Решение № 139923975, 20.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/553/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокурора: Барбаш О.А. прокурор, за посвідченням,

від позивача не з`явився,

від відповідачів не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городищенської міської ради

до 1) Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт»

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 375 348,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Городищенської міської ради (Рада, міська рада) до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області (КНП «Городищенське МО», відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ТОВ «Скай Софт», відповідач 2) про визнання недійсними додаткові угоди № 1 від 01.07.2024, № 2 від 18.07.2024, № 3 від 26.08.2024 до договору від 28.12.2023 № 28/12/23-8ЕП про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КНП «Городищенське МО» та ТОВ «Скай Софт» (Договір), та стягнення з ТОВ «Скай Софт» на користь міської ради безпідставно сплачених коштів у сумі 375 348,44 грн.

Сплачений судовий збір прокурор просить покласти на другого відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначає, що додаткові угоди суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон № 922-VIII), що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно з положеннями ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (ЦК України). На підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача 2 підлягають до стягнення безпідставно отримані кошти, одержані за недійсними додатковими угодами про збільшення ціни товару, з урахуванням вимог ст. 3, 23 Бюджетного кодексу України (БК України) в дохід місцевого бюджету.

Прокурор вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Городищенської міської ради шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Позивач як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Ухвалою від 27.04.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

28 травня 2026 року від відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

03 червня 2026 року від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду конституційної скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у справі № 3-78/2026 (178/26) Конституційним Судом України, у якій товариство просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

04 червня 2026 року від прокурора, а 05 червня 2026 року від позивача надійшли заперечення на вказане клопотання.

09 червня 2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Міська рада також зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує щодо закінчення розгляду справи по суті.

Ухвалою від 11.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 20.08.2026.

17 серпня 2026 року від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу представника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи та неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У судовому засіданні, що відбулося 20.08.2026 за участю прокурора, суд, беручи до уваги думку прокурора, яка зауважила, що відповідач 2 до свого клопотання не додав доказів перебування на лікуванні, ухвалив розпочати розгляд справи за відсутності представника відповідача 2, заслухавши вступне слово та усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Прокурор зазначає, що Смілянською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення вимог законодавства та інтересів держави у сфері публічних закупівель, які підлягають усуненню в судовому порядку. Згідно з відомостями електронної системи публічних закупівель Prozorro, за результатами відкритих торгів UA-2023-12-13-013167-a, між Комунальним некомерційним підприємством «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (Постачальник) укладено договір від 28.12.2023 № 28/12/23-8ЕП про закупівлю електроенергії у строк з 01.01.2024 до 31.12.2024 в кількості 400 000 кВт/год на суму 2 560 000 грн з ПДВ.

Відповідно до додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція» ціна за 1 кВт*год електричної енергії з урахуванням тарифу на передачу становить 6,40 грн/кВт*год з ПДВ.

Згідно з Додатком № 1 (Заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу) до Договору початок постачання електроенергії з 01.01.2024.

Згідно з п. 12.3 зміни до цього Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі». У подальшому, між Замовником та Постачальником укладено ряд оспорюваних додаткових угод до Договору, якими сторони збільшували ціну за одиницю товару (+ 32,86 %) та зменшували обсяги закупівлі.

Посилаючись на численну практику Верховного Суду прокурор зазначає, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Окрім того, прокурор зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у п. 111 постанови у справі № 920/19/24 зазначила, що для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Таким чином прокурор визначив належного позивача Городищенську міську раду, яка є головним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Згідно з умовами, визначеними п. 4.1. Договору, його загальна вартість становить 2 560 000,00 грн з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Замовника за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2024 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом.

Договір про закупівлю оплачено за рахунок місцевого бюджету Городищенської міської ради.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб мешканців Городищенської міської територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Городищенської міської територіальної громади (п. 8.47 постанови).

Всі кошти КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради в тому числі, що є його власними надходженнями, складають в сукупності майно підприємства, яке, в свою чергу, є власністю мешканців Городищенської об`єднаної територіальної громади, управління якою здійснює Городищенська міська рада.

Всі сплачені бюджетні кошти, які безпідставно отримані ТОВ «Скай Софт» на виконання Договору, підлягають поверненню їх власнику, тобто до Городищенського місцевого бюджету.

Позов має на меті захист інтересів держави порушених внаслідок укладення незаконних правочинів у вигляді додаткових угод до договору, якими суттєво підвищено ціну за одиницю товару та завдано шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Позовні вимоги прокурора ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання, підконтрольній Городищенській міській раді КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради бюджетних коштів, який разом із ТОВ «Скай Софт» визначені відповідачами у справі.

Прокурор обґрунтовує наявність підстав для здійснення представницьких функцій з метою захисту інтересів держави відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, про що також листом від 15.04.2026 повідомив позивача.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги повністю.

Відповідач 1 КНП «Городищенське МО» просить розглядати справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач 2 «Скай Софт» зазначає, що суд повинен встановити наявність або відсутність порушення постачальником (відповідачем) приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», питання конституційності/неконституційності якого, що є предметом перевірки Конституційного Суду України (справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026), безпосередньо впливає на вирішення позову через посилання прокурора на цю норму у якості підстави для визнання недійсними оскаржуваних додаткових угод.

Фактичні обставини справи.

28 грудня 2023 року за результатами відкритих торгів ТОВ «Скай Софт» (Постачальник) та КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради (Споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 28/12/23-8ЕП.

3а цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1.1).

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року становить 400 000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 6,40 (шість гривень сорок коп.) грн/кВт*год з ПДВ, на загальну суму: 2 560 000,00 (два мільйони п`ятсот шістдесят тисяч гривень 00 коп.) грн з ПДВ.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією (п. 4.1).

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг оплату електричної енергії за цим Договором.

У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п. 4.2).

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п. 4.3).

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Збільшення ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України».

Підтвердженням факту коливання ціни на ринку є офіційні дані про середньозважену ціну електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі РДН), які склалися у відповідному періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті AT «ОПЕРАТОР РИНКУ» (https://www.oree.com.ua.) У якості документального підтвердження даних, передбачених цим підпунктом, визначаються наступні документи:

або завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) інформації щодо торгів на РДН за відповідний період, які оприлюднюються на AT «ОПЕРАТОР РИНКУ»;

або довідки Торгово-промислової палати України;

або довідки регіональної Торгово-промислової палати;

або довідки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ»;

або довідки Українського органу державної статистики тощо;

продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю (п. 12.3).

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП (п. 12.4).

У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна із Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов`язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів (п. 12.5).

Невід`ємною частиною цього Договору є всі Додатки та Додаткові угоди (п. 12.8).

Споживач підписав Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника. Початок постачання з 01 січня 2024 року 31 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу з ПДВ 6,40 грн/кВт*год, на загальну суму: 2 560 00,00 грн з ПДВ, обсяг електричної енергії 400 000,00 кВт/год.

Відповідно до п. 15 Комерційної пропозиції «Порядок зміни ціни»: згідно умов договору. * Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у разі відмови Споживачем своєчасно запропонованих постачальником, економічно обґрунтованих змін до цього Договору, що викликані змінами складових ціни, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України № 922- VІII від 25.12.2015.

Відповідно до п. 16 Комерційної пропозиції інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну дії Договору, зміну тарифів, суми до сплати по актах приймання-передачі та/або рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін, або може бути корисною для Споживача, може здійснюватися шляхом направлення відповідної інформації:

засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану у реквізитах Договору до умов договору;

поштовим зв`язком;

іншими способами з використанням інформаційних технологій у

системі електронного документообігу,

або опубліковане на офіційному вебсайті постачальника.

ТОВ «Скай Софт» попередженням від 27.05.2024 вих. № 13451 повідомило споживача про можливе підвищення вартості електричної енергії.

Листом від 17.06.2024 вих. № 13953, оскільки на ринку електричної енергії відбулося коливання ціни у бік зростання на 24,57 % при порівнянні відповідних періодів та на 37,25 % відносно моменту підписання Договору, ТОВ «Скай Софт» запропонувало споживачу укласти додаткову угоду про підняття ціни на 24,57 % до економічно обґрунтованого рівня та направило до розгляду додаткову угоду про зміну ціни з 17 червня 2024 року, довідку про коливання ціни, у відповідності до інформації з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), а також видруківку з сайту з відповідною інформацією.

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2024 сторони, внесли зміни до п. 1.3, п. 4.1 Договору та п. 1 Комерційної пропозиції, при цьому залишили обсяг постачання електричної енергії без змін 354 980,495 кВт*год однак збільшили її ціну до 7,81663 грн/кВт*год з 17.06.2024. Підставою укладання додаткової угоди сторони зазначили посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» та дані офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку».

Таким чином, ціна постачання збільшилася на 22,13 % від ціни Договору і перевищила максимально допустиме збільшення ціни Договору.

Листом від 05.07.2024 вих. № 14639/1, оскільки на ринку електричної енергії відбулося коливання ціни у бік зростання ТОВ «Скай Софт» запропонувало споживачу укласти додаткову угоду про підняття ціни до економічно обґрунтованого рівня та направило до розгляду додаткову угоду про зміну ціни з 01 липня 2024 року та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01 липня 2024 року № О-297/04.

Додатковою угодою від 18.07.2024 № 2 сторони внесли зміни до п. 1.3, п. 4.1 Договору та п. 1 Комерційної пропозиції, при цьому зменшили обсяг постачання електричної енергії до 325 115,858 кВт*год, а також збільшили її ціну до 9,23370 грн/ кВт*год з 18.07.2024.

Підставою укладання додаткової угоди сторони зазначили посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» та експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-297/04 від 01.07.2024, що вказує про коливання ціни на ринку електроенергії (збільшення середньозваженої ціни РДН за І декаду червня 2024 року у порівнянні з ІІІ декадою червня 2024 року на 19,73 %).

Таким чином, ціна постачання збільшилася на 44,28 % від ціни Договору.

Листом від 23.08.2024 вих. № 15317 ТОВ «Скай Софт» направило проєкт додаткової угоди про внесення змін до Договору, вказавши, що у разі коливання ціни на електричну енергію, погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), Сторони погодили знизити ціну за одиницю електричної енергії на 8,5 % з 01.08.2024.

Додатковою угодою від 26.08.2024 № 3 сторони внесли зміни до п. 1.3, п. 4.1 Договору та п. 1 Комерційної пропозиції, при цьому залишили обсяг постачання електричної енергії без змін 325 115,858 кВт*год, а також зменшили її ціну до 8,50274 грн/кВт*год з 26.08.2024.

Підставою укладання додаткової угоди сторони зазначили посилання на Закон України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, ціна постачання зменшилася до 32,86 % від ціни Договору та все одно перевищила максимально допустиме збільшення ціни у 10 %

Додатковою угодою від 23.12.2024 № 4, яка не оспорюється, сторони за взаємною згодою вирішили внести зміни до Договору, а саме зменшити суму договору на 6273,82 грн (шість тисяч двісті сімдесят три гривні 82 коп.) в т.ч. ПДВ 1045,64 грн та викласти п 4.1 Договору у новій редакції наступного змісту.

4.1 Загальна вартість електричної енергії, що закуповується за цим Договором (сума договору) становить 2 449 815, 93 гривень (два мільйони чотириста сорок дев`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять грн 93 коп) в т.ч. ПДВ 408 302,66 грн.

Сторони Договору підписали Акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ 142 від 09.02.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за січень 2024 року електроенергії у кількості 25 253 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 161 619,20 грн з ПДВ;

№ 133 від 08.03.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за лютий 2024 року електроенергії у кількості 29 770 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 190 528,00 грн з ПДВ;

№ 815 від 10.04.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за березень 2024 року електроенергії у кількості 33 938 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 217 203,20 грн з ПДВ;

№ 1178 від 09.05.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за квітень 2024 року електроенергії у кількості 26 183 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 167 571,20 грн з ПДВ;

№ 1512 від 11.06.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за травень 2024 року електроенергії у кількості 24 949 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 159 673,60 грн з ПДВ;

№ 1802 від 10.07.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за червень (01.06.2024-16.06.2024) електроенергії у кількості 11 500 кВт*год за ціною 6,40 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 73 600,66 грн з ПДВ, за червень (17.06.2024-30.06.2024) електроенергії у кількості 8788 кВт*год за ціною 7,81663 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 68 692,54 грн з ПДВ;

№ 2154 від 12.08.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за липень 2024 року електроенергії у кількості 22 579 кВт*год за ціною 9,23370 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 208 487,71 грн з ПДВ;

№ 2342 від 10.09.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за серпень 2024 року електроенергії у кількості 21 518 кВт*год за ціною 8,50274 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 182 961,96 грн з ПДВ;

№ 2617 від 09.10.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за вересень 2024 року електроенергії у кількості 19 837 кВт*год за ціною 8,50274 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 168 668,85 грн з ПДВ;

№ 2889 від 07.11.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за жовтень 2024 року електроенергії у кількості 27 395 кВт*год за ціною 8,50274 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 232 932,56 грн з ПДВ;

№ 3263 від 10.12.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за листопад 2024 року електроенергії у кількості 33 668 кВт*год за ціною 8,50274 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 276 670,25 грн з ПДВ;

№ 3320 від 16.12.2024 Постачальник поставив, а Замовник спожив за грудень 2024 року електроенергії у кількості 39 000 кВт*год за ціною 8,50274 грн/кВт*год з ПДВ та сплатив за неї 333 206,86 грн з ПДВ, а також доплата-коригування за листопад 2024 року 8000 грн, а всього 341 206,86 грн.

КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради отримало від ТОВ «Скай Софт» 324 378 кВт*год електричної енергії, сплативши за неї 2 449 815,93 грн.

Предметом спору є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2, 3 та стягнення з відповідача 2 безпідставно перерахованих коштів.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України (ГК України) передбачають, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним.

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами 1 - 3, 5 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені у Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, щодо ціни товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 здійснила аналіз таких положень Закону України «Про публічні закупівлі» і дійшла висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (Закону України «Про публічні закупівлі»):

« 150. Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.»

В п. 12.3 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації).

Отже, при встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення розділу 12 Договору.

У п. 167-175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).»

Додатковою угодою № 1 від 01.07.2024 сторони з 17.06.2024 збільшили ціну електричної енергії до 7,81663 грн/кВт*год, тобто на 22,13 % від ціни Договору і перевищила максимально допустиме збільшення ціни Договору.

Відповідно даних сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна станом на 01.06.2024 за електроенергію становила 4544,95 грн/МВт*год, а 30.06.2024 остання зросла до 4884,59 грн/МВт*год, тобто загальний відсоток збільшення становив 7,47 %, тому підняття вартості постачання на 22,13 % від ціни Договору не тільки перевищує можливий ліміт у 10 %, але і не відповідає фактичним даним, наявним у відкритому доступі. Крім цього ціна за електроенергію в договорі значно перевищувала ціну за електроенергію на ринку.

Додатковою угодою № 2 від 18.07.2024 сторони зменшили обсяг постачання електричної енергії до 325 115,858 кВт*год, з 01.07.2024 збільшили її ціну до 9,23370 грн/ кВт*год, тобто на 44,28 % від ціни Договору.

Досліджуючи питання правомірності укладення Додаткової угоди № 2 суд враховує позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 11.02.2026 у справі № 925/1282/23, від 28.01.2026 у справі № 925/783/24 та зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01.07.2024 № О-297/04 не містить будь-якої інформації про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозицією внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, містить інформацію про коливання ціни на ринку електроенергії, збільшення середньозваженої ціни РДН за І декаду червня 2024 року у порівнянні з ІІІ декадою червня 2024 року на 19,73 %, тому не може слугувати обґрунтованою підставою для укладення додаткової угоди.

Відповідачем не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до договору та документального підтвердження факту збільшення ціни в період між укладенням договору і укладенням додаткової угоди № 2, не зазначено та не доведено неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері.

Та навіть за наявності коливання ціни відповідачі, укладаючи оспорювані додаткові угоди порушили норму п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінили істотну умову договору щодо ціни товару, збільшивши її поза допустимою межею більше ніж на 10 % від початкової ціни товару.

Беручи до уваги наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що додаткова угода № 2 укладена з порушенням п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягає визнанню недійсною.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Разом з тим, розглядаючи питання можливості підвищення ціни вже спожитої електроенергії, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 досліджено обставини, за яких постачальник щоденно протягом певного періоду постачав, а споживач приймав та споживав електричну енергію. В подальшому, сторони підписали додаткову угоду, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана споживачу та спожита ним. Отже, товар, поставлений відповідачем до моменту укладення додаткової угоди, був не тільки прийнятим споживачем у власність, а й спожитий. Верховний Суд виснував, що ціна товару є істотною умовою про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, отже, підвищення ціни на електроенергію, що щоденно споживалась до укладення додаткової угоди, є неправомірним.

Верховний Суд у постановах від 12.10.2018 у справі № 910/12671/17, від 26.11.2018 у справі № 910/22172/17 дійшов однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод, а саме: згідно з частиною третьою ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносин.

Додатковою угодою № 3 від 26.08.2024 сторони залишили обсяг постачання електричної енергії без змін 325 115,858 кВт*год, з 01.08.2024 зменшили її ціну до 8,50274 грн/кВт*год у зв`язку з чим зменшили суму договору: 2 456 089,75 грн.

Таким чином, ціна постачання зменшилася до 32,86 % від ціни Договору та все одно перевищила максимально допустиме збільшення ціни у 10 %. У додатковій угоді відсутнє будь-яке посилання на дані, які стали підставою зменшення ціни, проте, загальний відсоток піднятої ціни є більшим навіть після такого зменшення.

З огляду на те, що додаткова угода № 1 визнана судом недійсною, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків. Тому при наданні оцінки змісту наступних додаткових угод, на предмет її відповідності вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відсоткове співвідношення збільшення ціни за кожною додатковою угодою слід обчислювати від ціни товару, визначеної у договорі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (пункт 56 постанови ВП ВС).

Таким чином, оспорювані додаткові угоди укладені з порушенням встановленого законом обмеження збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором, а саме з розрахунку 6,40 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії, відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію у кількості 324 378 кВт/год.

Враховуючи умови договору, позивач мав сплатити за отриману електричну енергію 2 076 019,20 грн (6,40 грн х 324 378 кВт/год).

Як вбачається з долучених до матеріалів справи платіжних доручень, позивачем сплачено за поставлену електроенергію грошові кошти у розмірі 2 449 815,93 грн.

Відповідно кошти у сумі 373 796,73 грн отримані відповідачем безпідставно.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 373 796,73 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 2, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

За наведених підстав, суд не погоджується з наведеним прокурором розрахунком, який здійснений арифметично невірно.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Смілянська окружна прокуратура звернулась до НКП «Городищенське МО» Городищенської міської ради та до Городищенської міської ради з листом від 18.02.2026 № 52/4-1049ВИХ-26, в якому на підставі ст. 131-1 Конституції України та абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» просила Городищенську міську раду надати до Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури інформацію щодо вжитих чи запланованих заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення з ТОВ «Скай Софт» коштів як повернення виконаного за недійсними угодами та у разі невжиття заходів, просила зазначити причини. У КНП «Городищенське МО» як сторону договору надати в повному обсязі належним чином завірену копію Договору зі всіма додатками та додатковими угодами до нього, документи, що підтверджують його виконання та оплату (акти приймання передачі наданих послуг, платіжні розпорядження/інструкції, тощо), а також висновки, довідки, звернення постачальника чи інші документи, на підставі яких здійснювалось підняття ціни за одиницю товару по даному договору.

КНП «Городищенське МО» листом від 09.03.2026 № 01-03-06/222 надало запитуванні документи.

Городищенська міська рада листом від 10.03.2026 № 01-02-29/1023 повідомила, що не вживатиме заходів, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Смілянська окружна прокуратура звернулася до КНП «Городищенське МО» листом від 13.04.2026 № 52/4-2424ВИХ-26 з вимогою надати ґрунтовну інформацію про те, за рахунок якого з бюджетів здійснювалося проведення закупівлі.

КНП «Городищенське МО» листом від 15.04.2026 № 350/01-03-06 повідомило, що є закладом охорони здоров`я комунальної форми власності, засновником якого є міська рада. Фінансове забезпечення здійснюється відповідно до вимог Бюджетного законодавства України.

Відповідно до ст. 89, 91 Бюджетного кодексу України видатки на утримання та фінансову підтримку закладів охорони здоров`я комунальної форми власності можуть здійснюватися з місцевих бюджетів.

Згідно зі ст. 60 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування здійснюють управління об`єктами комунальної власності та забезпечують їх фінансування в межах, повноважень і коштів відповідного місцевого бюджету.

Фінансування, у тому числі видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, передбачених на фінансову підтримку закладу.

Закупівля електричної енергії для потреб підприємства проводиться відповідно до вимог Закон України «Про публічні закупівлі». Оплата електроенергії та укладення договору на електропостачання здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП «Городищенське МО» Городищенської міської ради є Городищенська міська рада.

Городищенська міська рада Черкаської області виступає як суб`єкт владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

З урахуванням викладеного, Городищенська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

За твердженнями прокурора, відповідно до положень Статуту Підприємства, орган управління здійснює організаційно-методичне керівництво, спрямовує діяльність підприємства на ефективну реалізацію державної політики у сфері охорони здоров`я, є головним розпорядником коштів міського бюджету, забезпечує контроль за діяльністю підприємства відповідно до чинного законодавства України та делегованих Засновником повноважень. З огляду на викладене, Городищенська міська рада є розпорядником коштів вищого рівня відносно Підприємства та здійснює контроль за його діяльністю, а отже є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у цих правовідносинах.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону «Про прокуратуру», на виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 указаної статті, Городищенським відділом Смілянської окружної прокуратури попередньо, до пред`явлення позову, листом від 15.04.2026 за № 52/4-7168 вих-26 повідомлено позивача про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги прокурора частково.

Щодо інших доводів сторін.

Суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 2 за немайнові вимоги та за майнову вимогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 до договору від 28.12.2023 № 28/12/23 8ЕП про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 02005355) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545).

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 до договору від 28.12.2023 № 28/12/23 8ЕП про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 02005355) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545).

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 до договору від 28.12.2023 № 28/12/23 8ЕП про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між КНП «Городищенське медичне об`єднання» Городищенської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 02005355) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь Городищенської міської ради (ідентифікаційний код 33965401, пл. Миру, буд. 8, м. Городище, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19502) безпідставно сплачені кошти у сумі 373 796,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119), місцезнаходження: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 12 472,76 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 21 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз