Решение № 139879452, 16.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Київ справа №640/22276/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби до Київського пансіонату ветеранів праці про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Північний офіс Держаудитслужби з позовом, в якому просить: зобов`язати Київський пансіонат ветеранів праці виконати п.п. 1, 2, 11, 12 вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 шляхом надання завірених копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано вимог пунктів 1, 2, 11, 12 вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 шляхом надання завірених копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за результатами проведення Північним офісом Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності Київського пансіонату ветеранів праці за період з 01.12.2015 по 31.12.2018 складено акт ревізії від 13.02.2019 №06-30/103.

На підставі акту ревізії Північний офіс Держаудитслужби склав вимогу від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 "Щодо усунення порушень законодавства", відповідно до якої встановлено наступні порушення, зокрема:

п. 1 В порушення ст. 173 ГК України, ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.13, п. 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансові України від 24.05.1995 №88, умов п. 1.1, п. 3.1, п. 4.1, п. 4.1.1, п. 4.1.2, п. 4.1.3, п. 4.5.1, п. 4.5.3, п. 4.5.4, п. 8.1 договору від 26.09.2018 №136 відповідачем при відсутності робіт по завершенню монтажу Модульного (збірного) будинку, при виконанні оздоблювальних робіт, та не підключенні інженерних мереж здійснено безпідставне перерахування ТОВ «Таманті Групп» грошових коштів у розмірі 2 770 000,00грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму;

п. 2 В порушення п. 1 ст. 526 ЦК України та п. 4.1 Додатку 4 до Договору №690217, укладеного з ПАТ «Київенерго» відповідачем фактично оплачено, але не отримано теплової енергії на загальну суму 375 724,00гр., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) об`єкту контролю на відповідну суму;

п. 11 В порушення «Натуральних добових норм харчування в інтернатних установах для громадян похилого віку та інвалідів, вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації сфери управління Мінсоцполітики», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №324 відповідачем при списанні окремих продуктів харчування (масло вершкове, м`ясо, сметана) не дотримано щоденних натуральних норм харчування за період з 01.12.2015 по 01.11.2018 на загальну суму 36 856,96грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) об`єкту контролю на зазначену суму;

п. 12 В порушення вимог п. 3 ст. 8, п. 8 ст. 9 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.13, п. 2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансові України від 24.05.1995 №88, за період з 20.12.2015 по 31.10.2018 у меню-вимогах зазначались блюда або окремі продукти харчування, які згідно даних журналів бракеражу готової продукції фактично підопічним не видавались, а також блюда, які видавались підопічним, згідно журналів бракеражу готової продукції, не відповідають блюдам, які зазначені у меню-вимогах на відповідні дати, що призвело до безпідставного списання продуктів харчування на загальну суму 25 962,82грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) об`єкту контролю на зазначену суму.

Не погоджуючись із вказаним актом, відповідачем подано відповідні заперечення (зауваження) на акт, за результатом розгляду яких позивачем складено висновок на заперечення (зауваження) до акту ревізії та надіслані відповідачу листом від 19.03.2019 №26-06-14-14/2277-2019.

Відповідач листами від 11.04.2019 №103 (вх №14-1968-2019 від 11.04.2019) та б/н, б/д (вх №14-3014-2019 від 09.08.2019) проінформував позивача про усунення виявлених ревізією порушень.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем на підтвердження своїх тверджень про виконання виявлених порушень не надано документального підтвердження.

Станом на момент звернення з даним позовом до суду відповідачем не було оскаржену в судовому порядку п.п. 1, 2, 11, 12 вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019.

Отже, у зв`язку із невиконанням відповідачем пунктів 1, 2, 11, 12 вимоги від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимоги відповідач листами від 11.04.2019 №103 (вх №14-1968-2019 від 11.04.2019) та б/н, б/д (вх №14-3014-2019 від 09.08.2019) проінформував позивача про усунення виявлених ревізією порушень.

З даним позовом до суду позивач звернувся 13.11.2019, тобто у межах строків, визначених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. № 2939-XII (станом на момент виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України" (станом на момент виникнення спірних правовідносин), утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43(станом на момент виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №266 "Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби" до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з пп. 4 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів.

Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з пп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7, 10 та 13 ст. 10 Закону № 2939-XII, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем були надані позивачу докази виконання п.п. 1, 2, 11, 12 вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 шляхом надання завірених копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Київський пансіонат ветеранів праці виконати п.п. 1, 2, 11, 12 вимоги Північного офісу Держаудитслужби від 21.03.2019 №26-06-14-14/2391-2019 шляхом надання завірених копій підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.