Постановление суда № 139869370, 17.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7758/26

Провадження № 1-кп/0203/2736/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро, в порядку дистанційного судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042110000876 10.06.2026 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Дніпра знаходиться вказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, із раніше визначеним розміром застави.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що на сьогоднішній день не припинили існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави. В обґрунтування зазначеного захисник вказував на те, що ризики зазначені прокурором значно зменшилися. Також, зазначив про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків та народження дитини.

Заслухавши клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , думку обвинуваченого та захисника, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.178 КПК України, враховує дані про його особу, який раніше судимий, дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим у період невідбутого покарання за попереднім вироком суду, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійне місце проживання знаходиться поза межами Дніпропетровської області.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд зазначає наступне.

Так, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності вини, може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки застосування інших альтернативних запобіжних заходів, може призвести до того, що обвинувачений, може вчинити спроби залякування, погроз, та іншим чином може впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів на свою користь.

Також, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного офіційного джерела доходів, злочин, інкримінований ОСОБА_4 , є злочином проти власності, вчинений з корисливих мотивів, що є підтвердженням ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, задля отримання прибутку.

З урахуванням наведеного, доводи захисника про зменшення ризиків є необґрунтованими, а суд доходить до висновку, що на теперішній час, не зникли ризики, які існували на час обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою.

Доводи захисника про наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та народження дитини, хоча і можуть мати місце, проте вони не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченими, їх майнового та сімейного стану, їх особистих даних та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених даним кодексом, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120, 00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок для внесення застави.

В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого та зменшення його розміру, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що обвинувачений може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання суду, застава у такому розмірі на цьому етапі кримінального провадження, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 листопада 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцать) гривень 00 копійок, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні обов`язки:

1) з`являтись за кожним викликом до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

У разі внесення застави обвинуваченого звільнити з-під варти негайно.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду обов`язків - до 15 листопада 2026 року, включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1