Решение № 139897866, 21.09.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1230/26

2/134/727/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

30 червня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла за підсудністю справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 07 червня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z06.00601.005337568, відповідно до умов якого банк надав відповідачці кредит на поточні потреби у розмірі 49 999,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити передбачені договором платежі.

За умовами договору за користування кредитом відповідачка зобов`язалася сплачувати проценти у розмірі 21,99 % річних від залишкової суми кредиту, а також щомісячну плату за кредитне обслуговування відповідно до графіка платежів. Строк кредитування визначено до 07 грудня 2020 року. Реальна річна процентна ставка, зазначена у договорі, становила 102,91 %.

Позивач вказує, що АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти у розмірі 49 999,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 19 грудня 2023 року становила 81 897,34 грн, з яких: 27 981,96 грн - заборгованість за основним боргом; 20 175,71 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 33 739,67 грн - заборгованість з оплати за обслуговування кредиту.

19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (далі - ТОВ «Оптіма Факторинг») укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги до боржників у розмірі заборгованості, визначеної у відповідному реєстрі боржників. ТОВ «Оптіма Факторинг» свої зобов`язання за цим договором виконало, сплативши АТ «Ідея Банк» обумовлені договором грошові кошти.

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

На підставі зазначеного договору до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року.

05 березня 2025 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підписано акт про відсутність взаємних претензій, яким підтверджено належне виконання сторонами зобов`язань за договором факторингу.

При цьому під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року було допущено технічну помилку та зазначено номер і дату договору факторингу № 21/12-2023 від 21 грудня 2023 року замість № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року, що не впливає на дійсність правочину та факт переходу права вимоги, а також не змінює обсягу переданих прав.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року в розмірі 81 897,34 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 27 липня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідачки.

У судове засідання, призначене на 15 вересня 2026 року, учасники справи не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача адвокат Ушакевич М.П. просила розглянути справу за відсутності сторони позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини її неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 15 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 червня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z06.00601.005337568.

Відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 49 999,00 грн строком на 18 місяців, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 21,99 % річних від залишкової суми кредиту.

Крім того, пунктом 1.5 договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати банку плату за кредитне обслуговування щомісячно у розмірі, визначеному графіком платежів. До кредитного обслуговування договором віднесено надання інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості позичальника, зокрема шляхом надання інформації про стан рахунків, заборгованість за кредитом та іншу інформацію, пов`язану з виконанням кредитного договору.

Повернення кредиту, сплата процентів та інших передбачених договором платежів мали здійснюватися відповідно до погодженого сторонами графіка платежів. Кінцевий строк повернення кредиту визначено 07 грудня 2020 року.

Договір укладений у письмовій формі та підписаний сторонами власноручними підписами.

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту та графік платежів, у якому визначено розмір і періодичність платежів за кредитом.

На виконання умов кредитного договору АТ «Ідея Банк» 07 червня 2019 року здійснило перерахування кредитних коштів, що підтверджується ордерами-розпорядженнями.

Зокрема, згідно з ордером-розпорядженням № 1 банк перерахував на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 45 661,19 грн. Крім того, відповідно до ордера-розпорядження № 2 із кредитних коштів здійснено сплату страхового платежу у розмірі 4 337,81 грн.

Таким чином, загальна сума наданого відповідачці кредиту становила 49 999,00 грн, що відповідає сумі кредиту, визначеній договором кредиту та страхування № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року.

З наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 07 червня 2019 року по 19 грудня 2023 року вбачається рух коштів за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року.

Виписка містить відомості про видачу кредитних коштів у сумі 49 999,00 грн, перерахування 45 661,19 грн на рахунок відповідачки та 4 337,81 грн на сплату страхового платежу, а також про подальше внесення відповідачкою платежів на погашення заборгованості за кредитним договором.

Зокрема, внесені відповідачкою кошти зараховувалися банком на погашення основного боргу, процентів за користування кредитом та інших передбачених договором платежів. Із виписки також убачається, що відповідачка здійснювала платежі за кредитним договором протягом 2019-2020 років, однак зобов`язання з повернення кредиту в повному обсязі виконані не були.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року, складеної АТ «Ідея Банк», станом на 19 грудня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 визначена у загальному розмірі 81 897,34 грн, з яких: 27 981,96 грн - заборгованість за основним боргом; 20 175,71 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 33 739,67 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого банк відступив фактору права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників, у розмірі їх заборгованості перед банком. Право вимоги переходить до фактора після підписання відповідного реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року до переліку боржників включено ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року, що підтверджує відступлення АТ «Ідея Банк» на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги за вказаним кредитним договором.

Виконання ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов`язань за договором факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року підтверджується платіжною інструкцією № 45 від 20 грудня 2023 року, згідно з якою ТОВ «Оптіма Факторинг» перерахувало АТ «Ідея Банк» кошти з призначенням платежу «Фінансування згідно Договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023».

22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняло права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників. Згідно з пунктами 2.2, 2.3 договору права вимоги передаються у розмірі заборгованості боржників, визначеної у відповідному реєстрі, а разом із правом вимоги до фактора переходять усі інші права клієнта за первинними договорами.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року до переліку боржників включено ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року із загальним розміром заборгованості 81 897,34 грн, з яких: 27 981,96 грн - заборгованість за основним боргом; 20 175,71 грн - заборгованість за процентами; 33 739,67 грн - заборгованість за комісією.

Виконання ТОВ «ФК «Профіт Капітал» зобов`язань за договором факторингу № 22/12-2023 підтверджується платіжною інструкцією № 376 від 26 грудня 2023 року, згідно з якою ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало ТОВ «Оптіма Факторинг» кошти з призначенням платежу «Фінансування по договору факторингу № 22/12-2023».

05 березня 2025 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «Оптіма Факторинг» підписали акт № 44 про відсутність взаємних претензій, у якому підтвердили виконання зобов`язань за договором факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року.

У зазначеному акті сторони також підтвердили, що при складанні реєстру боржників № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року було допущено технічну помилку в номері договору факторингу, а саме помилково зазначено № 21/12-2023 від 21 грудня 2023 року замість № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року, та погодили, що така помилка не впливає на дійсність і обсяг переданих прав вимоги.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу відповідно до статті 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту та страхування № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року містить істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів.

За умовами договору сторони погодили суму кредиту 49 999,00 грн, строк кредитування 18 місяців, зі сплатою 21,99 % річних від залишкової суми кредиту. Кінцевий строк повернення кредиту визначено 07 грудня 2020 року.

Договір укладений у письмовій формі та підписаний сторонами власноручними підписами, що свідчить про погодження ними його умов.

Факт виконання банком зобов`язань щодо надання кредиту підтверджується ордерами-розпорядженнями від 07 червня 2019 року, відповідно до яких із загальної суми кредиту 45 661,19 грн перераховано на рахунок відповідачки, а 4 337,81 грн спрямовано на сплату страхового платежу, що разом становить 49 999,00 грн.

Крім того, випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 07 червня 2019 року по 19 грудня 2023 року підтверджується рух коштів за кредитним договором, зокрема надання кредитних коштів та здійснення відповідачкою платежів на виконання зобов`язань за договором.

Отже, сукупність досліджених судом доказів підтверджує факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів у погодженому сторонами розмірі та часткове виконання нею зобов`язань за цим договором.

Як установлено судом, 19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Оптіма Факторинг» прийняло права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах боржників.

Умовами цього договору передбачено, що права вимоги відступаються у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом та визначаються у реєстрах боржників, які є невід`ємною частиною договору. Разом із правом вимоги до фактора переходять інші права клієнта за первинними договорами.

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію від 20 грудня 2023 року № 45, відповідно до якої ТОВ «Оптіма Факторинг» здійснило платіж на користь АТ «Ідея Банк» із призначенням платежу «Фінансування згідно Договору факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 р. Без ПДВ».

З наданого суду реєстру боржників убачається, що до складу відступлених прав вимоги включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено перехід від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Оптіма Факторинг» права вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачкою.

У подальшому, 22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12-2023, за умовами якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняло права вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі боржників.

Згідно з умовами цього договору права вимоги відступаються в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «Оптіма Факторинг» та визначаються у реєстрі боржників, який після його належного підписання є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію від 26 грудня 2023 року № 376, відповідно до якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» здійснило платіж на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» із призначенням платежу «Фінансування по договору факторингу № 22/12-2023 р. Без ПДВ».

З наданого реєстру боржників убачається, що до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» передано, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року із зазначенням заборгованості за відповідними складовими.

Разом із тим, під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року було допущено технічну помилку щодо номера договору факторингу.

Як убачається з акта № 44 про відсутність взаємних претензій від 05 березня 2025 року, складеного ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «Оптіма Факторинг», сторони підтвердили, що договір факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року укладений на підставі договору факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року та підтверджується відповідними положеннями обох договорів та їх додатками.

У цьому ж акті сторони зазначили, що під час складання реєстру боржників № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року допущено технічну помилку, а саме помилково зазначено номер договору факторингу 21/12-2023 від 21 грудня 2023 року. Сторони погодили, що така технічна помилка не впливає на дійсність та не скасовує факт переходу прав вимоги, оформленого підписаним сторонами реєстром боржників.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд враховує, що сам по собі реєстр боржників не досліджується ізольовано від інших доказів. Договори факторингу, відповідні реєстри боржників, документи про здійснення фінансування за цими договорами та акт про відсутність взаємних претензій послідовно відображають рух одного й того самого права вимоги від первісного кредитора до наступних кредиторів.

При цьому технічна помилка в зазначенні номера договору факторингу в реєстрі боржників за встановлених судом обставин не спростовує факту відступлення права вимоги, оскільки зміст інших наданих доказів дає можливість ідентифікувати як правочин, на підставі якого здійснювалося відступлення, так і конкретне зобов`язання відповідачки, право вимоги за яким було предметом такого відступлення.

Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують послідовний перехід права вимоги за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Оптіма Факторинг», а в подальшому - до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Відтак ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 , та відповідно до статті 514 ЦК України набуло права вимоги в тому обсязі і на тих умовах, які існували на момент переходу такого права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

Водночас суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за платою за кредитне обслуговування у розмірі 33 739,67 грн, виходячи з такого.

Кредитний договір № Z06.00601.005337568 укладено 07 червня 2019 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим частиною першою статті 11 цього Закону передбачено право споживача не частіше одного разу на місяць безоплатно отримувати від кредитодавця інформацію про поточний розмір заборгованості, здійснені та майбутні платежі, виписку з рахунку щодо погашення заборгованості та іншу передбачену законом і договором інформацію.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначила, що встановлення комісії за обслуговування кредиту саме по собі не суперечить закону, однак плата не може встановлюватися за інформацію, яка відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» має надаватися споживачу безоплатно.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 також виходила з того, що умова договору про споживчий кредит щодо щомісячної плати за обслуговування кредиту є нікчемною у тій частині, в якій така плата встановлена за послуги, що відповідно до закону мають надаватися споживачу безоплатно.

Як убачається з пункту 1.5 договору кредиту та страхування № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року, позичальник зобов`язалася щомісячно сплачувати плату за кредитне обслуговування у розмірах, визначених графіком платежів. Водночас доказів надання відповідачці конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які могла справлятися плата, матеріали справи не містять, а Договір комплексного обслуговування фізичних осіб, до якого відсилає пункт 1.5 кредитного договору, позивачем не надано.

За таких обставин умова пункту 1.5 договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за кредитне обслуговування є нікчемною відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, правові підстави для стягнення з відповідачки 33 739,67 грн заборгованості за платою за кредитне обслуговування відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Як убачається з виписки по рахунку відповідачки, у період з липня 2019 року по березень 2020 року із внесених нею коштів банк зарахував у рахунок плати за кредитне обслуговування загалом 10 424,04 грн.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2026 року у справі № 579/1552/23, застосовуючи наслідки нікчемності умови кредитного договору щодо сплати комісії, погодився з необхідністю перерахунку здійснених позичальником платежів із зарахуванням сплаченої комісії в рахунок інших обов`язкових платежів за кредитним договором. При цьому Верховний Суд урахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, щодо необхідності здійснення перерахунку заборгованості з огляду на нікчемність відповідних умов кредитного договору.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Оскільки умова договору щодо плати за кредитне обслуговування є нікчемною, сплачені відповідачкою 10 424,04 грн не могли бути зараховані банком у рахунок такої плати та підлягають врахуванню при визначенні дійсного розміру її заборгованості за кредитним договором.

З огляду на встановлену статтею 534 ЦК України черговість погашення вимог та наявність заборгованості за процентами, суд зараховує зазначені кошти у сумі 10 424,04 грн у рахунок погашення заборгованості за процентами.

Враховуючи, що згідно з розрахунком позивача заборгованість за процентами визначена у розмірі 20 175,71 грн, після врахування сплачених відповідачкою коштів її розмір становить 9 751,67 грн (20 175,71 грн 10 424,04 грн).

Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 37 733,63 грн, з яких: 27 981,96 грн - заборгованість за основним боргом; 9 751,67 грн - заборгованість за процентами.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та підтверджується належними доказами щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості. Для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а їх розмір має бути співмірним зі складністю справи, обсягом і характером наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи були вони фактично сплачені на момент розгляду справи, чи лише підлягають сплаті, за умови підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Разом із тим подання доказів на підтвердження понесених витрат саме по собі не є безумовною підставою для їх відшкодування. Суд перевіряє, чи є такі витрати реальними, необхідними, документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи та чи відповідає їх розмір критерію розумності з огляду на конкретні обставини справи. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17 зазначив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої вони присуджуються, та не повинно перетворюватися на додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічний підхід застосовує і Європейський суд з прав людини, який виходить із того, що компенсації підлягають лише фактичні, неминучі та обґрунтовані за розміром витрати (пункт 269 рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04; рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року).

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий Кур`єр» (об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги № 02-24.

За умовами пункту 1.1 договору об`єднання зобов`язалося надавати клієнту на довгостроковій основі правничу допомогу у правовідносинах з боржниками, зазначеними у відповідному реєстрі боржників, а клієнт приймати надану правничу допомогу та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1.1.1 договору правнича допомога включає, зокрема, представництво інтересів клієнта в судах, складання та подання процесуальних документів, участь у судових засіданнях, надання консультацій, правовий аналіз заборгованості та вчинення інших дій, необхідних для захисту прав та інтересів клієнта.

01 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Правовий Кур`єр» укладено додаткову угоду № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, якою сторони погодили розмір винагороди за надання правничої допомоги.

Відповідно до умов додаткової угоди за надання правничої допомоги на судовому етапі у справах, в яких загальна сума заборгованості боржника за витягом з реєстру боржників становить від 12 000,01 грн і більше, розмір винагороди адвокатського об`єднання становить 15 % від суми платежу, що надійшла клієнту від боржника, та/або додаткову фіксовану винагороду у розмірі 7 000 грн за проведення консультацій з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовлення проєктів позовних заяв для направлення до суду.

Відповідно до акта № 27 прийому-передачі Реєстру боржників від 16 лютого 2025 року, складеного на виконання договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» передало, а АО «Правовий Кур`єр» прийняло Реєстр боржників для надання правничої допомоги.

До зазначеного Реєстру під № 21 включено ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року із зазначенням заборгованості у розмірі 81 897,34 грн.

Відповідно до акта № 27 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 18 березня 2026 року, складеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та АО «Правовий Кур`єр» на виконання договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року, адвокатським об`єднанням у період з 16 лютого 2026 року по 18 березня 2026 року надано правничу допомогу щодо 24 боржників.

Щодо ОСОБА_1 за кредитним договором № Z06.00601.005337568 в акті зазначено про проведення консультації з клієнтом, вивчення документів та підготовку проєкту позовної заяви для направлення до суду. Розмір винагороди за надану правничу допомогу визначено у сумі 7 000 грн.

Акт підписаний сторонами, у ньому також зазначено про відсутність взаємних претензій щодо виконання зобов`язань за договором про надання правничої допомоги.

Факт оплати наданої правничої допомоги підтверджується платіжною інструкцією № 1963 від 19 березня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перерахувало АО «Правовий Кур`єр» 168 000,00 грн з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги згідно з актом № 27 від 18 березня 2026 року та договором № 02-24 від 01 липня 2024 року.

Судом встановлено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підтверджується належними та допустимими доказами. Водночас відповідачка не подала заперечень щодо їх розміру та не заявила клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно за клопотанням іншої сторони, яка повинна обґрунтувати недотримання вимог щодо співмірності таких витрат зі складністю справи, обсягом наданих послуг та часом, витраченим на їх виконання. Суд не вправі зменшувати розмір таких витрат з власної ініціативи.

З урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та наданих послуг суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн є обґрунтованим.

За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України.

Позов заявлено з ціною 81 897,34 грн, а підлягає задоволенню в сумі 37 733,63 грн, що становить 46,07 % (37 733,63 х 100 : 81 897,34). Тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 226,57 грн судового збору (2 662,40 х 46,07 %) та 3 224,90 грн витрат на професійну правничу допомогу (7 000,00 х 46,07 %).

Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z06.00601.005337568 від 07 червня 2019 року в розмірі 37 733,63 грн (тридцять сім тисяч сімсот тридцять три гривні 63 копійки), з яких: 27 981,96 грн - заборгованість за основним боргом; 9 751,67 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1 226,57 грн судового збору та 3 224,90 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4 451,47 грн (чотири тисячі чотириста п`ятдесят одна гривня 47 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя: