Постановление суда № 139928158, 22.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/889/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (вх. № 5590 від 22.06.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/889/25

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком»

09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Шептицького, будинок 43, код ЄДРПОУ 23581034

про стягнення 1464125,85 грн

встановив:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» про стягнення 1464125,85 грн, з яких: 975664,80 грн штрафу та 488461,05 грн пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/889/25 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» 487832,40 грн штрафу, 244230,10 грн пені та 8781,75 грн судового збору, всього 740844,25 грн.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у частині зменшення розміру штрафних санкцій, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/889/25 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 - без змін.

До Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» від 21.06.2026 (вх. № 5590 від 22.06.2026) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/889/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 вказану заяву передано на розгляд судді Господарського суду Київської області Подоляку Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» від 21.06.2026 (вх. № 5590 від 22.06.2026) про розстрочення виконання рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 18.08.2026 о 15:30.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли заперечення (вх. №12767/26 від 20.07.2026) проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» подано уточнену заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. №14477/26 від 18.08.2026) в якій заявник зазначив, що під час перевірки первісно поданої заяви ним виявлено описку у прохальній частині щодо розміру суми, яку відповідач має щомісячно сплачувати позивачу, та просив прийняти до розгляду уточнену заяву з відповідним розрахунком.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» подано клопотання (вх. №14522/26 від 18.08.2026) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026, без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання 18.08.2026, розгляд заяви відкладено на 15.09.2026 о 09:40.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли додаткові пояснення (вх. №15336/26 від 31.08.2026) проти заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Судове засідання, що призначене на 15.09.2026 о 09:40, не відбулось у зв`язку із оголошенням сигналу «Повітряна тривога» у місті Києві у час, на який було призначене судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2026 заяву судді Господарського суду Київської області Подоляка Ю.В. про самовідвід від участі у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» про розстрочення виконання рішення задоволено, матеріали заяви передано до автоматизованої системи документообігу суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 передано на розгляд судді Господарського суду Київської області Саванчук С.О.

За результатом дослідження заяви про розстрочення виконання судового рішення, уточненої заяви від 17.08.2026 та долучених до них документів, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим, заява про розстрочення виконання судового рішення є письмовою заявою з процесуального питання, а тому повинна відповідати загальним вимогам до форми та змісту письмових заяв, передбаченим статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

Встановлена зазначеною нормою вимога передбачає не лише формальну наявність прохальної частини, але й можливість однозначно визначити зміст процесуальної дії, вчинення якої заявник вимагає від суду, її обсяг та, у випадку розстрочення виконання судового рішення, конкретний порядок і строки часткового виконання присудженого зобов`язання.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Принцип диспозитивності визначає межі процесуальних повноважень суду та не надає суду права самостійно формулювати замість учасника справи зміст його процесуального прохання.

Як вбачається з первісної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» від 21.06.2026, заявник правильно зазначив загальний розмір присуджених до стягнення за рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025 коштів - 740844,25 грн та просив розстрочити виконання рішення «за наступним графіком на десять платежів».

Водночас у самому графіку, наведеному у прохальній частині первісної заяви, заявник визначив кожен із десяти платежів у розмірі 740844,25 грн, тобто у розмірі всієї суми, присудженої рішенням суду.

Таким чином, буквальний зміст первісної прохальної частини передбачав загальний обсяг платежів у розмірі:

740844,25 грн х 10 = 7408442,50 грн, що у десять разів перевищує загальний розмір грошових коштів, присуджених до стягнення рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2025.

Крім того, в первісно поданій заяві десятий платіж зазначено зі строком сплати до 25.08.2026, хоча таку саму дату - 25.08.2026 - визначено строком другого платежу, тоді як платежі з третього по дев`ятий послідовно визначені станом на 25 число наступних місяців до 25.03.2027 включно.

Сам заявник визнав неправильність первісної прохальної частини та 17.08.2026 подав уточнену заяву, в якій зазначив, що ним допущено описку, оскільки замість суми щомісячного платежу 74844,25 грн було зазначено загальну суму 740844,25 грн.

Разом з тим, подання уточненої заяви не усунуло невизначеність прохання заявника.

Так, у мотивувальній частині уточненої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» зазначило, що не просить розстрочувати виконання рішення на тривалий термін, а просить розстрочити його «всього на 10-ть платежів рівними платежами по 74084,43 грн». Проте десять платежів по 74084,43 грн становлять: 74084,43 грн х 10 = 740844,30 грн, тобто на 0,05 грн більше загального розміру коштів, присуджених рішенням суду.

Одночасно, у прохальній частині тієї ж уточненої заяви заявник навів інший порядок розстрочення, а саме: визначив платежі з першого по дев`ятий у розмірі 74844,25 грн кожний, а десятий платіж - у розмірі 67246,00 грн.

Зазначені у прохальній частині уточненої заяви платежі в сукупності математично становлять 740844,25 грн, оскільки: 74844,25 грн х 9 = 673598,25 грн; 673598,25 грн + 67246,00 грн = 740844,25 грн.

Такий графік не відповідає одночасно заявленій у мотивувальній частині вимозі про розстрочення виконання рішення десятьма рівними платежами, оскільки розмір десятого платежу відрізняється від розміру перших дев`яти платежів.

Крім того, у прохальній частині уточненої заяви знову зазначено, що десятий платіж у розмірі 67246,00 грн має бути здійснений до 25.08.2026, хоча другим платежем уже визначено сплату 74844,25 грн до цієї ж дати, а дев`ятий платіж визначено зі строком сплати до 25.03.2027.

Отже, подана заявником уточнена заява одночасно містить різні та взаємно неузгоджені відомості щодо порядку виконання судового рішення: на початку уточненої заяви заявник визначає правильним щомісячний платіж у розмірі 74844,25 грн; у мотивувальній частині просить встановити десять рівних платежів по 74084,43 грн; у прохальній частині визначає дев`ять платежів по 74844,25 грн та один платіж у розмірі 67246,00 грн; при цьому строк останнього платежу повторно визначає датою 25.08.2026, яка вже визначена строком другого платежу.

Таким чином, із змісту заяви та уточненої заяви неможливо однозначно встановити, який саме графік розстрочення, який розмір кожного платежу та який строк здійснення останнього платежу заявник просить встановити судовим рішенням.

Вказані суперечності не можуть бути розцінені судом як одна очевидна технічна описка, оскільки стосуються декількох самостійних істотних елементів заявленого способу виконання рішення - розміру щомісячного платежу, рівності платежів та календарних строків їх здійснення - та повторюються навіть після подання заявником документа, метою якого було саме усунення помилки первісної заяви.

При цьому, станом на дату постановлення цієї ухвали суду, визначені самим заявником строки першого та другого платежів - 25.07.2026 та 25.08.2026 - вже сплинули. Встановлення судом інших, не заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком», дат платежів означало б самостійне формування судом нового графіка розстрочення замість заявника.

Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд правом виправляти зміст процесуального волевиявлення учасника справи та замість нього визначати, яка з наведених у поданій заяві взаємно суперечливих сум чи дат є правильною.

Самостійне визначення судом правильного розміру щомісячних платежів, зміна їх кількості, розміру або календарних строків означали б не технічне усунення описки, а фактичне формування нового змісту заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» процесуальної вимоги, що суперечило б пункту 4 частини 1 статті 170 та принципу диспозитивності, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, положення статті 170 Господарського процесуального кодексу України не передбачають процедури залишення такої письмової заяви без руху з наданням заявнику додаткового строку для виправлення її змісту.

Навпаки, частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України імперативно встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Зазначене узгоджується і зі спеціальним порядком розгляду заяв про розстрочення виконання судового рішення, оскільки частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено двадцятиденний строк їх розгляду. Законодавець, визначивши скорочений строк вирішення відповідного процесуального питання, не передбачив окремої процедури залишення такої заяви без руху та продовження строку її розгляду для неодноразового виправлення заявником змісту свого прохання. Чинна редакція частини 2 статті 331 передбачає саме двадцятиденний строк.

Суд також враховує, що ухвала Господарського суду Київської області від 06.07.2026 про прийняття первісної заяви (вх.№5590 від 22.06.2026) до розгляду постановлена до подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» уточненої заяви (вх. №14477/26 від 18.08.2026). Саме уточненою заявою заявник визнав неправильність первісно сформульованого графіка та виклав інший зміст свого прохання. Відтак, попереднє прийняття до розгляду первісної заяви не усуває обов`язку суду оцінити відповідність вимогам процесуального закону актуального процесуального волевиявлення заявника, сформульованого з урахуванням поданої ним уточненої заяви.

Суд не може повернутися до буквального змісту первісної прохальної частини та розглянути її як актуальну вимогу, оскільки сам заявник прямо повідомив суд про її помилковість та подав уточнену заяву. Водночас уточнена заява, як встановлено вище, не дає можливості однозначно встановити зміст прохання заявника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (вх. № 5590 від 22.06.2026), з урахуванням уточненої заяви (вх. №14477/26 від 18.08.2026), не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, а тому відповідно до частини 4 цієї статті підлягає поверненню заявнику без розгляду.

За наведених обставин, суд не переходить до розгляду по суті доводів заявника щодо його фінансово-економічного стану, кадрової ситуації, кредитної та кредиторської заборгованості, банківських гарантій, а також заперечень і додаткових пояснень Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо відсутності передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України матеріальних підстав для розстрочення виконання рішення, оскільки оцінка таких обставин можлива лише під час розгляду належним чином оформленої заяви, зміст і межі якої дозволяють суду однозначно встановити поставлене перед ним процесуальне питання.

Повернення заяви без розгляду не є вирішенням заявленого процесуального питання по суті та не перешкоджає заявнику повторно звернутися до господарського суду з належним чином оформленою заявою після усунення встановлених недоліків та з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України. Такий підхід застосовується господарськими судами при поверненні процесуальних заяв на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву (вх. № 5590 від 22.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2025 у справі №911/889/25, з урахуванням уточненої заяви (вх. №14477/26 від 18.08.2026), повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 22.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук