Приговор № 139889652, 21.09.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/718/26

Провадження № 1-кп/353/107/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальне провадження № 12026091240000063, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гончарівка Тлумацького району Івано-Франківської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, учасника бойових дій, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:

27.08.2025 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за результатами розгляду справи № 353/668/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_5 винесено постанову № 3/353/172/25, яка набрала законної сили 06.09.2025 року, та згідно якої ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Будучи належним чином ознайомленим із вказаною постановою та маючи реальну можливість виконувати її в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, ОСОБА_5 , діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжив систематично керувати транспортним засобом.

Так, 03.06.2026 року в 13 год. 35 хв. ОСОБА_5 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2025 року, керував мотоциклом марки «Musstang», модель МТ110-2, без реєстраційного номеру, з номером шасі НОМЕР_2 та рухався на автодорозі R20 «Снятин-Тязів» між населеними пунктами с. Тарасівка та с. Гончарівка Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. В цей час і в цьому місці ОСОБА_5 став учасником дорожньо-транспортної пригоди та був госпіталізований до медичного закладу.

Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 постанова Тлумацького районного суду Івано-Франківської області № 3/353/172/25 від 27.08.2025 року, яка набрала законної сили 06.09.2025 року, не була виконана в частині позбавлення права керування транспортними засобами, що порушило один із основних принципів судочинства - обов`язковість судових рішень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та беззастережно, не заперечив та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті, вказавши на те, що його дійсно згідно постанови Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2025 року, яка набрала законної сили, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З вказаною постановою суду він був ознайомленим. Він розумів, що є особою, яка відповідно до постанови суду позбавлена права керування транспортними засобами, однак продовжував керувати транспортним засобом. 03.06.2026 року в 13 год. 35 хв. він керував мотоциклом, який перебуває нього в користуванні, та їхав з поля. Коли він почав здійснювати поворот ліворуч, в той момент його збив автомобіль і його доставили до лікарні. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він був визнаний потерпілим. У вчиненому ОСОБА_5 щиро розкаюється, він розуміє, що вчинив неправильно, просить його суворо не карати, призначити йому покарання із застосуванням іспитового строку.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а учасники судового провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_4 просив визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та з урахуванням всіх обставин справи призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, яке вчинив ОСОБА_5 , є нетяжким злочином.

Суд враховує дані про особу винного, а саме те, що він згідно ст. 89 КК України не судимий, не працює, одружений, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, визнаний учасником бойових дій, військовозобов`язаний, з 05.11.2016 року перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації не призивався (користується правом на відстрочку, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), відомості про порушення правил військового обліку відсутні, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання та на утриманні трьох малолітніх дітей, сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитину з інвалідністю підгрупи «А», термін до 13.08.2026 року, дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 33-60, 62-66), негативно ставиться до вчиненого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, від вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не наступило.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Крім цього, з досудової доповіді, складеної Івано-Франківським районним сектором № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, від 24.07.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе. У випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на обвинуваченого додаткового обов`язку відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 72-77).

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді позбавлення волі.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, від вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не наступило, позицію сторін кримінального провадження, висловлену у судових дебатах щодо міри покарання обвинуваченому, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбуття покарання у виді позбавлення волі, а тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування такого покарання з випробовуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов`язки з числа передбачених ст. 76 КК України.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання щодо обрання та зміни запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання 1 (Один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного йому покарання у виді 1 (Одного) року позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 1 (Один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки протягом іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_9