Решение № 139894986, 21.09.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/951/26

Провадження № 2-а/364/17/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року ,,Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, установлених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справу за позовом

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел: НОМЕР_2 )

до

Департамент патрульної поліції ( код ЄДРПОУ: 40108646, адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048 ел. пошта: dpp@police.gov.ua)

про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

01.09.2026 позивач звернувся до суду засобами через підсистему ЄСІТС Електронний суд.

07.09.2026, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишила позов без руху та надала позивачу строк для усунення недоліків.

09.09.2026 позивач на усунення недоліків подав до суду позовну заяву у новій редакції.

У позовній заяві позивач, посилаючись на обставини виниклих правовідносин та на ст.ст. 7, 247, 251, 268, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд:

-прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7738929 від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

-провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;

-здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без особистої участі позивача (за наявними матеріалами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб «Hardy Corso», яким керував позивач, обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 1200 Вт (1,2 кВт), а тому не належить до механічних транспортних засобів у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України. У зв`язку із цим позивач вважає, що на нього не поширювався передбачений пп. «а» п. 2.1 ПДР України обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у його діях відсутній.

Оскаржувану постанову позивач отримав 25.08.2026, до суду з позовом звернувся 01.09.2026.

11.09.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, із особливостями, встановленими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий розгляд справи призначено на 21.09.2026 о 08:30.

15.09.2026 на адресу суду надійшов відзив, у якому Департамент патрульної поліції проти його задоволення заперечив. Відповідач зазначив, що 18.08.2026 о 08 год 52 хв у смт Володарка по вул. Польовій, 1 позивач керував транспортним засобом «Hardy Corso» без державного номерного знака та не мав посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідач, посилаючись, зокрема, на п. 1.10, п. 2.13 ПДР України та Положення про порядок видачі посвідчень водія і допуску громадян до керування транспортними засобами, вважає, що відсутність у транспортного засобу електродвигуна потужністю понад 3 кВт сама по собі не виключає необхідності отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії. Також відповідач посилається на відеозапис з нагрудної камери поліцейського, яким, на його думку, підтверджуються обставини керування позивачем транспортним засобом та дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

18.09.2026 надійшла відповідь на відзив, якою позивач просить суд: прийняти відповідь на відзив до розгляду; позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7738929 від 18.08.2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги позиції позивача та відповідача, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та перевіривши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що постановою серії ЕНА № 7738929 від 18.08.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 18.08.2026 о 08 год 52 хв у смт Володарка по вул. Польовій, 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hardy Corso» без державного номерного знака та при цьому не мав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пп. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, правопорушення, поставлене позивачу у вину, відповідач пов`язав саме з порушенням вимог пп. «а» п. 2.1 ПДР України.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001р. № 1306, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п.1.3ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Положеннями статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 16 Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Як вказано у пункті 1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до пунктів1.3та 1.4 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідальність настає закерування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення адміністративного стягнення, передбаченого цією нормою.

Надаючи оцінку доводам сторони відповідача з приводу того, що відповідно до технічної характеристики транспортний засіб «Corso Hardy», яким керував позивач, обладнаний електродвигуном потужністю 1,2 кВт, тобто прямо підпадає під наведене визначення мопеда та категорії А1, а тому для керування ним позивач був зобов`язаний мати посвідчення водія відповідної категорії, чого він, за його ж власним визнанням, ніколи не отримував, суд зазначає наступне.

З наявних у матеріалах справи роздруківки технічних характеристик, гарантійного талона №1603 та фотозображення заводського маркування (шильдика) на електродвигуні моделі CNPWYZ6-1200 (серійний № P2509050146) убачається, що транспортний засіб «Corso Hardy», яким керував позивач, оснащений електродвигуном номінальною потужністю 1200 W (1,2 кВт) (а.с.).

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За визначенням, наведеним у п. 1.10 ПДР України, транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Водночас механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна; цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Отже, Правила дорожнього руху розмежовують поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб», а щодо транспортних засобів з електродвигуном однією з юридично значущих ознак для віднесення їх до механічних транспортних засобів є потужність електродвигуна понад 3 кВт.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що транспортний засіб «Hardy Corso», яким керував позивач, є триколісним транспортним засобом та обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 1200 Вт (1,2 кВт).

Таким чином, потужність електродвигуна зазначеного транспортного засобу не перевищує 3 кВт, у зв`язку із чим «Hardy Corso» за встановленими у справі технічними характеристиками не відповідає визначенню механічного транспортного засобу, наведеному у п. 1.10 ПДР України.

Суд ураховує доводи відповідача щодо положень п. 2.13 ПДР України.

Разом із тим відповідно до п. 2.13 ПДР України до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Натомість до категорії В1 віднесено квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Отже, сама лише потужність електродвигуна «Hardy Corso» 1,2 кВт не дає підстав віднести цей транспортний засіб до категорії А1, оскільки встановлено, що він є триколісним, тоді як відповідне положення п. 2.13 ПДР України щодо категорії А1 стосується двоколісних транспортних засобів.

Водночас належних і допустимих доказів, які б давали можливість установити дозволену максимальну масу «Hardy Corso» та на цій підставі вирішити питання про відповідність цього транспортного засобу всім установленим ПДР України критеріям категорії В1, відповідачем суду не надано.

При цьому суд звертає увагу, що предметом перевірки в цій справі є правомірність конкретної постанови суб`єкта владних повноважень, в якій позивачу поставлено у вину саме порушення пп. «а» п. 2.1 ПДР України.

Зазначена норма встановлює обов`язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії саме для водія механічного транспортного засобу.

Подібний підхід до застосування п. 1.10, пп. «а» п. 2.1 та п. 2.13 ПДР України викладено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі № 760/18371/25.

У зазначеній справі суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування електричним транспортним засобом з електродвигуном потужністю 1,2 кВт без посвідчення водія категорії А1, виходив із розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» та дійшов висновку, що передбачений пп. «а» п. 2.1 ПДР України обов`язок мати посвідчення водія встановлено саме для водіїв механічних транспортних засобів.

Наразі, суд виходить із буквального та системного змісту норм, які безпосередньо визначені в оскаржуваній постанові як правова підстава відповідальності позивача, а також із конкретних технічних характеристик транспортного засобу «Hardy Corso».

Крім того, на відміну від двоколісного транспортного засобу, стосовно якого п. 2.13 ПДР України безпосередньо визначає для категорії А1 критерій потужності електродвигуна до 4 кВт, «Hardy Corso» є триколісним транспортним засобом, що виключає можливість віднесення його до категорії А1 лише за критерієм потужності електродвигуна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

За визначеннями пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна, і цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

В силу вимог частини 2 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Оскільки за встановлених у цій справі обставин передбачений пп. «а» п.2.1 ПДР України обов`язок водія механічного транспортного засобу на позивача не поширювався, суд дійшов висновку про недоведеність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7738929 від 18.08.2026, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених ст. 78 цього Кодексу.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сам факт керування позивачем транспортним засобом «Hardy Corso», у тому числі зафіксований відеозаписом, не є достатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідач повинен був довести сукупність юридично значущих обставин, які свідчили б про те, що позивач не мав права керувати саме таким транспортним засобом та порушив зазначений у постанові пп. «а» п. 2.1 ПДР України.

Таких обставин відповідачем належними та допустимими доказами не доведено.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності у діях ОСОБА_1 порушення пп. «а» п. 2.1 ПДР України та, відповідно, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв`язку із чим постанова серії ЕНА № 7738929 від 18.08.2026 не може вважатися правомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, що підтверджується наявним у матеріалах справи посвідченням. Інших судових витрат сторонами не понесено, у зв`язку з чим підстави для їх розподілу відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 9, 126, 251, 280 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7738929 від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. Л. Моргун