Решение № 139928072, 10.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026Справа № 910/2838/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Заводської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 269 356,16 грн

за участю представників:

прокурор: Алфьорова А.П.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Заводської міської ради (далі - Заводська міськрада, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" (далі - ТОВ "Ясно+", відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії (з розподілом) споживачу № 77721210413П-Т125 від 25.12.2024 та стягнення 269 356,16 грн.

У обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що додаткові угоди до вказаного договору були укладені Виконавчим комітетом Заводської міськради та ТОВ "Ясно+" з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», внаслідок чого значно збільшилася ціна електричної енергії від її початкової ціни за 1 кВт/год., а обсяги постачання зменшилися. Водночас збільшення ціни товару було здійснене без належного документального підтвердження коливання ціни на ринку та потягло за собою безпідставне отримання відповідачем вартості електроенергії на суму 269 356,16 грн.

У позові прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 12.02.2025, № 2 від 13.03.2025, № 4 від 14.04.2025, № 5 від 14.05.2025, № 6 від 16.06.2025, № 7 від 14.07.2025, № 8 від 15.08.2025, № 10 від 16.09.2025, № 11 від 14.10.2025, № 12 від 17.11.2025, № 13 від 11.12.2025, № 14 від 26.12.2025, укладені до договору про постачання електричної енергії (з розподілом) споживачу № 77721210413П-Т125 від 25.12.2024 та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 269 356,16 грн до місцевого бюджету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що внесення змін до договору та укладення відповідних додаткових угод було здійснене на підставі умов цього договору та підпункту 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, у зв`язку зі зміною середньозважених ринкових цін на електроенергію «на добу наперед». Відповідач також зауважив, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 ЦК України щодо стягнення безпідставно набутих коштів, враховуючи, що підстави для визнання недійсними спірних угод відсутні.

У відповіді на відзив та у своїх додаткових поясненнях прокурор наголосив на тому, що посилання відповідача на підпункт 7 п. 19 вищевказаних Особливостей як на підставу зміни ціни договору є намаганням приховати підвищення ціни за одиницю електроенергії понад 10% без коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення. Наведені відповідачем Особливості лише деталізують випадки для можливості зміни сторонами ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Відповідач подав свої заперечення до відповіді на відзив та додаткові пояснення, в яких вказав, що відсутній взаємозв`язок та взаємозалежність між підставою та порядком зміни ціни за одиницю товару, визначеними п.п. 7 п. 19 Особливостей, та передбаченими п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», на які посилається прокурор, оскільки керуючись п.п. 7 п. 19 Особливостей, сторони договору вправі домовитись про підвищення ціни товару без будь-яких обмежень щодо величини відповідного збільшення та суми договору закупівлі. Також відповідач зазначив, що на час розгляду даної справи норми законодавства, якими обґрунтований позов, зазнали суттєвих змін, відтак правові висновки, викладені Верховним Судом, на які посилається прокурор, втратили свою актуальність.

Позивач (Виконавчий комітет Заводської міської ради) надав суду пояснення по суті позову, в яких вказав, що спірні додаткові угоди були укладені на виконання та на підставі п.п. 5.4.4 договору, підпункту 7 п. 19 Особливостей у зв`язку із зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", а також з урахуванням доказів, які свідчили про факт коливання окремих складових цін товару (постанови НКРЕКП, висновки ТПП), що відповідає умовам договору та вимогам закону. Водночас позивач зазначив, що прокурор безпідставно поширює 10-відсоткове обмеження розміру ціни товару, встановлене п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», на правовідносини, які ним не регулюються, відтак, просив відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні ТОВ "Ясно+" подало клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю виключних підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду, а також у зв`язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України № 6- р(ІІ)/2025 від 03.12.2025 щодо визнання неконституційними окремих приписів абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому просив залишити позов прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку учасників справи, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.04.2026, вирішив відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор послався на п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, згідно з якою прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені особливості представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 вказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

При цьому чинне законодавство не встановлює вичерпного переліку виключних та/або виняткових випадків, у яких прокуратура може звернутися до суду на захист інтересів держави. Тобто у кожному випадку надається окрема оцінка виключності/винятковості обставин.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, требувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме - подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред`явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

У даній справі заступник керівника Миргородської окружної прокуратури подав позов в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Заводської міської ради, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Таким чином, у розумінні наведених приписів закону, Виконавчий комітет Заводської міської ради є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Згідно зі ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Виконавчого комітету Заводської міської ради листом № 54/2-3375-26 від 16.02.2026, в якому повідомляв про порушення закону при укладенні спірних додаткових угод та вимагав надати інформацію про вжиття заходів реагування щодо поновлення порушених інтересів держави.

Проте Виконавчий комітет Заводської міської ради надав прокурору відповідь (лист № 01.1-16/377 від 27.02.2026), що додаткові угоди були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства про закупівлі та умов договору, відтак, підстав вживати заходи позовного характеру шляхом звернення до суду немає.

Водночас матеріали справи свідчать, що 17.06.2025 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області був складений протокол № 16/0045/2025пр стосовно голови Заводської міської ради ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 164-14 КУпАП, за внесення ОСОБА_1 змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом.

Із указаного протоколу вбачається, що додаткові угоди № 1 від 12.02.2025 та від № 2 від 13.03.2025 до договору № 77721210413П- Т125 від 25.12.2024 були укладені без належного документального підтвердження коливання ціни товару на ринку та підписані зі сторони замовника міським головою всупереч вимогам підпункту 7 пункту 19 Особливостей.

Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.09.2025 адміністративне провадження у справі № 538/1154/25 стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку зі смертю останнього.

Також у підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії постанови прокурора Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області від 12.02.2026 про дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025172050000079 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, яке було задоволене судом відповідно до ст. 80, 113, 119 ГПК України.

Згідно з указаною постановою прокурора досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами Виконавчого комітету Заводської міської ради під час здійснення закупівлі електричної енергії (ПА-2024-11-26-003098-а) завдано істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у зв`язку із неналежним виконанням своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.

Отже, оскільки міською радою не були вжиті заходи по захисту інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви і порушені державні інтереси залишаються незахищеними, при цьому звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави, суд вважає, що в даному випадку наявні виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Виконавчого комітету Заводської міської ради.

Щодо посилань відповідача на рішення Конституційного Суду України, то слід зазначити, що дійсно 03.12.2025 указаним судом було прийняте рішення № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу 1 ч. 3, абзаців 1, 2, 3 ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), яким:

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци 1, 2, 3 ч. 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу 1 ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

З наведеного вбачається, що окремі положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» втрачають чинність з 01.01.2027.

Отже суд вважав, що наразі немає підстав для автоматичного залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави.

Крім того у підготовчому засіданні відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду Конституційним Судом України конституційної скарги ТОВ «Укр Газ Ресурс», що стосується положень законодавства, які регулюють можливість внесення змін до істотних умов договору про закупівлю після його підписання, зокрема, щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Розглянувши зазначене клопотання та заслухавши доводи сторін в цій частині, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.06.2026, відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Тож, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

Разом з тим судом з`ясовано, що клопотання ТОВ "Ясно+" про зупинення провадження у справі, всупереч вимогам п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України, не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження як у частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за наведеною конституційною скаргою, так і стосовно того, що зібрані докази у справі, що розглядається, дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Водночас слід зазначити, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до частини 3 статті 320 ГПК України є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

З урахуванням викладеного суд відмовив у цьому клопотанні відповідача.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.06.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні прокурор свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник позивача до суду не з`явився, у письмових поясненнях проти позову заперечив з наведених вище підстав.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.09.2026, не прибув, у минулих засіданнях позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що за результатами відкритих торгів з особливостями, проведених Виконавчим комітетом Заводської міської ради в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» з предметом закупівлі «Електрична енергія (з розподілом) (код ДК 021:2015 09310000-5-Електрична енергія)», з очікуваною вартістю 1 862 000,00 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2024-11-26-003 098-а), переможцем визначено ТОВ «Ясно+» з ціновою пропозицією 1 619 598, 00 грн.

25.12.2024 між Виконавчим комітетом Заводської міськради (споживач) та ТОВ «Ясно+» (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії (з розподілом) споживачу № 77721210413П-Т125 (далі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу (код товару згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5 - електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 190 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.1 договору строк (термін) поставки товару визначається з дати, зазначеної в заяві до договору про постачання електричної енергії споживачу за формою, яка є додатком 4 до договору, а саме: з 01.01.2025 по 31.12.2025 (включно).

Пунктом 5.1 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додаткам 2 до цього договору. Загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 1 619 598,00 грн з ПДВ. Зобов`язання споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2025 році та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії складає 8,52420 грн з ПДВ.

За змістом п. 5.4 договору зміна ціни за одиницю товару може відбуватися відповідно до умов п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості), зокрема: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення піни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладення. Для ініціювання збільшення ціни електричної енергії постачальник повідомляє споживача відповідним зверненням (листом), в якому надає порівняння у абсолютному (цифровому) та відсотковому значенні ціни електричної енергії на ринку з моменту укладення договору чи з моменту попередньої додаткової угоди до договору, в якій змінювалася ціна товару, і ціни електричної енергії станом на дату (розрахунковий період), починаючи з якої ініціюється її зміна. До звернення додаються підтвердні документи, видані відповідним органом, організацією, установою, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін, визначати коливання ціни електричної енергії на ринку, зокрема, експертні висновки Торгово-промислової палати України/регіональних Торгово-промислових палат або інформаційні довідки ДП «Держзовнішінформ». У випадку надання декількох підтвердних документів для порівняння рівнів цін у різні періоди, вони повинні мати однакове походження (видані одним органом, організацією, установою), при цьому джерела інформації, використані для дослідження, мають бути ідентичними. Для документальною підтвердження факту збільшення ціни електричної енергії на ринку сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту- ДП «Оператор ринку» (httns://ww,oree.com.на) для торгової зони ОЕС України щодо рівня середньозважених цін. При цьому відповідні довідкові то аналітичні матеріали, отримані з даного вебсайту, завіряються підписом уповноваженої особи сторони (п. 5.4.1 договору).

Відповідно до п. 14.1 договору цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх використання) та діє до 31.12.2025 року (включно), а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

Пунктом 1 комерційної пропозиції постачальника (додаток № 2 до договору) визначено, що у разі зміни середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед», коригування ціни відбувається шляхом збільшення/зменшення даної складової за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді. Ціна на електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з розподілу електричної, що затверджені НКРЕКП на відповідний розрахунковий період.

Також встановлено, що упродовж лютого - грудня 2025 сторони внесли зміни до вказаного договору шляхом укладення наступних додаткових угод:

- додаткової угоди № 1 від 12.02.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «січень 2025» становить 8,66616 грн/кВт*год без ПДВ (10,399392 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 21,99%);

- додаткової угоди № 2 від 13.03.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «лютий 2025» становить 8,89068 грн/кВт*год без ПДВ (10,668816 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 25,16%);

- додаткової угоди № 4 від 14.04.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «березень 2025» становить 8,32243 грн/кВт*год без ПДВ (9,986916 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 17,16%);

- додаткової угоди № 5 від 14.05.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «квітень 2025» становить 7,45982 грн/кВт*год без ПДВ (8,951784 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 5,016%);

- додаткової угоди № 6 від 16.06.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «травень 2025» становить 7,48691 грн/кВт*год без ПДВ (8,984292 гри з ПДВ) (збільшено ціну на 5,397%);

- додаткової угоди № 7 від 14.07.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «червень 2025» становить 7,63164 грн/кВт*год без ПДВ (9,157968 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 7,434%);

- додаткової угоди № 8 від 15.08.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «липень 2025» становить 8,09600 грн/кВт*год без ПДВ (9,7152 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 13,97%);

- додаткової угоди № 10 від 16.09.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «серпень 2025» становить 8,26865 грн/кВт*год без ПДВ (9,92238 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 16,40%);

- додаткової угоди № 11 від 14.10.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «вересень 2025» становить 7,95946 грн/кВт*год без ПДВ (9,551352 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 12,05%);

- додаткової угоди № 12 від 17.11.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «жовтень 2025» становить 9,83331 грн/кВт*год без ПДВ (11,799972 грн з ПДВ) ) (збільшено ціну на 38,43%);

- додаткової угоди № 13 від 11.12.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «листопад 2025» становить 10,2681 грн/кВт*год без ПДВ (12,32172 грн з ПДВ) (збільшено ціну на 44,55%);

- додаткової угоди № 14 від 26.12.2025, якою визначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії для остаточних розрахунків з розрахункового періоду «грудень 2025» становить 10,82220 грн/кВт*год без ПДВ (12,986640 грн з ПДВ); сума договору зменшується на 135 807,59 грн, в т.ч ПДВ - 22 634,60 грн; загальна сума договору - 1 483 790,41 грн, в тому числі ПДВ - 247 298,40 грн; зменшуються обсяги споживання електроенергії на 47531 кВт*год; загальне фактичне споживання становить - 142469 кВт*год (загалом збільшено ціну на 52,35%).

