виданий представнику Позивача ОСОБА_1 Кравченку Владиславу Олеговичу, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 18.10.2019. Довіреність видана терміном на три роки і дійсна до 18.10.2022. Далі, між Краматорською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір оренди землі №б/н від 08.01.2020 (далі - Договір). Підсумовуючи зазначене у відзиві на позовну заяву, відповідач вважає, що Краматорською міською радою було правомірно прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду, а також на підставі даного рішення укладено Договір оренди землі з позивачем ОСОБА_1 . Також у матеріалах кадастрової справи, що зберігається в Краматорській міській раді, наявна довіреність від ОСОБА_1 на представництво її інтересів уповноваженою особою, посвідчена приватним нотаріусом. Цією довіреністю уповноважена особа наділена, зокрема, повноваженнями представляти інтереси ОСОБА_1 у всіх органах влади, в тому числі подавати та підписувати від її імені заяви, клопотання тощо, підписуватись за неї при виконанні цієї довіреності від 18.10.2019. Таким чином, вказує, що доводи представника позивача у цій частині позовних вимог є безпідставними, необґрунтованими та спрямованими на введення суду в оману.

Окремо вказував, що на момент звернення до суду з позовом про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 у користувача ОСОБА_1 у силу закону припинено (відсутнє) право оренди зазначеної земельної ділянки, що пов`язано із закінченням строку дії Договору оренди землі від 08.01.2020 №б/н. У зв`язку з цим, із зазначеного питання відсутній і предмет спору.

Позивач та представник позивача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, позивач подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність та підтримання позовних вимог. В підготовчому судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити, оскільки підпис на документах не її.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв не подавав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від двадцять другого січня дві тисячі восьмого року (серія та номер: ВКЕ449914). Витяг про реєстрацію права власності №17472113 від 23.01.2008 року (реєстраційний номер об`єкту 21438080).

Належний позивачеві цілісний майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500. Цільове призначення земельної ділянки - 03.10 «Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку». Категорія земель - Землі житлової та громадської забудови. Вид використання - Для функціонування цілого майнового комплексу оптової торгівлі. Право власності на дану земельну ділянку належить Краматорській територіальній громаді в особі Краматорської міської ради.

Протягом 2009 2015 років між Краматорською міською радою та ОСОБА_1 існували орендні відносини щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 .

Між Краматорською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, був укладений договір оренди землі №132 від 30.04.2009 року. Об`єктом цього договору була земельна ділянка загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 . Строк оренди був визначений тривалістю у п`ять років. Факт передачі орендодавцем орендарю вказаної земельної ділянки підтверджується відповідним актом від 30.04.2025 року.

Рішенням Краматорської міської ради №48/VI-87 від 22.04.2015 року «Про припинення права користування земельними ділянками» право оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було припинено.

На реалізацію цього рішення Краматорської міської ради 20.05.2015 року між Краматорською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, було укладено угоду про припинення права оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 .

20.05.2015 року сторонами підписано акт, відповідно до якого ОСОБА_1 повернула, а Краматорська міська рада прийняла земельну ділянку загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, орендні відносини щодо користування позивачем земельною ділянкою загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500 за адресою АДРЕСА_1 , були припинені 20.05.2015 року.

17.05.2025 року представником позивача адвокатом Дородних С.В. на ім`я начальника Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Гончаренка Олександра Васильовича скеровано адвокатський запит від 16 травня 2025 року №033 з проханням надати інформацію а також документи, що її підтверджують: - чи укладено між Краматорською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?

Відповідно до рішення Краматорської міської ради від 27.11.2019 року №61/VII-603 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки в оренду фізичній особі» Краматорською міською радою затверджено фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу (кадастровий номер 1412900000:00:014:0500) цільове призначення земельної ділянки: код КВЦПЗ 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Цим же рішенням Відповідача передано фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) земельну ділянку в оренду по АДРЕСА_1 площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу строком на п`ять років із земель запасу житлової та громадської забудови комунальної власності територіальної громади м.Краматорська комплексу (кадастровий номер 1412900000:00:014:0500), із визначенням розміру орендної плати на рівні 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зобов`язано Позивача в місячний термін після прийняття цього рішення звернутися до Краматорської міської ради для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку згідно з діючим законодавством.

До відповіді на адвокатський запит додано копію договору оренди землі без номеру від 08.01.2020 року, з якого вбачається, що цей договір укладено між Краматорською міською радою, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони. Предметом цього договору оренди землі є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу. Договір укладено строком на п`ять років. Орендна плата складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. На останньому аркуші договору оренди у розділі «підписи сторін» напроти прізвища орендаря міститься підпис ОСОБА_1 .

До договору оренди землі без номеру від 08.01.2020 року додано акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки 1412900000:00:014:0500 за адресою: АДРЕСА_1 , який також від імені орендаря підписано ОСОБА_1 .

Разом з тим, позивачем отримано копію заяви нібито ОСОБА_1 від 2019 року на ім`я Краматорського міського голови Панкова А.В. з проханням надати в оренду земельну ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2894 га для функціонування цілого майнового комплексу.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру у відповідь на запит ОСОБА_2 від 17.05.2025 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 . Дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): 04.06.2020 року; номер запису про право (в державному реєстрі прав): 36810499; орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав): Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради. Таким чином за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки.

Частиною четвертою статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом.

Відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п ).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено Земельним кодексом України. Так відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У відповідності до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до частин 1-5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК Укрїани, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до абзацу першого частини першої, абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

У частині першій статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з положеннями статей 21 та 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з моменту підписання ними договору. Разом із тим, якщо інше не передбачено умовами договору, цей договір набирає чинності з часу державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) сформульовано правовий висновок про те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з істотних умов договору оренди землі, то такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) виснувала про те, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Наслідком непідписання письмового правочину його стороною, за відсутності доказів фактичного вчинення такого правочину (вираження сторонами волевиявлення на його укладення, узгодження істотних умов або його виконання сторонами), є його неукладеність.

У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року було призначено у цивільній справі судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 08.01.2020 року ОСОБА_1 чи іншою особою;

2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у акті приймання передачі оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 08.01.2020 року ОСОБА_1 чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на ім`я Краматорського міського голови про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 07.11.2019 року ОСОБА_1 чи іншою особою?

Відповідно до висновку експерта №370 від 08.05.2026 року зроблено такі висновки:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 08.01.2020 року, розташований на зворотній стороні другого аркуша у графі «Підписи сторін Орендар», у рядку « ОСОБА_1 » - виконано не ОСОБА_1 .

2. Підпис від імені ОСОБА_1 у акті приймання передачі оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 08.01.2020 року, розташований у графі «Підписи сторін Орендар», у рядку « ОСОБА_1 » - виконано не ОСОБА_1 .

3. Підпис від імені ОСОБА_1 у заяві на ім`я Краматорського міського голови про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 07.11.2019 року, розташований у рядку «(підпис)» - виконано не ОСОБА_1 .

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону N 1952-ІV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Вимога про повернення позивачу належної їй земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 року у справі N513/879/19 від 23.11.2021 року у справі N 359/3373/16-ц, Верховного Суду від 19.02.2024 року у справі N 567/3/22, від 14.08.2024 року у справі N 385/83/23).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №752/22077/19 дійшов наступних висновків. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (частина перша статті 241 ЦК України).

Вказана норма презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а, отже, не могла їх перевищити.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25 травня 2016 року в справі № 6-2612цс16.

Таким чином встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право оренди земельної ділянки, проте таке право зареєстровано на підставі неукладеного договору.

Також, суд враховує, що стороною відповідача не надано доказів, зокрема бухгалтерських документів, що свідчать про сплату податків із нарахованої орендної плати ОСОБА_1 , як і доказів на підтвердження нарахування та виплати орендної плати з моменту укладення договору оренди, тобто позивач не сплачувала за цим договором оренду плату. Наведене є доказом відсутності подальшого схвалення ОСОБА_1 правочину, тобто не вчинення дій, що свідчать про прийняття договору оренди до виконання.

Посилання відповідача на те, що у матеріалах кадастрової справи, що зберігається в Краматорській міській раді, наявна довіреність від ОСОБА_1 на представництво її інтересів уповноваженою особою, посвідчена приватним нотаріусом, якою уповноважена особа наділена, зокрема, повноваженнями представляти інтереси ОСОБА_1 у всіх органах влади, в тому числі подавати та підписувати від її імені заяви, клопотання тощо, підписуватись за неї при виконанні цієї довіреності від 18.10.2019 не береться до уваги судом, адже в договорі оренди землі від 08.01.2020 року, акті приймання передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 08.01.2020 року та у заяві на ім`я Краматорського міського голови про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 07.11.2019 року не міститься посилань на те, що дані документи підписані довіреною особою ОСОБА_1 , проте з них вбачається нібито ОСОБА_1 самостійно підписувала зазначені документи та останнє спростовується висновком експертизи.

Щодо посилання відповідача на те, що строк дії Договору оренди землі від 08.01.2020, укладеного між сторонами орендодавця, в особі Краматорської міської ради та орендаря, в особі ОСОБА_1 сплив 08.01.2025, а відповідно, і право оренди припинилось у день закінчення строку дії Договору оренди землі, оскільки, відповідно до законодавства України, яке діяло на момент закінчення строку дії Договору, право оренди не може існувати довше, ніж строк дії самого договору оренди землі, у зв`язку з чим на думку відповідача відсутній і предмет спору судом не береться до уваги також.

Так, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону N 1952-ІV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Вимога про повернення позивачу належної їй земельної ділянки може бути заявлена та вирішена по суті разом з вимогою про визнання відсутнім права оренди. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 року у справі №513/879/19 від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц, Верховного Суду від 19.02.2024 року у справі №567/3/22, від 14.08.2024 року у справі № 385/83/23).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року по справі №916/1415/19 зазначено, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Таким чином, не визнання відсутнім права оренди земельної ділянки може привести до того, що позивачу доведеться виконувати кореспондуючі обов`язку договору, наприклад податкові зобов`язання з орендної плати фізичних осіб (плати за землю) за 2022 2024 роки за користування земельною ділянкою загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, а також враховуючи, що відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 , суд вважає, що предмет спору не є відсутнім.

За правилами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 4 ст. 81 ЦПК України визначено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позову ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968, 96 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-82, 84, 89, 141-142, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати відсутнім у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права оренди земельної ділянки загальною площею 0.2894 га з кадастровим номером 1412900000:00:014:0500, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого 04.06.2020 року державним реєстратором Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, про що зроблено номер запису про інше речове право: 36810499.

Стягнути з Краматорської міської ради (ЄДРПОУ 2481211) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 968, 96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Білоусова