№ 139910458, 21.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4627/26

3/583/1516/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

03.09.2026 о 17 год 30 хв по вул. Перемоги, 11, в м. Охтирка Сумської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки HYUNDAI САНТА ФЕ, державний номерний знак НОМЕР_3 , перед початком руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, допустив наїзд на автомобіль марки Сітроен, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті ДТП ніхто не отримав тілесних ушкоджень, транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а їх власникам завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, у якій просить розглянути справу без його участі, підтверджує, що вчинив адміністративне правопорушення за викладених у протоколі обставин, вину визнає, щиро шкодує. Також зазначає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам заподіяно незначні механічні пошкодження, інша учасниця ДТП претензій до нього не має. Просить застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу та не позбавляти прав. Крім того, ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що він є учасником бойових дій.

Потерпіла ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно з положеннями ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність, передбачена ст. 124 КУпАП, настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вирішуючи питання наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, необхідно враховувати, що диспозиція цієї статті сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об`єктивної сторони складу цього правопорушення, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, яка керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, є правопорушенням із матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) наслідки, передбачені в ст. 124 КУпАП, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку.

Таким чином, об`єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження транспортного засобу, вантажу, автомобільних доріг тощо); причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням та передбаченими законом наслідками.

Діяння полягає в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності й полягати у: 1) вчиненні дій, заборонених правилами; 2) невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обстановка вчинення правопорушення характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винуватою особою, неминуче зумовлює шкідливі наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП.

Допущені особою, яка керує транспортним засобом, порушення ПДР можуть бути умовно поділені на дві групи: а) порушення, які самі собою (без порушення інших правил ПДР) не здатні викликати наслідки, зазначені у ст. 124 КУпАП; б) порушення, які самі собою (навіть без будь-яких інших додаткових факторів) містять реальну можливість настання наслідків і тим самим виступають як головна, вирішальна умова, без якої наслідки не настали б і яка з неминучістю викликає (породжує) їх у конкретній ДТП, що мала місце.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині рішення порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але водночас він повинен чітко зазначати, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, тобто перебували в причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Тільки порушення ПДР, які містять у собі реальну можливість настання наслідків і виступають безпосередньою причиною їх настання у кожному конкретному випадку ДТП, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Тобто, склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, яка керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Згідно з п. 1.10. Правил дорожнього руху України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

При ухвалені постанови суд бере до уваги п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення від 14.08.2026 серії ЕПР1 № 745781; схемою місця ДТП, яка сталася на автодорозі Н-46 за 4.7 км від м. Охтирка Сумської області, та фототаблицею до неї, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об`єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При призначенні стягнення суд враховує особу порушника, характер вчинених правопорушеннь, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суддя вважає за доцільне ОСОБА_1 піддати стягненню за ст. 124 КУпАП у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Така міра відповідальності відповідатиме вчиненому правопорушенню і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, установленій ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026).

При цьому суд відхиляє доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про необхідність звільнення його від сплати судового збору у зв`язку з наявністю в нього статусу учасника бойових дій.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи.

Так, приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовийзбір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати обставини справи, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постановіах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2026 року в справі № 752/3051/25 (провадження № 61-12120сво25), від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018року у справі №490/8128/17.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що дана справа не є пов`язаною з порушенням прав ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення останнього від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 221, 283 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, і піддати його стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (Код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України: (ел. адм. подат.), Номер рахунку: UA168999980313030106000018538. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування податку:Адміністративні штрафи та санкції.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок, Судовий збір: (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, найменування податку: Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).

На підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя А.І.Савєльєва