Решение № 139927705, 22.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/75/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 Справа № 908/1748/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/1748/26

за позовом Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01103, м. Київ, вул.Залізничне шосе, буд. 5-б, ідентифікаційний код 43112236)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект 2002» (69095, м.Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159, офіс 1, ідентифікаційний код 45743068)

про стягнення 31 800,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 31 800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач порушив зобов`язання з поставки товару (насосу 50НР32) на суму 31 800,00 грн., оплаченого позивачем платіжним дорученням №320091 від 18.05.2026 на підставі рахунку відповідача СД-000081 від 13.04.2026.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 6, 11, 203 205, 509, 525, 526, 527, 530, 638, 639, 642, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1748/26, присвоєно справі номер провадження 33/75/26, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Роз`яснено відповідачу обов`язок реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 24.08.2026.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 24.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Даною ухвалою суду запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати письмові пояснення, якими доказами підтверджується направлення відповідачу 25.05.2026 листа за вих. №488 про повернення перерахованих коштів, про що зазначено в абз. 3 на сторінці 2 позовної заяви.

29.07.2026 від позивача на виконання ухвали суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи скріншоту (знімку екрану) електронного листа щодо направлення листа від 25.05.2026 № 488.

Суд задовольнив клопотання позивача, долучив наданий доказ до матеріалів справи.

Відповідач не має електронного кабінету, тому копію ухвали було надіслано на адресу місцезнаходження відповідача поштою, а також розміщено до відома відповідача на сайті Господарського суду Запорізької області 24.07.2026, що підтверджується роздруківкою сторінки даного сайту.

Надіслана відповідачу копія ухвали повернулася до суду 14.08.2026 без вручення.

Відповідач не надав відзиву на позов, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТ 2002» (відповідач) виставило Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу Первомайський рейкозварювальний поїзд філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» рахунок-фактуру № СД-000081 від 13.04.2026 на оплату 31 800,00 грн. з ПДВ за насос 50HP32 (1 шт.), в якому зазначено, що поставка гарантована протягом 3 робочих днів з моменту оплати та пред`явлення довіреності на отримання ТМЦ.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (позивач) оплатило цей рахунок платіжним дорученням №320091 від 18.05.2026 на суму 31 800,00 грн., однак відповідач оплачений товар не поставив.

25.05.2026 покупець надіслав продавцю електронною поштою лист вих. №488 про повернення перерахованих коштів у зв`язку з відсутністю поставки товару. На підтвердження відправлення даного листа відповідачу позивач надав скріншот (знімок екрану) електронного листа від 25.05.2026.

Відповіді на даний лист покупець не отримав.

08.06.2026 Філія «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» наслала відповідачу претензію вих. № ЦБРК 24/781 щодо поставки оплаченого товару або повернення суми передоплати в розмірі 31 800,00 грн. на банківські реквізити покупця. Претензія повернулося до відправника 09.07.2026 після закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідач товар не поставив, суму передоплати не повернув, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 31800,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У випадку отримання пропозиції щодо укладання договору, така пропозиція вважається прийнятою, якщо особа, яка одержала пропозицію, у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до пропозиції (відвантажила товар, надала послуги тощо) (ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані правочином купівлі-продажу товару, який оформлено у спрощений спосіб шляхом оплати позивачем рахунку-фактури відповідача № СД-000081 від 13.04.2026, в якому зафіксовані вид, ціна та кількість товару (насос 50HP32 в кількості 1 шт. вартістю 31 800,00 грн. з ПДВ), а також міститься зобов`язання відповідача поставити товар протягом 3 робочих днів з моменту оплати та пред`явлення довіреності на отримання ТМЦ.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У рахунку-фактурі № СД-000081 від 13.04.2026 зазначено, що поставка товару гарантована протягом 3 робочих днів з моменту оплати та пред`явлення довіреності на отримання ТМЦ.

Позивач здійснив оплату цього рахунка-фактури 18.05.2026, отже товар мав бути поставлений відповідачем у строк до 21.05.2026 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази оплати на користь відповідача грошових коштів (передоплати) за товар (насос 50HP32 в кількості 1 шт.) на суму 31 800,00 грн. з ПДВ, докази звернення до відповідача з претензією про поставку товару або повернення суми передоплати.

Вимога про поставку товару або повернення передоплати відповідачем залишена без задоволення.

Відповідач не надав доказів поставки позивачу попередньо оплаченого товару на суму 31 800,00 грн. з ПДВ або доказів повернення коштів передоплати. Заперечень проти позову відповідач також не надав.

Враховуючи викладене, суд ухвалив задовольнити позов, стягнути з відповідача на користь позивача суму передоплати в розмірі 31 800,00 грн.

Згідно з п. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 31800,00 грн. та подана в 2026 році через систему «Електронний суд».

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026року в розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 31 800,00 грн. складає: 3 328,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 2 662,40 грн.

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328,00 грн. платіжним дорученням №476358 від 16.07.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2 662,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Надмірно сплачений судовий збір у сумі 665,60 грн. може бути повернутий позивачу за його клопотанням ухвалою суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект 2002» (69095, м.Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159, офіс 1, ідентифікаційний код 45743068) на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01103, м. Київ, вул.Залізничне шосе, буд.5-б, ідентифікаційний код 43112236, реквізити для оплати коштів: отримувач АТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ 40075815, МФО 300465, АТ «Ощадбанк», IBAN: НОМЕР_1 , призначення платежу: сплата коштів за придбання товару згідно рах. СД-000081 від 13.04.2026 (СП Первомайський РЗП філії «ЦБРК») (обов`язково потрібно вказувати код (_901_))) в особі філії «Центр з будівництва та ремонту колії» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 5-б) грошову суму в розмірі 31 800,00 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 22.09.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко