Решение № 139912681, 17.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/16185/26

Провадження № 2/643/8882/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» звернулось до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у сумі 84 603 грн 69 коп, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати пов`язані з відправкою відповідачу позовної заяви разом з додатками (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2026).

Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідача утворилась заборгованість в сумі сумі 84 603 грн 69 коп, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 по 31 травня 2026 у розмірі 49779 грн 23 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2010 по 31 травня 2026 у розмірі 33402 грн 22 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 у сумі 1422 грн 24 коп. На день подачі позову відповідач не здійснила жодних заходів до повного погашення заборгованості та позивач вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. У позові просить провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, просила застсоувати строки позовної давності.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 84 603 грн 69 коп, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 по 31 травня 2026 у розмірі 49779 грн 23 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2010 по 31 травня 2026 у розмірі 33402 грн 22 коп. за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 у сумі 1422 грн 24 коп.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути єдиною підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими, разом з тим з їх розміром суд не може погодитись через наступне: вимоги про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг, що знаходяться поза межами позовної давності, не можуть бути задоволені в зв`язку з відповідною заявою відповідача та відсутності підстав для застосування положень ст. 264 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд звертає увагу на те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме: продовження позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання 02.04.2020 чинності Законом №540-ІХ.

Подібний правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651.

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався указами Президента України та триває дотепер.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Закон №2120-ІХ набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Закон №4434-ІХ набрав чинності 04.09.2025.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а з 30.01.2024 до 03.09.2025 включно перебіг такого строку зупинявся.

Отже, перебіг позовної давності за вимогами позивача був зупинений у період з 02.04.2020 до 03.09.2025, з позовом позивач звернувся 22.07.2026, тобто через 10 місяців після поновлення перебігу строку звернення до суду,

Виходячи з викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 1999 по січень 2018 та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2010 по січень 2018 заявлені поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, вимоги про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 заявлені без пропуску строку позовної давності.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по сплаті комунальних послуг, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги в розмірі 78 162 грн 73 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з лютого 2018 по 31 травня 2026 у розмірі 43 908 грн 69 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з лютого 2018 по 31 травня 2026 у розмірі 32 831 грн 80 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 у сумі 1422 грн 24 коп.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 від 04.04.2022 взята на облік внутрішньо переміщеної особи та її фактичне місце проживання/перебування зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Положення п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Водночас, відповідно до п. 39 Правил № 690 споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Відповідно до п. 47 Правил Індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором, а також інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що відповідач ОСОБА_1 зверталась з відповідною заявою до позивача стосовно її проживання у с. Краснокутськ та тимчасову відсутність за адресою реєстрації. Таким чином, позивачем надавались послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу копії поданих до суду документів. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанцію АТ «Укрпошта» на суму 120,00 грн.

За правилами статті 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 141 України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 110 грн. 40 коп., а також судовий збір у розмірі 2449 грн 41 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на р/р НОМЕР_2 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670 заборгованість в розмірі 78 162 /сімдесят вісім тисяч сто шістдесят дві/ грн 73 коп., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з лютого 2018 по 31 травня 2026 у розмірі 43 908 грн 69 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з лютого 2018 по 31 травня 2026 у розмірі 32 831 грн 80 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 по 31.05.2026 у сумі 1422 грн 24 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на р/р НОМЕР_2 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2449 грн 41 коп. та понесені витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 110 грн. 40 коп., а всього 2 559 грн 81 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут», код ЄДРПОУ 45929670, адреса місцезнаходження: 61038, м. Харків, пр. Ювілейний, 28А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.М. Довготько