Постановление суда № 139913073, 21.09.2026, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 227/1607/23

Провадження № 1-кп/933/9/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2026 року селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

прокурора - ОСОБА_2 (у режимі ВКЗ)

обвинувачених - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ)

захисників - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (у режимі ВКЗ)

секретаря судового засідання - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селища Олександрівка клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42020050000000356 від 27.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 та ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 240 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Олександрівського районного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 та ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 240 КК України.

12.08.2026 року через підсистему "Електронний суд" прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .

Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 КК України, а саме незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненого організованою групою, що спричинило інші тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, а саме порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, вчиненого особою, яка зобов`язана їх дотримувати, при тому, що це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, а саме набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчинення правочинів з таким майном та дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, коли ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у великому розмірі.

Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, з якими сторона захисту була ознайомлена на відповідній стадії досудового розслідування, повний перелік яких зазначено у відповідному реєстрі, який разом з обвинувальним актом спрямовано до суду.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід обрано не було. Разом з тим, отримано відомості про те, що обвинувачений продовжив протиправну діяльність, вчинивши у період з 23.12.2025 по 26.02.2026 аналогічний злочин проти довкілля. Внаслідок чого, йому 23.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у рамках кримінального провадження № 12025050000000673 від 05.11.2025.

Таким чином, відсутність будь-яких запобіжних заходів не сприяла бездоганній процесуальній поведінці обвинуваченого ОСОБА_3 та призвела до перетворення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на обставину, що фактично мала місце.

Санкцією ч. 4 ст. 240 КК України передбачено лише покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Санкцією ч. 2 ст. 209 КК України передбачено основне покарання лише у вигляді позбавленні волі на строк від 5 до 8 років.

Разом з тим, крім вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення на теперішній час існують й інші ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений може здійснити спроби переховатися від суду чи незаконно вплинути на інших учасників провадження, передусім свідків обвинувачення.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні необережного кримінального правопорушення та двох умисних тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено основне покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також додаткові покарання у вигляді конфіскації майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

ОСОБА_3 одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює заступником директора ТОВ «Актіс Трейд», однак, використовував свої службові повноваження для вчинення злочинів. Наведене свідчить про відсутність у обвинуваченого соціальних зв`язків, які могли б самі по собі нівелювати наявні ризики. Тому можливість втечі ним може бути розцінена менш небезпечною, ніж кримінальне переслідування та процедура відбування покарань. Крім цього, при запровадженому воєнному стані в умовах збройної агресії РФ проти України, ОСОБА_3 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі встановлення його винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховування на тимчасово окупованих територіях України, або умисно «скористатися» численною евакуацією цивільного населення України з зони бойових дій або наближеної до неї, до якої у тому числі відноситься Олександрівська територіальна громада Краматорського району Донецької області, змінити місце перебування та переїхати до інших територій України, тобто існують реальні підстави вважати, що останній може переховуватися від суду, тому цілком доведеним є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню. Так, більшість допитаних свідків обвинувачення були рядовими працівниками ТОВ «ШПБУ Схід», директором якого був ОСОБА_3 у період вчинення інкримінованих у рамках даного кримінального провадження кримінальних правопорушень. Тому ОСОБА_3 може, використовуючи свій авторитет керівника, який він мав серед робітників ТОВ «ШПБУ Схід», а також відому йому особисту інформацію підлеглих, здійснити спроби незаконного на них впливу шляхом погроз, вмовлянь, підкупу тощо.

Такі незаконні дії можуть призвести до зміни показань свідками чи уникнення ними явки до суду, що, у свою чергу, може потягнути уникнення обвинуваченим справедливого покарання, з огляду на положення ст. 23 КПК України (безпосередність дослідження показань судом). Тобто ризик впливу на 22 свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.

Враховуючи викладене, сторона обвинувачення вважає що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спроби незаконно впливати на свідків, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, обвинуваченому ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження інкримінується вчинення ретельної довготривалої підготовки до незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, шляхом здійснення комплексу ремонтно-будівельних робіт на колишньому вентиляційному шурфі № 1 шахти Свято-Покровська, а також тривале виконання самої об`єктивної сторони вказаного злочину, що в сукупності зайняло період часу з 2018 року по квітень 2021 включно. Для зазначеної діяльності ОСОБА_3 залучив ряд інших осіб, як таких, що приймали умисну спільну участь у вчиненні злочинів, так і тих, хто не був обізнаний у злочинному характері таких дій. Крім того, з метою маскування злочинного джерела отриманих активів ОСОБА_3 розробив схему легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, залучивши до її виконання як реальних суб`єктів господарювання, так і підприємства з явними ознаками фіктивності.

Крім того, будучи повідомленим про підозру, а в подальшому отримавши відповідне обвинувачення, ОСОБА_3 не відмовився від незаконного збагачення, а повторно вчинив у період з 23.12.2025 по 26.02.2026 аналогічний злочин проти довкілля. Внаслідок чого, йому 23.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у рамках кримінального провадження № 12025050000000673 від 05.11.2025.

Враховуючи викладене, існує реальний ризик, що ОСОБА_3 може вчинити й інші кримінальні правопорушення, тобто наявний реальний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявність обґрунтованого обвинувачення та ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відсутність соціальних зв`язків, які самі по собі могли б попередити наявні ризики, можливість впливу на свідків та реальність вчинення нових злочинів є ґрунтовними підставами для застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Додав, що на теперішній час існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений не має протипоказань до утримання під вартою.

Кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 12025050000000673 від 05.11.2025 р., яке інкримінується ОСОБА_3 було вчинено у період з 12.2025 по 02.2026 року, а підозра повідомлена у липні 2026 року, після чого прокурором було подане до суду клопотання про обрання запобіжного заходу. У кримінальному провадженні № 12025050000000673 прокурор виходив до суду про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але слідчий суддя обрав запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час. Конкретних відомостей про вчинення обвинуваченим тиску на свідків у прокурора не має, але обвинувачений може вчиняти на них тиск, оскільки був керівником свідків.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, просив відмовити прокурору у клопотанні, оскільки дійсно, щодо нього відкрито кримінальне провадження, однак він вважає його необґрунтованим, оскільки всі дозвільні документи на видобуток вугілля у підприємства є. На даний час територія на якій підприємством здійснювалася діяльність щодо видобутку вугілля, є зоною активних бойових дій, не тільки працівники підприємства, а й всі мешканці с. Куріцине, евакуювалися.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні, просив відмовити прокурору у клопотанні, оскільки прокурором не доведені заявлені ризики. Прокурор не надав доказів на підтвердження можливого тиску обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків. ОСОБА_3 на протязі всього судового розгляду безпосередньо приймає участь у судових засіданнях. У випадках неможливості приймати участь у судовому засіданні за станом здоров`я завчасно повідомляв про це суд. Кримінальне провадження розглядається судом тривалий час, оскільки прокурор неспроможний надати суду письмові докази.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні, просив відмовити прокурору у клопотанні, оскільки прокурором не доведені заявлені ризики.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, суд встановив наступне.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть попередити можливість переховування ОСОБА_3 від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження № 42020050000000356 від 27.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_8 перебуває на розгляді в Олександрівському районному суду Донецької області з 12.02.2024 року.

По справі призначено 47 судових засідань. У томі числі 11 засідань у 2026 році, з яких 6 не відбулося у зв`язку з ненаданням прокурором письмових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 особисто приймає участь у судових засіданнях. Випадків неявки у судове засідання без поважних причин обвинуваченим ОСОБА_3 не допущено.

Будь-яких доказів щодо впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків, прокурором не надано. За повідомленням прокурора більшість свідків евакуювалися та йому потрібен час на з`ясування місця їх перебування.

Прокурор заявив, що основною причиною заявленого клопотання, є вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 240 КК України, за яким йому повідомлено про підозру у липні 2026 року.

Разом з тим за повідомленням прокурора інкриміновані ОСОБА_3 ним були вчинені у період з 12.2026 по 02.2026 року.

Відповідно до відкритих суду даних ЄРСР у кримінальному провадженні № 12025050000000673 ОСОБА_3 повідомлено про підозру 11.03.2026 року, та ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 20.03.2026 року у задоволені клопотання слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було відмовлено та ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначений запобіжний захід неодноразово продовжувався та діє на час розгляду клопотання прокурора.

Після інкримінованих ОСОБА_3 дій у період з 23.12.2025 по 26.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, у рамках кримінального провадження № 12025050000000673 від 05.11.2025 року, ОСОБА_3 належним чином виконує обов`язки обвинуваченого у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді суду.

Підприємство, на посаді директора якого, ОСОБА_3 інкриміновані дії у період з 23.12.2025 по 26.02.2026 року, на даний час перебуває у зоні активних бойових дій та прокурором не надано доказів, що на момент розгляду клопотання і у подальшому існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що прокурором не доведено, існування на теперішній час ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі може переховуватись від суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 42020050000000356 від 27.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 240 та ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 272, ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 240 КК України, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_1