Постановление суда № 139908284, 21.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35753/24

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/35753/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/35753/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 15.01.2023, у т.ч. премії, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 рр., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 рр. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 15.01.2023, у т.ч. премії, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 постановлено повернути апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, у справі № 420/35753/24.

16.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 адвоката Єрьоміної В.А. (вх. №106029/26) в якій просить суд:

1. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення суду, подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 17.02.2025 у справі № 420/35753/24 протягом десяти днів з дня отримання копії відповідної ухвали суду.

У разі невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду у встановлений строк або неподання звіту про його виконання застосувати передбачені статтею 382-3 КАС України заходи судового контролю та відповідальності, у тому числі встановити новий строк для подання звіту та вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у встановленому законом порядку.

В обгрунтування поданої заяви зазначив, що з метою примусового виконання рішення суду державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби Одеського району Одеської області відкрито виконавче провадження № 21-13-44861 на підставі виконавчого листа № 420/35753/24 від 04.07.2025, виданого Одеським окружним адміністративним судом. З наданої державним виконавцем інформації вбачається, що 22.07.2025 винесено постанови про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369,00 грн та виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. Надалі, 11.02.2026, у зв`язку з невиконанням вимог виконавчого документа, на боржника накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн та повторно надано строк для виконання рішення суду. Також 25.06.2026 на адресу боржника направлено вимогу виконавця про надання інформації щодо стану виконання вимог виконавчого документа. Водночас фактичного виконання судового рішення та виплати належних позивачу сум не відбулося.

Дослідивши матеріали справи, заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення з урахуванням заперечень відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 в адміністративній справі №420/35753/24, після перегляду П`ятим апеляційним адміністративним судом, набрало законної сили 12.03.2025.

04.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

22.07.2025 головним державним виконавцем Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Івановичм Іваном Васильовичем, розглянуто заява стягувача про примусове виконання рішення про примусове виконання: виконавчого листа № 420/35753/24 виданого 04.07.2025 Одеським окружним адміністративним судом, суддя Скупінська О.В. за результатами якого постановлено про відкриття виконавчого провадження №78671068.

У листі Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області №19.13-32170 від 25.06.2026 повідомлено, що 25.06.2026 на адресу боржника направлено вимогу виконавчого документу про надання інформації про стан виконання вимог виконавчого документу.

Визначаючись щодо встановлення судового контролю, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

19 грудня 2024 року набув чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (надалі - Закон № 4094-IX), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону № 4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Як встановлено у частинах третій і четвертій статті 382 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX), якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Суд враховує, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Згідно з частинами другою, третьою, шостою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає.

За правилами частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

З огляду відсутність доказів вчинення дій Військовою частиною НОМЕР_1 щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити 30-денний строк для подання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/35753/24.

Стосовно вимог позивача у заяві про встановлення судового контролю постановити за наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, як передчасно заявлене, оскільки на даний час, суд вирішує питання щодо встановлення судового контролю у зв`язку із не виконанням відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/35753/24.

Керуючись ст.ст.382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката Єрьоміної В.А (вх. №35753/26 від 16.09.2026) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/35753/24 задовольнити частково.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/35753/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі №420/35753/24, протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА