Решение № 139873358, 18.09.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2538/26

Провадження 2/718/1124/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 05.06.2024 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» кредитний договір № 259762, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 8000,00 грн.

На підставі договору відступлення права вимоги таке право за названим кредитним договором перейшло 23.12.2024 від ТОВ «Клай Інвест» до ТОВ «Діджи Фінанс» на підстав договору факторингу № 23122024/1.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 34281,60 грн, з яких заборгованість по кредиту становить 8000 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам становить 8281,60 грн, комісіями - 2000 грн., пенею - 16000 грн., які разом з судовим збором у розмірі 2662,40 грн та витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 17.08.2026 визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї. Також направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, яка отримана відповідачем особисто 20.08.2026.

Відзиву на позов суду не надано.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

05.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 259762. Відповідно до умов якого останньому має бути надано споживчий кредит в безготівковій формі у сумі 8000 грн строком на 90 днів до 02.09.2024 з фіксованою відсотковою ставкою 1,22% на день, на рахунок до електронного платіжного засобу: НОМЕР_6. Комісія - 25% від суми кредиту. Повернення кредиту та сплату процентів ОСОБА_1 повинен здійснювати кожні 14 днів. Документи підписано з боку відповідача шляхом підписання одноразовим ідентифікатором KL4084. Порядок і графік повернення кредиту, сплати відсотків визначено у додатку № 1 до договору.

05.06.2024 позичальника ОСОБА_1 було ідентифіковано ТзОВ «Клай Інвест» за допомогою одноразового ідентифікатора KL4084, надісланого на номер телефону НОМЕР_1 .

За клопотанням позивача у АТКБ «ПриватБанк» витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТКБ «ПриватБанк» і виписка за договором б/н за період 05.06.2024 по 09.06.2026 ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та емітовано картку № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , 05.06.2026 на вказаний рахунок зараховано 8000 грн.

Відповідач не здійснював сплату кредиту та відсотків.

Розрахунок ТзОВ «Клай Інвест» вказує, що у відповідача станом на 16.12.2024 наявна заборгованість у розмірі 34281,60 грн з яких за тілом кредиту 8 000 грн, заборгованість за несплаченими відсоткам - 8281,60 грн, комісіями - 2000 грн., пенею - 16000 грн. Розрахунок заборгованості проведено за період 195 днів - з 06.06.2024 по 16.12.2024.

Між ТзОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024.

Згідно з умовами цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та оплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення, на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).

Перехід права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається з моменту підписання Сторонами відповідного реєстру прав вимоги у формі, наведеній в додатку № 1 цього договору (п.4.1).

Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 відповідач за Кредитним договором має заборгованість 34281,60 грн., з яких за тілом кредиту 8 000 грн, заборгованість за несплаченими відсоткам - 8281,60 грн, комісіями - 2000 грн., пенею - 16000 грн..

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частинапершастатті1048 ЦК України).

Частиною другою статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені обставини, які відповідачем не заперечувалися та не були спростовані, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 02.09.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Проте первинним кредитором розрахунок заборгованості проведено за період 195 днів - з 06.06.2024 по 16.12.2024, що не відповідає умовах договору.

Зважаючи на зазначене, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у частині процентів за користування кредитом в межах погодженого сторонами строку кредитування становить 8224 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії за кредитним договором № 259762 від 05.06.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з частини 2 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21.

Виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 2000 грн є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені за кредитним договором № 259762 від 05.06.2024, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи описане, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 16 000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені частково на 53,2%, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог - 1416,40 грн на відшкодування судового збору та 3192 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18224 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» судовий збір у розмірі 1416,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3192 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Суддя Василь Скорейко