Постановление суда № 139900270, 21.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/639/532/26 Справа № 639/8905/25

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Новобаварського районного суду м. Харкова клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни по цивільній справі № 639/8905/25

позивач: Харківська міська рада (адреса місцезнаходження: майдан Конституції, 7, м. Харків),

відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ),

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Новобаварського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 в якому з урахуванням уточнень просить:

- закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу №1166882163101 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення № 3, загальною площею 9,7 кв.м в літ. «Д-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1166882163101, номер відомостей про право власності 18909356, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мараєвої Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 33759773 від 08.02.2017;

- зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самочинно побудоване нежитлове приміщення № 3, загальною площею 9,7 кв.м в літ. «Д-1» по АДРЕСА_2 ;

- стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 4 844,80 грн.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

До суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Шевченко Д.С. подано клопотання в якому вона просить закрити провадження у справі № 639/8847/25 в частині позовної вимоги: «Закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення №3, загальною площею 9,7 кв.м в літ. «Д-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1166882163101, номер відомостей про право власності 18909356, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мараєвої Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 33759773 від 08.02.2017.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача у поданій заяві посилається, як на підставу для закриття провадження у справі, що позовна вимога:закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення №3, загальною площею 9,7 кв.м в літ. «Д-1» по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1166882163101, номер відомостей про право власності 18909356, підстава внесення запису: рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мараєвої Я.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 33759773 від 08.02.2017, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження в справі у цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей доДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 Велика Палата Верховного Суду вказала:

- сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю,споруду не слід розглядати як окреме щодо факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки (пункт 89);

- права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно.Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила,лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження (пункт 92);

- за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстроване за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора продержавну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна (пункт 112);

- належними вимогами, які може заявити власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження нею, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункт 113).

Юридичні перешкоди для власника земельної ділянки, які виникли внаслідок зазначеної реєстрації, усуваються внаслідок задоволення судом належних позовних вимог:

(1) або про знесення самочинно побудованого нерухомого майна (внаслідок демонтажу якого на підставі пункту 1 частини першої, частини другої статті 14 Закону України «Продержавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» закриваються відповідний розділ уДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційна справа) саме із такою Прокурор і звернувся до суду;

(2) або про визнання права власності на самочинно побудоване майно (таке судове рішення є підставою для державної реєстрації права власності на відповідне майно згідно з пунктом 9частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»).

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (пункт 138)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палатиКасаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПКУкраїни).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором,та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Отже, обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові а не закриття провадження в частині таких вимог.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для часткового закриття провадження у справі.

Керуючись статтею 19, 28, 255, 259, 260-263 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни про закриття провадження в частині позовних вимог по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

.

Суддя В. В. Марченко