Постановление суда № 139910264, 21.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23732/26

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши заяву позивача з уточненою позовною заявою у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви від 11.09.2026 вхід.№104729/26, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії її максимальним розміром з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.01.2026, з 01.03.2026 відповідно, а також у подальшому у разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо), з урахуванням виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2025 та з 01.01.2026 пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування коефіцієнтів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з 01.01.2025 та з 01.01.2026 відповідно, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 20.08.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними підставами для поновлення строку та уточненої позовної заяви, з урахуванням викладеного в ухвалі.

Ухвалою від 09.09.2026 суд визнав неповажними наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01.01.2025 до 02.02.2026, продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

До суду від позивача надійшла заява, в якій позивача повторно вказує, що ч.2 ст.55 Закону №2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Вирішуючи заяву позивача, суд вказує таке.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд повторно звертає увагу позивача, що посилання позивача на частину другу статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не обґрунтовує поважності причин пропуску строку звернення до суду. Ця норма регулює строки виплати вже нарахованих, але не отриманих пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України сум пенсії. Натомість у цій справі спір стосується правомірності визначення розміру пенсії та застосування під час її виплати обмеження максимальним розміром і коефіцієнтів, установлених постановами Кабінету Міністрів України.

Отже, застосування частини другої статті 55 зазначеного Закону залежить від попереднього встановлення факту нарахування відповідних сум пенсії та їх невиплати з вини пенсійного органу. Ця норма не встановлює спеціального строку звернення до адміністративного суду з вимогами про оскарження дій чи бездіяльності пенсійного органу щодо визначення розміру пенсійної виплати та не скасовує необхідності дотримання строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №480/1704/19 суд відхиляє з таких підстав.

У тій справі позивач з 01.01.2007 перебував на обліку в пенсійному органі та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. На виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 у справі №583/1452/16-а та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у тій самій справі пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії з 09.02.2015, проте виплату перерахованої пенсії обмежив максимальним розміром. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили позовну заяву без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, а Верховний Суд ці судові рішення скасував, зазначивши, що «у цій справі підлягають застосуванню норми статті 46 Закону № 1058-ІV та статті 55 Закону № 2262-ХІІ, які є спеціальними по відношенню до статті 122 КАС України, а отже така до спірних правовідносин не застосовується».

Водночас у подальшій практиці Верховного Суду наведений підхід до спорів про обмеження пенсії максимальним розміром не застосовується.

Так, у постанові від 19.02.2026 у справі №560/17952/24 Верховний Суд розглянув спір, у якому позивач отримував пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсії було здійснено на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №560/9746/24, а нарахований і виплачуваний розміри пенсії різнилися: позивача було повідомлено, що розмір його пенсії з 01.03.2024 становить 28317,50 грн, тоді як «згідно із копіями протоколів перерахунків пенсії позивача, які знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що пенсія позивача перерахована з 01 лютого 2023 року та 01 березня 2023 року становить 47018,44 грн.; з 01 березня 2024 відповідно 48518,44 грн».

Незважаючи на ці обставини, Верховний Суд застосував до спірних правовідносин строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, вказавши, що «з цим позовом до суду позивач звернувся 03 грудня 2024 року, тому його права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 03 червня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 1 березня 2024 року», і залишив без розгляду позовні вимоги за період з 01.03.2024 по 02.06.2024.

Такого самого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 10.02.2026 у справі №560/18689/24, предметом якої було обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, зазначивши, що «право громадян на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів», та що колегія суддів «не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 КАС України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій». За наслідками касаційного перегляду позовні вимоги за період з 01.03.2024 по 15.06.2024 залишено без розгляду.

Отже, у спорах про обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, Верховний Суд застосовує загальний шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, у тому числі тоді, коли перерахунок пенсії проведено на виконання судового рішення, а нарахований розмір пенсії перевищує розмір, визначений до виплати.

Фактично зміст поданої заяви зводиться до незгоди позивача з висновком суду щодо поширення на спірні правовідносини шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Проте позивач не зазначив жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали йому звернутися до суду в межах цього строку, та не надав доказів існування таких обставин.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що з дня отримання першої пенсійної виплати, а саме принаймні з 31.01.2025, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, до суду із вказаним позовом позивач звернувся лише 03.08.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ст.122 КАС України.

Визначаючи межі періоду, щодо якого строк звернення до суду є пропущеним, суд виходить із підходу, застосованого Верховним Судом у постановах від 10.02.2026 у справі №560/18689/24 та від 19.02.2026 у справі №560/17952/24, за яким права особи щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, який передує дню звернення до суду.

Оскільки позивач звернувся до суду 03.08.2026, цей строк охоплює період починаючи з 03.02.2026, а тому позовні вимоги, що стосуються періоду до 02.02.2026 включно, заявлені з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

З огляду на викладене суд визнає неповажними наведені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що охоплюють період із 01.01.2025 до 02.02.2026.

Разом із тим пропуск строку звернення до суду щодо частини позовних вимог не перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі в частині вимог, заявлених у межах установленого законом строку.

Згідно з ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до яких позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі наведеного, позовна заява в частині позовних вимог що стосуються періоду із 01.01.2025 до 02.02.2026 підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст. 120, 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині позовних вимог щодо періоду з 01.01.2025 до 02.02.2026.

Відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення ОСОБА_1 процесуального строку звернення до суду з цією позовною заявою.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу без розгляду в частині позовних вимог про:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії її максимальним розміром з 01.01.2025 до 02.02.2026;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 з 01.01.2025 до 02.02.2026, а також у подальшому у разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановленням нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо), з урахуванням виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2025 до 02.02.2026 пенсії без застосування коефіцієнтів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію без застосування коефіцієнтів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з 01.01.2025 до 02.02.2026, з урахуванням виплачених сум.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Суддя Дмитро БАБЕНКО