Постановление суда № 139899651, 18.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про забезпечення позову

18 вересня 2026 рокуСправа № 495/8451/26 Номер провадження 2-з/495/63/2026

Суддя Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

розглянувши заяву керівника Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И ЛА:

1. 17.09.2026 з позовною заявою звернувся керівник Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської до ОСОБА_1 , якою просить:

1. Припинити речове право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на тимчасову споруду, загальною площею 9,4 кв. м шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №30788106 про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790843951103;

2. Припинити речове право оренди за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку загальною площею 0,0013 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0246, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право №34479748;

3. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:028:0246, площею 0,0013 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу розташованої на ній тимчасової споруди, загальною площею 9,4 кв. м;

4. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:028:0246, площею 0,0013 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. Разом з позовною заявою керівник Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району подав заяву про забезпечення позову, якою просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладання арешту на спірний об`єкт, який зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, загальною площею 9,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

2. Заборонити фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

3. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

4. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо права оренди відносно земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) кадастровий номер 5110300000:02:028:0246, площею 0,0013 га (РНОНМ 1976172651103).

3. Заява мотивована таким

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Махортовим Ігорем Олександровичем про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46057415 від 20.03.2019 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю загальною площею 9,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 30788106, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790843951103).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації права власності на вищевказану нежитлову будівлю стали технічний паспорт виданий 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» та акт готовності об`єкта до експлуатації № 265, виданий 11.02.2010 Інспекцією ДАБК в Одеській області.

Згідно з технічним паспортом від 07.03.2019, виданим ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», за характеристикою вказаного громадського будинку, нерухоме майно є нежитловою будівлею, яка має залізобетонний фундамент, стіни з газобетону, покрівля, перекриття та підлога якої складаються із залізобетону. Площа основи становить 13,4 кв. м, висота становить 3,0 м.

Тобто, обов`язковою умовою для реєстрації права власності на спірний об`єкт, право на який реєструється вперше з відкриттям розділу у реєстрі, було наявність у правонабувача документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Згідно листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 17.07.2020 за №1015-05/1-3484, наданого на запит прокуратури, вбачається, що інформація в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, щодо реєстрації/ видачі документів декларативного характеру на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.

Крім цього, відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 (чинного на момент видачі акту готовності об`єкта до експлуатації №265 від 11.02.2010), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснювалось на підставі сертифіката відповідності, що видавався Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1. Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву, згідно з додатком 2, інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об`єкта, якщо проводилися будівельні роботи на виконання яких не вимагається дозвіл.

До заяви додаються: проєктна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроєктувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об`єкт застрахований) за формою згідно з додатком 3. (п. 3 зазначеного Порядку).

Таким чином, станом на лютий 2010 року (на дату видачі акту готовності об`єкта до експлуатації №265) прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту здійснювалось на підставі сертифікату відповідності, а не на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації, який є лише підставою для отримання сертифікату.

Крім того, підставою для первинної реєстрації спірного об`єкту став технічний паспорт, виданий 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД».

Згідно з Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 за №127, технічний паспорт документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Таким чином, технічний паспорт лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна та не є правовстановлюючим документом.

Відповідно до листа КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 09.07.2020 за №854, вказане комунальне підприємство не проводило технічну інвентаризацію та державну реєстрацію права власності об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, з метою оформлення права користування на земельну ділянку під вказаним об`єктом, ОСОБА_1 звернулась до Затоківської селищної ради із заявою щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років із земель житлової та громадської забудови площею 0,0013 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування нежитлової будівлі.

За результатами розгляду вказаної заяви Затоківською селищною радою прийняте рішення № 1081 від 12.04.2019 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

На замовлення ОСОБА_1 у 2019 році ФОП ОСОБА_3 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 в оренду терміном на 49 (сорок дев`ять) років для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної технічної документації із землеустрою 05.09.2019 Відділом у м. Білгороді-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгороді-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:028:0246 площею 0,0013 га.

Окрім цього, відповідно до зазначеного проєкту землеустрою, на спірній земельній ділянці розташована нежитлова будівля, право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорта серії та номера б/н, виданого 07.03.2019 ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД», та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2019, номер запису про право власності 30788106.

У подальшому, 05.12.2019, між Затоківською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі рішення ХLІІІ сесії VІІ скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 23.09.2019 за № 1231, укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:028:0246 площею 0,0013 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Категорія зазначеної земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Згідно з п. 2 та 3 Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0013 га., в межах згідно з планом, в тому числі з них за земельними угіддями: землі під соціально-культурними об`єктами 0,0013 га..

Крім цього, відповідно до п. 4 Договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

Водночас, у провадженні СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12024162240001715 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Так, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 06.03.2026 старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП із залученням сертифікованого інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_5 проведено огляд місця події із фотофіксацією, а саме групи кіосків, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 час вказаної слідчої дії здійснювались заміри за допомогою вимірювальної рулетки із фіксацією у план-схемі, яка є невід`ємною частиною протоколу огляду.

Протоколом огляду місця події встановлено, що на Центральній алеї, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , розташована тимчасова споруда.

В результаті проведеного огляду місця події, сертифікованим інженером- землевпорядником було складено технічний звіт зйомки земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:028:0246.

Згідно вищезазначеного технічного звіту, а також враховуючи ілюстративну таблицю до протоколу огляду місця події (фотокартка 8-9), встановлено, що вздовж центральної алеї в бік моря, розташований кіоск №8, який за зовнішніми характеристиками являє собою тимчасову споруду без фундаменту, побудовану з металевої конструкції каркасу та огороджувальних пластикових панелей по периметру кіоску. Дах складається з листів металопрофілю, які покладені на металеву конструкцію. Приміщення закрите ролетами коричневого кольору.

Також сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_5 до технічного звіту про виконання кадастрової зйомки земельної ділянки складено пояснювальну записку, відповідно до якої вказана тимчасова споруда розташована на земельній ділянці із кадастровим номером 5110300000:02:028:0246.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказану вище тимчасову споруду зареєстровано за Відповідачем як на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 9,4 кв. м.

Крім цього, з фототаблиці до вказаного протоколу огляду місця вбачається, що вказаний об`єкт не використовується протягом тривалого часу. Ролети об`єкта зачинені, що свідчить про відсутність будь-якої діяльності всередині приміщення.

Крім того, на об`єкті відсутні ознаки ведення господарської чи іншої діяльності.

Наведене свідчить про те, що первинне розміщення тимчасової споруди, загальною площею 9,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено ОСОБА_1 без будь-яких дозвільних документів та на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не відводилась для здійснення такого розміщення.

Таким чином, ОСОБА_1 використала право власності на тимчасову споруду, на яку зареєстровано право власності як на об`єкт нерухомого майна, як підставу для отримання спірної земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

Крім того, зазначена незаконна реєстрація права власності на об`єкт, який за своїми технічними ознаками є тимчасовою спорудою, за ОСОБА_1 , у подальшому надала їй можливість обійти вимоги ст. 134 ЗК України та набути право оренди земельної ділянки комунальної власності поза земельними торгами (аукціоном). Це призвело до завдання шкоди економічним інтересам територіальної громади та унеможливило визначення вищого розміру орендної плати за земельну ділянку за наслідками проведення аукціону для залучення до місцевого бюджету додаткових коштів.

При цьому державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Під час дослідження судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама собою державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності - такої підстави закон не передбачає.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15, від 23.11.2023 у справі № 910/10496/22, від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 та від 01.10.2025 у справі № 826/12348/18

Таким чином, державна реєстрація за ОСОБА_1 права власності на тимчасову споруду, загальною площею 9,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , як на об`єкт нерухомого майна, проведена без належних правових підстав, у зв`язку із чим наявні підстави для припинення права власності ОСОБА_1 шляхом скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вищевказані обставини свідчать про незаконну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна із отриманням права оренди земельної ділянки Кароліно- Бугазької територіальної громади в АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з даною заявою до суду.

4. Процедура розгляду клопотання.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як роз`яснив ВС у своїй Постанові від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20, провадження № 61-3480сво21, вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову.

Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк, передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 07 серпня 2020 року в справі № 520/9674/19 (провадження № 61-4032св20) Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду про те, що вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, можливо лише після відкриття провадження у справі.

5. Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Як вказав у своїй постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.

При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що: «під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору; подібні правові позиції викладено у постановах Верховного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20); при цьому такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним».

В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що наявність у відповідача зареєстрованого та належним чином посвідченого права приватної власності на спірну земельну ділянку, робить можливим її відчуження на користь третіх осіб.

Враховуючи викладене, можливо зробити висновок, що заява позивача відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, відповідно до якої позивачем належним чином обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Верховним Судом України у Постанові від 25.05.2016 у справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони здійснення будівельних робіт, суд має враховувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі ж, наприклад, проведення будь-яких будівельних робіт, закінчення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію призведе до унеможливлення виконання майбутнього рішення суду та подвоєння судових процесів, а саме звернення до суду ще з одним позовом в інтересах позивача у справі.

За таких обставин, суд вважає, що існують усі правові підстави для застосування заходу забезпечення позову у заявлений спосіб.

Вказана позиція узгоджується з Постановою ВС від 08 березня 2023 року, справа № 495/3632/19, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 січня 2026 року, справа № 910/12587/25.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

заяву керівника Білгород Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород Дністровського району про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

1. Накладання арешту на спірний об`єкт, який зареєстрований як об`єкт нерухомого майна, загальною площею 9,4 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

2. Заборонити фізичній особі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

3. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта, загальною площею 9,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 1790843951103, номер відомостей про речове право 30788106).

4. Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо права оренди відносно земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307) кадастровий номер 5110300000:02:028:0246, площею 0,0013 га (РНОНМ 1976172651103).

Копію ухвали для виконання направити до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Про виконання ухвали негайно повідомити суд.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити позивачу.

Копію ухвали суду після її виконання направити відповідачам.

Відповідачі вправі подати вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку, визначеному статтею 158 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складений 18 вересня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Незалежності, 39, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0352855226;

Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, 1, код ЄДРПОУ 04527307;

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ю.Ф. Волкова