Постановление суда № 139928533, 22.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.09.2026 Справа № 914/31/26

За позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області

в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трикотажна фабрика «Промінь», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м.Львів,

про: стягнення заборгованості у сумі 5 395 824,65 грн.

Суддя І. Б. Козак

При секретарі Р.Волошин

Представники сторін:

Прокурор: Цинайко Н.

Представник позивача: не з`явився;

Представник відповідача: Стасишин А.Р.

Представник третьої особи: не з`явився.

Через систему Електронний суд 03.08.2026 від ТОВ «Трикотажна фабрика «Промінь» надійшло клопотання (вх.№3584/26) про зупинення провадження у справі № 914/31/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2047/25 та справи № 903/953/25.

Прокурор у судове засідання 22.09.2026 прибув, проти зупинення провадження у справі не заперечив.

Представник позивача у судове засідання 22.09.2026 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№26667/26 від 22.09.2026).

Представник відповідача у судове засідання 22.09.2026 з`явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та просив суд про його задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання 22.09.2026 не з`явився.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Ключовим спірним питанням під час розгляду цієї справи є обчислення розміру пайового внеску із застосуванням показника опосередкованої вартості спорудження житла: станом на момент початку будівництва чи станом на момент введення об`єкта в експлуатацію.

Ухвалою від 17.07.2026 у справі № 922/2047/25 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до свого провадження справу з тотожними правовідносинами саме задля формування єдиної правозастосовної практики та уточнення правового висновку щодо юридично значущого моменту фіксації розміру пайової участі замовника будівництва.

Оцінюючи подібність правовідносин у справі № 914/56/26 та у справі № 922/2047/25 та № 903/953/25, Господарський суд Львівської області керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, відповідно до якої подібність оцінюється за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

Так, предметом цього спору є стягнення з замовників будівництва на користь органу місцевого самоврядування безпідставно збережених коштів пайової участі на підставі ст. 1212 ЦК України та розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX. Ключове правове питання полягає у визначенні показників опосередкованої вартості спорудження житла, які підлягають застосуванню при розрахунку суми пайового внеску (станом на дату початку будівництва чи на дату введення об`єкта в експлуатацію).

Водночас судом встановлено, що на розгляді Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/2047/25.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2026 справу №922/2047/25 прийнято до розгляду з метою вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для уточнення правового висновку та формування єдиної правозастосовної практики стосовно визначення моменту, станом на який визначається розмір пайової участі замовника будівництва, який підлягає сплаті, а саме: на момент початку будівництва чи на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон пов`язує граничний строк сплати.

Підставою для передачі справи №922/2047/25 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стала необхідність вирішення питання щодо застосування положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX та статті 1212 ЦК України, а також формування єдиного підходу щодо моменту, станом на який фіксується розмір пайової участі замовника будівництва.

Суд зазначає, що правовідносини у справі №914/31/26 та справі №922/2047/25 є подібними за змістом спірних матеріальних правовідносин та правовим регулюванням.

Так, у справі №914/31/26, як і у справі №922/2047/25, спір виник щодо обов`язку замовника будівництва зі сплати коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в умовах дії перехідного правового регулювання, встановленого Законом №132-IX.

У цій справі позов пред`явлено прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до замовника будівництва про стягнення до місцевого бюджету коштів, які, за твердженням позивача, відповідач безпідставно зберіг у себе внаслідок невиконання обов`язку щодо сплати пайової участі.

Одним із ключових питань апеляційного перегляду є правильність визначення розміру такого платежу та, відповідно, моменту, станом на який слід застосовувати показник опосередкованої вартості спорудження житла.

Відтак, подібність правовідносин у справі №914/31/26 та у справі №922/2047/25 полягає у тому, що у цих справах: 1) позивачем є орган місцевого самоврядування, в інтересах якого прокурором заявлено вимогу до замовника будівництва про стягнення до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відповідачем є відповідний замовник будівництва; 2) предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, а також похідних від них нарахувань; 3) спірне питання стосується правильного застосування положень пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX та визначення моменту, станом на який підлягає обчисленню розмір пайової участі замовника будівництва, а саме: на момент виникнення відповідного обов`язку у перехідний період чи на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію, з яким закон пов`язує граничний строк її сплати.

Таким чином, вирішення Об`єднаною палатою питання щодо моменту, станом на який фіксується розмір пайової участі замовника будівництва, матиме безпосереднє значення для оцінки правильності визначення безпідставно збережених коштів пайової участі, стягнення яких є предметом розгляду цієї справи.

Разом з цим, визначення правильного розміру основного грошового зобов`язання має значення і для перевірки правомірності стягнення похідних сум інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на суму несплаченої пайової участі.

Крім того, на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу №903/953/25, у якій предметом перегляду є питання застосування абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX в частині визначення показника опосередкованої вартості спорудження житла, який підлягає застосуванню при обчисленні розміру пайової участі замовника будівництва.

Справу №903/953/25 передано на розгляд Об`єднаної палати з метою вирішення питання щодо наявності підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2025 у справі №903/601/24, від 07.05.2026 у справі №916/1281/25, від 21.05.2026 у справі №916/67/25 та від 28.05.2026 у справі №922/1993/25, відповідно до яких розмір пайової участі замовника будівництва має визначатися з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, чинних станом на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відтак результат перегляду справи №903/953/25 та сформований Об`єднаною палатою правовий висновок щодо моменту, станом на який підлягає застосуванню показник опосередкованої вартості спорудження житла, матиме безпосереднє значення для оцінки правильності визначення судом першої інстанції розміру пайової участі.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати касаційного перегляду справ №922/2047/25 та №903/953/25, а також сформовані у них правові висновки можуть істотно вплинути на правильне вирішення справи №914/31/26.

Беручи до уваги подібність правовідносин у справі №914/31/26 та справах №922/2047/25 і №903/953/25, безпосередній зв`язок правових питань, переданих на вирішення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з доводами апеляційної скарги у цій справі, а також необхідність забезпечення єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження у справі №914/31/26 до закінчення перегляду у касаційному порядку справ №922/2047/25 та №903/953/25.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 228, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №914/31/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2047/25 та справи № 903/953/25.

2. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Козак І.Б.