Постановление суда № 139922667, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.09.2026Справа № 910/5697/26Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши заяву Приватного підприємства ОБРІЙ 2000 про забезпечення позову

у справі за позовом Приватного підприємства ОБРІЙ 2000

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА

про стягнення 4 565 437,92 грн,

Представники учасників справи: без повідомлення (виклику)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства ОБРІЙ 2000 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА про стягнення 4 565 437,92 грн витрат учасника спільної діяльності зі сплаченої орендної плати за період з 2022 року по 31.03.2026, а саме:

1) згідно Договору № 1 про спільну діяльність (простого товариства), посвідченого 13.08.2010 року приватним нотаріусом Бойко Л.Л. Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 5931 в розмірі 1 280 049,90 грн з ПДВ, за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:397:0014, площею 1749 кв.м., терміном оренди на 25 років від 30 листопада 2004 року, укладеним з Київською міською радою;

2) згідно Договору № 2 про спільну діяльність (простого товариства), посвідченого 13.08.2010 року приватним нотаріусом Бойко Л.Л. Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 5932 в розмірі 1 360 555,98 грн з ПДВ, за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:397:0083, площею 1859 кв.м., терміном оренди на 25 років від 30 листопада 2004 року, укладеним з Київською міською радою;

3) згідно Договору № 3 про спільну діяльність (простого товариства), посвідченого 13.08.2010 року приватним нотаріусом Бойко Л.Л. Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 5933 в розмірі 1 924 832,04 грн з ПДВ, за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:397:0082, площею 2630 кв.м., терміном оренди на 25 років від 28 жовтня 2005 року, укладеним з Київською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач починаючи з 2021 року порушує умови договорів про спільну діяльність (простого товариства), оскільки ним не відшкодовуються у повному обсязі витрати учасника спільної діяльності позивача, понесені у зв`язку зі сплатою орендної плати за землю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5697/26, призначено підготовче засідання на 05.08.2026, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, позивачу строк для подання відповіді на відзив.

В підготовчому засіданні 05.08.2026, у яке з`явився представник позивача, суд у зв`язку з неявкою представника відповідача, постановив відкласти підготовче засідання у справі на 16.09.2026, продовживши строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України.

14.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просив накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову 4 565 437,92 грн та компенсації судового збору 68 481,57 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА в межах та сумах забезпечення виконання позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2026 вищевказану заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

В підготовчому засіданні 16.09.2026, в яке з`явився представник позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження у справі № 910/5697/26 та призначення справи до розгляду по суті на 12.10.2026.

16.09.2026 до суду від Приватного підприємства ОБРІЙ 2000 повторно надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову 4 565 437,92 грн та компенсації судового збору 68 481,57 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА в межах та сумах забезпечення виконання позову.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених договорами про спільну діяльність від 13.08.2013, а тому вважає, що невжиття до Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) або повернення майна чи про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (схожий за змістом висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі № 915/1429/20).

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Однак, суд зазначає, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття запропонованих заходів забезпечення позову.

У свою чергу, наявність у відповідача спірної заборгованості та непогашення її у добровільному порядку не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що заявником не зазначено конкретного переліку майна відповідача, на яке він просить накласти арешт.

Поряд з викладеним суд також зазначає, що в будь-якому разі жодних доказів на підтвердження обставин того, що майно, яке є у боржника на момент пред`явлення заяви до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, до заяви не приєднано. Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРЯНКА здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов`язання. Тобто, зазначені заявником твердження у заяві про забезпечення позову ґрунтуються виключно на припущеннях.

Отже, лише посилання заявника на потенційну можливість ухилення відповідача від сплати коштів заборгованості без відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, як вбачається із вимог заяви про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на грошові кошти у тому числі у розмірі суми сплаченого за подання позову судового збору, що не допускається, оскільки заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21). Тобто, накладення арешту на кошти або майно можливе лише в межах ціни позову (суми саме позовних вимог), без включення до цієї суми витрат на сплату судового збору.

Таким чином, за відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраних заявником заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у задоволенні заяви Приватного підприємства ОБРІЙ 2000 про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства ОБРІЙ 2000 про забезпечення позову від 15.09.2026 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 21.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Т.Ю. Трофименко