Постановление суда № 139928064, 22.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/11757/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву Заступника Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код 00034051) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01637, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

до 1) Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01636, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 04633423)

2) Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Лондонська, 12, ідентифікаційний код 37485490)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Парнас Крок" (03057, м. Київ, пр-т Берестейський, 45, ідентифікаційний код 45277480)

про визнання недійним договору та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник Генерального прокурора (далі прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1), Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРНАС КРОК" (відповідач-3) про визнання недійним договору та повернення земельної ділянки.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

В свою чергу, Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Даного висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Крім того, у Постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено;

- прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України);

- участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду;

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема (але не виключно): повідомленням прокурора на адресу відповідного компетентного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від такого органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Як вбачається із матеріалів справи, позовні вимоги прокурором обґрунтовані тим, що за результатами конкурсу із залучення інвестора до проекту "Будівництво дошкільного навчального закладу на вул. Кудряшова, 7-а у Солом`янському районі м. Києва" переможцем конкурсу 15.12.2023 обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРНАС КРОК", внаслідок чого між відповідачами укладено інвестиційний догові на будівництво закладу дошкільної освіти № 050-13/1/232 орієнтовною вартістю 120 млн грн (далі інвестиційний договір).

Однак, як зазначає прокурор, під час укладення інвестиційного договору допущено суттєві порушення вимог земельного законодавства та законодавства про освіту, а саме:

- спірна земельна ділянка освітнього призначення передана її постійним користувачем для здійснення на ній будівництва ТОВ "ПАРНАС КРОК" шляхом укладення відносно неї інвестиційного договору, в якому закріплено право приватного інвестора на зміну її цільового призначення та можливість її набуття у приватну власність, що прямо суперечить ст. ст. 13, 319 ЦК України, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 80, 81 Закону України "Про освіту", ст. 52 Закону України "Про дошкільну освіту";

- в умовах інвестиційного договору закріплені положення, які свідчать про розпорядження Управлінням освіти земельною ділянкою та делегування функцій замовника будівництва на користь приватного інвестора, отже, інвестиційний договір суперечить ст.ст. 395, 413, 414, 415 ЦК України, ст. ст. 2, 9, 78, 83, 92, 95, 102-1, 116, 123 Земельного кодексу України, ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- згідно з умовами інвестиційного договору ТОВ "ПАРНАС КРОК" зобов`язується за власний рахунок збудувати на земельній ділянці комунальної власності заклад дошкільної освіти, який повністю набуде у приватну власність без обов`язку збереження його освітнього профілю та правом змінити цільове призначення земельної ділянки в майбутньому таким чином, територіальна громада м. Києва не отримає бажаного для столиці соціального ефекту у вигляді створення та діяльності об`єкта освіти (закладу дошкільної освіти);

- ТОВ "ПАРНАС КРОК" не має спроможності побудувати заклад дошкільної освіти вартістю 120 млн грн;

- ТОВ "ПАРНАС КРОК" не має права займатися діяльністю, пов`язаною з будівництвом, та не має досвіду виконанні таких договорів;

- ТОВ "ПАРНАС КРОК" є юридичною особою, пов`язаною з державою-агресором - Російською Федерацією;

- положення від 14.12.2023 № 7537/7578, яким визначено, що переможець інвестиційного конкурсу затверджується розпорядженням Київського міського голови, станом на дату затвердження переможцем спірного інвестиційного конкурсу ТОВ "ПАРНАС КРОК" не набрало чинності, а отже його приписи не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

У зв`язку з викладеним, прокурор вважає, що даний інвестиційний підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка загальною площею 0, 5916 га, кадастровий номер: 8000000000:72:184:0062, що розташована на вул. Мокрій, 7-а у Солом`янському районі м. Києва, на якій здійснюється будівництво об`єкта інвестування, підлягає поверненню відповідачу-2.

При цьому, як роз`яснено прокурором, органами, уповноваженими захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, є Київська міська рада, як власник спірної земельної ділянки, та Управління освіти, як її постійний правокористувач, водночас, оскільки у цій справі оспорюється інвестиційний договір, який був укладеним між Департаментом економіки, Управлінням освіти та ТОВ "ПАРНАС КРОК", та саме вони допустили порушення вимог чинного законодавства України, такі визначені відповідачами.

Також, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Офісом Генерального прокурора, зокрема 05.06.2026 на адреси Київської міської ради, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, направлено листи, якими повідомлено виявлені порушення вимог законодавства при укладенні інвестиційного договору.

Київська міська рада відповідь до Офісу Генерального прокурора не надіслала, Управління освіти в листі від 24.06.2026, як зазначає прокурор, не повідомило про те, чи планує вживати будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави, та відповідно жодних заходів не вжило, Департамент економіки листом від 19.06.2026 розглянув листи Офісу Генерального прокурора, направлені до нього, а також до КМР, де зауважив, що під час проведення інвестиційного конкурсу не було допущено порушень вимог чинного законодавства України.

Отже, на думку прокурора, невжиття цими компетентними органами заходів, спрямованих на відновлення порушених інтересів держави шляхом пред`явлення відповідного позову, має кваліфікуватися як бездіяльність.

Однак суд не погоджується з таким висновком прокурора з огляду на наступне.

Так, у листі від 19.06.2026 №146267-26 Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема повідомив Офіс Генерального прокурора про наступну інформацію:

- постійно діючою конкурсною комісією по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2007 № 1403, рішення про залучення до участі в підготовці та проведенні конкурсу незалежних експертів, представників бізнесу та громадськості не приймалось;

- інформація про необхідні відшкодування та компенсації, крім тих, що зазначені в умовах конкурсу та інвестиційного договору, до Департаменту не надходила;

- відповідно до інвестиційного договору остаточні техніко-економічні показники та детальна інформація щодо об`єкта інвестування, у тому числі остаточна (загальна) вартість будівництва об`єкта інвестування, визначатимуться на підставі розробленої та затвердженої в установленому порядку проєктної документації;

- відповідно до інвестиційного договору контроль за реалізацією інвестиційного проєкту та дотриманням інвестором норм законодавства України під час реалізації інвестиційного проєкту здійснює замовник (управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації);

- інформація стосовно розроблення подання ТОВ "ПАРНАС КРОК" на затвердження замовнику проєктної документації, а також стосовно виконання інвестором рішення Київської міської ради від 23.07.2015 №778/1642 "Про майнові питання, пов`язані будівництвом дошкільного навчального закладу на вул. Кудряшова, 7-а Солом`янському районі" та початку будівельних робіт у Департаменті на цей час відсутня;

- умовами інвестиційного договору передбачено, що після введення в експлуатацію об`єкта інвестування та отримання відповідних дозвільних документів інвестор зобов`язаний надавати освітні послуги згідно з вимогами законодавства України.

При цьому, як наголошує Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), радикальне втручання прокуратури у діючі договірні зобов`язання за відсутності згоди уповноваженого органу місцевого самоврядування руйнує справедливий баланс інтересів, створює суттєві ризики для інвестиційної привабливості столиці та суперечить принципу юридичної визначеності (res judicata), таке безпідставне ініціювання спору не переслідує жодної легітимної мети, що є прямим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, п. 45, 47; від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, п. 8.39, 8.40; від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, п. 8.56, 8.57).

При цьому, суд звертає увагу, що Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17 зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

У даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради, проте як у позові так і в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що Київська міська рада: не здійснює захист своїх прав; здійснює його неналежним чином; не має можливості звернутися до суду.

Київська міська рада є юридичною особою публічного права, наділеною повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади та має повну процесуальну можливість самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав, у випадку їх порушення.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор не може звертатися до суду лише з підстав наявності порушення інтересів держави, якщо уповноважений орган може самостійно здійснювати захист своїх прав.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуто. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України та від 15.05.2019 у справі Молдавська проти України зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Заступника Генерального прокурора на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Керуючись ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Заступнику Генерального прокурора позовну заяву та додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили 22.09.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин