Приговор № 139909265, 21.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3462/26

Провадження № 1-кп/346/687/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия Івано-Франківської області в залі суду кримінальне провадження №62026140150000301 від 13.04.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Коломия Івано-Франківської області, адвоката, зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 598, виданого 23.03.2007 Івано-Франківською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури наділеним правом на здійснення адвокатської діяльності, у період з 09.04.2026 по 13.05.2026, реалізуючи свій злочинний ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у великому розмірі, в період дії на всій території України правового режиму воєнного стану, шляхом обману та зловживання їх довірою, повідомляючи їм неправдиві відомості, про те, що укладення угоди з ними можливе лише у випадку передачі прокурору, як службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, а також, що вирішення питання визначення через процедуру автоматизованого розподілу судових справ між суддями Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області лояльного судді, який затвердить угоду про визнання винуватості, можливе тільки у випадку надання неправомірної вигоди службовим особам цього суду, насправді маючи намір привласнити собі ці кошти, тим самим, підбурював їх до вчинення злочину за наступних обставин.

ОСОБА_4 у вказаний період, перебуваючи на території міста Коломия, вживав заходів щодо введення своїх клієнтів в оману, щоб у такий спосіб створити у них враження про вигідність і навіть обов?язковість передачі грошових коштів службовим особам, які займають відповідальне становище - прокурору та працівникам апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за сприятливе вирішення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в суді та призначення покарання не пов?язаного із позбавленням волі, насправді маючи намір не передавати їх, а привласнити.

З метою зміцнення із своїми підзахисними особливих довірчих стосунків, які існують між адвокатом та клієнтом, недобросовісно використовуючи їх, ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_8 та ОСОБА_7 неправдиву інформацію про нібито знайомства із керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та необхідність поїздки до м. Львова для погодження питання укладення угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що рішення про укладення угоди про визнання винуватості та призначення покарання не пов?язаного із позбавленням волі для підозрюваної ОСОБА_8 вже прийняте, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами своїх клієнтів, шляхом підбурювання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - прокурора, не маючи наміру її фактично передавати, 16.04.2026 вчергове зустрівся з ними у своєму офісі за адресою: пл. Вічевий Майдан, бА у місті Коломия, Івано-Франківської області, де у ході спілкування приблизно о 15:50 год, переслідуючи корисливий мотив, повідомив, що для позитивного вирішення ОСОБА_7 необхідне надання грошових коштів вже у розмірі 17-18 тисяч Євро, прагнучи у такий спосіб незаконно збагатитись.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив повідомив, що для затвердження угоди про визнання винуватості із ОСОБА_9 необхідне надання неправомірної вигоди у розмірі 250 Євро службовій особі апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, відповідальній за автоматизований розподіл судових справ між суддями, для вирішення питання про вибір через процедуру автоматизованого розподілу судових справ між суддями лояльного судді, який затвердить угоду про визнання винуватості, достовірно усвідомлюючи, що вплив на роботу модулів електронної системи документообігу суду неможливий, а також не маючи в дійсності жодного наміру на передачу неправомірної вигоди, підбурюючи у такий спосіб ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Перебуваючи близько 12:45 год 27.04.2026 у приміщенні офісу, розташованого за адресою: пл. Вічевий Майдан, бА у місті Коломия, Івано-Франківської області ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно одержав від ОСОБА_6 250 Євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 27.04.2026 становить 12 887,10 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень десять копійок) гривень нібито для передачі службовій особі, яка займає відповідальне становище - працівнику апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, відповідальному за автоматизований розподіл судових справ між суддями, для вирішення питання про вибір через процедуру автоматизованого розподілу судових справ між суддями лояльного судді, який затвердить угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи, що на роботу модулів електронної системи документообігу суду вплив неможливий і в дійсності не маючи наміру передати неправомірну вигоду.

При цьому, адвокат ОСОБА_4 достеменно знав (не міг не знати), що злочин - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - працівнику апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, уповноваженому на роботу із електронною системою документообігу суду, не буде закінчений, оскільки, обманюючи та зловживаючи довірою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , він завчасно заволодіє і розпорядиться її грошовими коштами, а це в свою чергу робить неможливим доведення злочину до кінця.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою приведення у виконання свого злочинного плану, спрямованого на заволодіння грошовими коштами своїх клієнтів, через обман та зловживання довірою, адвокат ОСОБА_4 викликав у них бажання вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вони вважали для себе вигідним у даній ситуації, переконавши ОСОБА_10 та ОСОБА_7 передати йому грошові кошти у розмірі 18 тисяч Євро за вирішення питання щодо укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_7 , у такий спосіб підбуривши їх до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - прокурору, не маючи подальшого наміру її передавати, визначивши кінцевий термін її передачі середу або четвер, тобто 13-14 травня 2026 року.

При цьому, адвокат ОСОБА_4 достеменно знав (не міг не знати), що злочин - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - прокурору, не буде закінчений, оскільки, обманюючи та зловживаючи довірою ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , він завчасно заволодіє і розпорядиться їх грошовими коштами, а це в свою чергу робить неможливим доведення злочину до кінця.

Перебуваючи на території автозаправної станції «ОККО», що по вул. Карпатській, 142Б у місті Коломия, Івано-Франківської області, близько 14:08 год ОСОБА_4 у автомобілі ОСОБА_8 марки «Volkswagen Touareg» сірого кольору на іноземній реєстрації, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення повторно незаконно одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 18 (вісімнадцять) тисяч Євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 13.05.2026 становить 929 548,8 (дев?ятсот двадцять дев?ять тисяч п?ятсот сорок вісім гривень вісімдесят копійок) гривень для передачі службовій особі, яка займає відповідальне становище - прокурору, за укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_7 та призначення покарання не пов?язаного із реальним позбавлення волі, в дійсності не маючи об?єктивного наміру вчиняти такі дії.

Всього адвокатом ОСОБА_4 27.04.2026 та 13.05.2026 незаконно одержано від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 18 250 Євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становить 942 435,9 (дев?ятсот сорок дві тисячі чотириста тридцять п?ять гривень дев?яносто копійок) гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, а також за ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у великих розмірах.

15.09.2026 року між Прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 за ініціативою сторони захисту укладено угоду про визнання винуватості на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до положень даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті в повному обсязі, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62026140150000301 від 13.04.2026 року.

Угода про визнання винуватості укладена зі згоди потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про що свідчать їх власносручні заяви прокурору.

Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості в інкримінованих злочинах, надання потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прокурору письмової згоди на укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченим ОСОБА_4 , наявності кількох обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, до яких сторона обвинувачення відносить: щире каяття, добровільне перерахування грошових коштів на потреби Збройних Сил України, а саме: 25.08.2026 - 1 (одного) мільйона гривень на підтримку військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована Інгулецька бригада) та 02.09.2026 - 668 000 (шістсот шістдесяти восьми тисяч) гривень на підтримку військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема гірсько-штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), згоди обвинуваченого ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_12 на перерахування, після вступу вироку в законну силу, внесеної за обвинуваченого застави розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень на матеріально-технічне забезпечення військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , рахунок UA718201720313271004301094165, відкритий ДКСУ м. Київ, перебування на його утриманні дружини - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка фактично потребує стороннього догляду у зв?язку захворюваннями органів слуху, а також вік самого обвинуваченого ОСОБА_4 , якому виповнилось 67 років, стан його здоров?я, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сторони дійшли до згоди, що при визначенні покарання за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, 4. 3 ст. 369, ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України, слід застосувати ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, а також не застосовувати додаткове альтернативне покарання у виді конфіскації майна, передбачене у ч. 3 ст. 369 КК України.

Сторони враховують положення ч. 3 ст. 68 КК України про те, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно підписаної угоди сторони узгодили покарання, яке може бути призначено ОСОБА_4 , а саме:

- за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, ОСОБА_4 , звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов?язків відповідно до ст. 76 КК України, які визначаються судом.

Відповідно до ст.ст. 96-1 - 96-2 КК України застосувати до ОСОБА_4 процедуру спеціальної конфіскації та конфіскувати в дохід держави грошову суму, що відповідає вартості предмету неправомірної вигоди в сумі 12 887,1 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень десять копійок) гривень.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого та прокурор ОСОБА_3 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її укладення, заявили про роз`яснення їм та розуміння ними наслідків укладення та затвердження угоди, просили угоду про визнання винуватості затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 додатково в судовому засіданні заявив, що повністю та беззаперечно визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні, щиро кається та просить вибачення, запевняє, що в подальшому протиправною діяльністю займатися не буде, повністю розуміє характер обвинувачення, взяті на себе при укладанні угоди про визнання винуватості обов`язки, погоджується з мірою та видом покарання та іншими заходами, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до п. 2-1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України, які відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку (ч. 1 ст. 190 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України). Внаслідок кримінального правопорушення шкода не завдана.

В судовому засіданні суд переконався, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та відповідає вимогам КПК та КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Узгоджені сторонами угоди вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.

При цьому суд виходив з того, що при укладені угоди та узгодженні такого виду та міри покарання враховано ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, неодноразово заохочувався за високу професійну майстерність, сумлінну працю та з нагоди професійного свята дня адвокатури, перерахування благодійної допомоги для підтримки Збройних Сил України у розмірі 1 000 000 гривень, 668 000 (шістсот шістдесяти восьми тисяч) гривень на підтримку військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема гірсько-штурмова бригада « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), згоди обвинуваченого ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_12 на перерахування. після вступу вироку в законну силу, внесеної за обвинуваченого застави розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень на матеріально-технічне забезпечення військової частини НОМЕР_3 .

Враховано також обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд погоджується з думкою сторін угоди, що встановлені в справі пом`якшуючі обставини та характеризуючі обвинуваченого дані перебувають у такому співвідношенні, що в цілому істотно зменшують ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а тому дають можливість дійти обґрунтованого висновку про те, що призначення в даному конкретному випадку основного покарання в межах санкції статей є дійсно необхідним, справедливим і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого, відповідно до передбачених ст.65 КК України загальних засад призначення покарання.

Крім того, суд погоджується з думкою сторін угоди щодо можливості звільнити обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного остаточного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладенням на нього частини обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки обвинувачений не є суспільно небезпечним і його виправлення можливе без реального відбуття покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання. При цьому суд враховує наявність у ОСОБА_4 міцних родинних зв`язків, його вік 67 років, стан здоров`я, стан здоров`я його дружини, яка потребує стороннього догляду у зв`язку із захворюванням органів слуху, поведінку обвинуваченого як до, так і після вчинення кримінально-протиправних дій, позитивних характеристик за місцем проживання та здійснення професійної діяльності.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 332 800 грн, внесену відповідно до банківських квитанцій від 18.05.2026 за ОСОБА_4 , на підставі заяви заставодавця ОСОБА_12 від 15.09.2026 р., слід перерахувати на матеріально-технічне забезпечення військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 , відкритий в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.05.2026 (справа №344/9481/26) та від 15.05.2026 року (справа № 344/9401/26).

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Цивільні позови по кримінальному провадженню не заявлені.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 374, 376, 394, 468-469, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2026 року між Прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 62026140150000301 від 13.04.2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.ч. 1, 4 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

- за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Контроль за його поведінкою покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Застосувати до ОСОБА_4 процедуру спеціальної конфіскації та конфіскувати в дохід держави грошову суму, що відповідає вартості предмету неправомірної вигоди в сумі 12 887 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 10 копійок.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити попередню - заставу.

Після набрання вироком законної сили визначену ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.05.2026 р. заставу в розмірі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, внесену за ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню на розрахунковий рахунок ТУ ДСА Івано-Франківської області (р/р UA158201720355259002000002265 МФО 820172 код отримувача 26288647 банк отримувача ДКС України м.Київ, згідно двох банківських квитанцій від 18.05.2026 року, платник: ОСОБА_12 ) за письмовою згодою заставодавця перерахувати на матеріально-технічне забезпечення військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , рахунок UA718201720313271004301094165, відкритий в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладені ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.05.2026 (справа №344/9481/26) та від 15.05.2026 року (справа № 344/9401/26).

Речові докази:

- грошові кошти в сумі 18 000 (вісімнадцять тисяч) Євро - 4 банкноти номіналом 100 євро серійними номерами EA8398471312, SA4030265444, SA4047935567, SA4047935558, які за способом нанесення зображень та первинними елементами захисту відповідають банкнотам номіналом 100 євро, які знаходяться офіційному обігу на території Європейського союзу та 176 (сто сімдесят шість) банкнот номіналом 100 євро серійним номером RC 2647934086 - імітаційні - повернути Територіальному управлінню ДБР, розташованому у місті Львові;

- мобільний телефон марки Motorolla IMEI: НОМЕР_7 , який вилучений 13.05.2026 у ході проведення огляду місця події та який зберігається у камері зберігання речових доказів П?ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управлінню ДБР, розташованого у місті Львові, повернути власнику - ОСОБА_4 ;

- документи, які вилучені 13.05.2026 у ході проведення обшуку за адресою здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_4 у м. Коломия, пл. Вічевий Майдан, 6 а, що стосуються кримінального переслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 10 589 грн 92 коп.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням обмежень, визначених ч.4 ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Копію вироку вручити негайно обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення. Умисне невиконання угод є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя: ОСОБА_1