Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/685/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя Запорізької області
до відповідача Фізичної особи-підприємця Чокнадій Сергія Івановича, м. Ужгород Закарпатської області,
про стягнення 11 962,44 грн,
Представники сторін, що з`явились у судове засідання:
від позивача (в режимі відеоконференції) - Скупа Н.О.адвокат, довіреність №7 від 02.01.2026
відповідач - Чокнадій С.І.
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулось з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Чокнадій Сергія Івановича про стягнення 11 962,44 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк на надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Від відповідача через систему «Електронний суд» 02.07.2026 надійшла заява, за змістом якого останній заперечує проти заявлених позовних вимог та просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Вирішуючи вказане клопотання суд дійшов висновків про відсутність підстав проведення розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження. Разом із тим, суд дійшов висновків за необхідне призначити судове засідання по розгляду даної справи з викликом уповноважених представників учасників процесу .
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої із сторін про інше.
Проаналізувавши доводи та аргументи, якими представник відповідача обґрунтовує вказану заяву, суд доходить висновку про необхідність встановлення та з`ясування обставин у справі і дослідження доказів, що в ній містяться, у судовому засіданні за участю представників сторін спору, з огляду на що вважає за доцільне призначити судове засідання по розгляду даної справи з викликом уповноважених представників учасників процесу.
Ухвалою суду від 08.07.2026 призначино судове засідання по розгляду справи №907/685/26 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору на 06 вересня 2026
Також відповідачем через систему електронний суд подано клопотання від 07.07.2026 за змістом якого вказує, що у провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ФОП Чокнадій С.С.І. про стягненнястягнення заборгованості Відповідач просить надати документи що підтверджують право власності чи користування об`єктом; показання приладу обліку; акти контрольних оглядів; акти про порушення (якщо були); розрахунок заборгованості з помісячним розшифруванням; документи, що підтверджують вручення рахунків та вимог; докази, що підтверджують, що перебіг позовної давності переривалася договір про надання послуг; документи, що підтверджують право власності чи користування об`єктом; показання приладу обліку; акти контрольних оглядів; акти про порушення (якщо були); розрахунок заборгованості з помісячним розшифруванням; документи, що підтверджують вручення рахунків тавимог; докази, що підтверджують, що перебіг позовної давності переривалася
Суд з`ясовуючи суть клопотання від 07.07.2026 про «надання документів» дійшов висновків за своєю суттю на думку суду вказане клопотання підпадає під регулювання Стаття 81 ГПК України «Витребування доказів»
Ч 1 ст 81 ГПК України Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ч. 2 ст. 81 ГПК України. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Разом із тим відповідачем в клопотанні в порушення ч. 2 ст. 81 ГПК України не вказано підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Тому в судовому засіданні суд дійшов висновків про відмову у задоволенні вказаного клопотання.
Згідно до ч. 1 ст.74 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судове засідання відкладено на 22.09.2026
У судовому засіданні 22.09.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов`язків щодо своєчасної оплати сум та коштів за спожиту електричну енергію згідно укладених Договорів на постачання електричної енергії. Просить стягнути із відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 11 962,44 грн.
Позиція відповідача
Відповідач через систему «Електронний суд» 02.07.2026 подав заяву, за змістом якого останній заперечує проти заявлених позовних вимог та просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Також, через систему «Електронний суд» 02.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
1. Щодо застосування строку позовної давності Позивач звернувся до суду після спливу загальної позовної давності, встановленої статтею 257 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення суду. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Цим відзивом відповідач заявляє про застосування строку позовної давності та просить суд застосувати наслідки її спливу.
Вказує, що Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.
Що, зокрема, відсутні:
належний розрахунок заборгованості;
первинні документи, які підтверджують виникнення боргу;
акти звірки взаєморозрахунків, підписані відповідачем;
документи, що підтверджують визнання відповідачем заборгованості;
інші належні докази відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Самі лише твердження позивача та здійснений ним розрахунок не можуть вважатися достатніми доказами для задоволення позову.
Працівники обленерго не могли фізично створити акти та зробити перевірку так як у березні 2022 року частина робітників не працювала а частина виїхала. Усі документи які були надані до суду були створені у 2026 році що підтвержують дати на бланках доданих до суду.З кінця лютого 2022 року у місті Пологи було відсутнє світло пртягом місяця. Тому првести фактичну звірку було неможливо, як це робилося кожен місяць, крім того відповідач здійснив передоплату на 800 кв та сплачено 24000 грн за переобладнання проекту енергопостачання за офіційною адресою м Пологи вул. Ломоносова 13.
Вказує, що раніше суд уже відмовив позивачу у видачі судового наказу у зв`язку зі спливом строку позовної давності, після чого позивач звернувся з даним позовом.
Таким чином, позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.
Просить:
Застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні Положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (редакція станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (далі Позивач або Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Чокнадій Сергієм Івановичем (далі Відповідач або Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги від 01.01.2019 шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок Споживача.
Згідно з Розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У відповідності з Розділом 3 Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно з Розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії», Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із змінами та доповненнями (далі ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб оплати», Розрахунковим періодом є календарний місяць який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця.
Оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками комерційного обліку.
Відповідно до п. 5.10 Договору Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.
Спосіб оплати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
З листа АТ «Запоріжжяобленерго» від 14.04.2025 № 007.3-66/2094 вбачається що за відповідачем рахується борг за 2003 кВт*год за період з 01.02.2022 по 28.02.2022, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 11962 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 44 коп.
У судовому засіданні 22.09.2026 оглянуто наданий засобами поштового зв`язку витребуваний зареєстрований у позивача лист від АТ «Запоріжжяобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» від 14.04.2026 щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії та встановлено, що вказаний лист відповідає наданому із позовною заявою. Доказів на спростування даних викладених у вказаному листі чи що вказаний лист АТ «Запоріжжяобленерго» не підписувало суду сторонами не надано.
Відповідачу позивачем було направлено вимогу від 27.03.2026 № 1879 з додатками для сплати суми боргу.
Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії у обсязі 2003 кВт*год за лютий 2022 у Відповідача існує заборгованість у сумі 11962 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 44 коп.
Щодо Чокнадія Сергія Івановича до Єдиного державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань що до дати та номеру запису про державну реєстрацію наявні данні про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, підстави внесення наявні данні дата запису: 21.09.2026, Номер запису: 2009860060008001794, Підстава: власне рішення.
Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/1083/18 о 25 червня 2019 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Тому факт втрати фізичною особою на час розгляду справи статусу суб`єкта підприємницької діяльності також не може змінювати підсудності справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як вбачається із частини 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положенням п. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (який діяв на момент винекнення спірних правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Приписами п. 14, 15 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з абзацом 14 пункту 1.1.2. глави 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. Правил).
Відповідно до п. 3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».
Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).
Згідно п. 3.1.8. Правил, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. ПРРЕЕ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов`язання кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань у відносинах, що виникли між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 595 997,90 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10 155,30 грн інфляційних втрат та 2582,67 грн три проценти річних.
Пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 1, 4 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з п. 4.27. ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
Суду не надано доказів що споживач повідомив електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення.
Тому на думку суду визначальним є наявність договору із споживачем, а не питання права власності на об`єкт куди постачається електроенергія.
Щодо позовної давності
Заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 11962,44 грн.
4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.
Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Проте в період із 02.04.2020 по 30.06.2023 п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ встановлював, що:
Під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також з 17.03.2022 по 29.01.2024 п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024.
Цей розділ ЦК було доповнено п. 19 на підставі із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон №2120)
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії
З 30.01.2024 по 03.09.2025 діяв п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (Закон №3450)
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності.
03.09.2025 останній день дії цього пункту.
Отже позовну давність три роки у вказаних правовідносинах на думку суду слід рахувати з 04.09.2025. Тому позовна у вказаних правовідносинах не минула та судом не може застосувати позовну давність, хоча із момету виникнення спірних правовідносин пройшло 3 роки.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Чокнадій Сергія Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя елетропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239) заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 11 962,44 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 44 копійки) та 2662,40 грн (Дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя А.А. Худенко
Судебное решение № 139927616, Господарський суд Закарпатської області было принято 22.09.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 907/685/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: