Решение № 139928084, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/3014/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 25; ідентифікаційний код 45504596)

до

Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 495 837,80 грн,

та зустрічний позов

Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 25; ідентифікаційний код 45504596)

про стягнення 73 397,32 грн,

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явилися;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Серьогіна С.В.;

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (далі - ТОВ «Автошини-Прозоро»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.06.2026 та протокольної ухвали суду від 27.07.2026 про закриття провадження у справі в частині стягнення 185 881,20 грн) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/відповідач) про стягнення 537 524,58 грн, у тому числі: 492 598,80 грн - основного боргу та 44 925,78 грн - пені, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог від 18.06.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 113 175,72 грн, у тому числі: 65 682,12 грн - пені та 47 493,60 грн - штрафу, нарахованих внаслідок порушення строків виконання зобов`язань за договором №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.04.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Українська залізниця» подало зустрічну позовну заяву.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.04.2026 зустрічну позовну АТ «Українська залізниця» до ТОВ «Автошини-Прозоро» про стягнення 73 397,32 грн прийняв до спільного розгляду із первісним позовом, зустрічні позовні вимоги АТ «Українська залізниця» до ТОВ «Автошини-Прозоро» про стягнення 73 397,32 грн об`єднав в одне провадження із первісним позовом у справі №910/3014/25, постановив здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 11.05.2026.

08.04.2026 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву, а також від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшло клопотання про залишення відзиву АТ «Українська залізниця» на позовну заяву без розгляду.

23.04.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «Автошини-Прозоро» подало відзив на зустрічний позов, в якому визнало позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в частині стягнення 33 010,86 грн та просило зменшити розмір штрафних санкцій до цієї суми.

28.04.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №910/3014/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.05.2026 задовольнив заяву ТОВ «Автошини-Прозоро» про участь у судових засіданнях у справі №910/3014/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

08.05.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

11.05.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Українська залізниця» подало клопотання про відкладення судового засідання.

11.05.2026 суд протокольною ухвалою відмовив АТ «Українська залізниця» у прийнятті до розгляду відзиву на позовну заяву ТОВ «Автошини-Прозоро» у зв`язку із пропуском процесуального строку на його подання, та відклав підготовче засідання на 08.06.2026.

20.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника АТ «Українська залізниця» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі №910/3014/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.05.2026 задовольнив заяву представника АТ «Українська залізниця» про участь у судових засіданнях у справі №910/3014/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

04.06.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач за первісним позовом просить суд не приймати до розгляду його заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.05.2026, а прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 04.06.2026.

08.06.2026 суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву ТОВ «Автошини-Прозоро» про збільшення розміру позовних вимог від 04.06.2026, а заяву про збільшення розміру позовних вимог від 08.05.2026 залишив без розгляду, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 22.06.2026.

15.06.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

18.06.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Українська залізниця» подало заяву про збільшення позовних вимог.

19.06.2026 через систему «Електронний суд» АТ «Українська залізниця» подало заперечення щодо збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом.

22.06.2026 суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом від 15.06.2026 та заяву про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом від 18.06.2026 та відклав підготовче засідання на 27.07.2026.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Автошини-Прозоро» надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом.

10.07.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «Автошини-Прозоро» подало заяву про закриття провадження у справі за первісним позовом в частині стягнення 185 881,20 грн у зв`язку із відмовою від позову в цій частині.

27.07.2026 суд протокольною ухвалою прийняв до розгляду заяву ТОВ «Автошини-Прозоро» про відмову від позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 185 881,20 грн, та розглянувши її, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрив провадження у справі за первісним позовом ТОВ «Автошини-Прозоро» до АТ «Українська залізниця» про стягнення боргу у розмірі 678 480,00 грн та пені у сумі 44 925,78 грн в частині стягнення основного боргу у розмірі 185 881,20 грн.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги за первісним позовом ТОВ «Автошини-Прозоро» до АТ «Українська залізниця» про стягнення 492 598,80 грн - основного боргу та 44 925,78 грн - пені.

При цьому, представник ТОВ «Автошини-Прозоро» у підготовчому засіданні 27.07.2026 зазначив, що визнає позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в частині стягнення заявленого АТ «Українська залізниця» штрафу у розмірі 40 447,44 грн.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.09.2026.

07.09.2026 у судове засідання представник ТОВ «Автошини-Прозоро» не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник АТ «Українська залізниця» у судове засідання з`явився у режимі відеоконференції, у задоволенні позовних вимог за первісним позовом просив відмовити, а позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача за первісним позовом.

ТОВ «Автошини-Прозоро» обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням АТ «Українська залізниця» зобов`язань за договором №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025 щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позиція відповідача за первісним позовом.

11.05.2026 суд протокольною ухвалою відмовив АТ «Українська залізниця» у прийнятті до розгляду відзиву на позовну заяву ТОВ «Автошини-Прозоро» у зв`язку із пропуском процесуального строку на його подання.

Позиція позивача за зустрічним позовом.

АТ «Українська залізниця» зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги з порушенням строків, встановлених договором №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом на підставі п. 7.3. договору нарахував штрафні санкції.

Позиція відповідача за зустрічним позовом.

У відзиві на зустрічну позовну заяву (з урахуванням заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом від 02.07.2026), ТОВ «Автошини-Прозоро» зазначило, що визнає позовні вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення штрафу у розмірі 40 447,44 грн, у зв`язку з чим просило суд зменшити розмір штрафу до цієї суми.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

28.08.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (далі - виконавець) укладено договір №ПР/Т-25450/НЮ, відповідно до якого виконавець зобов`язався надати послуги з ремонту автотранспортної техніки ТЧ-1 (автомобіль Ford Tourneo Custom НОМЕР_4 держ. № НОМЕР_1 ; автомобіль легковий ГАЗ-3110 «Волга» ХО202630 держ. № НОМЕР_2 ), Код ДК 021-2015: « 50112000-3, Код ДК 021-2015: « 50110000-9 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування мотортранспортних засобів і супутнього обладнання"» переданих замовником виконавцю в обсягах згідно Технічних вимог (Додаток №3 до договору), у порядку та строки, передбачені договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги надані виконавцем.

За умовами п. 2.1. та п. 2.2. договору вартість послуг з ремонту визначається згідно Розрахунку вартості послуг з ремонту (додаток №1) до договору, який є невід`ємною частиною. Ціна договору становить 565 400,грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 113 080,00 грн , усього з ПДВ 678 480,00 грн.

Згідно з п. 2.3. договору розрахунки за надані послуги здійснюються наступним чином: розрахунки здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування 100% грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Для контрагентів-платників ПДВ - оплата за надані послуги здійснюється замовником по факту надання послуг на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, на 30-й календарний день з дати надання послуг за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України.

У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації податкової накладної.

У випадку, якщо на дату оплати реєстрацію податкової накладної зупинено, оплата здійснюється на 5 (п`ятий) календарний день з дати отримання замовником на електронну адресу cppot.Glavacka@dp.uz.gov.ua повідомлення від виконавця з копією квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 3.1. договору надання послуг проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг.

У відповідності до умов п. 3.6. договору послуги з ремонту надаються протягом 60-ти календарних днів з моменту направлення виконавцю письмової рознарядки замовником, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг, у разі направлення письмової рознарядки замовником після 31.10.2025 - строк надання послуг не пізніше 30.12.2025. Рознарядка виконавцю направляється засобами електронної пошти (яка вказана у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін»)/повідомленням через месенджери (які прив`язані до номерів мобільного/их телефону/ів вказаного/их у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін») та іншими доступними способами, з урахуванням умов воєнного стану. Підтвердженням відправлення рознарядки виконавцю в такому випадку є скріншот екрану пристрою, з якого буде вбачатись реквізити рознарядки з відомостями підтверджуючими відправлення. Виконавець повинен протягом доби перевірити надходження рознарядки на вказані у п. 3.6. договору засоби.

Пунктами 5.3. та 5.4. договору передбачено, що по завершенню надання послуг (а також повернення вузлів, деталей і замінних частин, матеріалів) з ремонту виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 10 календарних днів, з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг, у разі відсутності зауважень до виконаних послуг зобов`язаний підписати його та направити виконавцю.

За умовами п. 7.2. договору замовник за даним договором несе таку відповідальність: сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором становить 0,001 процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 7.3. договору виконавець за даним договором несе відповідальність за якість і своєчасність наданих послуг при цьому: за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно наданих послуг, та замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.

Даний договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 12.1. договору).

15.09.2025 АТ «Українська залізниця» надіслало на адресу ТОВ «Автошини-Прозоро» рознарядку за вих. №43-Придн.-3/163 від 08.09.2025 на початок надання послуг з ремонту автотранспортної техніки відповідно до Переліку (додаток №3).

03.10.2025 за актом приймання-передачі АТ «Українська залізниця» передало, а ТОВ «Автошини-Прозоро» прийняло автомобіль Ford Tourneo Custom НОМЕР_4 держ. № НОМЕР_1 .

01.11.2025 за актом приймання-передачі АТ «Українська залізниця» передало, а ТОВ «Автошини-Прозоро» прийняло автомобіль ГАЗ-3110 «Волга» НОМЕР_3 держ. № НОМЕР_2 .

02.02.2026 ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги з ремонту автомобіля Ford Tourneo Custom НОМЕР_4 держ. № НОМЕР_1 на загальну суму 492 598,80 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт №58.

03.03.2026 ТОВ «Автошини-Прозоро» на виконання умов п. 2.3. договору зареєструвало податкову накладну на №17 на суму 492 598,80 грн, відтак, останнім днем оплати за надані послуги є 09.03.2026.

Проте, АТ «Українська залізниця» за виконані роботи згідно акту виконаних робіт №58 від 02.02.2026 оплату не здійснило.

08.04.2026 ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги з ремонту автомобіля ГАЗ-3110 «Волга» ХО202630 держ. № НОМЕР_2 на загальну суму 185 881,20 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт № 2920 від 08.04.2026.

04.05.2026 ТОВ «Автошини-Прозоро» на виконання умов п. 2.3. договору зареєструвало податкову накладну на №78 на суму 185 881,20 грн, відтак останнім днем оплати за надані послуги є 08.05.2026.

Проте, АТ «Українська залізниця» оплату за виконані роботи згідно із актом виконаних робіт № 2920 від 08.04.2026 здійснило 03.07.2026, що підтверджується копією платіжної інструкції №433456_00000/23cdce0a-4bfd-4403-8a41-ba5dd5a33fe3 від 03.07.2026.

Отже, внаслідок неналежного виконання АТ «Українська залізниця» своїх зобов`язань за договором №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025 щодо своєчасної оплати за надані послуги, ТОВ «Автошини-Прозоро» звернулося до суду з позовом про стягнення з АТ «Українська залізниця» заборгованості у розмірі 492 598,80 грн, а також пені у сумі 44 925,78 грн, нарахованої за актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 з 10.03.2026 по 14.06.2026 включно та за актом виконаних робіт № 2920 від 08.04.2026 з 09.05.2026 по 14.06.2026 включно.

АТ «Українська залізниця» у свою чергу зазначає, що ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги з порушенням строків, передбачених умовами договору №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025, внаслідок чого на підставі п. 7.3. договору просить суд стягнути з ТОВ «Автошини-Прозоро» штраф у розмірі 47 493,60 грн та пеню у сумі 65 682,12 грн, нарахованої за актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 з 15.11.2025 по 01.02.2026 включно та за актом виконаних робіт № 2920 від 08.04.2026 з 15.11.2025 по 07.04.2026 включно.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що 28.08.2025 між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «Автошини-Прозоро» укладено договір №ПР/Т-25450/НЮ, відповідно до якого позивач за первісним позовом зобов`язався надати послуги з ремонту автотранспортної техніки ТЧ-1 (автомобіль Ford Tourneo Custom НОМЕР_4 держ. № НОМЕР_1 ; автомобіль легковий ГАЗ-3110 «Волга» ХО202630 держ. № НОМЕР_2 ), а відповідач за первісним позовом зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги.

Судом встановлено, що ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги АТ «Українська залізниця» в повному обсязі згідно з актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 на суму 492 598,80 грн та актом виконаних робіт №2920 від 08.04.2026 на суму 185 881,20 грн, проте із порушенням встановленого договором строку, при цьому, АТ «Українська залізниця» зі свого боку за надані послуги у повному обсязі не розрахувалось.

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.3. договору розрахунки за надані послуги здійснюються наступним чином: розрахунки здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування 100% грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Для контрагентів-платників ПДВ - оплата за надані послуги здійснюється замовником по факту надання послуг на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, на 30-й календарний день з дати надання послуг за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України. У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації податкової накладної.

З огляду на те, що ТОВ «Автошини-Прозоро» податкову накладну на суму 492 598,80 грн зареєструвало 03.03.2026, відповідно останнім днем оплати за надані послуги за актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 є 09.03.2026, при цьому, податкову накладну на суму 185 881,20 грн зареєстровано 04.05.2026, відповідно останнім днем оплати за актом виконаних робіт №2920 від 08.04.2026 є 08.05.2026.

Разом із тим, як встановлено судом, та не заперечується АТ «Українська залізниця», останнє оплату за актом виконаних робіт №2920 від 08.04.2026 здійснило 03.07.2026, а за актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 взагалі не перерахувало.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом порушив умови договору №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025 та положення ст. 526 ЦК України, що має наслідком задоволення позовних вимоги ТОВ «Автошини-Прозоро» про стягнення заборгованості з АТ «Українська залізниця» у сумі 492 598,80 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «Автошини-Прозоро» про стягнення з АТ «Українська залізниця» пені у розмірі 44 925,78 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд зазначає, що законодавцем передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, непогодженому в договірному порядку та прямо невстановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

Ураховуючи наведене, з огляду на те, що між сторонами укладено договір №ПР/Т-25450/НЮ від 28.08.2025, в якому не погоджено відповідальність за порушення грошових зобов`язань у вигляді сплати пені, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Щодо зустрічних позовних вимог АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «Автошини-Прозоро» штрафу у розмірі 47 493,60 грн та пені у сумі 65 682,12 грн, нарахованої за актом виконаних робіт №58 від 02.02.2026 з 15.11.2025 по 01.02.2026 включно та за актом виконаних робіт № 2920 від 08.04.2026 з 15.11.2025 по 07.04.2026 включно, суд зазначає таке.

Як вже зазначено судом вище, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у відповідності до умов п. 3.6. договору послуги з ремонту надаються протягом 60-ти календарних днів з моменту направлення виконавцю письмової рознарядки замовником, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг, у разі направлення письмової рознарядки замовником після 31.10.2025 - строк надання послуг не пізніше 30.12.2025. Рознарядка виконавцю направляється засобами електронної пошти (яка вказана у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін»)/повідомленням через мессенджери (які прив`язані до номерів мобільного/их телефону/ів вказаного/их у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін») та іншими доступними способами, з урахуванням умов воєнного стану. Підтвердженням відправлення рознарядки виконавцю в такому випадку є скріншот екрану пристрою, з якого буде вбачатись реквізити рознарядки з відомостями підтверджуючими відправлення. Виконавець повинен протягом доби перевірити надходження рознарядки на вказані у п. 3.6. договору засоби.

Судом встановлено, що 15.09.2025 АТ «Українська залізниця» надіслало на адресу ТОВ «Автошини-Прозоро» рознарядку за вих. №43-Придн.-3/163 від 08.09.2025 на початок надання послуг з ремонту автотранспортної техніки відповідно до Переліку (додаток №3).

Таким чином, ТОВ «Автошини-Прозоро» мало надати послуги з ремонту цих автомобілів до 14.11.2025 включно.

Судом встановлено, що ТОВ «Автошини-Прозоро» надало послуги з ремонту автомобілів, проте з порушенням строків, передбачених п. 3.6. договору, зокрема ремонт автомобіля Ford Tourneo Custom НОМЕР_4 держ. № НОМЕР_1 виконано 02.02.2026, а ремонт автомобіля ГАЗ-3110 «Волга» ХО202630 держ. № НОМЕР_2 - 08.04.2026, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт №58 від 02.02.2026 на суму 492 598,80 грн та №2920 від 08.04.2026 на суму 185 881,20 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Так, згідно з п. 7.3. договору виконавець за даним договором несе відповідальність за якість і своєчасність наданих послуг при цьому: за несвоєчасне надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно наданих послуг, та замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір, попередивши виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання.

Отже, суд перевірив наданий АТ «Українська залізниця» розрахунок пені та штрафу, і встановив, що його обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог за зустрічним позовом.

Щодо клопотання ТОВ «Автошини-Прозоро» про зменшення розміру штрафу та пені до загальної суми 40 447,44 грн, суд зазначає таке.

Порядок стягнення неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, правила застосування та умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Цивільного кодексу України.

Так, статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Тобто, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №501/2862/15-ц).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №303/2408/16-ц).

Разом із цим, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Така правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто, право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Застосоване у статті 551 ЦК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №904/3551/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

В обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафних санкцій ТОВ «Автошини-Прозоро» вказує на те, що розмір штрафних санкцій, який становить 1/5 від ціни договору, є нерозумним, непропорційним та явно призводить до несправедливих наслідків.

Разом із тим, суд зазначає, що позивач і відповідач за зустрічним позовом є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, дослідивши подане відповідачем за зустрічним позовом клопотання про зменшення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату за надані послуги, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пені та штрафу.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ТОВ «Автошини-Прозоро» підлягають задоволенню в частині стягнення з АТ «Українська залізниця» заборгованості у розмірі 492 598,80 грн, а зустрічні позовні вимоги АТ «Українська залізниця» про стягнення з ТОВ «Автошини-Прозоро» штрафу у розмірі 47 493,493 грн та пені у сумі 65 682,12 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, а за подання зустрічного позову на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 25; ідентифікаційний код 45504596) 492 598 (чотириста дев`яносто дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн 80 коп. - заборгованості та 5 911 (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 18 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог за первісним позовом - відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 25; ідентифікаційний код 45504596) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) 65 682 (шістдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 12 коп. - пені, 47 493 (сорок сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн 60 коп. - штрафу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повний текст рішення складено: 22.09.2026.

Суддя Віта БОНДАРЧУК