Решение № 139879768, 17.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Київ справа №320/13373/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Державна судова адміністрація України (ДСА України) 25.02.2025 звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Просили суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 11.06.2024 ВП №73031113.

Ухвалою від 12.05.2025 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 25.07.2025 відкрито провадження в адміністративній праві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У подальшому, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьою особою ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 280/1233/22 у спосіб визначений у рішенні є об`єктивно неможливим, оскільки таке рішення є рішенням зобов`язального характеру, а відповідно до норм законодавства виконання вказаного рішення можливе шляхом списання конкретної суми коштів зі спеціально визначених рахунків боржника. Вважають, що це судове рішення можна виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Також наголошено, що статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України ДСА України обмежена в праві звернутися до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги Державної судової адміністрації України не підлягають задоволенню.

Також до суду надійшли письмові пояснення Міністерства юстиції України, які дублюють доводи, що містяться у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 280/1233/22 зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

12.10.2023 державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 280/1233/22, виданого 14.09.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73031113, якою ДСА України встановлено десятиденний строк для виконання рішення суду у частині забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України у Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 06.05.2024 № 11-10786/24 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що виконання рішення суду у справі № 280/1233/22 можливе лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України визначеної (перерахованої) суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Також, на виконання зазначених вимог державного виконавця, ДСА України направила останньому лист від 22.01.2024 №11-2299/24 з роз`ясненням порядку виконання рішення та долучила копію кошторису ТУ ДСА в Запорізькій області за Програмою за 2024 рік.

24.04.2024 державним виконавцем повторно направлено вимогу, якою зобов`язав ДСА України надати інформацію щодо стану виконання рішення суду.

У подальшому, ДСА України направила відповідачу лист від 06.05.2024 №11-10786/24, де повідомила, що звернулася до Комітету Верховної Ради з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 1318,0 млн гривень, проте зазначені пропозиції не було прийнято (лист від 30.04.2024 №11-10400/24).

11.06.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №73031113, згідно із якою накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн.

23.07.2024 державним виконавцем направлено позивачу чергову вимогу, якою зобов`язано ДСА України повідомити про стан виконання рішення суду.

ДСА України направила відповідачу лист-пояснення від 26.08.2004 №11-16867/24 про те, що виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №280/1233/22 можливо лише за рахунок Програми.

Також в листі зазначено, що ДСА України не здійснює фінансування з Програми, оскільки Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, передбачають лише механізм виконання судових рішень шляхом стягнення (списання) коштів органами казначейства, тобто Державною казначейською службою України стягуються (списуються) кошти з цієї Програми.

Крім того, ДСА України повідомила, що виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та органів і установ системи правосуддя здійснюється на загальних підставах і в порядку черговості надходження виконавчих листів до органів Казначейства без надання переваги жодному зі стягувачів.

У подальшому державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову від 13.09.2024 ВП № 73031113 про накладання на ДСА України штрафу у розмірі 10200 грн, у зв`язку із повторним невиконанням рішення суду без поважних причин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404-VIII).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За нормами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII унормовано, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону №1404-VIII.

Згідно із частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що державний виконавець наділений правом накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення суду виключно за відсутності поважних причин для такого невиконання.

Слід зазначити, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

У той же час, визначальною умовою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.

Судом з`ясовано, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі № 280/1233/22, зокрема, зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисленої виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.

В той же час, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів суддів та працівників органів і установ системи правосуддя» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

За приписами частини четвертої статті 20 Бюджетного кодексу України ДСА України визначено відповідальних виконавців за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», у тому числі й Територіальне управління.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» були затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.

Кошторисом на 2024 рік Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Запорізькій області були затверджені асигнування в сумі 23,8 тис. грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно із пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою №845 Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Суд зазначає, що судові рішення, які передбачають виплату на користь суддів коштів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів суддів та працівників органів і установ системи правосуддя».

Отже, виконання зазначеного виконавчого листа має здійснюватися в межах визначеного Кабінетом Міністрів України порядку, що, у свою чергу, виключає відповідальність боржника (позивача) за невиконання цього судового рішення.

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №826/721/16, зокрема, касаційний суд вказав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність поважних причин, що перешкодили Державній судовій адміністрації України станом на дату прийняття оскаржуваної постанови з незалежних причин виконати рішення суду у повному обсязі, які нівелюють висновки державного виконавця про наявність правових підстав для притягнення боржника до відповідальності у виконавчому провадженні у вигляді штрафу.

За правилами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За положеннями статті 77 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Викладене у своїй сукупності вказує на наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 13.09.2024 ВП №73031113 про накладення штрафу.

Стосовно заявленого клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Так, таке клопотання мотивоване тим, що позовна заява датована 25.02.2025, а 12.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73031113, копію постанови направлено сторонам. Повідомили, що такою постановою від 12.10.2023 про відкриття виконавчого провадження зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі інтернет, зазначено відповідну адресу та спеціальний ідентифікатор для доступу до виконавчого провадження. Враховуючи, що сторони виконавчого провадження мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, а отже мають право і можливість знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, прийнятими рішеннями та винесеними постановами через мережу Інтернет з використанням ідентифікатору доступу до виконавчого провадження, відповідно, у разі отримання постанови про відкриття виконавчого провадження можуть бути обізнані про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в межах конкретного виконавчого провадження.

У той же час, доказів отримання/ознайомлення позивача із оскаржуваною постановою до 21.02.2025, як на тому наполягає ДСА України, відповідач не надає. У свою чергу, позивач долучив примірник листа Державної казначейської служби України від 21.02.2025 №12-06-06/4013, у додатку до якого вказано про наявність оскаржуваної постанови. Стверджує, що саме 21.02.2025 ДСА України дізналося про її наявність. Такі доводи не спростовані відповідачем.

У зв`язку із цим, суд не знаходить підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів понесення судових витрат суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Державної судової адміністрації України (ЄДРПОУ: 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ: 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) від 11.06.2024 ВП №73031113 про накладення штрафу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Скрипка І.М.