Приговор № 139903201, 17.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17815/23

провадження № 1-кп/753/641/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р.

Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР за № 12023100020001390 від 11.04.2023 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Республіки Вірменія, вірменина, громадянина РФ, з вищою освітою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

потерпілий ОСОБА_14 ,

захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

перекладачів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

встановив:

1. ОСОБА_6 та ряд невстановлених досудовим розслідуванням осіб (матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження) заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовились про спільне вчинення злочинів, а саме: викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою подальшого вимагання грошових коштів у останнього.

Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 та ряд невстановлених досудовим розслідуванням осіб 11.04.2023 прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де стали очікувати на появу ОСОБА_14 .

Того ж дня, приблизно о 18 год. 05 хв., ОСОБА_14 підійшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де його зустрів ОСОБА_6 та під надуманим приводом висунув незаконну вимогу передачі грошових коштів в сумі 17 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.04.2023 складало 621 666,2 грн) на користь третьої особи із погрозою застосування насильства відносно потерпілого.

В цей же час, до ОСОБА_14 підійшли двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб чоловічої статі, які діючи групою осіб за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, користуючись перевагою у кількості та фізичній силі, вирішили подолати волю потерпілого до опору з метою його викрадення та незаконного позбавлення волі, а також подальшого вимагання грошових коштів, протиправно обмежили його пересування та право обирати за своєю волею місце знаходження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, присутня на місці невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, за вказівкою ОСОБА_6 схопила ОСОБА_14 під ліву руку та за комір верхнього одягу, а ОСОБА_6 , в цей час, шляхом ривка відібрав у потерпілого його мобільний телефон, з тією метою, щоб останній не зміг будь-кому подзвонити, внаслідок чого подолали його волю до опору, та відвели останнього до лавки, що неподалік будинку АДРЕСА_3 .

Після цього на місце події прибула група осіб чоловічої статі, один з яких висунув потерпілому незаконну вимогу передачі йому грошових коштів в сумі 17 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.04.2023 складало 621 666,2 грн). У подальшому, з метою підтвердження дійсності висунутих погроз вказана невстановлена особа нанесла ОСОБА_14 один удар ногою в область передньої частини правої гомілки, чим спричинила потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді «Забій. Зсаднення правої гомілки» та один удар рукою в обличчя. В цей же час при вказаних подіях, діючи згідно узгодженого плану, як група осіб, ОСОБА_6 також наніс один удар рукою в область потилиці, виконавши відведену йому роль, спрямовану на незаконне вимагання у ОСОБА_14 грошових коштів, вчиненого в умовах воєнного стану.

Подолавши волю ОСОБА_14 до опору, ОСОБА_6 спільно із вищевказаними невстановленими особами насильно, погрожуючи фізичною розправою посадили потерпілого на заднє сидіння автомобіля «Volkswagen Touareg», розмістивши його на задньому сидінні, поруч з невстановленою особою чоловічої статі, позбавивши його таким чином змоги вільно залишити вказане місце, де стали незаконно утримувати проти його волі.

В подальшому, проти волі потерпілого ОСОБА_14 його незаконно перемістили до закладу « Par Bar », що за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 28 , де у приміщенні цього закладу, невстановлені особи чоловічої статі, виконуючи узгоджений план ОСОБА_6 та групи осіб щодо вимагання та заволодіння грошовими коштами, примушували потерпілого до перерахування зазначених грошових коштів на крипто-гаманець.

2.За вчинення означених дій ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 189 КК України встановлено кримінальну відповідальність.

3.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заперечив свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст. 189 КК України. Показав суду, що в Україні займався кавовим бізнесом, для чого йому потрібна клієнтська база. Через інтернет він знайшов людину СММщика, який представився як ОСОБА_20 , в якого був помічник. ОСОБА_20 сказав, що у нього є команда і вони зможуть допомогти, і в кінці місяця дати клієнтську базу. Пройшло два тижні, ОСОБА_6 почав цікавитись в ОСОБА_20 , на що останній сказав, що все нормально. В подальшому ОСОБА_20 попрохав доплатити, і ОСОБА_6 доплатив. Згодом він зрозумів, що його обманюють. ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_20 по телеграму і запропонував зустрітись, на що ОСОБА_20 погодився, і призначив зустріч на вулиці Чавдар. Коли вони зустрілись ОСОБА_20 дав ОСОБА_6 телефон, і сказав що він має розказати про контакти, і всю інформацію. ОСОБА_20 сказав що добре, і зараз мають під`їхати люди з його нової команди. Коли під`їхав автомобіль BMW X5 вийшли люди, підійшли до ОСОБА_20 і запитали, що тут сталось та відійшли поговорити. Коли ОСОБА_20 повернувся, то почав грубо себе поводити, говорити матом та погано про матір ОСОБА_6 . На це зробив йому зауваження, ОСОБА_6 дав підзатильник, щоб він більше так з ним не розмовляв. ОСОБА_6 зрозумів, що з цими людьми немає про що розмовляти, і співпрацювати також непотрібно. Після цього, він сів до свого автомобіля і поїхав, але одразу був затриманий, було порушено його права, я стояв на морозі, йому не давали нікому подзвонити, а потім відправили в сізо з якого він вийшов на наступний день під заставу. Мені здається, що то була провокація. ОСОБА_6 ніколи не вчиняв нічого поганого, нікого не викрадав, допомагаю бійцям ЗСУ. Цю людину (ОСОБА_20) він бачив всього 4 рази, і вже знає що то за люди, які під`їжджали з його сторони. Зі сторони його керівництва було до нього питання: ОСОБА_6, тобі потрібні проблеми, я сказав, що ні, сів у свою машину і поїхав.

Віповідаючи на питання сторін кримінального провадження ОСОБА_6 зазначив, що з ОСОБА_20 у нього не було сварок, він лише сказав, щоб він повернув гроші, на що той відповів, що всі гроші пішли в рекламу. Справжнього імені ОСОБА_6 не знає, він представився як ОСОБА_20 . На вул. Чавдар ОСОБА_6 не здійснював погроз та не вимагав у ОСОБА_20 повернути гроші, йому важливий був результат, щоб пішла робота (т. 2, 162-164).

4. Потерпілий ОСОБА_14 показав суду, що приблизно на початку 2023 року почав працювати з людиною, яка постійно називалась різними іменами, в колцентрі. Після того, як він звідти пішов, до нього приїхало близько 20 чоловік та сказали, що ОСОБА_14 вкрав гроші. Кожного разу сума зростала. Спочатку сума була близько 10000 доларів, потім казали різні суми. Кожен раз сума зростала. ОСОБА_14 почали погрожувати та ображати. До нього постійно приїжджали та вимагали повернути кошти. Останній раз відвезли ОСОБА_14 в Пар Бар . Погрози були від ОСОБА_6 , йому писали в телеграм. Це було зимою 2023 року, лютий чи березень, хоча він невпевнений, це все було в один день, були погрози та відвезли мене в Пар Бар. В той день ОСОБА_14 викликав поліцію.

ОСОБА_14 зустріли біля мого нового місця роботи. До нього приїхав ОСОБА_6 відвів в сторону, а потім під`їхали інші особи. Коли ОСОБА_14 переходив дорогу, то побачив ОСОБА_6 і він сказав пішли поговоримо, потерпілий хотів подзвонити своєму новому керівництву, але у нього вихопили телефон, якщо він не помиляється це був ОСОБА_6 . В цей момент біля ОСОБА_14 вже знаходилось 3 особи. Спочатку був ОСОБА_6 , а потім зі спини підійшло ще 2 особи та взяли ОСОБА_14 під руки. Ці дії він сприймав як реальні погрози. Вони відійшли за будинок, на майданчик на лавку. Підійшло зі сторони ОСОБА_6 дві особи та з сторони ОСОБА_14 двоє знайомих. Далі вони спілкувались. Були погрози, вони хотіли заставити ОСОБА_14 , щоб він визнав, що вкрав гроші. Після цього, його посадили до авто, і відвезли до Пар Бару. Гроші він не брав, і боржником не був. ОСОБА_14 не хотів йти, але мені сказали, що буде розправа, якщо я не піду. Був удар з ноги, по лицю але не зі сторони ОСОБА_6 . Він дав мені підзатильник. Удари були в різний проміжок часу, фізичне насильство було для того, щоб ОСОБА_14 визнав, що вкрав гроші. Багато людей було для того, щоб його залякати, також погрози були по телефону, він надавав слідчим переписку. Суми, які вимагали були різні - 20000, 40000 та 17000 дол цю суму частіше вимагали. Здається на наступний день було проведено слідчий експеримент, їздили в лікарню знімати побої. На слідчому експерименті ОСОБА_14 все правдиво відтворював, надавали фотознімки осіб, яких він впізнав та записи з камер відеоспостереження. У нього була можливість покликати на допомогу, коли він пішов до офісу, він про ці погрози повідомив своїм колегам, в поліцію подзвонити він не міг, оскільки йому ніхто не давав можливості залишитись в приміщенні та у нього не було телефона. ОСОБА_14 був в наляканому стані, боявся за своє життя, вільно пересуватись він не міг, і це було проти його волі. Конкретно ОСОБА_6 вимагав у ОСОБА_14 повернути кошти спочатку 17000 доларів.

Щодо призначення покарання, прошу суд призначити його відповідно до закону (т. 2, а.с. 52-55).

5. Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_23 показав суду, що його знайомий ОСОБА_24 запропонував йому роботу водієм на один день, на що він погодився. Він бачив групу 10-12 чоловіків, віком до 35 років, які спокійно спілкувались з потерпілим та не застосовували фізичну чи психологічну силу. До цієї події обвинуваченого ОСОБА_6 , він не знав. Ніхто нікого не бив, залякувань не чув, подію бачив з відстані 10 метрів. Це було на вул. Чавдар в людному місці (т. 2, а.с. 151-152).

6. З даних дослідженого в судовому засіданні протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), який зареєстровано в журналі єдиного обліку від 11.04.2023 за № 15366 вбачається, що ОСОБА_14 повідомляє про те, що 11.04.2023 близько 18.00 малознайомі особи з числа колишніх керівників, а саме особи ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , а також інші невідомі особи, незаконно позбавили волі потерпілого ( ОСОБА_14 ), наносили тілесні ушкодження, примусово посадили до автомобіля «Фольксваген Туарег» чорного кольору та незаконно утримували в ньому останнього (т. 1 а.с. 80).

Доводи сторони захисту про неналежність цього доказу, оскільки він не містить відомостей для підтвердження обставин, які мали б значення для кримінального провадження та викривали ОСОБА_6 у причетності до вчиненого відносно потерпілого інкримінованих кримінальних правопорушень, суд вважає необґрунтованими. Приписами ст. 85 КПК України встановлено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. З огляду на те, що обвинуваченому інкриміновано вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст.189 КК України з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб та дані викладені в протоколі зі слів потерпілого, суд вважає протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.04.2023 непрямим доказом обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

7. Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2023 встановлено, що ОСОБА_14 впізнає за загальними рисами обличчя, формою обличчя, волоссям, бородою, на фото № 3 особу чоловічої статі, який 11.04.2023 близько 18.00 зустрів його біля шлагбауму, що за адресою: АДРЕСА_5 забрав його мобільний телефон, висував в його сторону погрози, після чого всупереч його волі, тримаючи під руки посадив до автомобіля «Фольксваген Туарег» чорного кольору. Як встановлено даними довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2023, в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12023100020001390 від 11.04.2023 на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с. 86-89).

Узагальнені доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зводяться до того, що означена процесуальна дія проведена у нічний час (грубе порушення ч. 4 ст. 223 КПК України), сумніви щодо участі понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 з урахуванням відповіді Дарницького УП ГУНП в м. Києві № 359-ад/125/48/02-23 від 23.06.2023 на адвокатський запит № 4-05/06/23 від 05.06.2023, проведення впізнання за фотознімками за реальної можливості забезпечити участь впізнаваної особи, загальні описи ознак, без зазначення конкретних рис та ознак зовнішності, що є порушенням ст. 228 КПК України.

Приписами ч. 4 ст. 223 КПК України, встановлено, що проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. Хоча у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2023 слідчим не зазначено про невідкладний випадок, проведення впізнання в нічний час доби, за відсутності інших суттєвих порушень прав обвинуваченого, не може нівелювати доказового значення результатів цієї процесуальної дії. Крім цього, з огляду на наявність підписів понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2023, відповіді на адвокатський запит від 23.06.2023 згідно з даними якої 12.04.2023 вони брали участь у проведенні слідчих дій у приміщенні СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві , відсутності клопотань сторони захисту щодо допиту цих осіб в якості понятих, сама лише відсутність копій сторінок журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених з відомостями про цих понятих, не є підставою для визнання протоколу впізнання недопустимим доказом.

Щодо посилання сторони захисту на постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 03.08.2021 у справі № 761/6970/14 в якій Суд, дійшов висновку про правильність рішення суду першої та апеляційної інстанції про визнання недопустимим доказом протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками. По-перше, обов`язковим відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України є висновок щодо застосування норми права викладений у постанові Верховного Суду. У цій справі судом правовий висновок не формувався, а здійснено касаційний перегляд вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в конкретному кримінальному провадженні. По-друге, у постанові ВС від 03.08.2021 у справі № 761/6970/14 встановлені інші фактичні обставини, як-то різний розмір фотокарток, відсутність опису зовнішнього вигляду, прикмет або сукупності ознак за якими можна впізнати особу. Натомість, протокол від 12.04.2023 містить однакового розміру фотокартки, на яких зображені особи без різких відмінностей у зовнішності, потерпілий ОСОБА_14 зазначає про те, що впізнає ОСОБА_6 за формою обличчя, волоссям та бородою та вказує на те, що останній забрав у потерпілого мобільний телефон, висував погрози та вспереч волі потерпілого, тримаючи його під руки, посадив до автомобіля Фольксваген Туарег чорного кольору.

З огляду на викладене, слідча дія пред`явлення особи для впізнання за фотознімками проведена відповідно до ст. 228 КПК України, а протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2023 зафіксовані її результати.

8. Як слідує з даних довідки № 2677 від 13.04.2023 виданої ТравмпунктомКНП « КМКЛ № 1 » ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 травмований 11.04.2023 та йому діагностовано забій, зсаднення правої гомілки (т. 1, а.с. 96). Доводи захисту про неналежність відомостей, які містяться у наведеній довідці з огляду на те, що ОСОБА_6 інкриміновано вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, а такі дії вчинялись з метою подолання волі потерпілого до опору, є необґрунтованими. Означена довідка, як і висновок експерта (п. 20) є належними доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки підтверджує обставини, які підлягають доказуванню. Проте, з огляду на те, що нанесення легких тілесних пошкоджень у вину обвинуваченому ОСОБА_6 не ставилось, суд не покладає в обґрунтування вироку цю довідку, а також зроблений на підставі аналізу медичної документації висновок експерта (п. 20). Крім цього, при оцінці цих доказів, суд враховує що згідно з даними постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 10.07.2023 з матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження матеріали досудового розслідування та речові докази щодо невстановлених осіб, які спільно з ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб вчинили злочини відносно потерпілого ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 1-3).

9. Згідно з даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.04.2023, який розпочато об 11.47 та закінчено о 12.09 слідчим СВ Дарницького УП ГУНП ОСОБА_30 у кримінальному провадженні № 12023100020001390 від 11.04.2023 у м. Києві за адресою: АДРЕСА_6 за участю потерпілого ОСОБА_14 з застосуванням відеокамери Panasonic з флеш-носієм інформації. Слідчим експериментом встановлено, що ОСОБА_14 прямуючи до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_5 , дивився у власний телефон. Раптом до нього звернувся його знайомий на ім`я ОСОБА_31 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який сидів на лавочці, запропонувавши поговорити. Після цього, ОСОБА_14 та ОСОБА_6 направилися до будинку АДРЕСА_2 . В ході розмови ОСОБА_6 виказував ОСОБА_14 погрози застосування фізичного насильства та вимогу повернути грошові кошти в сумі 17000 дол, які останній нібито викрав за місцем своєї попередньої роботи. Підходячи до будинку ОСОБА_14 та ОСОБА_6 наздогнали двоє невстановлених осіб чоловічої статі (наглядно знайомі ОСОБА_14 як охорона ОСОБА_6 ). Вказані особи підійшли до ОСОБА_14 та один з них (без головного убору) схопив потерпілого під ліву руку і за комір жилетки та став тримати, не даючи покинути місце. При цьому всі троє виголошували ОСОБА_14 погрози застосування фізичного насильства та вимоги щодо передачі вищевказаних грошових коштів. Після цього ОСОБА_6 надав ОСОБА_14 власний мобільний телефон для розмови з особою на ім`я ОСОБА_32 (колишній роботодавець потерпілого на ім`я якого мали бути повернуті грошові кошти). Під час розмови ОСОБА_32 також виказував погрози застосування фізичного насильства та вимогу повернути йому грошові кошти. Надалі потерпілий намагався витягнути з кишені власний мобільний телефон, однак ОСОБА_6 вихопив з рук ОСОБА_14 його телефон та залишив у себе, з метою унеможливлення повідомлення про ці події сторонніх осіб. Після цього охоронці та ОСОБА_6 провели ОСОБА_14 до найближчої лавочки, наказавши чекати (як зрозумів потерпілий на ОСОБА_32 ). В подальшому на місце прибула група осіб чоловічої статі серед яких був ОСОБА_32 (колишній роботодавець ОСОБА_14 ). В ході розмови ОСОБА_32 наніс потерпілому удар ногою по передній частині правої гомілки та удар рукою в обличчя. Також удар рукою в обличчя ОСОБА_14 наніс сам ОСОБА_6 . Під час розмови потерпілому сказали, що він зараз поїде в інше місце, після чого група осіб почала розходитися. При цьому, потерпілого провели до автомобіля «Фольксваген» (позашляховик чорного кольору), де наказали сідати на заднє сидіння, поруч з охоронцем. Після цього, автомобіль прослідував до закладу « Пар Бар » на Дніпровській Набережній, 28 . У цьому закладі, ОСОБА_14 зустрівся з особою на ім`я ОСОБА_26 (підлеглий ОСОБА_32 , відповідальний за фінансові питання), де безпосередньо вираховувалася сума грошових коштів, які ОСОБА_14 винен ОСОБА_32 (т. 1, а.с. 98-100). В судовому засіданні переглянуто диск на якому зафіксовано хід та результати проведення слідчого експерименту, які співпадають з даними протоколу (т. 1, а.с. 181).

Аналіз змісту проведеної слідчої дії, з огляду на те, що вона, всупереч доводам сторони захисту, проходила за місцем події, а саме: м. Київ, вул. Чавдар про що зазначено у протоколі слідчого експерименту від 13.04.2023, потерпілий ОСОБА_14 , в присутності понятих, показав і відтворив обставини, які мали місце за його участю, а тому в суду відсутні підстави для висновку про недопустимість як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 13.04.2023.

Проведення слідчого експерименту зафіксовано на відповідному диску. Суд, з огляду на відтворення запису проведеної слідчої дії, можливості сторін провадження висловитись щодо її відповідності приписам КПК України, вважає необґрунтованими доводи захисту щодо недопустимості цього доказу, оскільки не зазначена модель відеокамери на яку здійснювався запис, найменування та модель флеш-носія на який саме здійснюється запис інформації.

Щодо доводів захисту про співставність фактичних обставин та, як наслідок, застосовність висновку Об`єднаної палати ККС ВС викладеного у справі №740/3597/17 в постанові від 14.09.2020, то висновок у цій справі зроблено стосовно проведення слідчого експерименту виключно за участю підозрюваного або обвинуваченого, а не потерпілого як у кримінальному провадженні, яке є предметом цього судового розгляду.

10. Даними відповіді керуючого справами ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ОСОБА_35 на запит начальника Дарницького УП ГУНП в м. Києві з наданням відеозапису (DVD-диск) з 11.04.2023 в період часу з 17.30 по 20.30 з камер відео спостереження, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 та консьєржа будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_36 DVD-диску з наданням відеозапису з 11.04.2023 в період часу з 17.30 по 20.30 камер відеоспостереження, котрі розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 101-102). Даними, які містяться на носії інформації з камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_5 та 4 (т. 1, а.с. 103).

11. Даними протоколу огляду від 13.04.2023 проведеного слідчим СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві в період часу з 10.00 до 10.50 за участю потерпілого ОСОБА_14 в приміщенні каб. № 213 Дарницького УП ГУНП в м. Києві оптичного носія інформації, на якому збережені відеозаписи з камер відеонагляду, які охоплюють територію неподалік будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 . В ході проведення огляду встановлено, що біля будинку АДРЕСА_2 потерпілий ОСОБА_14 рухається з ОСОБА_6 . Як пояснив ОСОБА_14 , під час руху ОСОБА_6 висловлював погрози та вимогу передати йому нібито викрадені грошові кошти. Біля будинку їх наздоганяють 2 особи чоловічої статі, один з яких в кепці, інший без головного убору. Останній схопив ОСОБА_14 під ліву руку та за шиворот і почав тримати. Надалі, ОСОБА_6 та двоє чоловіків відвели ОСОБА_14 від вказаного місця на декілька метрів, після чого, ОСОБА_6 надав ОСОБА_14 власний мобільний телефон. Як пояснив потеріплий, телефон було надано для розмови з ОСОБА_32 . Під час розмови ОСОБА_32 виголошував погрози та вимогу надати йому грошові кошти, нібито вкрадені ОСОБА_14 на старому місці роботи. При цьому невстановлена особа чоловічої статі, без головного убору, тримає ОСОБА_14 за шиворот. В подальшому, всі четверо переміщаються до лавочки, що поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_6 забрав собі у ОСОБА_14 його мобільний телефон. Як пояснив потерпілий, ці дії вчинялися з метою унеможливлення попередження ОСОБА_14 будь-кого з приводу того, що його схопили. Після цього, вони вчотирьох сіли на лавочці, де йому також погрожували та вимагали надати грошові кошти. Через деякий час ОСОБА_6 відійшов від місця, залишивши ОСОБА_14 з охоронцем, а охоронець без головного убору взяв ОСОБА_14 під ліву руку та привів до майданчика, де знаходились невстановлені особи чоловічої статі. Там потерпілого посадили на лавочку, де він і мав чекати на ОСОБА_32. В подальшому, ОСОБА_6 сів біля ОСОБА_14 , та, як пояснив останній, продовжив виголошувати погрози та вимогу надати грошові кошти. Через деякий час, на місце прибув ОСОБА_32, який невдовзі наніс потерпілому ногою по передній частині правої гомілки та рукою в обличчя, аналогічний удар рукою в обличчя ОСОБА_14 наніс ОСОБА_6 . Надалі, частина людей покинула місце, а невдовзі, ОСОБА_14 посадили в автомобіль марки «Фольксваген» (позашляховик чорного кольору) та через деякий час вони прибули до закладу « Пар Бар » в м. Києві, вул. Дніпровська набережна, 28 . (т. 1, а.с. 104-116). Переглядом світлин в протоколі та відтворенням і оглядом оптичного носія в судовому засіданні означені обставини повністю підтверджуються.

12. Даними протоколу огляду предмету від 20.04.2023 проведеного оперуповноваженим УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_38 в період часу з 13.00 до 14.50 диску DVD-R з файлами відеозапису камер відеонагляду за адресою: АДРЕСА_2 , котрий добровільно надано працівникам поліції для проведення огляду при відтворенні відеофайлів під назвою: IP камера D11_20230411165959, ІР камера НОМЕР_1 , ІР камера НОМЕР_2 , які містяться на DVD диску. На фото №1 11.04.2023 о 18.05, біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 зафіксовані ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на фото № 2, 3, 4, 5, 6, 7 за фіксовані інші особи на фото № 8, 9 ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 117-123).

13. Відомостями, які містяться в протоколі огляду предмету від 20.04.2023 проведеного оперуповноваженим УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_38 в період часу з 11.00 до 12.30 диску DVD з файлами відеозапису камер відеонагляду за адресою: АДРЕСА_2 , котрий добровільно надано працівникам поліції для проведення огляду при відтворенні відеофайлів під назвою: ІР камера НОМЕР_3 , ІР камера НОМЕР_4 , ІР камера НОМЕР_5 . На фото № 1 11.04.2023 о 18.06 біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 ймовірно зафіксовані ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на фото № 3 ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_10 утримує ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за руку (т.1, а.с. 124-130).

14. Даними протоколу огляду предмету від 20.04.2023 проведеного оперуповноваженим УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_38 в період часу з 09.00 до 10.45 диску DVD з файлами відеозапису камер відеонагляду за адресою: АДРЕСА_2 , котрий добровільно надано працівникам поліції для проведення огляду при відтворенні відеофайлів під назвою: ІР камера НОМЕР_6 , ІР камера НОМЕР_7 , ІР камера НОМЕР_8 , ІР камера НОМЕР_9 на фото № 20 11.04.2023 о 19.02 ОСОБА_42 ІНФОРМАЦІЯ_11 , в ході розмови наносить рукою удар в область обличчя ОСОБА_14 , після цього ОСОБА_6 наносить удар правою рукою в область потилиці останньому (т.1, а.с. 131-134).

15. Відомостями, які містяться в протоколі огляду предмету від 20.04.2023 проведеного оперуповноваженим УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_43 в період часу з 10.15 до 11.00 диску DVD-R з файлами відеозапису камер відеонагляду за адресою: АДРЕСА_5 , котрий добровільно надано працівникам поліції для проведення огляду при відтворенні відеофайлу під назвою: 192.168.1.100_ch5_20230411170039_20230411212939. На фото №1 зафіксовані: ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_44 , ОСОБА_40 , на фото № 2-3 о 19.04 група осіб зафіксованих на фото № 1 ведуть потерпілого ОСОБА_14 до атомобіля марки Фольксваген Туарег, д.н.з. НОМЕР_10 , чорного кольору, на фото № 3 група вказаних осіб сідає у зазначений автомобіль та виїжджає (т.2, а.с. 145-147); даними протоколу огляду від 20.04.2023 проведеного з 11.10 по 12.00 під час якого відтворено відеофайли під назвою: 192.168.1.100_ch1_20230411170014_202304411212959, 192.168.1.100_ch5_20230411170039_202304411212939, 192.168.1.100_ch9_20230411170038_202304411213019 на фото № 1-15 зафіксовані ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та інші особи, їх переміщення у дворі будинку за вказаною адресою (т.1, а.с. 148-156).

Щодо недопустимості доказів наведених у пунктах 10-15 вироку. Сторона захисту посилається на те, що отримані на запит старшого оперуповноваженого оптичні носії інформації з камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_5 та 4 та протоколи за результатами їх огляду, є очевидно недопустимими доказами з огляду на відсутність доручення слідчого та отримання цих носіїв не в порядку передбаченому ст. 93 КПК України.

По-перше, КПК не вимагає здійснювати збирання доказів виключно шляхом отримання тимчасового доступу до них. У разі, коли особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

По-друге, суд звертає увагу сторони захисту, що ВП ВС вирішуючи питання щодо визначення критеріїв допустимості доказів у постанові від 31.08.2022 (справа 756/10060/17) встановила, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України). Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України. З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Крім цього, формулюючи висновок про застосування норми права у цій справі ВП ВС зазначила: «У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.»

З урахуванням наведеного, судом не встановлено істотних порушень вимог КПК, конституційних чи конвенційних прав обвинуваченого ОСОБА_6 , при отриманні на запит оперуповноваженого відео з камер відеоспостереження, які добровільно надані, а відтак і відсутні підстави для визнання цих доказів недопустимими.

16. Даними протоколу огляду місця події від 11.04.2023 проведеного з 23.00 по 00.00 старшим слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_45 в присутності понятих ОСОБА_46 , ОСОБА_47 за участю спеціаліста ОСОБА_48 за участю ОСОБА_6 оглянуто автомобіль Тойота Камрі чорного кольору д.н.з НОМЕР_11 за адресою: м. Київ на блок-посту міст Південний, поблизу автомобіля знаходиться ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який надав дозвіл на огляд автомобіля. На капоті вказаного автомобіля знаходяться: паспорт громадянина Вірменії PILOYAN ROBERT № НОМЕР_12 , посвідка на тимчасове проживання НОМЕР_13 , посвідчення водія № НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 , посвідчення власника ОСОБА_6 , посвідчення добровольця територіальної оборони серії № НОМЕР_16 ) на ОСОБА_6 , блокнот, довідку про реєстрацію місця проживання, ключі від автомобіля з брелком, зв`язка ключів від квартири, телефон марки Айфон зеленого кольору Imei 1 - НОМЕР_17 , Imei 2 - НОМЕР_18 та телефон марки Айфон 7 чорного кольору в чохлі. В салоні автомобіля на задньому сидінні зі сторони водія лежить балаклава чорного кольору. Із заднього сидіння було зроблено змиви 2 шт, які поміщено до 2 паперових конвертів коричневого кольору та опечатано печаткою Дарницького УП «Для пакетів». Із заднього сидіння автомобіля було вилучено балаклаву, яку поміщено до спецпакету PSP2207023. З капоту автомобіля вилучено два телефони марки Айфон 7, які поміщено до спец пакету EXPO 193349, телефон марки Айфон 13 зеленого кольору, який в пакеті PSP 1258554; ключі від автомобіля, які поміщено до пакету PSP1507422, документи, а саме: паспорт громадянина Вірменії, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення волонтера та добровольця, блокнот, довідку про реєстрацію місця проживання вилучено та поміщено до спец пакету EXP0238115. Автомобіль Тойота Камрі вилучено та опечатано, після чого поміщено на стоянку Дарницького УП ГУНП в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 3-А. Ілюстративна таблиця з ілюстраціями місця події, транспортного засобу, речей та документів (т.1, а.с. 157-162). Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14.04.2023 надано дозвіл слідчому СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_45 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України на проведення огляду автомобіля Тойота Камрі д.н.з НОМЕР_11 з метою виявлення, фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та вилучення: паспорта громадянина Вірменії, посвідчення водія, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення волонтера, посвідчення добровольця ДФТГ, довідки про реєстрацію місця проживання на ім`я ОСОБА_6 , блокнота з рукописними записами, мобільного телефону марки Imei 1 - НОМЕР_17 , Imei 2 - НОМЕР_18 , двох мобільних телефонів Айфон 7, 2 змивів із заднього сидіння, балаклави, автомобіля марки Тойота Камрі, д.н.з НОМЕР_11 , ключі та свідоцтво про реєстрацію до вказаного транспортного засобу (т.1, а.с. 167-168).

17. Даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.04.2023 слідчим слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві у кримінальному провадженні № 12023100020001390 від 11.04.2023 визнано речовими доказами - паспорт громадянина Вірменії, посвідчення водія, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення волонтера, посвідчення добровольця ДФТГ, довідку про реєстрацію місця проживання на ім`я ОСОБА_6 , блокнот з рукописними записами, мобільний телефон марки Айфон Imei 1 - НОМЕР_17 , Imei 2 - НОМЕР_18 , два мобільні телефони Айфон, 2 змиви з заднього сидіння, балаклаву, вилучені в ході проведення огляду автомобіля марки Тойота Камрі, д.н.з НОМЕР_11 та передати на зберігання до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві . Також даний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнано речовими доказами (т.1, а.с. 163-164).

18. Відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.04.2023 старший слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_45 12.04.2023 о 04 год 17 хв (фактичний час затримання 01 год 30 хв 12.04.2023) у присутності адвоката ОСОБА_49 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 208 КПК України затримала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України (т. 1 а.с. 169-178). Як слідує з протоколу роз`яснення права на захист від 12.04.2023 таке право підозрюваному ОСОБА_6 було роз`яснено (т. 1 а.с. 179).

19. З даних протоколу огляду предмету від 26.06.2023 проведеного оперуповноваженим УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_38 в період часу з 10.00 до 10.50 диску DVD-R з файлами відеозапису камер відеонагляду ресторану Пар Бар за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 28 та відтворено відео файли під назвою _ch3_20230411200420_20230411210420 на фото № 1-4 зафіксовано ОСОБА_14 та інших осіб, що співпадає з дослідженим в судовому засіданні відео (т. 1 а.с. 184-187).

20. Даними висновку експерта № 042/1-177-2023 встановлено наявність у ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров`я) відповідно до п. 2.3.5. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995. Характер та морфологічні властивості виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилося від однократної травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженні не відобразились, за давністю може відповідати терміну, вказаному у описовій частині Постанови, тобто 13.04.2023, та не супроводжувалось небезпечними для життя наслідками (т. 1 а.с. 192-195).

21. Відповідно до даних протоколу огляду речей від 13.06.2023 слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_30 з 07.10 по 08.20 провів огляд речових доказів, а саме спец пакету EXP № 0193349, в якому знаходяться 2 мобільні телефони, вилучені в ході огляду автомобіля ОСОБА_6 за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, блокпост « Південний міст ». Вході огляду виявлено мобільний телефон марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_19 , Imei2: НОМЕР_20 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_21 та мобільний телефон марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_22 , Imei2: НОМЕР_23 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_24 . Вході огляду мобільного телефону марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_19 , Imei2: НОМЕР_20 виявлено додаток фото документів на ім`я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та скріншоти листування в месенджері Телеграм. На даних скріншотах зазначено: називався ОСОБА_20, насправді звати Нікіта, родом з Луганська, йому 19 років, живе на АДРЕСА_7 квартира НОМЕР_25 . На іншому скриншоті зазначено: адреса нового офісу ОСОБА_50 , 2 жилий будинок. Означена процесуальна дія санкціонована ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2023, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до вказаних телефонів (т. 1 а.с. 196-200), а тому доводи сторони захисту щодо недопустимості цього доказу суд відкидає.

Інші доводи сторони захисту про те, що протокол огляду речей від 13.06.2023 та речові докази Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_19 , Imei2: НОМЕР_20 та мобільний телефон марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_22 , Imei2: НОМЕР_23 є недопустимими доказами, оскільки отримані з порушенням встановленої кримінальним процесуальним законом процедури, так як дані мобільні телефони взагалі не вилучались слідчим під час проведення огляду автомобіля спростовуються даними протоколу огляду місця події від 11.04.2023 (п. 16) та постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.04.2023 (п. 17).

22. Згідно з даними протоколу огляду від 26.06.2023 проведеного слідчим СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_30 з 21.30 по 22.10 провів огляд речей, а саме мобільного телефону марки Xioaomi, IMEI1: НОМЕР_26 , IMEI2: НОМЕР_27 , з сім-карткою НОМЕР_25 та НОМЕР_28 , який належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та добровільно наданий потерпілим для огляду. Як пояснив потерпілий ОСОБА_14 , абонент під аккаунтом ОСОБА_27 - це ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - керівник за місцем колишньої роботи потерпілого. У зазначеному діалозі ОСОБА_6 у день вчинення злочину відносно потерпілого (за декілька годин) надіслав йому свідоцтво про народження, копію паспорту та фотокартки потерпілого, аби останній реально оцінював наміри ОСОБА_6 (з метою психологічного тиску) щодо повернення суми грошових коштів, яку останній вимагав у потерпілого. Надалі потерпілий отримав дзвінок від ОСОБА_6 , на який ОСОБА_14 не відповів (т. 1 а.с. 201-205).

23. Відповідно до даних постанови про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів вилучені у ОСОБА_6 мобільні телефони телефон марки iPhone, IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_19 , Imei2: НОМЕР_20 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_21 та мобільний телефон марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_22 , Imei2: НОМЕР_23 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_24 - визнати речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100020001390 від 11.04.2023 та передати до камери схову речових доказів. Мобільний телефон марки Xioaomi, IMEI1: НОМЕР_26 , IMEI2: НОМЕР_27 , визнати речовим доказом та повернути за належністю потерпілому ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 206).

24. За результатами досліджених в судовому засіданні доказів сторін кримінального провадження, суд приходить до таких висновків. Показання потерпілого ОСОБА_14 вцілому та окремих деталях відтворюють обставини, які мали місце за його участі, обвинуваченого ОСОБА_6 та інших осіб. Зокрема, потерпілий прямо вказав на ОСОБА_6 , як на особу яка погрожувала, застосовувала фізичну силу, вимагала в нього 17000 доларів, разом з іншими особами позбавили можливості вільно пересуватись. Показання свідка ОСОБА_23 , суд вважає нещирими з огляду на їх суперечність дослідженим в судовому засіданні відео з камер спостереження та показанням потерпілого.

25. Версія обвинуваченого ОСОБА_6 про надання потерпілому ОСОБА_14 грошових коштів спочатку 1000, а в подальшому ще 500 доларів за розробку клієнтської бази, об`єктивно нічим не підтверджується. Більше того, надсилання потерпілому повідомлень з фотографіями документів, які дозволяють його ідентифікувати, погрози в органічній сукупності з переглянутими записами з камер спостереження за адресою: АДРЕСА_5 та 4 з показаннями потерпілого в судовому засіданні та даними слідчого експерименту, дають підстави суду вважати, що висунута версія спрямована виключно на захист від пред`явленого обвинувачення.

26. Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Як зазначено у рішенні Верховного Суду від 21.01.2020 (у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Застосовуючи цей стандарт до обставин даного кримінального провадження, суд уважає, що показання потерпілого ОСОБА_14 , дані протоколів пред`явлення для впізнання за фотознімками, слідчого експерименту, протоколів огляду предметів (п. 11-15), протоколів огляду речей (п. 21-22) у співставленні з пред`явленим обвинуваченням виключають будь-яке інше розумне пояснення події, в тому числі версію обвинуваченого ОСОБА_6 , яка є предметом цього судового розгляду.

Щодо доводів сторони захисту про правильність кваліфікації. Діяння як у формі незаконного позбавлення волі, так і викрадення людини вважаються закінченими з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого. Такі дії обвинуваченим ОСОБА_6 щодо потерпілого ОСОБА_14 були вчинені, і це підтверджується безпосередньо дослідженими доказами в судовому засіданні. Вимагання вважається закінченим з моменту пред`явлення вимог, пов`язаних з погрозою. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_51 підтвердив факт погроз та вимоги передати 17000 доларів зі сторони обвинуваченого ОСОБА_6 .

27. Даючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого, суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146 КК України як незаконне викрадення та позбавлення волі людини, вчинені з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 189 КК України як вимогу передачі чужого майна (вимагання) з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.

28. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд керується вимогами ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

29. При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

30. Типову тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень кримінальний закон, а саме ст. 12 КК України визначає як нетяжкий злочин проти волі, честі та гідності особи, а також особливо тяжкий злочин проти власності.

31. Характеризуючи особу ОСОБА_6 , суд враховує, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, має повних 38 років, вищу освіту, одружений, офіційно не працюючий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

32. Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

33. З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та законодавчих вимог санкцій статей обвинувачення, суд призначає ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 4 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності, окрім житла.

34. Враховуючи встановлені обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, приписи санкцій статей обвинувачення покарання у виді позбавлення волі, суд призначає на строк близький до мінімального, яке обвинуваченому належить відбувати реально.

35. Крім цього, враховуючи наведені дані та вчинення обвинуваченим двох умисних кримінальних правопорушень з корисливим мотивом, які утворюють реальну сукупність кримінальних правопорушень, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_6 необхідно призначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

36. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а відтак забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним і співмірним.

37. З урахуванням приписів ч. 3, 4 ст. 374 КПК України, позиції сторони обвинувачення, суд вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді застави до набрання вироком законної сили належить залишити без змін.

38. Питання речових доказів, суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 4 ст.189 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 146 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 189 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності, окрім житла.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності, окрім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту фактичного затримання та поміщення до ДУ « Київський слідчий ізолятор » у порядку виконання вироку суду.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 термін попереднього ув`язнення з 12.04.2023 по 17.04.2023 з розрахунку один день арешту відповідає одному дню позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: мобільні телефони телефон марки iPhone, IMEI1: НОМЕР_17 , IMEI2: НОМЕР_18 Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_19 , Imei2: НОМЕР_20 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_21 та мобільний телефон марки Iphone SE, чорного кольору, Imei1: НОМЕР_22 , Imei2: НОМЕР_23 в якому знаходиться сім-картка Лайфсел з номером телефону: НОМЕР_24 ; паспорт громадянина Вірменії, посвідчення водія, посвідку на тимчасове проживання, посвідчення волонтера, посвідчення добровольця ДФТГ, довідку про реєстрацію місця проживання на ім`я ОСОБА_6 , блокнот з рукописними записами - які знаходиться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУ НП у м. Києві після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 ; змиви із заднього сидіння, балаклаву після набрання вироком законної сили - знищити; автомобіль марки Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_11 - конфіскувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захисникам та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1