Решение № 139877077, 17.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/293/26

Провадження № 2/635/3649/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

за участі : позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача -Керімова А.З.,

представника 3 особи- Зацаринної О.І.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області про визначенні порядку участі батька у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визначити наступний порядок участі батька у вихованні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-регулярне особисте спілкування щотижня з суботи з 16:00 до неділі 20:00, з правом ночівлі дитини у батька;

-дистанційне спілкування з дитиною (телефонний, відеозв`язок, інтернет-спілкування) без необгрунтованих обмежень з боку матері;

-у період літніх канікул- два календарні тижні спільного перебування;

-осінні, зимові та весняні канікули- не менше трьох днів поспіль;

-новорічні та святкові дні -за попереднім узгодженням сторін.

Зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною, а також інформувати батька про стан здоров`я дитини, а саме: звернення до медичних закладів, перебіг лікування, рекомендації лікарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення спільного проживання відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні позивача з донькою, не повідомляє про фактичне місце проживання дитини, обмежує будь-які контакти, що негативно впливає на його батьківські права та інтереси дитини. З метою захисту прав дитини і мирного урегулювання спору він звертався до органу Національної поліції України, також спір було розглянуто органом опіки та піклування. Так 09.12.2025 року Виконавчим комітетом Південної міської ради Харківського району Харківської області ухвалено рішення №367, яким визначено порядок онлайн спілкування батька з дитиною за домовленістю сторін, рекомендовано матері дитини не чинити перешкод у спілкуванні батька з дитиною, зазначено, що рішення є обов`язковим до виконання відповідно до ст.158 СК України, контроль за виконанням рішення покладено на начальника Служби у справах дітей ОСОБА_4 . Незважаючи на це, відповідач рішення не виконує, тому він вимушений звернутися до суду з вказаним позовом. Крім того, у дитини наявні проблеми із станом здоров`я, у зв`язку із цим для нього, як батька, є вкрай важливим контроль за лікуванням, харчуванням та рекомендаціями лікарів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.01.2026 року провадження у зазначеній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та у справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харквського районного суду Харківької області від 26.06.2026 року закрито підготовче засідання і призначений судовий розгляд по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково, зазначила, що не перешкоджає спілкуванню батька з дитиною, вона неодноразово пояснювала донці, що потрібно спілкуватися з батьком, але дитина не хоче з батьком спілкуватися, ображена на нього. Вона не настроює дитину проти батька, але примушувати дитину спілкуватися з батьком вона не може. Відповідачка надала позивачу номер телефону доньки для налагодження контакту. В той час вона не буде звітувати перед позивачем усі свої дії стосовно дитини.

Представник відповідача підтримав думку відповідачки, зазначив, що вона жодним чином не перешкоджає спілкуванню батька з дитиною, однак дитина не бажає з ним спілкуватись. При останній зустрічі у суді вона почала плакати, коли побачила батька, ображена на нього, але причини не говорить. Можливо потрібно залучити психолога для вирішення даної ситуації.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що свою позицію орган опіки та піклування виклав у своєму висновку. Ситуація складна, вони спілкувалися із батьками і дитиною, але дитина на даний час не бажає спілкуватися з батьком. Інтереси дитини повинні бути пріоритетом у таких відносинах.

Суд, заслухавши пояснення сторін представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи сторони з 15.07.2016 року перебували у шлюбі, який зареєстрований Виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області.

Від шлюбу вони мають малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час шлюб між сторонами розірваний, сторони проживають окремо, дитина проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області №367 від 09 грудня 2025 року було визначено порядок зустрічей батька ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 , а саме: зустрічі в онлайн форматі визначаються за домовленістю батьків, з урахуванням розпорядку дня дитини, її стану здоров`я та особистого бажання. Рекомендувати матері дитини ОСОБА_2 поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з донькою. У визначені години спілкування, при виникненні обставин, коли зустріч батька з донькою є неможливою (хвороба дитини, тощо), матері необхідно завчасно повідомляти про це батька дитини.

Позивач зазначає, що відповідачка самовільно змінила місце проживання дитини, вивезла її разом із собою, не повідомивши його про точне місце перебування дитини, не надала номеру контактного телефону, а тому він не має реальної можливості спілкуватися із донькою.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За приписами ст. 7 СК України, яка встановлює загальні засади регулювання сімейних відносин, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386(ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в пункті 3 статті 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України на батьків покладені рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Право батька, матері та дитини на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом, закріплено положеннями ст. 153 СК України.

При цьому, у відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Як визначено частинами 1-3 статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Так, за її змістом орган опіки та піклування за заявою матері, батька дитини визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1 ст. 159 СК України).

В такому випадку, як визначено приписами ч.2 ст.159СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відтак, правовий аналіз вказаних вище положень законодавства дає підстави для висновку, що участь суду при вирішенні питання щодо способу участі батька у вихованні дітей є необхідною у випадку наявності перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, яка створюється одним з батьків іншому, зокрема, у випадку ухилення від виконання рішення органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 2 ст. 159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а суд, вирішуючи спір, зобов`язаний надати суб`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст.12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

При вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, які полягають зокрема в забезпеченні її розвитку у стійкому середовищі.

А встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Окрім наведеного, суд вважає, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд не отримав жодних доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із неповнолітньою донькою ОСОБА_5 і не встановив обставин, які б свідчили що спілкування батька з донькою буде перешкоджати нормальному розвитку дитини.

При вирішенні вимог позивача в даній справі про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкування з нею суд враховує: інтереси дитини, її малолітній вік, стан здоров`я дитини, як психологічний, так і фізичний, її режим дня, поведінку кожного з батьків, навички кожного з батьків щодо догляду за малолітніми дітьми, прихильність дитини до кожного з батьків, важливість спілкування дитини з батьком.

В той час у зв`язку тривалим часом відсутності побачень батька й дитини, - між позивачем і дитиною втрачено сталий психологічний зв`язок і дитини не бажає спілкуватись із батьком. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прихильності доньки до батька.

Таким чином суд вважає, що для налагодження психологічного контакту дитини із батьком і запобігання психоемоційних негативних впливів на саму дитину потрібен певний час та можливо допомога психолога.

Суд не може погодитися із твердженнями позивача, що суд повинен заставити дитину бачитися з батьком, незважаючи на її небажання спілкуватися.

Крім того, для встановлення психологічного контакту між батьком та донькою необхідно також вчинення відповідних дій з боку матері, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною і сприяти у відновленні контактів і побачень доньки з батьком.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Південної міської ради Харківського району Харківської області є доцільним, враховуючи думку дитини, для налагодження емоційного контакту між батьком та дитиною, спілкування дитини з батьком відновлювати поступово та не нав`язливо для забезпечення психоемоційного здоров`я дитини і встановити порядок побачень батька з дитиною за домовленістю між батьками, з урахуванням розпорядку дня дитини, її стану здоров`я та її особистого бажання, спочатку в онлайн форматі, в подальшому за домовленістю між батьками.

Враховуючи вищезазначені обставини, до відновлення взаємодії та контакту батька з донькою суд вважає за доцільне визначити такий спосіб участі батька у вихованні малолітньої доньки - дистанційне спілкування з дитиною (телефонний, відеозв`язок, інтернет-спілкування) у будь який день тижня, з поступовим відновленням регулярного особистого спілкування щотижня в суботу або неділю за домовленістю батьків.

При цьому у такий спосіб участь батька у вихованні дочки ОСОБА_3 повинно відбуватися за згодою та бажанням дитини, з врахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, часу її навчання та відпочинку.

Враховуючи вищевказані обставини, вік дитини та стан її здоров`я, суд також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо тривалого проживання дитини з ним на канікулах, ночівлі дитини під час побачень з батьком у вихідні дні, так як вважає ці вимоги передчасними.

Стосовно зобов`язання відповідачки інформувати батька про стан здоров`я дитини суд зазначає таке.

У Сімейному кодексі немає прямої норми, яка б змушувала матір щодня або після кожного візиту до лікаря телефонувати батькові й давати детальний звіт. Обов`язок матері полягає в іншому не перешкоджати батькові брати участь у вихованні та піклуванні про здоров`я дитини.

Суд вважає, що під спілкування батька з дитиною він не позбавлений можливості цікавитись її станом здоров`я і отримати таку інформацію безпосередньо від дитини.

При цьому суд наголошує, що батьки повинні діяти в найкращих інтересах дитини, а тому повинні піклуватися про її здоров`я, навчання і створювати належні умови для її розвитку, для чого діятив в інтересах дитини за взаємною згодою.

У справах щодо здійснення батьківських прав та обов`язків суд, враховуючи гостро емоційні і постійно мінливі стосунки між батьками і їхньою дитиною, зростання дитини, остаточність судового рішення можна вважати нестійкою. Правосуддя не в змозі встановлювати, запроваджувати або припиняти сталі чутливі людські стосунки та приписувати чи забороняти почуття прихильності й комфорту, а лише формує у процесуальний спосіб найсприятливіші за конкретних обставин справи умови для цього.

Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною та її вихованні не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, порушення інтересів дитини, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

На підставі ст.ст.157,158,195 СК України, керуючись ст.ст. 15,30,141,256 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 такий спосіб участі у вихованні дочки ОСОБА_3 за згодою та бажанням дитини, з врахуванням стану здоров`я дитини, погодних умов, часу її навчання та відпочинку, а саме: дистанційне спілкування з дитиною (телефонний, відеозв`язок, інтернет-спілкування) у будь який день тижня, з поступовим відновленням регулярного особистого спілкуванням щотижня в суботу або неділю за домовленістю батьків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька з дитиною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Південної міської ради Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ 44035488, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м.Південне, вул.Гагаріна,82.

Суддя С.А.Лук`яненко