Приговор № 139911567, 18.09.2026, Коропський районний суд Чернігівської області

Справа № 735/713/26

Провадження по справі № 1-кп/735/78/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокуселище Короп

Коропський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща Короп кримінальне провадження № 42025272190000052 від 04.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Сохачі, Коропського району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , діючи всупереч вимогам ст. ст. 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, та в порушення вимог ст. 61 Земельного Кодексу України та ст. 89 Водного Кодексу України, маючи умисел на зайняття земельної ділянки, розташованої в охоронній зоні, достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки в охоронній зоні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, самовільно зайняв частину прибережно-захисної смуги, яка є охороною зоною водного об`єкту річки Короп, площею 0,2526 га, з географічними координатами 1) 51.564474, 32.890686; 2) 51.563707, 32.888863 та частину прибережно-захисної смуги, яка є охоронною зоною водного об`єкту озера Риботин, площею 0,1740 га, з географічними координатами 1) 51.582669, 32.888521; 2) 51.582230, 32.890410, розташованих на території Коропської територіальної громади, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, які відносяться до земель комунальної власності, (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, які знаходяться в охоронній зоні прибережної захисної смуги вздовж річок навколо водойм та на островах), здійснивши на вказаних земельних ділянках посів сільськогосподарської культури пшениці, що потребує певного обробітку землі (оранка, дискування, чизельний обробіток, культивація тощо).

За таких обставин, ОСОБА_3 , самовільно зайняв частину прибережно-захисної смуги водного об`єкту - річки Короп, площею 0,2526 га та частину прибережно-захисної смуги водного об`єкту - озера Риботин, площею 0,1740 га, чим заподіяв шкоду Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області на суму 1943,58 грн.

Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки, яка знаходиться в охоронній зоні.

У підготовчому судовому засіданні надійшла угода про визнання винуватості від 21 серпня 2026 року, укладена між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої обвинувачений під час підготовчого засідання повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен понести обвинувачений, із запропонованим видом покарання останній погодився. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 474 КПК України, наслідки її невиконання.

Також сторони узгодили призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 197-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 може виправитися без відбування покарання, застосувати ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Прокурор у судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого у підготовче судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання для обвинуваченого та інші передбачені угодою заходи. Обвинувачений вину у вчиненні інкрімінованого кримінального правопорушення визнав, у скоєному кається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів.

При цьому з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до даного у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його відношення до скоєного.

Відповідно до статті 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до статті 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 371, 374 КПК України, ст. ст. 75, 76 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2026 року між прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого адвокату ОСОБА_5 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1