Постановление суда № 139867014, 18.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12884/26

Провадження № 1-кс/712/4536/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42026252010000047 від 06.03.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучено 10.09.2026 в ході обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ;

- ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього.

Клопотання обґрунтовується тим, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026252010000047 від 06.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

За даними матеріалів досудового розслідування ОСОБА_6 , будучи обізнаним про дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в України, маючи зв`язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч положень вищевказаного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, 23.04.2026 в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбулася у приміщенні кафе «Кав'ярня», що розташована в м. Черкаси по вул. Козацька, 7, запевнив останню, що може посприяти в оформленні фіктивних медичних документів, які стануть підставою для отримання групи інвалідності для її співмешканця, через знайомих лікарів м. Черкаси за умови надання неправомірної вигоди в сумі 15 000 - 17 000 доларів США.

У подальшому, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_7 , яка відбулася 30.04.2026 близько 13 год 00 хв у приміщенні кафе «Caffeine», що знаходиться у м. Черкаси по бульвару Шевченка, 83, ОСОБА_6 запросив останню для розмови до автомобіля марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_8 , сірого кольору, на якому прибув на зустріч. Під час бесіди ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що її співмешканцю на мобільний телефон надходитимуть смс-повідомлення, які необхідно буде підтверджувати, при цьому знаходитися у лікувальному закладі не потрібно, також останній зазначив, що необхідно отримати три фіктивні виписки з лікувального закладу для надання правдоподібності, після чого він посприяє в отриманні групи інвалідності її співмешканцю та виключенні його з військового обліку. Також ОСОБА_6 додав, що для отримання вказаних документів йому необхідно спочатку передати кошти в сумі 10 000 доларів США та у подальшому після отримання документів з медичного закладу ще 6 000 доларів США.

У ході телефонної розмови 01.05.2026 з ОСОБА_6 останній повідомив ОСОБА_7 про необхідність зустрічі та надання йому першої частини коштів у сумі 10 000 доларів США та відправленні копії паспорта і витягу про місце реєстрації її співмешканця, що остання і зробила.

Продовжуючи злочинний умисел, направлений на особисте збагачення, ОСОБА_6 04.05.2026 о 12 годині 08 хвилин надіслав за допомогою месенджера WhatsApp повідомлення ОСОБА_7 з проханням не затягувати із зустріччю.

Після цього, 05.05.2026 ОСОБА_6 о 13 годині 07 хвилин зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, щоб кошти остання передала його дружині - ОСОБА_8 , яка прибуде за адресою м. Черкаси, бульвар Шевченка, 150 на автомобілі марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_8 .

Близько 13 години 30 хвилин 05.05.2026 ОСОБА_7 , яка надала добровільну згоду на участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, на виконання вимоги ОСОБА_6 , перебуваючи в салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_8 , який знаходився на паркувальному майданчику за адресою м. Черкаси, бульвар Шевченка, 150, передала частину неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США ОСОБА_9 за здійснення впливу ОСОБА_6 на працівників медичного закладу м. Черкаси щодо видачі фіктивних медичних документів, які стануть підставою для отримання групи інвалідності для її співмешканця.

ОСОБА_6 05.05.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

З урахуванням зібраних доказів 06.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Окрім того, під час досудового розслідування отримано інформацію, що може свідчити про причетність адвоката ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, установлено, що адвокат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залучивши ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має групу інвалідності, організували схему незаконного перетину державного кордону України для громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою ухилення останнього від мобілізації до лав ЗС України та подальшого виїзду за кордон.

Реалізовуючи вказану схему, ОСОБА_11 , за сприяння адвоката ОСОБА_12 , 19.02.2026 фіктивно одружився з ОСОБА_10 , яка має групу інвалідності, на підставі чого ОСОБА_11 отримав відтермінування від призову до лав ЗС України та в подальшому 01.03.2026 у супроводі дружини ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_4 виїхав за межі території України, де перебуває до теперішнього часу.

Під час досудового розслідування встановлено, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 19.02.2026 складено актовий запис про шлюб № 105 (внесений до Державного реєстру актів цивільного стану громадян за № 00147231002) між гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до інформації про перетин державного кордону України встановлено, що адвокат ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 перетнули держаний кордон України на виїзд 01.03.2026 о 14 годині 06 хвилин у пункті пропуску Маяки-Удобне на автомобілі з д.н.з. НОМЕР_9 .

У подальшому, адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_10 того ж дня - 01.03.2026 о 20 годині 06 хвилин перетнули державний кодон України на в`їзд тим же самим автомобілем у пункті пропуску Старокозаче, а ОСОБА_11 до України до теперішнього часу не повертався.

Відповідно до протоколу проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме з абонентського номера № НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_6 , встановлено, що 18.03.2026 о 16 годині 34 хвилини між останнім та адвокатом ОСОБА_4 відбулася телефонна розмова, змістом якої підтверджено факт організації та сприяння ОСОБА_6 виїзду з України особи на ім`я ОСОБА_13 (ймовірно мова йде про ОСОБА_11 ), який за вказані послуги має заборгованість перед ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим останні обговорюють варіант тиску на нього розлученням із ОСОБА_10 .

Також відповідно до протоколу проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних мереж, а саме з мобільного термінала з абонентським номером № НОМЕР_10 , який використовував ОСОБА_6 , отримано листування останнього з ОСОБА_4 , в якому наявні фотознімки паспорта, ідентифікаційного коду, актового запису про шлюб та військово-облікових документів на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також фотознімки паспорта та ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про причетність даних осіб до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Окрім того, відповідно до матеріалів, отриманих під час проведення вказаної вище НСРД, встановлено листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , відповідно до якого остання 01.03.2026 об 14 годині 38 хвилин надіслала ОСОБА_6 СМС-повідомлення у месенджері «Телеграм» із змістом «ми переїхали кордон», яке відповідає даті та часу перетину кордону ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Окрім того, під час проведення тимчасового доступу до документів, поданих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 для укладення шлюбу до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси, вилучено медичну довідку КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» від 02.02.2026 № 10, відповідно до якої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на 12 тижні вагітності, що послугувало підставою прискореного укладення шлюбу між даними громадянами.

Проте в подальшому встановлено, що ОСОБА_10 не перебувала у стані вагітності, а вказану довідку, ймовірно, отримала та надала їй ОСОБА_4 .

Під час проведення 09.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси обшуку будинку за адресою місця проживання ОСОБА_10 , а саме: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних мережа, а саме з мобільного термінала ОСОБА_10 , отримано листування останньої з ОСОБА_4 (тел. НОМЕР_11 ), в якому наявне систематичне листування між даними особами щодо досягнення домовленостей та обговорення знайомства, умов укладення фіктивного шлюбу з ОСОБА_11 , отримання підробленої довідки про вагітність ОСОБА_10 , а також подальшого перетину державного кордону України з метою супроводу ОСОБА_11 під час виїзду.

Також, під час досудового розслідування допитано ОСОБА_10 , яка повідомила, що орієнтовно у грудні 2025 року ОСОБА_4 запропонувала їй укласти фіктивний шлюб із чоловіком, якому потрібна жінка з інвалідністю, щоб отримати відстрочку від служби в ЗС України, та в подальшому організувала їх знайомство з ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_4 отримала довідку про фіктивну вагітність ОСОБА_10 та вони використали її для укладення пришвидшеного шлюбу, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_10 супроводжували ОСОБА_11 до Республіки Молдова та того ж дня повернулися до України, ОСОБА_11 залишився в Республіці Молдова.

Вказані вище дані, отримані в ході слідчих розшукових та негласних слідчих розшукових дій, в сукупності свідчать про організацію та безпосередню причетність ОСОБА_4 до фіктивного одруження ОСОБА_11 з ОСОБА_10 та організації подальшого виїзду ОСОБА_11 за кордон з метою уникнення мобілізації до лав ЗС України.

10.09.2026 в період з 17 год. 55 хв. до 20 год. 38 хв., на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_14 від 09.09.2026 (справа №712/12675/26) проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ;

- ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього.

Прокурор у клопотанні зазначає, що виявлені мобільні телефони та ноутбук можуть містити інформацію, відомості, фото та документи в електронному вигляді, в тому числі листування з особами, причетними до вчинення злочину, а також відомості та інформацію про обставини вчинення злочину, сім-карти можуть свідчити про використання відповідних номерів телефонів під час вчинення кримінальних правопорушень, що в сукупності має суттєве значення для кримінального провадження та в подальшому може бути використане як докази у даному кримінальному провадженні.

10.09.2026 вищевказані вилучені речі та документи постановою слідчого визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищезазначеним, у органу досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження такого майна, виникла необхідність в накладенні на нього арешту, так як незастосування зазначеного засобу забезпечення кримінального провадження, може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити заявлен вимоги не зявився, розгляд клопотання просив проводити без його участі. Заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Адвокат власника майно ОСОБА_4 - ОСОБА_15 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання з урахуванням поданих письмових заперечень. Зазначив, що під час проведення обшуку ОСОБА_4 було надано безперешкодний доступ та проведено візуальний огляд вказаних технічних пристроїв та доволено перевірити інформацію безпосередньо на місці проведення обшуку. Однак, слідчий не здійснив вилучення інформації, яка його зацікавила, а обмежився вилученням технічних пристроїв. Крім того, зазначив, що під час вилучення техніки були порушено гарантії адвокатської діяльності, оскільки ОСОБА_4 є адвокатом , яка в свою чергу проінформувала слідчого про те, що на вилучених носіях інформації відсутні документи та інформація, які мають відношення до кримінального провадження № 42026252010000047, але наявна інформація, що становить адвокатську таємницю.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026252010000047 від 06.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

10.09.2026 в період з 17 год. 55 хв. до 20 год. 38 хв., на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_14 від 09.09.2026 (справа №712/12675/26) проведено обшук квартири за адресою АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено:

- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ;

- ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього.

10.09.2026 вищевказані мобільні телефони та ноутбук постановою старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_16 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні № 42026252010000047.

За містом клопотання прокурора, вилучені в ході проведення обшуку мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ; ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього відповідають ознакам речових доказів та можуть містити інформацію, відомості, фото та документи в електронному вигляді, в тому числі листування з особами, причетними до вчинення злочину, а також відомості та інформацію про обставини вчинення злочину, сім-карти можуть свідчити про використання відповідних номерів телефонів під час вчинення кримінальних правопорушень, що в сукупності має суттєве значення для кримінального провадження та в подальшому може бути використане як докази у даному кримінальному провадженні.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В контексті зазначеної у клопотанні прокурора мети накладення арешту, як збереження речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України.

Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що наявну на мобільних телефонах та ноутбуці інформацію з об`єктивних причин неможливо повністю виявити і скопіювати без залучення експерта та проведення експертного дослідження.

З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких технічних засобів для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення його експертного дослідження.

Таким чином, наявні підстави вважати, що вказані мобільні телефони та ноутбук можуть містити важливі відомості, що будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про те, що доступ до мобільних телефонів та ноутбуку під час обшуку не обмежувався його власником, слідчий суддя зазначає, що візуальний огляд технічних пристроїв слідчим безпосередньо під час проведення обшуку та призначення судової експертизи є різними за своєю правовою природою, процесуальним порядком та метою процесуальними діями.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, огляд пристрою слідчим спрямований на первинне виявлення та фіксацію очевидних відомостей, які мають значення для кримінального провадження. Водночас, проведення комп`ютерно-технічної експертизи призначається у відповідності до ст. 242 КПК України для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, у разі якщо для цього необхідні спеціальні знання.

Таким чином, факт добровільного надання доступу до телефонів та ноутбуку та його первинний огляд слідчим не нівелюють законних підстав для вилучення цих пристроїв та призначення експертизи.

При цьому, твердження власника майна про те, що на вилучених у неї мобільних телефонах та ноутбуці, які вона використовує як адвокат у своїй професійній діяльності, міститься інформація, що є адвокатською таємницею, яка відповідно не може бути розголошена, у зв`язку з чим на них не може бути накладено арешт, слідчим суддею оцінюється критично з огляду на наступне.

Так, інформація, яка становить предмет адвокатської таємниці і стосується «привілейованого» каналу комунікації «адвокат-клієнт», як з позицій ЄСПЛ, так і національного закону може зазнавати втручання з боку держави (за умови додержання додаткових процесуальних гарантій адвокатської діяльності) у разі наявності достатніх підстав вважати, що адвокат зловживає таким привілеєм з метою вчинення злочину (чи полегшення його вчиненню іншими особами). При цьому абсолютно заборонено вилучати у захисника, оглядати, використовувати документи, що містять адвокатську таємницю, для отримання стороною обвинувачення незаконної та необґрунтованої переваги у розслідуваному нею кримінальному провадженні з метою здобуття доказів винуватості особи (підзахисного).

У цьому провадженні зазначені процесуальні гарантії щодо відшукання, вилучення та арешту майна адвоката ОСОБА_17 , що можуть містити відомості, які стосуються надання адвокатської допомоги, дотримані. Зокрема, з клопотанням про надання дозволу на обшук квартири ОСОБА_4 звертався керівник Черкаської обласної прокуратри ОСОБА_18 , отримано рішення слідчого судді на проведення обшуку за місцем її проживання; в ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку, зазначено, що його метою є відшукання речей та документів, зокрема, мобільних телефонів шляхом зняття копії інформації на них; в ході обшуку житла брав участь представник Ради адвокатів.

Таким чином, на етапі надання дозволу на обшук житла адвоката слідчим суддею вже було здійснено судовий контроль щодо можливого втручання, доступу до інформації, яка стосується можливого контактування власника майна як адвоката зі своїми клієнтами, оскільки будь-які електронні носії інформації практикуючого адвоката можуть містити як інформацію, що стосується обставин кримінального провадження, так і інформацію особистого характеру та/чи адвокатську таємницю (інформацію щодо надання правової допомоги в інших категоріях справ, що не стосуються обставин даного кримінального провадження).

Слідчий суддя вважає, що на цій стадії кримінального провадження не убачається порушень КПК під час проведення обшуку та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується.

Також слідчий суддя зауважує, що органом досудового розслідування в даному випадку може бути використана лише та інформація з носія, яка у разі її наявності та законності здобуття може стосуватися кримінального провадження №42026252010000047 а не будь-яка інша, що немає жодного відношення до цього провадження.

При цьому, необхідно зазначити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання достатності та допустимості доказів для доведення винуватості конкретних осіб, а лише перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може відповідати критеріям речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучені речі відповідають ознакам речових доказів, а отже зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідуються у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування ризиків відчуження, знищення, спотворення речових доказів у кримінальному провадженні є цілком обґрунтованими.

Викладене в клопотанні прокурора переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ; ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього, що були вилучені 10.09.2026 в ході обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, що було вилучено 10.09.2026 в ході обшуку квартири за адресою АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з СІМ-картами № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ;

- мобільний телефон Samsung Galaxy J6 IMEI: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 з СІМ-картою № НОМЕР_7 ;

- ноутбук «ASUS» моделі «Х541S» серійний номер G9NOCV17057538G та зарядний пристрій до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 18 вересня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1