Решение № 139894621, 10.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/948/26

Провадження № 2/355/1012/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Цирулевської М. В.,

за участю секретарів судового засідання Білоног В. О., Шевцової Л. О., Харченка С. М.,

за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Баришівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», кредитодавець, кредитор) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідачка, ОСОБА_1 , позичальник).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», заяву на отримання кредиту № 511219, в якій разом з вказівкою особистих анкетних відомостей просила видати їй кредит в розмірі 8000,00 грн.

На підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КЕРЕДИТ», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 339157 (надалі також кредитний договір, договір № 339157 від 17.02.2022, договір). Сторони підтвердили, що правовою основою для укладення цього договору є заява на видачу кредиту, підписана позичальником 17.02.2022, що є додатком № 1 та невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2 кредитного договору № 339157 від 17.02.2022 визначено, що позичальник підтверджує, що до підписання даного договору, кредитодавець ознайомив його з усіма умовами цього договору та внутрішніх правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими вона погоджується і які він приймає. Позичальник підтверджує, що до підписання договору кредитодавець надав їй у письмовій формі інформацію, що передбачена законодавством України про фінансові послуги та про захист споживачів, зокрема інформацію, передбачену в ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», та підтверджує, що надана інформація є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансової послуги, що надається кредитодавцем.

Відповідно до умов кредитного договору № 339157 від 17.02.2022 кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 8000,00 грн. на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (надалі - проценти) кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі.

ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» в повному обсязі було виконано свої зобов`язання за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022, а саме надано відповідачці кошти на особисті потреби у розмірі, визначеному договором.

Однак, відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором, не сплачувала щомісячні платежі за кредитом та проценти за користування кредитом, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору.

26 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2. Відповідно до умов Договору факторингу № Ф-25/2 ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022.

Таким чином, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022.

Станом на 26.03.2025 відповідно до реєстру боржників сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022 перед новим кредитором ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» складає 15956,00 грн, з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про стягнення на його користь із відповідачки заборгованості за кредитним договором №339157 від 17.02.2022 у загальному розмірі 15956,00 грн. Також позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, що складаються із суми судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.

Відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористалася, заперечень проти позову не подала, в судові засідання не з`явилася.

ІІ. Рух справи. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання учасників справи.

24 квітня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС», за підписом керівника Саркісяна Норайра Арменовича (а.с. 2-7).

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 29.04.2026 відкрито провадження (спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін) в означеній справі, судове засідання призначено на 28.05.2026 (а.с. 48-49).

У позовній заяві представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 7).

З огляду на зазначене клопотання, в судові засідання 28.05.2026, 06.08.2026 та 10.09.2026 представник позивача не з`явився. Про дати, час і місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином.

У судові засідання відповідачка не з`явилася, до суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачці із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», проставленими 18.05.2026 (а.с. 45), 12.06.2026 та 21.08.2026, що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, відповідачка викликалася до суду також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 46).

Судові засідання 28.05.2026 та 06.08.2026 відкладалися, в тому числі, з огляду на неявку відповідачки та надання їй можливості висловити заперечення проти позову та/або свою позицію стосовно заявленого позову.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (з огляду та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 на підставі заяви на видачу кредиту № 511219 від 16.02.2022 (а.с. 9(зворот)-10) було укладено кредитний договір № 339157 (а.с. 10(зворот)-13).

І заявка № 511219 від 16.02.2022, і договір № 339157 від 17.02.2022 підписані відповідачкою власноручно.

Відповідно до п. 3 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 8000,00 грн. на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно з п.п. 3.2. договору кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності.

Перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 26 тижнів (п.п. 5.1. кредитного договору).

Підпунктом 5.2. кредитного договору передбачено, що реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2178,56%.

Сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі - платіж) визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 392,92% річних від суми кредиту з першого по 14 платіж та 1,78% процентів річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку з потижневою сплатою 7,56% (процентів) з 1 по 22 платіж та 0,03% (процентів) за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії договору - 106,20% (процентів) (п.п. 5.4. кредитного договору).

Згідно з п.п. 5.7. кредитного договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 16276,00 грн. Загальна вартість кредиту у грошовому виразі становить 16276,00 грн, що складає 8000,00 грн суми кредиту та 8276,00 грн процентів за користування кредитом, або 207,47% у процентному значенні.

Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містяться основні умови кредитування (а.с. 16(зворот)-17).

Відповідно до графіку платежів (додаток №2 до кредитного договору) (а.с. 13(зворот)-14) кредит надавався строком з 17.02.2022 по 18.08.2022.

ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

На підтвердження означеного позивач надав картку № 20250623-182123 обліку виконання кредитного договору № 339157 та видатковий касовий ордер від 17.02.2022 (а.с. 17(зворот)-18).

26 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2 (а.с. 28-32).

За умовами п. 5.3 означеного договору факторингу, права вимоги переходить від клієнта до фактора з дати оплати фактором клієнту ціни продажу за відповідним укладеним реєстром боржників. Ціна продажу визначається у кожному окремому реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 26.03.2025, підписаного сторонами, сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022, права вимоги за яким відступаються на користь позивача, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», становить 15956,00 грн, з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом.

В матеріалах справи містяться докази сплати позивачем як фактором ціни продажу за договором факторингу № Ф-25/2 від 26.03.2025 (а.с. 34-35).

Відповідно до деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №339157 від 17.02.2022 станом на 23.06.2025 сума заборгованості відповідачки за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022 становить 15956,00 грн, з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом. Із означеної деталізації вбачається також, що відповідачкою 24.02.2022 сплачена сума в розмірі 320,00 грн на погашення заборгованості за кредитним договором, 21,50 грн із яких були спрямовані на погашення кредиту, а 298,50 грн на погашення відсотків. Відомості означеного документу свідчать також, що станом на 24.02.2022 заборгованість за тілом кредиту за договором у відповідачки відсутня (а.с. 21).

Позивач вважає, що відповідачкою порушені умови кредитного договору №339157 від 17.02.2022, заборгованість за яким підлягає стягненню в примусовому порядку.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Зміст спірних правовідносин.

Щодо змісту кредитного договору, а також правового регулювання питань стягнення заборгованості за кредитним договором, що складаються із сум основного боргу та процентів за користування кредитними коштами, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі також ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, відповідно до якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Щодо правового регулювання питання відступлення прав вимоги за кредитним договором на умовах факторингу.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Норми процесуального права, що підлягають застосуванню.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 12 ЦПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За п. 2, 4, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зміст спірних правовідносин полягає у виконанні/невиконанні сторонами своїх зобов`язань за кредитним договором. Предметом позову є стягнення заборгованості позичальника (відповідачки) внаслідок неповернення суми кредиту, процентів річних.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідачку - спростувати розмір існуючої заборгованості.

V. Мотивована оцінка аргументів учасників справи. Висновки суду за результатами розгляду позову.

За результатами дослідження фактичних обставин, що мають визначальне значення для розгляду цієї справи, зважаючи на докази, надані на їх підтвердження, а також застосувавши релевантні норми права, суд зазначає та виснує таке.

Судом встановлено, що кредитний договір № 339157 від 17.02.2022 укладено між сторонами в письмовій формі.

Суд дійшов висновку, що при укладенні договору його сторонами було погоджено усі істотні умови кредитного договору.

Кредитний договір № 339157 від 17.02.2022 є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України.

Суд вважає доведеними обґрунтування позовної заяви щодо переходу до позивача прав вимоги за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022; позивачем надані належні та достатні докази для підтвердження обставин набуття ним прав кредитора за означеним договором.

Суд доходить до переконання, що відповідачкою порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Добровільно відповідачка не здійснила в повному обсязі розрахунок за договором в строки, визначені його умовами, тому сума боргу підлягає примусовому стягненню.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022 становить 15956,00 грн, з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів, позивач зобов`язаний навести обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, і в подальшому довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Водночас, саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Отже, вищевказані принципи вказують, зокрема, на те, що суд зобов`язаний перевірити розрахунок заборгованості незалежно від наявності та/або відсутності заперечень щодо нього зі сторони відповідачки.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, просив стягнути крім заборгованості за основною сумою боргу (суму, яку фактично отримала в борг позичальник) також заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення суми основного боргу.

Як встановлено судом, відповідачці були перераховані кошти у розмірі 8000,00 грн на виконання умов кредитного договору. Спосіб перерахування коштів відповідає умовам кредитного договору і заявці відповідачки.

Відповідачкою не спростовано факт отримання нею кредитних коштів та розмір кредиту (основного боргу).

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку про підтвердження факту отримання відповідачкою грошових коштів у розмірі 8000,00 грн за кредитним договором №26.05.2025-100002430 від 02.06.2025, що є сумою основного боргу.

Відповідно до деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором №339157 від 17.02.2022 станом на 23.06.2025 відповідачкою сплачено суму в розмірі 320,00 грн на погашення заборгованості за кредитним договором, 21,50 грн із яких були спрямовані на погашення кредиту.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заявлена позивачем заборгованість у сумі 7978,50 грн основного боргу.

Щодо заборгованості зі сплати процентів.

За розрахунками позивача, розмір процентів, які має сплатити відповідачка за кредитним договором, становить 7977,50 грн.

Підпунктом 5.7. кредитного договору передбачено, що з урахуванням ануїтетного характеру платежів відповідач мав сплатити 8276,00 грн процентів за користування кредитом.

З метою здійснення перевірки правильності наданого позивачем розрахунку суми відсотків за користування кредитними коштами, заявленою до стягнення, зважаючи на умови кредитного договору, з огляду на надані позивачем відомості про сплату відповідачкою суми 298,50 грн на погашення відсотків, суд констатує, що відповідачка мала сплатити на користь позивача суму відсотків в розмірі 7977,50 грн (8276,00 грн - 298,50 грн).

Відтак, враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору відповідачка фактично отримані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула, чим порушила права кредитора, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 7977,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, судом досліджені докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку обґрунтування, викладені в позовній заяві, а також докази, надані разом із нею.

За результатами, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи все вищевикладене, дійшов до переконання, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022 в розмірі 15956,00 грн, з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено сплату позивачем судового збору за подачу позову в сумі 2662,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 2862 від 23.04.2026 (а.с. 1).

Відтак, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в означеній сумі.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 1, 3, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-514, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610-612, 625-629, 638, 639, 641, 642, 1046, 1048 - 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. 2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 339157 від 17.02.2022 в розмірі 15956,00 грн (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок), з яких: 7978,50 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 7977,50 грн - прострочені проценти за кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 21.09.2026.

Дані відносно позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА ФІНАНС»

код ЄДРПОУ: 42436323

вул. Саперне поле, буд. 12, оф. 1007, м. Київ, 01042.

Дані відносно відповідачки:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА