Решение № 139909346, 18.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1304/26

18 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретарів судового засідання: Скоблей О.В., Буратчук О.В.

представника позивача: Мустіпан О.В. (за межами суду)

представника відповідача: Боднарчука А.М. (за межами суду)

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 29.04.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 29/04/25-01, згідно умов якого відповідачу надано кредит в сумі 100000,00 грн, на строк кредитування 360 днів, з процентною ставкою 0.267% за кожний день користування кредитом.

ТОВ «ФК «Юніт» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало, та 29.04.2025 перерахувало відповідачу суму кредиту на його картковий рахунок.

Також, 30.06.2025 між сторонами був укладений додатковий договір № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2025 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025, згідно якого: сума кредитного ліміту складає 201000,00 грн; строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026); процентна ставка складає 0.233% від суми кредиту за кожний день користування кредитом; комісія за надання кредиту 2% від суми кредиту; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1% від суми кредиту; інші послуги Кредитодавця 8000,00 грн, тощо.

ТОВ «ФК «Юніт» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за додатковим кредитним договором виконало, та 30.06.2025 перерахувало відповідачу суму кредиту на його картковий рахунок.

Разом з тим, відповідачем грубо порушено умови договору і станом на даний час зобов`язання по поверненню грошових коштів не виконано.

Так, відповідачем було здійснені наступні платежі: 22.05.2025 на суму 8010,00 грн; 30.06.2025 на суму 16020,00 грн; 02.07.2025 на суму 5665,24 грн. Станом на 12.05.2026 розмір заборгованості складає 327719,10 грн., з яких: -сума непогашеного кредиту (тіло) 201000,00 грн.; -сума несплачених процентів 126719,10 грн.

Короткий змість відзиву на позов:

Від представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Зачепіло З.Я. поступив письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги відповідач визнає частково.

Так, у позовній заяві ТОВ «ФК «Юніт» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 29/04/25/01 від 29.04.2025 в розмірі 327719,10 грн, з яких: сума непогашеного тіла кредиту 201000,00 грн; сума несплачених процентів 126719,10 грн. Також просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Згідно умов кредитного договору № 29/04/25/01 від 29.04.2025 вбачається, що сторони погодили суму кредитного ліміту 100000 грн, строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026), процентна ставка 0,267%, тип процентної ставки фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту 203120,00 грн.

30.06.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № ДУ-29/05/25-01 від 30.06.2025 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025, згідно з умовами якого сторони погодили суму кредитного ліміту 210000,00 грн, строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026), процентна ставка 0,233%, тип процентної ставки фіксована, комісія за надання кредиту 2% від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1% від суми кредиту, інші послуги кредитодавця 8000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 375444,34 грн.

Позивач стверджує, що 29.04.2025 ним видано кредит у розмірі 100000 грн. Разом із тим, як видно із платіжної інструкції № 451 від 30.04.2025, на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 93000 грн. При цьому, із графіку платежів (дод. 1 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025), можна зрозуміти, що в тіло кредиту ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Юніт» включено платежі за обслуговування кредитної заборгованості, комісію за надання кредиту та інші послуги у загальному розмірі 7000 грн.

Окрім того позивач також стверджує що 30.06.2025 сторони погодили збільшення суми кредитного ліміту 210000,00 грн. Проте, ознайомившись із платіжною інструкцією № 602 від 30.06.2025, на розрахунковий рахунок відповідача перераховано 89970,00 грн, а не 101000,00 грн. Проте, як вбачається із графіку платежів (дод. 1 до договору у новій редакції), до суми кредиту також було включено платежі за обслуговування кредитної заборгованості, комісію за надання кредиту та інші послуги кредитодавця у загальному розмірі 14000 грн.

Разом з тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування-кредиту, тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, вважають, що підтвердженим розміром непогашеного кредиту є сума 182970 грн (93000+89970), яка перерахована на рахунок відповідача згідно платіжної інструкції № 451 від 30.04.2025, та платіжної інструкції № 602 від 30.06.2025.

Крім того, виходячи із п. 1.5 договору про споживчий кредит № 29/04/25-01, розмір відсотків за день користування кредитом при процентній ставці 0,267% в день не міг перевищувати 248,31 грн. в день. Також, відповідно до п. 1.5 додаткового договору № ДУ-29/05/25-01 від 30.06.2025 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025, процентна ставка складає 0,233% за 360 днів, а саме: 426,34 (0,233% * 182 970 (93 000 + 89 970) 426,34) грн в день.

Згідно із матеріалами справи, відповідач користувався первинним кредитним лімітом в розмірі 93000 грн протягом 62 днів (з 29.04.2025 по 30.06.2025), відповідно сума заборгованості за відсотками в період з 29.04.2025 по 30.06.2026 становить: 248,31 (розмір відсотків нарахованих за день) * 62 дні = 15395,22 грн.

Після цього суму кредитного ліміту було збільшено до 182970 (93 000 + 89 970) грн, яким відповідач користувався протягом 298 днів в період з 30.06.2025 по 24.04.2026, відповідно сума заборгованості за відсотками в період з 30.06.2025 по 24.04.2026 становить: 426,34 (розмір відсотків нарахованих за день) * 298 днів = 127049,32 грн.

Отже, враховуючи викладене, загальна сума відсотків за кредитним договором, які мав право нараховувати позивач протягом строку кредиту 360 днів, в сумі тіла кредиту 182970 грн. та відсотковій ставці 0,267% в день з 29.04.2025 по 30.06.2025, та відсотковій ставці 0,233% з 30.06.2025 по 24.04.2026, становить 142444,54 грн (15395,22+127049,32).

Окрім цього, як вбачається із розрахунку заборгованості за договором, відповідачем було внесено декілька платежів за кредитною заборгованістю загальною сумою на 29695,24 грн. Враховуючи здійснені відповідачем оплати за кредитною заборгованістю в розмірі 29695,24 грн, вважають за потрібне врахувати їх в оплату суми нарахованих відсотків в розмірі 142444,54 грн.

На підставі викладеного, сума нарахованих відсотків за ввесь строк кредитування із врахованими в неї сплатами відповідача, становить 112749,3 грн (142444,54-29695,24).

Крім того, позивачем заявлено вимогу стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені витрати на сплату судового збору та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 40000 грн. Проте зазначають, що позивачем не було додано належного розрахунку та квитанції про розрахунок про надання правничої допомоги між ТОВ «ФК «Юніт» (замовник) та Адвокатом, адже на підтвердження надання правничої допомоги від Адвоката повинні бути наданні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Відповідно, позивачем не було додано до матеріалів справи жодного належного документу, що свідчить про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із фактичним наданням та отриманням правової допомоги ТОВ «ФК «Юніт». Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, тому витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн вважають необгрунтованими, належним чином недоведеними та взагалі неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Юніт» заборгованість за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 327719,10 грн, а також стягнути судовий збір в сумі 4915,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 40000,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Юніт» заборгованість за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 295719,30 грн, а також стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволени позовних вимог, та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. В іншій частині позову просить відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2738800 від 14.05.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 14.05.2026 по даній справі відкрито загальне позовне провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.05.2026 задоволено клопотання представника позивача-адвоката Мустіпан О.В. про її участь у розгляді даної справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.07.2026 задоволено клопотання представника відповідача-адвоката Боднарчука А.М. про його участь у розгляді даної справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.07.2026 по даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що 29.04.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір про споживчий кредит № 29/04/25-01. Кредитний договір підписано позичальником ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом (а.с. 5-16).

Згідно умов кредитного договору: Сума кредитного ліміту складає 100000,00 грн (п. 1.2. договору); Строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026). Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 24.04.2026 або достроково (п. 1.3 договору); Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору); Процентна ставка складає 0.267% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.3 договору (п. 1.5 договору); мета отримання кредиту на споживчі цілі (п. 1.6. договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 97.455% (п. 1.7. договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 203120,30 грн (п. 1.8 договору), та інші умови.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (24.04.2026) вказується у графіку платежів (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), що є додатком № 1 до договору (а.с. 12-14).

30.06.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено додатковий електронний договір № ДУ-29/04/25-01 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025. Додатковий договір підписано позичальником ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом (а.с. 17-20).

Згідно умов додаткового договору: Сума кредитного ліміту складає 201000,00 грн (п. 1.2. договору); Строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026). Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 24.04.2026 або достроково (п. 1.3 договору); Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору); Процентна ставка складає 0.233% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.3 договору (п. 1.5 договору); Комісія за надання кредиту 2% від суми кредиту (п. 1.6.1 договору); Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1% від суми кредиту (п. 1.6.2 договору); Інші послуг кредитодавця 8000,00 грн (п. 1.6.3 договору); мета отримання кредиту на споживчі цілі (п. 1.7 договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 166.951% (п. 1.8 договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 375444,34 грн (п. 1.9 договору), та інші умови.

Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (24.04.2026) вказується у графіку платежів (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит), що є додатком до договору (а.с. 18-19).

Згідно платіжної інструкції № 451 від 30.04.2025, ТОВ «ФК «Юніт» перераховано отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 93000,00 грн на його рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування суми кредиту за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 (а.с. 21). Номер рахунку відповідача ОСОБА_1 вказаний в розд. 8 договору «Юридична адреса, реквізити та підписи сторін».

Згідно платіжної інструкції № 602 від 30.06.2025, ТОВ «ФК «Юніт» перераховано отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 89970,00 грн на його рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування суми кредиту за додатковим договором № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2025 (а.с. 21-зворот). Номер рахунку відповідача ОСОБА_1 вказаний в розд. додаткового договору «Реквізити та КЕП сторін».

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Юніт», станом на 07.05.2026 заборгованість за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 та додатковим договором № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2025 становить 327719,10 грн, з яких: 201000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 126719,10 грн заборгованість за відсотками. Відсотки нараховались кредитором за період з 29.04.2025 по 24.04.2026. Також протягом строку кредитування відповідачем ОСОБА_1 частково здійснено оплату за кредитним договором на загальну суму 29695,24 грн, яку кредитором було спрямовано на оплату відсотків за користування кредитом, комісій та інших послуг (а.с. 22-25).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Щодо укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів за договором.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч .1 ст. 3 ЦК України).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: -електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно п. 27 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 29/04/25-01 у формі електронного документу, який було підписано позичальником ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом.

Згідно умов договору сторони погодили наступні умови кредитування: Сума кредитного ліміту складає 100000,00 грн (п. 1.2. договору); Строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026). Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 24.04.2026 або достроково (п. 1.3 договору); Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору); Процентна ставка складає 0.267% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.3 договору (п. 1.5 договору); мета отримання кредиту на споживчі цілі (п. 1.6. договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 97.455% (п. 1.7. договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 203120,30 грн (п. 1.8 договору), та інші умови.

30.06.2025 між ТОВ «ФК «Юніт» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № ДУ-29/04/25-01 до договору про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025, який було підписано позичальником ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом.

Згідно умов додаткового договору сторони погодили наступні умови кредитування: Сума кредитного ліміту складає 201000,00 грн (п. 1.2. договору); Строк кредитування 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026). Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 24.04.2026 або достроково (п. 1.3 договору); Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору); Процентна ставка складає 0.233% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.3 договору (п. 1.5 договору); Комісія за надання кредиту 2% від суми кредиту (п. 1.6.1 договору); Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1% від суми кредиту (п. 1.6.2 договору); Інші послуг кредитодавця 8000,00 грн (п. 1.6.3 договору); мета отримання кредиту на споживчі цілі (п. 1.7 договору); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить 166.951% (п. 1.8 договору); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 375444,34 грн (п. 1.9 договору), та інші умови.

Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів за кредитним договором підтверджується платіжною інструкцією № 451 від 30.04.2025, згідно якої ТОВ «ФК «Юніт» перераховано отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 93000,00 грн на його рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування суми кредиту за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025. Номер рахунку відповідача ОСОБА_1 вказаний в розд. 8 договору «Юридична адреса, реквізити та підписи сторін».

Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів за додатковою угодою підтверджується платіжною інструкцією № 602 від 30.06.2025, згідно якої ТОВ «ФК «Юніт» перераховано отримувачу ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 89970,00 грн на його рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: перерахування суми кредиту за додатковим договором № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2025. Номер рахунку відповідача ОСОБА_1 вказаний в розд. додаткового договору «Реквізити та КЕП сторін».

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та додаткового договору, які оформлені в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки дані договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав договори кваліфікованим електронним підписом, то без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Юніт» електронні договори, та підписав такі договори у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

При цьому у поданому відзиві стороною відповідача не оспорються обставини щодо укладення кредитного договору та додаткового договору, та перерахування кредитних коштів за договорами.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Юніт» заборгованості за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025, та додатковим договором № ДУ-29/04/25-1 від 30.06.2025.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та додатковим договором, станом на 07.05.2026 утворилась заборгованість в загальному розмірі 327719,10 грн, з яких: 201000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 126719,10 грн заборгованість за відсотками.

Щодо визначення розміру тіла кредиту суд зазначає наступне.

Розмір фактично отриманих відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 становить 93000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 451 від 30.04.2025, та не оспорюється стороною відповідача.

Розмір фактично отриманих відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів за додатковим договором № ДУ-29/04/25-1 від 30.06.2025 становить 89970,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 602 від 30.06.2025, та не оспорюється стороною відповідача.

Таким чином, загальний розмір фактично отриманих відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів становить 182970,00 грн (93000+89970).

В добровільному порядку відповідач фактино отримані у кредит кошти в сумі 182970,70 грн на користь позивача ТОВ «ФК «Юніт» не повернув, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитора ТОВ «ФК «Юніт» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 182970,00 грн. В решті вимог позову щодо стягнення тіла кредиту необхідно відмовити.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом, то суд враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі №444/9519/12, та від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У кредитному договорі № 29/04/25-01 від 29.04.2025, та додатковому договорі № ДУ-29/04/25-1 від 30.06.2025 сторонами було погоджено строк кредитування, який становить 360 днів (з 29.04.2025 по 24.04.2026).

Із розрахунку заборгованості, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося позивачем в період з 29.04.2025 по 29.06.2025 (61 день) за відсотковою ставокою 0.267% в день, та в період з 30.06.2025 по 24.04.2026 (299 днів) за відсотковою ставкою 0.233% в день, тобто в межах строку, передбаченого договором.

Разом з тим суд не погоджується з розміром процентів, нарахованих позивачем, які підлягають стягненню з відповідача.

Так, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти в період з 29.04.2025 по 29.06.2025 розраховувались, виходячи із розміру кредитного ліміту 100000,00 грн.

Разом з тим з досліджених письмових матеріалів судом встановлено, що розмір фактично отриманих відповідачем кредитних коштів за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 становить 93000,00 грн, і саме з такого розміру тіла кредиту підлягає розрахунок процентів за користування кредитом в період з 29.04.2025 по 29.06.2025.

Таким чином, розмір процентів за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в період з 29.04.2025 по 29.06.2025 становить 15146,91 грн (93000*0,267%*61 день).

Також із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти в період з 30.04.2025 по 24.04.2026 розраховувались, виходячи із розміру кредитного ліміту 201000,00 грн.

Разом з тим з досліджених письмових матеріалів судом встановлено, що розмір фактично отриманих відповідачем кредитних коштів за додатковим договором № ДУ-29/04/25-1 від 30.06.2025 становить 89970,00 грн. Таким чином, загальний розмір тіла кредиту станом та час укладення додаткового договору (30.06.2025) становить 182970,00 грн, і саме з такого розміру тіла кредиту підлягає розрахунок процентів за користування кредитом в період з 30.06.2025 по 24.04.2026.

Таким чином, розмір процентів за додатковим договором № ДУ-29/04/25-1 від 30.06.2025 в період з 30.06.2025 по 24.04.2026 становить 127469,71 грн (182970*0,233%*299 днів).

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом становить 142616,62 грн (15146,91+127469,71), який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті вимог позову щодо стягнення процентів необхідно відмовити.

Щодо законності включення до умов договору обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Умовами кредитного договору передбачено право позичальника на отримання інформації за договором, плата за одержання такої інформації ні в умовах кредитного договору, ні в графіку розрахунків не передбачена.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Додатковий договір № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2025 передбачає сплату комісії за надання кредиту у розмірі 2.0% від суми кредиту одноразово. Наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови.

Разом з тим, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, комісія за надання кредиту включена кредитодавцем у графік платежів з 29.04.2025, та розрахована в розмірі 2.0% від суми кредиту 100000,00 грн та 201000,00 грн.

При цьому кредитний договір № 29/04/25-01 від 29.04.2025 на час його укладення не містив жодних умов про нарахування комісії за надання кредиту. Тому включення позивачем до графіку платежів комісії за надання кредиту з дати укладення кредитного договір № 29/04/25-01 (з 29.04.2025) є неправомірним.

Таким чином, розмір комісії за надання кредиту підлягає включенню у графік платежів з дати укладення додаткового договору № ДУ-29/04/25-01 (з 30.06.2026), та підлягає розрахунку із суми фактино отриманих віповідачем кредитних коштів за додатковим договором в сумі 89970,00 грн. Таким чином, фактиний розмір комісії за надання кредиту становить 1799,40 грн (89970*2.0%), який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо законності включення до умов договору обов`язку позичальника сплатити комісію за обслуговування кредитої заборгованості та інших послуг кредитодавця суд зазначає наступне.

Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості, комісія за обслуговування кредитної заборгованості включена кредитодавцем у графік платежів з 29.04.2025, та розрахована в розмірі 1.0% від суми кредиту 100000,00 грн та 201000,00 грн. Також кредитодавцем у графік платежів включено інші послуги кредитодавця в сумі 4000,00 грн (з 29.04.2025), та в сумі 4000,00 грн (з 30.06.2025).

Разом з тим, кредитний договір № 29/04/25-01 від 29.04.2025 на час його укладення не містив жодних умов про нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості та інших послуг кредитодавця. Таким чином, нарахування нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості та інших послуг кредитодавця за договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 не було узгоджено з відповідачем у встановленому порядку. Тому включення позивачем до графіку платежів комісії за обслуговування кредитної заборговованості та інших послуг кредитодавця з дати укладення кредитного договір № 29/04/25-01 (з 29.04.2025) є неправомірним.

Умовами додаткового договору № ДУ-29/04/25-01 від 30.06.2026 передбачено нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1% від суми кредиту, та інших послуг кредитодавця в сумі 8000,00 грн.

Разом з тим суд зазначає, що 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Оскільки ТОВ «ФК «Юніт» при укладенні кредитного договору та додаткового договору не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються споживачу, та за які була встановлена комісія, а також інших послуг кредитодавця, відповідні умови кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), та у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Таким чином, встановлений судом розмір заборгованості за кредитним договором та додатковим договором становить 327386,02 грн, з яких: 182970,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 142616,62 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 1799,40 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Разом з тим, із розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем частково здійснено оплату за кредитним договором на загальну суму 29695,24 грн, яку позивачем було спрямовано на оплату процентів за користування кредитом, комісій та інших послуг. Таким чином, встановлений розмір заборгованості за кредитним договором підлягає зменшенню на вказану суму (27895,84 грн процентів за користування кредитом, та 1799,40 грн комісії за видачу кредиту).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Юніт» заборгованості за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в розмірі 297690,78 грн, з яких: 182970,00 грн заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 114720,78 грн заборгованість за процентам за користування кредитом. Вимоги позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 18030 грн, та нарахованих процентів в сумі 11998,32 грн, задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат:

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що за подання до суду позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 327719,10 грн, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивачем сплачено судовий збір в сумі 4915,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1705 від 12.05.2026 (а.с. 4).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 297690,78 грн, що становить 90,84% від ціни позову (327719,00 грн), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 4464,79 грн (4915,00 грн/100*90,84%).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З наведеного можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання правової допомоги № 1 від 07.01.2026, укладений між ТОВ «ФК «Юніт» та АО «Мустіпан Ольги», згідно п. 4.2 якого гонорар бюро погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору; додаткову угоду № 44 від 12.05.2026 до договору про надання правової допомоги № 1 від 07.01.2026, згідно п.п. 2, 3 якого конкретні послуги бюро, що надані з метою правничої допомоги, час витрачений бюро на їх виконання, вартість послуг та інші дані, що стосуються надання правничої допомоги клієнту за договором і не відображені у цій додатковій угоді зазначаються сторонам у акті (актах) прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) є підставою для оплати Клієнтом наданих послуг бюро; Сторони домовились, що вартість послуг бюро: за одну годину роботи становить: 4000,00 грн (а.с. 26, 30-31).

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18, від 12.05.2025 від 14.09.2022 у справі № 295/190/20, та інших.

У поданому відзиві представник відповідача просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу, оскільки заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн вважають необгрунтованими, належним чином недоведеними та взагалі неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги. Крім того суду не надано достатніх доказів (акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), квитанції про сплату за надані послуги) на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу саме у розмірі 40000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 10000 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Юніт» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Юніт» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 297690,78 грн, з яких: 182970,00 грн заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 114720,78 грн заборгованість за процентам за користування кредитом. У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Юніт» заборгованості за кредитним договором в сумі 30028,32 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 4464,79 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 3, 526, 625-629, 1050, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», ст. 1, 8 ЗУ «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст. 4, 7, 19, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ», код ЄДРПОУ 43484903 заборгованість за договором про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 297690 грн 78 коп. (двісті дев`яносто сім тисяч шістсот дев`яносто гривень сімдесят вісім копійок), з яких: 182970,00 грн заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 114720,78 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» заборгованості за кредитним договором в сумі 30028,32 грн відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ», код ЄДРПОУ 43484903 4464 грн 79 (чотири тисячі чотириста шістдесят чотири гривні сімдесят дев`ять копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ», код ЄДРПОУ 43484903 10000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», код ЄДРПОУ 43484903, місцезнаходження: вул. Трьохсвятительська, буд. 3, кв. 26, м. Київ, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Міськевич О.Я.