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вважає, що зазначені додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі в частині зміни ціни в сторону збільшення після укладення договору, а тому просить визнати їх недійсними та повернути надмірно сплачені кошти.

Відповідно до ч. 1 статті 203Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Суперечність договору актам законодавства, як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Судом вже встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № № 77721210413П-Т125 від 25.12.2024 за результатами проведення процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Указаний Закон визначає правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час спірний правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже передбачена ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Указана норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте, загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 у даному випадку є релевантним, оскільки має універсальний характер та підлягає застосування до всіх правовідносин, які виникають при збільшенні ціни за одиницю товару за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", отже, твердження відповідача в цій частині судом відхиляються.

Також відповідач зазначав, що договір та спірні додаткові угоди до нього були укладені у 2025 році, тому згідно з приписами п. 3-7 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» (Прикінцеві та перехідні положення) норми вказаного Закону мають застосовуватись до спірних правовідносин з урахуванням Особливостей, визначених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022. Водночас зміна ціни в договорі про закупівлю на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей не містить заборони підняття ціни більше, ніж на 10%, дозволяє змінювати ціну договору у випадку і зниження, і підвищення ціни за одиницю товару без втрати обсягу, визначеного договором, та не потребує іншого документального підтвердження, окрім даних з сайту АТ «Оператор ринку» щодо зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" за розрахунковий період.

Перевіряючи такі доводи відповідача, суд враховує, що з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, яка прийнята на виконання п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 19 Особливостей (в редакції на час укладення спірних угод) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п 10 і 13 (крім пп. 13 п. 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Тобто підпункт 7 п. 19 Особливостей однією з підстав зміни істотних умов договору про закупівлю визначає зміну середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови визначення у договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У контексті викладеного судом встановлено, що положеннями підпункту 5.4.4 пункту 5.4 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару може відбуватися відповідно до умов п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, зокрема, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі.

Таким чином умовами договору передбачено, що однією із складових ціни за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) є середньозважена ціна на електричну енергію на ринку «на добу на перед» (Срдн), яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті, як середньозважена ціна за результатами торгів у відповідному періоді постачання

На переконання відповідача, сторони договору, у зв`язку з відсутністю будь-яких обмежень щодо підняття ціни у підпункті 7 п. 19 Особливостей та пп. 7 п. 5.5 договору, правомірно змінювали ціну щомісячно пропорційно її зростанню або спаданню на ринку «на добу наперед».

Однак суд не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 918/694/23, згідно з яким підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 20.05.2026 у справі № 910/4865/24.

Отже за змістом п. 3-7 розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» (Прикінцеві та перехідні положення) метою Особливостей є не створення альтернативного регулювання порядку проведення процедур публічних закупівель, а тимчасова його деталізація, тому суд вважає, що пп. 7 п. 19 Особливостей щодо можливості зміни ціни договору про закупівлю має застосовуватися у поєднанні з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови обґрунтованого і документально підтвердженого постачальником коливання ціни такого товару на ринку.

Разом з тим судом вже встановлено, що спірними додатковими угодами сторони збільшили первісну ціну товару за одиницю на 52,35%.

У обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ «Ясно+» надало експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-44 від 31.01.2025, № О-84 від 28.02.2025, № О-133 від 31.03.2025, № О-154 від 30.04.2025, № О-187 від 30.05.2025, № О-223 від 30.06.2025, № О-262 від 30.07.2025, № О-305 від 01.09.2025, № О-339 від 30.09.2025, № О-374 від 31.10.2025, № О-415 від 01.12.2025, № О-442 від 15.12.2025.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженого органу щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель, № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору» внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

У постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника із пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Отже лише документи компетентного органу, які містять інформацію про коливання ціни такого товару на ринку, можуть бути підставою для внесення змін до договору в частині визначення ціни. Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Водночас судом встановлено, що інформація, відображена у експертних висновках Черкаської ТПП, не підтверджує динаміку коливання цін на ринку «на добу наперед», оскільки обмежуються даними середньозваженої ціни виключно за один календарний місяць (або його частину) та не доводить коливання ціни товару між суміжними місяцями.

Також як вбачається з матеріалів справи, підставами укладення спірних додаткових угод були публічні дані, оприлюднені АТ «Оператор ринку» щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у відповідні місяці.

Проте слід зазначити, що оприлюднені АТ «Оператор ринку» дані не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності її зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, відтак, не мають належного обґрунтування зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином відповідач не дотримався законодавчих вимог щодо надання належного обґрунтування в частині необхідності внесення змін до договору та документального підтвердження факту збільшення ціни в період між укладенням договору і укладенням додаткових угод, не довів неможливості виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері.

У даному випадку, оскільки збільшення ціни на товар внаслідок підписання спірних додаткових угод відбулося за відсутності законних підстав, без належного обґрунтування та належних доказів коливання ціни на товар, суд вважає, що таке збільшення є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відтак, сторони неправомірно погодили зміну ціни товару у вказаних угодах в сторону збільшення.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив на тому, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

За таких обставин суд вважає, що є підстави для визнання додаткових угод недійсними відповідно до положень ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а значить - позов Миргородської окружної прокуратури в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 270 045,18 грн суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У даному випадку, зважаючи на те, що додаткові угоди № 1 від 12.02.2025, № 2 від 13.03.2025, № 4 від 14.04.2025, № 5 від 14.05.2025, № 6 від 16.06.2025, № 7 від 14.07.2025, № 8 від 15.08.2025, № 10 від 16.09.2025, № 11 від 14.10.2025, № 12 від 17.11.2025, № 13 від 11.12.2025, № 14 від 26.12.2025, укладені до договору про постачання електричної енергії (з розподілом) споживачу № 77721210413П-Т125 від 25.12.2025, судом визнані недійсними і вони не породжують правових наслідків, то правовідносини між позивачем та відповідачем мають регулюватися умовами вказаного договору, згідно з якими ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 8,52420 грн з ПДВ.

Тобто, враховуючи обставини недійсності додаткових угод до договору, обсяги поставки товару (142 469 кВт*год) та ціну за 1 кВт/год електричної енергії (8,52420 грн з ПДВ), позивач повинен був сплатити відповідачу 1 214 434,25 грн.

Натомість судом встановлено, що за договором закупівлі Заводська міська рада перерахувала на рахунок ТОВ «Ясно+» вартість отриманої електроенергії в сумі 1 483 790,41 грн за рахунок бюджетних коштів, що були виділені позивачу.

Таким чином безпідставно одержані відповідачем грошові кошти в сумі 269 356,16 грн (1 483 790,41 - 1 214 434,25) мають бути повернуті відповідачем Виконавчому комітету Заводської міської ради на підставі ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням викладеного позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Миргородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Заводської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 269 356,16 грн задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 12.02.2025, № 2 від 13.03.2025, № 4 від 14.04.2025, № 5 від 14.05.2025, № 6 від 16.06.2025, № 7 від 14.07.2025, № 8 від 15.08.2025, № 10 від 16.09.2025, № 11 від 14.10.2025, № 12 від 17.11.2025, № 13 від 11.12.2025, № 14 від 26.12.2025, укладені Виконавчим комітетом Заводської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясно+" до договору про постачання електричної енергії (з розподілом) споживачу № 77721210413П-Т125 від 25.12.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" (04119, місто Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літера 20 Д, ідентифікаційний код 45179093) на користь Виконавчого комітету Заводської міської ради (37240, Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Заводське, вул. Полтавська, буд. 4/16, ідентифікаційний код 43961199) грошові кошти в сумі 269 356 (двісті шістдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят шість) грн 16 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" (04119, місто Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літера 20 Д, ідентифікаційний код45179093) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7, ідентифікаційний код 02910060, р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 43 976 (сорок три тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 34 коп.

Скорочене рішення оголошено в судовому засіданні 10 вересня 2026 року.

Повне рішення складене 21 вересня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.