Решение № 139873557, 18.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 209/3716/26

Провадження № 2/727/3460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» звернулось до Дніпровського районного суду м. Кам`янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 22 992,70 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 06 липня 2026 року справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 30 липня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач до суду не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»») обґрунтовані такими доводами.

07.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 71826434 у вигляді електронного документа.

18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 18/03/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 18.03.2026 до Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 676,70 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 8 332,30 грн сума заборгованості за пенею; 444,40 грн комісія за надання кредиту.

Крім того, 17.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 9059750 в електронній формі.

31.03.2026 між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 31032026, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус України» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус України» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 31.03.2026 до Договору факторингу № 31032026 від 31.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8 316,00 грн, з яких: 3 696,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 620,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів перед первісними кредиторами не виконав. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній також не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»».

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України ТОВ «ФК «ЄАПБ»» звернулось до суду із вказаним позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено кредитний договір № 71826434 (далі Договір) шляхом його підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 14142.

Згідно з умовами вказаного Договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 18 днів, у період з 07.06.2025 по 24.06.2025 денна процентна ставка становила 0,999% на день, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) 4,00% на день, розмір пені у розмірі 4,00% на день, комісія за надання кредиту 10,00% від суми кредиту (що становить 500,00 грн), а орієнтовна загальна вартість кредиту склала 5 899,60 грн (п. 2.2.12.2.4, 10.7.2 Договору).

Судом також встановлено, що 22.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено додаткову угоду № 15203812 до Договору шляхом її підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 78746.

Згідно з умовами вказаної додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 16 днів (п. 1 Додаткової угоди) до 10.07.2025 включно, із денною процентною ставкою 1,00%, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 2 724,68% та орієнтовною загальною вартістю кредиту 6 699,60 грн (п. 2.1 Додаткової угоди).

10.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено додаткову угоду № 15326094 до Договору шляхом її підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 48717. Згідно з умовами вказаної додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 18 днів (п. 1 Додаткової угоди) до 28.07.2025 включно, із денною процентною ставкою 1,00%, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 2 521,69% та орієнтовною загальною вартістю кредиту 7 599,60 грн (п. 2.1 Додаткової угоди).

29.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено додаткову угоду № 15452201 до Договору шляхом її підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 24061. Згідно з умовами вказаної додаткової угоди сторони домовилися продовжити строк кредитування на 14 днів (п. 1 Додаткової угоди) до 12.08.2025 року включно, із денною процентною ставкою 1,00%, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 2 310,10% та орієнтовною загальною вартістю кредиту 8 299,60 грн (п. 2.1 Додаткової угоди).

Згідно з довідкою, виданою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», встановлено прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу, ініціатором платіжної операції є ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», та встановлено факт здійснення такої платіжної операції: дата 07.06.2025; номер платежу 51cffald-0e61-487f-a0e7-88e4dbb669fa; на суму 5 000,00 грн; отримувач Мандрик Ярослав № НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», заборгованість ОСОБА_1 станом на 18.03.2026 становить 14 676,70 грн.

18.03.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 18/03/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 18.03.2026 до Договору факторингу № 18/03/26 від 18.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 676,00 грн, зокрема: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн - сума заборгованості за процентами; 444,40 грн сума заборгованості за комісією та 8 332,30 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Крім того, судом встановлено, що 17.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено Договір № 9059750 про надання споживчого кредиту (далі - Договір) шляхом підписання даного договору позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором - С5251.

Згідно з умовами вказаного Договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 грн (п. 1.3 Договору), строк кредиту 360 днів (п. 1.4 Договору), процента ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного використання споживачем умов Договору та становить: стандартна процентна ставка - 1,00% в день від суми кредиту, яка застосовується в межах строку кредиту та знижена процентна ставка - 0,95% в день, яка застосовується, якщо споживач протягом трьох днів поверне кредитні кошти (п. 2.1 Договору).

Судом також встановлено, що 07.11.2025 між ТОВ «Авентус Україна» (далі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту № 9059750 шляхом її підписання Позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором А0456. Згідно з умовами вказаної додаткової угоди заборгованість на момент її укладення складає 11 088,00 грн, з яких: 6 468,00 грн кредит; 4 620,00 грн проценти.

Відповідно до довідки від 02.04.2026 № 22058, наданої ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім»» встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім»», діючи у відповідності до укладеного із ТОВ «Авентус Україна» договору про надання послуг з переказу платежів № 087/20-П від 08.07.2020, здійснило переказ коштів: на суму 10 000,00 грн 17.05.2025 о 7:24 год. номер замовлення: 54245851, номер катки: НОМЕР_2 .

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), наданому ТОВ «Авентус Україна» за договором № 9059750 від 17.05.2025 по позичальнику ОСОБА_1 , за останнім станом на 30.03.2026 обліковується заборгованість на загальну суму 8 316,00 грн, в тому числі: 3 696,00 грн основний борг та 4 620,00 грн проценти.

31.03.2026 між ТОВ «Авентус України» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 31032026, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус України» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус України» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 31.03.2026 до Договору факторингу № 31032026 від 31.03.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 8 316,00 грн, з яких: 3 696,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 620,00 грн сума заборгованості за відсотками.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є спірні відносини між сторонами, які виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, і як наслідок виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо визнання договорів укладеними

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 07.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 71826434 в електронній формі шляхом підписання договору з боку товариства директором за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 14142.

17.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 9059750 в електронній формі шляхом підписання представником товариства електронним підписом із використанням сертифіката, а з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором С5251.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредиторів подав заявки на отримання кредитів за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний його номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитні договори не були би укладені сторонами, оскільки для їх підписання необхідно пройти ідентифікацію/верифікацію на сайті Кредитора, яка складається з ряду послідовних дій, та надання Кредитором Позичальнику певної персональної інформації щодо себе, що виключає можливість зловживання та шахрайства з боку третіх осіб.

Судом встановлено, що для отримання одноразового ідентифікатора для підписання електронних кредитних договорів Кредитор на своєму офіційному сайті створює Особистий кабінет Позичальника, куди йому згенеровується одноразовий ідентифікатор, який формується автоматично на стороні Кредитора для кожного разу використання та направляється Позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитору. Введення Позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитного договору створює підпис Позичальника на договорі та вважається направленням Кредитору повідомлення про прийняття Позичальником в повному обсязі умов кредитного договору.

На підставі наведеного суд доходить висновку, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитні договори, які є предметом даного спору, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентами

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

З урахуванням встановлених судом умов надання відповідачу в користування кредитних коштів, в тому числі порядку їх надання, строків користування та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, та у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог договорів по поверненню отриманих сум кредиту, у останнього утворилась заборгованість за основними сумами боргу (тілом кредиту) та нарахованим процентам:

1) за Кредитним договором № 71826434 в розмірі: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 900,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

2) за Кредитним договором № 9059750 в розмірі: 3 696,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 4 620,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості за основною сумою позики / кредиту та нарахованим процентам умовам кредитних договорів, суду надано не було, докази погашення даної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Щодо стягнення заборгованості за комісією

ТОВ «ФК «ЕАПБ»» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову, також включило суму комісії, зокрема за Кредитним договором № 71826434, в розмірі ??444,40 грн.

Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного на даний Договір розповсюджується дія Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог статей 12, 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 5 Закону України «Про споживче кредитування» та з метою встановлення для небанківських фінансових установ України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити, методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі- Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Згідно з додатком 1 до Правил загальна вартість кредиту для споживача, тобто витрати споживача розраховується, в тому числі, із урахуванням процентів за користування кредитом, комісії та інших обов`язкових платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі], які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі № 496/3134/19.

Судом встановлено, що пунктом 2.2.4 Договору № 71826434 від 07.06.2025 передбачено комісію за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми надання кредиту, що в грошовому виразі складає 500,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією за надання кредиту по Договору № 71826434 від 07.06.2025 у розмірі 444,40 грн.

Суд вважає таку вимогу правомірною, оскільки укладеним між сторонами договором передбачено нарахування такої комісії та включення її до загальної вартості кредиту для позичальника.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою

ТОВ «ФК «ЕАПБ»» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову, також включило суми неустойки, зокрема за Кредитним договором № 71826434, в розмірі 8 332,30 грн.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані доповнення були введені в дію 17 березня 2022 року.

Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Судом встановлено, що договір про надання коштів у кредит № 71826434 від 07.06.2025, укладений між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , був укладений після введення в Україні воєнного стану та набрання чинності пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України

З урахуванням обмежень, встановлених пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд доходить висновку, що нарахування пені позивачем здійснено неправомірно, оскільки, починаючи з 24 лютого 2022 року позичальник звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язання.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі договорів факторингу, укладених між первісними кредиторами та позивачем.

З урахуванням наведеного вище ОСОБА_1 має непогашену заборгованість по Кредитним договорам, які є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»».

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість:

1) за Кредитним договором № 71826434 в розмірі 6 344,40 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 900,00 грн заборгованість за відсотками; 444,40 грн заборгованість за комісією.

2) за Кредитним договором № 9059750 в розмірі 8 316,00 грн, з яких: 3 696,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та ? ?4 620,00 грн заборгованість за відсотками.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 14 660,40 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 697,58 грн (2 662,40 грн * (14 660,40 грн / 22 992,70 грн)).

Керуючись статтями 12, 76-81, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість в розмірі 14 660,40 грн (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят грн 40 коп.), яка складається із заборгованості:

1) за Кредитним договором № 71826434 в розмірі 6 344,40 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 900,00 грн заборгованість за відсотками; 444,40 грн заборгованість за комісією;

2) за Кредитним договором № 9059750 в розмірі 8 316,00 грн, з яких: 3 696,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; ?4 620,00 грн заборгованість за відсотками.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судовий збір у розмірі 1 697,58 грн (одна тисяча шістсот дев`яносто сім грн 58 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», юридична адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Дата складання повного судового рішення 18 вересня 2026 року.

Суддя Дубець О.С.