Постановление суда № 139890759, 09.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2644/26

ун. № 759/22943/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., розглянувши спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Боярської міської ради про визначення способу та порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Боярської міської ради про визначення способу та порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

20 серпня 2026 року до суду надійшла спільна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07 серпня 2026 року про затвердження у справі мирової угоди, а також сама мирова угода від 07 серпня 2026 року, яка підписана сторонами.

Зазначена мирова угода приєднана до матеріалів справи.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши вказану заяву та мирову угоду, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі (частина четверта статті 207 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

З огляду на те, що умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що заяву сторін слід задовольнити, затвердити подану і підписану сторонами мирову угоду та закрити провадження у справі.

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 207, 208, 255, 256, 258-261, 353-355ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Боярської міської ради про визначення способу та порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з н, задовольнити повністю.

Затвердити мирову угоду, укладену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07 серпня 2026 року, такого змісту:

«Сторони у цивільній справі № 759/22943/25 про визначення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з нею ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , далі батько, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання - відсутня, далі мати, що перебуває у провадженні Святошинського районного суду м. Києва, на підставі ст.ст.207-208 ЦПК України домовились про укладення даної Мирової угоди та просять суд її затвердити на наступних умовах.

Дана Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується визначення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином сторін ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є предметом спору у даній справі, а саме:

1.Визначити спосіб та порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним чином:

-Місце проживання дитини ОСОБА_3 визначено разом з мамою ОСОБА_2 .

-Спілкування з дитиною за допомогою телефонного зв`язку, відео зв`язку та інших електронних засобів комунікації - без обмежень з урахуванням режиму дня дитини і бажання останнього.

-Батько має право зустрічатися і проводити час з дитиною у вихідні дні (субота та неділя) та у святкові дні у присутності матері або без її присутності, але за згодою дитини. ОСОБА_1 зобов`язується забрати сина не пізніше 10 год і повернути не пізніше 20 години того ж дня. Якщо дитина виявить бажання залишитись на ніч у батька то мама має бути освідомлена про адресу перебування дитини. При цьому за адресою перебування дитини з батьком не має бути сторонніх для дитини осіб. Забирати дитину батько може за умови задовільного стану здоров`я останнього. Про неможливість забрати дитину в оговорені дні або зміну годин візитів ОСОБА_4 телефоном через надсилання повідомлення має повідомити ОСОБА_5 . В разі неузгодження часу візиту до 10 год мама дитини має право відмовити у зустрічі і провести час з сином за власним графіком або планом.

-День народження дитини, Різдво Христове, Великдень та Новий Рік дитина проводить разом з обома батьками або, виключно за згодою сина, з одним з батьків.

-День народження батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наявності згоди дитини, ОСОБА_6 може проводити разом з батьком без присутності матері, ОСОБА_2 .

-За наявності можливості, бажання дитини і з урахуванням зайнятості дитини (майбутні кружки, тренування тощо) і за домовленістю сторін ОСОБА_1 може проводити з сином половину часу канікул.

-Під час проведення часу з дитиною батько зобов`язується при перших симптомах захворювання дитини, будь-якого ушкодження дитини негайно повідомити матір будь-яким доступним шляхом, а мати, в свою чергу, зобов`язується негайно повідомити батька дитини будь-яким доступним шляхом.

-Сторони домовились, що головними критеріями щодо спілкування, проведення часу з батьками є виключно бажання сина і його безпека.

2.Також Сторони домовились, що ОСОБА_1 бере на себе фінансове навантаження щодо утримання сина в частині оплати 100% вартості розвитку, навчання і дозвілля, потреб в одязі, оплати можливого лікування дитини.

3.Обов`язковою умовою при спілкуванні з дитиною є повага до матері та до батька.

4.Сторони домовились, що при спілкуванні між собою в присутності неповнолітнього сина не використовувати нецензурні слова, уникати ображань один одного, не погрожувати один одному і не застосовувати силу. Дитина має право на повноцінний розвиток і здорове життя.

5.Судові витрати понесені ОСОБА_2 підлягають стягненню з ОСОБА_1 в повному розмірі та становлять 12000 (дванадцять тисяч) грн. Ця сума сплачується одним платежем під час підписання даної Мирової угоди.

6.Сторони заявляють, що в процесі укладення цієї Мирової угоди, і в процесі виконання її умов головним критерієм є інтереси дитини.

7.Укладенням цієї Мирової угоди сторони підтверджують, що вони дійшли повної та безумовної згоди щодо остаточного врегулювання претензій.

8.Сторони повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди.

9.Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у її тексті.

10.Сторонам відомі та зрозумілі наслідки затвердження судом цієї Мирової угоди.

11.Ця Мирова угода набирає чинності з дати винесення ухвали судом про її затвердження.

12.Мирова угода підписана Сторонами особисто та може бути подана представниками сторін у судовому засіданні. Мирова угода у трьох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для сторін та суду.

Просимо суд затвердити дану мирову угоду ухвалою суду та закрити провадження у даній цивільній справі».

Провадження у справі № 759/22943/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Боярської міської ради про визначення способу та порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повна ухвала суду складена 11 вересня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко