Постановление суда № 139905648, 21.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року Справа №160/10037/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі питання про прийняття та затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсійних виплат ОСОБА_1 після її індексації з 01.03.2025 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025, з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії, перерахованої з 01.03.2025, максимальним розміром пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01.03.2025, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 в адміністративній справі № 160/10037/25 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 набрало законної сили 02.09.2025.

Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:

- прийняти рішення про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/10037/25;

- вказаним судовим рішенням зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати в установлений судом термін звіт про виконання рішення суду по справі №160/10037/25 від 07.05.2025, з наданням копій підтверджуючих матеріалів, а саме протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості на доплату до пенсії за рішенням суду з 01.03.2025.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду набрало законної сили 02.09.2025, однак, фактично жодним чином не виконане, перерахунок пенсії позивачу не проведений. Крім того, наголошує, що з 01.09.2025 здійснено доопрацювання інформаційних систем Пенсійного фонду України для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.

Ухвалою суду у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

На означену ухвалу позивачем була подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 160/10037/25 скасовано.

Справу №160/10037/25 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.

25.02.2026 справа №160/10037/25 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2026 справу №160/10037/25 передано головуючому судді Лозицькій І.О. для продовження розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю.

Ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №160/10037/25 за заявою позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Цією ж ухвалою призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 27.02.2026 та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю у строк до 05.03.2026.

До суду від представника відповідача надійшли пояснення до заяви про встановлення судового контролю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 160/10037/25, в яких останнім зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі № 160/3227/25 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 без застосування обмежень, встановлених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 від «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Станом на 01.12.2025 розмір пенсії складав 32633,91 грн, який обчислено на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 160/10037/25 та від 04.06.2025 у справі № 160/3227/25. Крім того, наголошує, що постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та від 04.02.2025 №116 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. № 1» втратили чинність. З урахуванням зазначеного, з 01.01.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 28883,06 грн, обчислений з урахуванням вимог Закону № 4695 та Постанови № 1778, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до категорій осіб, передбачених пунктом 2 зазначеної постанови. Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в межах покладених судом зобов`язань.

Ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до 382 КАС України, подати у двомісячний строк з моменту отримання ухвали суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протокол перерахунку пенсії ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості на доплату до пенсії за рішенням суду з 01.03.2025.

Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали суду направлено 21.03.2026 до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд».

До суду від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №160/10037/25, в якому останній просить суд:

- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25;

- у разі відмови в затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25 продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №160/10037/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі № 160/3227/25 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 без застосування обмежень, встановлених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 від Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану. Станом на 01.12.2025 розмір пенсії складав 32633,91 грн, який обчислено на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 160/10037/25 та від 04.06.2025 у справі № 160/3227/25. З 01.01.2026 розмір пенсії позивача складає 28883,06 грн, обчислений з урахуванням вимог Закону № 4695 та Постанови № 1778, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до категорій осіб, передбачених пунктом 2 зазначеної постанови. На виконання рішення суду по справі № 160/10037/25, відповідачем нарахована доплата пенсії за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 в сумі 4050,00 грн., яка в сумі 1335,00 грн. профінансована 18.05.2026. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей у підсистемі Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Крім того, наголошує на тому, що виплата пенсій згідно з рішеннями суду відповідно до Порядку № 821 проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат відповідач не має.

Ухвалою суду у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк на подання звіту про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу заборгованості пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;

- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;

- розпорядчого акта Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області або Пенсійного фонду України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25, а саме (але не виключно): наказу/розпорядження про виплату коштів;

- документів на підтвердження виділення бюджетних коштів на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 та перерахування відповідних коштів на рахунок для виплат.

До суду від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №160/10037/25, в якому останній просить суд:

- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25;

- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25;

- у разі відмови в затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25 продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25.

В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №160/10037/25 позивачу проведено нарахування та виплату пенсії, яка перерахована з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат. Станом на 01.03.2025 розмір пенсії з надбавками склав 32633,91 грн. Додатково повідомлено, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 без застосування обмежень, встановлених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Станом на 01.12.2025 розмір пенсії складав 32633,91 грн, який обчислено на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 160/10037/25 та від 04.06.2025 у справі № 160/3227/25. Також зазначив, що з 01.01.2026 розмір пенсії позивача складає 28883,06 грн, обчислений з урахуванням вимог Закону № 4695 та Постанови № 1778, оскільки позивач не відноситься до категорій осіб, передбачених пунктом 2 зазначеної постанови. На виконання рішення суду у справі №160/10037/25 відповідачем нарахована доплата пенсії за період з 01.03.2025 по 30.11.2025 в сумі 4050,00 грн., яка в сумі 1335,00 профінансована 18.05.2026. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей у підсистемі «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Зазначив, що доплата пенсії буде проведена за наявності відповідного фінансування.

Розглянувши означений звіт у письмовому провадженні, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі Горнсбі проти Греції вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі Піалопулос та інші проти Греції, пункт 68).

В рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, суд може встановити новий строк подання звіту, відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Дослідивши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25, суд зазначає, що останній не ґрунтується на нормах закону, на що неодноразово звертав увагу Дніпропетровський окружний адміністративний суду та Третій апеляційний адміністративний суду у своїх судових рішеннях (ухвалах), з посиланням на Конституцію України (основний Закон України) та практику Європейського суду з прав людини.

Суд звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 не виконується відповідачем тривалий час, а саме: протягом 1 року, що є неприпустимим у правовій державі, гарантією прав та свобод яких є Конституція України, яка є Основним Законом України, та у відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України, передбачає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, та, зокрема, статтями 14, 370 КАС України і означених вище по тексту рішень Європейського суду з прав людини, якими визначено, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання. Також, нормами матеріального права не передбачено, що виконання будь-якого судового рішення частково, можна вважати як виконання рішення суду в повному обсязі.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Також, є безпідставними посилання представника відповідача у звіті на виконання інших судових рішень, у зв`язку з тим, що звіт подається саме по справі №160/10037/25, рішення за якою залишається невиконаним.

Рішення суду, яке набрало законної сили 02.09.2025, відповідно до норм ст. 14 КАС України є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання рішення суду у цій справі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у Рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 року № 18966/02).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень Консультативна рада Європейських суддів вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх ex-officio. Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому, для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Так, у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) Європейський суд з прав людини неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

У пункті 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 №475/97-ВР зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а ст. ст. 13 і 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08.11.2005).

На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі, а частково його виконання не вважається, відповідно до норм матеріального права, належним виконанням рішення суду у даній справі, суд вважає вірним, у прийнятті та затвердженні звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 відмовити, оскільки останній не містить доказів виконання означеного рішення суду в повному обсязі, протягом тривалого часу 1 року.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що подання звіту про виконання рішення суду у повному обсязі у даній справі, з посиланням на виконання інших судових рішень, суд не вважає належним обґрунтуванням та доказом, саме виконання рішення суду у цій справі.

Щодо вимог представника відповідача в частині звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 160/10037/25, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувало доплату позивачу, однак, грошові кошти не виплатило з підстав відсутності бюджетних асигнувань.

Відповідач неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з листами про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду, на які отримав відповіді, що відповідно до пунктів 20, 29 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Фактична невиплата нарахованих пенсійних виплат за минулий період зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт, суд встановив, що відповідачем включено нараховану доплату позивача до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії.

Водночас, разом зі звітом про виконання рішення суду у цій справі відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження постановлення означеного рішення в чергу на виплату позивачу нарахованої суми доплати до пенсії.

У поданому звіті відповідачем зазначено, що: «Здійснення витягу із програмного комплексу Реєстр судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) не передбачено розробником програми для Пенсійного фонду України, іншого чинним законодавством України не передбачено». Водночас, на підтвердження означеного відповідачем не обґрунтовано правових підстав неможливості надання витягу, тобто, відсутнє посилання на відповідний нормативний правовий акт, яким врегульовано питання обмеження відповідних дій у програмному комплексі Реєстр судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи, а також не надано відповідних доказів на підтвердження неможливості вчинення відповідних дій у зазначеному програмному комплексі.

Суд зазначає, що саме по собі посилання на черговість виконання рішень суду не є доказом повного виконання рішення суду або неможливості такого виконання та, у свою чергу, не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду у встановленому КАС України порядку. Якщо черговість створює перешкоди, це має бути обґрунтовано офіційними документами про розподіл коштів саме на виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Проте, зі змісту звіту про виконання рішення суду у цій справі та доданих до нього документів, судом не встановлено факту вжиття суб`єктом владних повноважень, зокрема, його керівником, всіх необхідних заходів для встановлення відповідних бюджетних асигнувань. При цьому, суд наголошує, що станом на момент постановлення даної ухвали штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судом не накладався. Питання накладення штрафу сторонами справи не ініційовано та судом не вирішувалось.

З викладеного слідує, що відсутня подія, з якою пов`язане звільнення від сплати штрафу, а саме: факт повного виконання рішення суду.

Суд наголошує на тому, що за наявності факту невиконання рішення суду у цій справі у повному обсязі та, як наслідок, неприйняття звіту суб`єкта владних повноважень про його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25, оскільки останнім таких доказів не надано, рішення суду залишається невиконаним.

Суд констатує, що відповідачем разом зі звітом також не надано доказів виплати позивачу заборгованості на виконання рішення суду у даній справі, а також доказів вжиття достатніх заходів для повного виконання рішення суду.

За відсутності документа на підтвердження виплати заборгованості з пенсійних виплат у суду відсутні підстави вважати виконаним рішення суду у цій справі.

Зі змісту поданого відповідачем звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 судом не встановлено, що відповідач здійснив усі можливі для виконання рішення суду заходи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття та затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25.

Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 293-297, 370, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №160/10037/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та задоволенні клопотання представника відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 160/10037/25 відмовити.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк на подання звіту про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;

- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу заборгованості пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;

- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;

- розпорядчого акта Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області або Пенсійного фонду України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25, а саме (але не виключно): наказу/розпорядження про виплату коштів;

- документів на підтвердження виділення бюджетних коштів на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №160/10037/25 та перерахування відповідних коштів на рахунок для виплат.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька