Постановление суда № 139865799, 17.09.2026, Славутицький міський суд Київської області

УХВАЛА

іменем України

Справа № 377/783/26

Провадження №2/377/660/26

17 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.05.2024 в розмірі 47 508,90 грн, також просило стягнути судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 вересня 2026 року.

25 серпня 2026 року надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

У судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились.

Згідно частиною першою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави, передбачені статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, судом не встановлені.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи, відсутність підстав для відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору без участі сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року в справі №638/3792/20 ( провадження № 61-3438сво21).

У постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04 ( провадження №13/51-04) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).

Суд встановив, що позивач не підтримує позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після відкриття провадження у справі, оскільки станом на 21 серпня 2026 року заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена.

Оскільки позивач за власною ініціативою через свого представника звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок повної сплати відповідачем заборгованості перед позивачем, що свідчіть про відсутність предмета спору після відкриття провадження у справі, і між сторонами не залишилось неврегульованих питань, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Частиною другою статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України « Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У постанові від 05 серпня 2026 року у справі №953/10140/25 Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі №917/1161/25).

За фактичними обставинами, встановленими в цій справі, відповідач станом на 21 серпня 2026 року сплатив повністю заборгованість за кредитним договором перед позивачем, тобто задовольнив позовні вимоги після пред`явлення позову, а відтак предмет спору, яким було саме стягнення заборгованості, перестав існувати, тому позивач через свого представника подав заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України відсутні.

Подібний висновок щодо застосування процесуального закону викладено Верховним Судом у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25.

Одночасно суд роз`яснює позивачу про його право звернутися до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача в порядку частини третьої статті 142 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 142, 255, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву задовольнити частково.

Закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У задоволенні заяви в частині повернення судового збору відмовити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» , код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вулиця Грушевського, №1 Д, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала складена та підписана 17 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич