Решение № 139922133, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа № 904/3334/26За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», м. Дніпро

До: Павлоградського районного комунального підприємства «Пересувна механізована колона № 90», с. Вербки

Про: стягнення 436 432,08грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Павлоградського районного комунального підприємства «Пересувна механізована колона № 90» (відповідач) про стягнення 436 432,08 грн. (в т.ч. : 424 870, 19 грн. - заборгованість за поставлену електричну енергію; 1 985, 64 грн. - 3% річних та 9 576, 25 грн. - інфляційних втрат ) заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком №521000075488 .

Ухвалою суду від 10.06.26р. відкрите провадження у справі №904/3334/26 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПРКП «ПМК-90» (відповідач) заперечує проти задоволення позовних вимог, підтверджує укладання відповідного договору з позивачем, але вважає, що заборгованість за електроенергію виникла внаслідок її споживалася Військовою частиною НОМЕР_1 , яка користувалася нерухомим майном відповідача на підставі договору про безоплатне тимчасове користування нерухомим майном № 7-В-609 від 22.10.25р. При цьому зазначеним договором прямо передбачено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро є платником та зобов`язується здійснювати розрахунки за спожиті комунальні послуги, у тому числі за електричну енергію. На виконання зазначених домовленостей між відповідачем та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро 23.01.26р. укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 26085, відповідно до якого КЕВ міста Дніпро зобов`язався відшкодовувати відповідачу вартість фактично спожитої електричної енергії на підставі відповідних актів приймання-передачі та показників засобів обліку. Відповідачем систематично оформлювалися відповідні акти, акти звірки та інші документи, які направлялися до КЕВ міста Дніпро для проведення оплати. При цьому заборгованість КЕВ перед відповідачем за спожиту електричну енергію, відповідно до наведених у відзиві документів, продовжувала накопичуватися. Отже, відповідач вживав передбачених договором заходів для отримання відшкодування вартості фактично спожитої електричної енергії.

За таких обставин відповідач вважає, що виникнення заборгованості перед позивачем безпосередньо пов`язане з невиконанням Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро своїх договірних зобов`язань щодо відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (позивач) у відповіді на відзив зазначає, що відповідач приєднався до договору постачання електричної енергії та саме він є стороною договірних відносин із позивачем, а тому зобов`язаний оплатити спожиту електроенергію. Договір між відповідачем та КЕВ міста Дніпро не змінює його зобов`язань перед позивачем.

У зв`язку з цим позивач просить відмовити у залученні КЕВ міста Дніпро як третьої особи та стягнути з відповідача заявлену заборгованість, 3% річних, інфляційні втрати та судовий збір.

Відповідно до приписів ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку. Розглянувши заяву відповідача, суд не вбачає достатньо правових підстав для її задоволення (оскільки рішення у цій справі не може безпосередньо вплинути на права або обов`язки третьої особи щодо однієї із сторін).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги»( постачальник) у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

У червні 2018 року позивачу видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 №429).

Відповідно до пункту 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 8 Постанови НКРЕКП встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальних послуг, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії постачальником універсальних послуг, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з положеннями п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15 Правил передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Отже, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не потребує підпису сторін, а укладається у порядку, визначеному вище.

Так, Павлоградське районне комунальне підприємство «Пересувна механізована колона №90» приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № 521000075488 на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів шляхом споживання електричної енергії.

Умови договору відповідають вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилам.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

У відповідності до положень статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг, у тому числі, належить електропостачання.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення на основі типового договору визначено як обов`язок, а не право споживача. Разом із тим відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для звільнення від сплати вартості фактично отриманих споживачем житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2.1 договору про постачання енергії постачальником універсальних послуг постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 4 Правил передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 5.8. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10 договору).

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку (п. 5.3. Комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 5.4. Комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електричну енергію здійснюється не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі Особистий кабінет. За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі Особистий кабінет та користуватись відповідним сервісом.

Згідно з пунктом 5.5. Комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання доступний споживачу в сервісі «Особистий кабінет» у терміни згідно п. 5.4. цієї КП. Споживач самостійно здійснює отримання рахунку в сервісі «Особистий кабінет». Рахунок також може бути наданий іншими доступними каналами обслуговування.

У разі неотримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію в установлені даним розділом строки за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем (п. 5.6. Комерційної пропозиції).

Відповідно до підпункту 1 пункту 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.13., підпунктів 33, 34 пункту 5.1.2. Правил, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно статті 46 Закону України Про ринок електричної енергії виконує відповідний оператор систем розподілу (далі ОСР).

Згідно даних, отриманих від оператора системи розподілу АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» за період лютий-березень 2026 р. відповідачем були спожиті наступні обсяги електричної енергії: лютий 2026 р. 15 614 кВт*г; березень 2026 р. 15 157 кВт*г.

Таким чином, поставив електричну енергію протягом лютого-березня 2026 р. загальним обсягом 30 771 кВт*г на суму 424 870,19 грн. З урахуванням спожитих обсягів постачальником були сформовані та направлені на адресу споживача відповідні рахунки про сплату заборгованості: № 252302454218 від 28.02.26р.- про сплату заборгованості за лютий 2026р. в сумі 210 468,97грн. , термін сплати рахунку - до 06.03.2026р. та № 250001532115 від 31.03.2026р. - про сплату заборгованості за березень 2026р. в сумі 214 401,22грн. , термін сплати рахунку до 07.04.2026р.

З метою досудового врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості позивачем була направлена на адресу відповідача вимога №100482425 від 16.04.26р. про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію, яка залишена без відповіді.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (пункт 14).

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення п. 5.10 договору та розділу «Термін оплати» Комерційної пропозиції строк оплати послуг є таким, що настав.

Посилання відповідача на те, що фактичним споживачем електричної енергії була Військова частина НОМЕР_1 , яка користувалася нерухомим майном відповідача на підставі договору про безоплатне тимчасове користування нерухомим майном № 7-В-609 від 22.10.25р., а також на укладення між відповідачем та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 26085 від 23.01.2026, не спростовують обов`язку відповідача перед позивачем щодо оплати вартості електричної енергії; а надає йому право вимагати від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро відшкодувати фактично понесені відповідачем витрати на сплату вартсоті електричної енергії .

З матеріалів справи вбачається, що саме відповідач є споживачем у договірних відносинах з позивачем за особовим рахунком № 521000075488 та саме на його адресу позивачем формувалися рахунки за спожиту електричну енергію. Доказів внесення змін до договірних відносин між сторонами, припинення договору або переходу обов`язку щодо оплати електричної енергії на іншу особу матеріали справи не містять.

Відносини відповідача з Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро щодо відшкодування витрат за спожиту електричну енергію є окремими договірними правовідносинами та не змінюють сторони договору про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та відповідачем, а також не звільняють відповідача від виконання його грошового зобов`язання перед позивачем.

При цьому невиконання або неналежне виконання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро своїх зобов`язань за договором, укладеним з відповідачем, може бути підставою для виникнення у відповідача права вимоги до відповідної особи, однак не є передбаченою законом чи договором підставою для невиконання відповідачем власного зобов`язання перед позивачем.

Згідно зі ст. ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 424 870,19грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1985,64 грн. за період з 09.03.26р. по 19.05.26р. та інфляційних втрат у розмірі 9576,25 грн. за вказаний період. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд встановив правильність здійснених позивачем розрахунків.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 5237,19 грн покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача - Павлоградського районного комунального підприємства «Пересувна механізована колона № 90» (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Вербки, вул. Центральна, буд.1; код ЄДРПОУ 01351813) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д; код ЄДРПОУ 42082379): 424 870,19 грн. -заборгованості, 1 985,64 грн. - 3% річних, 9 576,25 грн. - інфляційних втрат та 5 237,19 грн. - витрат зі сплати судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 21.09.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.