Постановление суда № 139865718, 17.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5830/26

Провадження 1-кс-1449/26

ухвала

Іменем України

17 вересня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області в режимі відео конференції клопотання Старшого слідчого СВ Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене Прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вороб`ївка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, із повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,-

В С Т А Н О В И В:

17.09.2026 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 , раніше засуджений за кримінальні правопорушення проти власності та такий, щодо якого до вчинення інкримінованих у цьому кримінальному провадженні діянь уже здійснювалося кримінальне переслідування за аналогічні шахрайства, обґрунтовано підозрюється у повторному вчиненні нових умисних кримінальних правопорушень проти власності за наступних обставин:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 травня 2026 року, потерпіла ОСОБА_6 побачила оголошення у всесвітній мережі Інтернет, а саме в мобільному додатку «Telegram», про те, що ОСОБА_4 виконує ремонтні роботи різного типу, в тому числі здійснює будівництво та монтаж криниць.

Так, 19.05.2026 о 13 год. 00 хв. потерпіла ОСОБА_6 засобами телефонного зв`язку запросила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ділянки землі для проведення попереднього огляду перед початком проведення будівельно-монтажних робіт, а саме будівництва та монтажу криниці, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3223188000:01:036:0012 на що останній погодився.

За результатами домовленості ОСОБА_4 прибув за визначеною потерпілою адресою о 11 год. 00 хв. 24.05.2026.

В цей час, 24.05.2026 близько 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3223188000:01:036:0012, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

Реалізовуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи на території ділянки землі з кадастровим номером 3223188000:01:036:0012, розташованої по вулиці Шевченка в селі Трипілля Обухівського району у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 год. 00 хв. 24.05.2026, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що ніякі будівельно-монтажні роботи криниці проводити не планує, з метою переконання потерпілої ОСОБА_6 у своїх намірах провести вказані будівельно - монтажні роботи, почав вмовляти потерпілу передати йому грошові кошти у розмірі 11 000 гривень нібито для закупівлі бетонних кілець та проведення першочергових будівельно-монтажних робіт, на що остання, будучи переконаною у добросовісності намірів ОСОБА_4 , погодилася.

Доводячи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 год. 00 хв. 24.05.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що ніякі будівельно-монтажні роботи криниці він проводити не буде, отримав від потерпілої ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 11 000 гривень нібито для закупівлі бетонних кілець та проведення першочергових будівельно - монтажних робіт, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Відтак, внаслідок вищевказаних умисних дій, вчинених повторно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів шляхом обману грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 11 000 гривень чим завдав останній майнової шкоди на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Крім цього, 21.07.2026 близько 18 год. 00 хв. потерпіла ОСОБА_7 засобами телефонного зв`язку запросила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до себе додому для проведення попереднього огляду перед початком проведення монтажних робіт, а саме замовлення, доставку та монтажу батарей системи опалення, за адресою: АДРЕСА_3 , на що останній погодився. За результатами домовленості ОСОБА_4 прибув за визначеною потерпілою адресою о 19 год. 30 хв. 21.07.2026.

В цей час, 21.07.2026 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно.

Реалізовуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 год. 30 хв. 21.07.2026, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що ніякі монтажні роботи батарей системи опалення проводити не планує, з метою переконання потерпілої ОСОБА_7 у своїх намірах провести вказані монтажні роботи, почав вмовляти потерпілу передати йому грошові кошти у розмірі 13 500 гривень нібито для закупівлі батарей системи опалення та проведення першочергових монтажних робіт, на що остання, будучи переконаною у добросовісності намірів ОСОБА_4 , погодилася.

Доводячи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 19 год. 30 хв. 21.07.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що ніякі монтажні роботи батарей системи опалення він проводити не буде, отримав від потерпілої ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 13 500 гривень нібито для закупівлі батарей системи опалення та проведення першочергових монтажних робіт, якими в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами потерпілої шляхом обману, вчиненому повторно, 27.07.2026 ОСОБА_4 за допомогою мобільного додатку «Telegram» повідомив потерпілій ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про необхідність додаткової передачі йому грошових коштів у сумі 3 000 гривень, які, за його повідомленням, необхідно перерахувати на банківський рахунок його колишньої співмешканки ОСОБА_8 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», № НОМЕР_1 .

При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що фактично не має наміру виконувати обумовлені монтажні роботи, а грошові кошти використовувати за призначенням не буде, з метою заволодіння ними шляхом обману переконав потерпілу ОСОБА_7 у необхідності перерахування вказаних грошових коштів на зазначений банківський рахунок.

Будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 та переконаною у необхідності здійснення вказаного платежу, 27.07.2026 о 16 год. 18 хв. потерпіла ОСОБА_7 здійснила переказ грошових коштів у сумі 3 000 гривень на банківський рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК», № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_4 отримав можливість розпорядитися вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

Відтак, внаслідок вищевказаних умисних дій, вчинених повторно та об`єднаних єдиним умислом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів шляхом обману грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 16 500 гривень, з яких 13 500 гривень отримав безпосередньо від потерпілої, а 3 000 гривень за його вказівкою потерпіла перерахувала на банківський рахунок ОСОБА_8 , чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на вищевказану суму.

04.09.2026 за наявності обґрунтованих доказів останньому повідомлено про зміну повідомленої раніше підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити посилаючись наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів та вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, тому, з метою уникнення покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а тому просить не застосовувати більш м`які запобіжні заходи.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав на необґрунтованість ризиків, просив обрати цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 підтверджується: - Заявах потерпілих ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 про вчинення злочинів; Протоколах огляду документів (листування з мобільного додатку «Телеграм» та платіжної квитанції);Протоколах допитів потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;Протоколах проведення впізнання за фотознімками за участі потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; Протоколах допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; Протоколах проведення впізнання за фотознімками за участі свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; Протоколі допиту свідка ОСОБА_8 ; Інших письмових документах.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та невиконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінально протиправної поведінки. Цей ризик є основним та підтверджується не припущенням про можливу поведінку ОСОБА_4 , а конкретною хронологією попередніх кримінальних проваджень та нових аналогічних епізодів, які інкримінуються йому стороною обвинувачення.

1) 20.03.2024 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України, а 30.05.2024 повторно за ч. 1 ст. 190, ст. 71 КК України;

2) у кримінальному провадженні № 12025116230000212 йому інкриміновано три епізоди шахрайства: 27.04.2025 щодо ОСОБА_11 на суму 12 000 грн., 30.05.2025 щодо ОСОБА_12 на суму 15 000 грн. та 13.09.2025 щодо ОСОБА_13 на суму 19 000 грн.; 13.11.2025 у цьому провадженні йому повідомлено про підозру, а 13.01.2026 обвинувальний акт скеровано до Обухівського районного суду Київської області;

3) після повідомлення про підозру та направлення першого обвинувального акта до суду, у кримінальному провадженні № 12026111230000732 ОСОБА_4 інкриміновано ще два аналогічні епізоди: 2425.03.2026 щодо ОСОБА_14 на суму 4 000 грн. та 10.05.2026 щодо ОСОБА_15 на суму 15 000 грн.; 01.06.2026 йому повідомлено про підозру, а 11.06.2026 обвинувальний акт скеровано до Обухівського районного суду Київської області;

4) 24.05.2026, тобто вже після направлення до суду обвинувального акта у провадженні № 12025116230000212, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 інкримінується заволодіння 11 000 грн. потерпілої ОСОБА_6 під приводом виконання робіт із будівництва та монтажу криниці;

5) у кримінальному провадженні № 12026111230000859 ОСОБА_4 інкриміновано епізод 30.05.2026 щодо ОСОБА_16 на суму 4 000 грн.; 01.07.2026 йому повідомлено про підозру, а 09.07.2026 обвинувальний акт скеровано до Обухівського районного суду Київської області;

6) 21.07.2026 та 27.07.2026, тобто після попередніх повідомлень про підозру і після направлення до суду кількох обвинувальних актів за аналогічні злочини, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 інкримінується заволодіння коштами ОСОБА_7 на загальну суму 16 500 грн, у тому числі одержання додаткових 3 000 грн. шляхом дистанційного повідомлення через «Telegram» та перерахування коштів на рахунок іншої особи.

Таким чином, із матеріалів трьох обвинувальних актів та цього кримінального провадження простежується послідовність однорідних інкримінованих діянь: використання оголошень та особистого контакту під приводом виконання ремонтних, будівельних або монтажних робіт, одержання попередньої оплати нібито на матеріали чи початок робіт, невиконання взятих зобов`язань і заволодіння коштами. При цьому нові епізоди інкримінуються ОСОБА_4 вже після того, як він набував статусу підозрюваного та обвинуваченого у попередніх аналогічних провадженнях.

Особливо істотним є те, що сам факт здійснення щодо ОСОБА_4 кримінального переслідування, повідомлення йому про підозру та направлення обвинувальних актів до суду, за наявними процесуальними матеріалами, не став достатнім стримуючим фактором від подальшої аналогічної поведінки. Тому ймовірність вчинення нового кримінального правопорушення у разі перебування на волі має конкретне фактичне підґрунтя та є істотно вищою, ніж абстрактна можливість, властива будь-якій особі, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Викладений підхід узгоджується з актуальною судовою практикою. Так, в ухвалі Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05.06.2026 у справі № 606/1051/26 (ЄДРСР № 137213348) при вирішенні питання про тримання під вартою особи, підозрюваної саме за ч. 2 ст. 190 КК України, суд застосував п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України та визнав систематичність аналогічних злочинів, попередні судимості, інші кримінальні провадження і повідомлення про підозру конкретними обставинами, що підтверджують ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконний вплив на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. ОСОБА_4 безпосередньо спілкувався з потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зустрічався з ними за місцями, пов`язаними з їх проживанням або майном, має або мав доступ до їх засобів зв`язку та використовував телефонний зв`язок і «Telegram» для комунікації. Крім того, у матеріалах провадження наявні показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , причому банківський рахунок останньої, за версією слідства, був використаний для одержання частини коштів потерпілої ОСОБА_7 . Наведене свідчить, що ризик повторення протиправної поведінки не є припущенням, а підтверджується конкретними фактичними обставинами та попередньою поведінкою підозрюваного.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає, зокрема, позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до ст. 12 КК України такі кримінальні правопорушення відносяться до нетяжких злочинів.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою щодо раніше судимої особи, яка підозрюється у злочині, за який передбачено позбавлення волі на строк до трьох років, допускається виключно за умови, якщо, крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором доведено, що, перебуваючи на волі, така особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Аналогічну додаткову умову щодо особи, яка на момент розгляду клопотання юридично вважається такою, що не має судимості, встановлено п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України для злочинів із санкцією до п`яти років позбавлення волі.

Матеріалами, що характеризують особу ОСОБА_4 , підтверджується, що він раніше засуджувався: 20.03.2024 Кіровським районним судом м. Кропивницький за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік; 30.05.2024 тим самим судом за ч. 1 ст. 190, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців. На час трьох інкримінованих йому епізодів 2025 року в кримінальному провадженні № 12025116230000212 судимість за вказаними вироками, згідно з матеріалами обвинувального акта, була непогашеною.

Разом із тим для вирішення питання про можливість застосування тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні визначальним є те, що спеціальна додаткова умова, прямо передбачена п. 2 та п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, підтверджується незалежно від оцінки судом актуального стану погашення судимості за вироками 2024 року: ще 13.11.2025, тобто до обох епізодів, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12026111230001145, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025116230000212 було повідомлено про підозру у вчиненні інших злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. У подальшому йому також повідомлялось про підозру у вчиненні інших аналогічних злочинів 01.06.2026 у кримінальному провадженні № 12026111230000732 та 01.07.2026 у кримінальному провадженні № 12026111230000859.

Разом із тим, за даними цього кримінального провадження, після направлення попереднього обвинувального акта до суду та після внесення застави ОСОБА_17 знову вчинив аналогічне за характером кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України. Ця обставина свідчить, що попереднє застосування майнового запобіжного заходу фактично не стало достатнім стримуючим чинником та не усунуло ризику повторення протиправної поведінки.

При вирішенні питання про запобіжний захід підлягають оцінці в сукупності дані, передбачені ст. 178 КПК України. Вагомість наявних матеріалів, які підтверджують обґрунтованість підозри, викладена вище. Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає позбавлення волі до трьох років, однак сторона обвинувачення не вважає саму лише суворість можливого покарання достатньою підставою для тримання під вартою та обґрунтовує необхідність цього заходу конкретною поведінкою і процесуальною історією ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований у Кіровоградській області, а фактично проживає у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Одночасно він має на утриманні малолітню дитину, що враховується стороною обвинувачення як соціальний зв`язок. Разом із тим ця обставина сама по собі не нейтралізує доведений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на послідовність нових аналогічних інкримінованих епізодів після попередніх засуджень, повідомлень про підозру та направлення обвинувальних актів до суду.

Даних, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора за віком або станом здоров`я, матеріали клопотання не містять.

Вимога ч. 1 ст. 183 та п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України щодо доведення недостатності більш м`яких запобіжних заходів у цьому випадку обґрунтовується конкретними особливостями встановленого ризику за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та способом інкримінованих діянь.

Особисте зобов`язання та особиста порука не створюють реального механізму, здатного припинити можливість повторного використання ОСОБА_4 телефонного зв`язку, мережі Інтернет, «Telegram» та інших засобів дистанційної комунікації для пошуку нових осіб і одержання від них коштів. При цьому попередні процесуальні статуси підозрюваного та обвинуваченого у кількох аналогічних кримінальних провадженнях, за матеріалами сторони обвинувачення, не стали достатнім стримуючим фактором.

Застава як самостійний запобіжний захід також не забезпечує фізичного або технічного обмеження можливості реалізації аналогічної поведінки. Саме по собі покладення обов`язку належної процесуальної поведінки не усуває встановлений ризик вчинення нового злочину, який підтверджується повторюваністю інкримінованих епізодів у період, коли щодо ОСОБА_4 вже здійснювалося кримінальне переслідування.

Цілодобовий домашній арешт, у тому числі із застосуванням електронного засобу контролю, здатний контролювати місцезнаходження особи, однак не усуває можливості користування телефоном, месенджерами, Інтернетом та банківськими реквізитами третіх осіб. Це має безпосереднє значення саме у даному провадженні: за версією слідства 27.07.2026 ОСОБА_4 дистанційно через «Telegram» повідомив потерпілій ОСОБА_7 про необхідність додаткового платежу, після чого 3 000 грн було перераховано на банківський рахунок іншої особи. Отже, для реалізації інкримінованого способу заволодіння коштами фізичний вихід із житла не є необхідним.

Заборона спілкування з потерпілими та свідками здатна зменшити ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не нейтралізує ризик за п. 5 цієї статті, оскільки коло потенційних нових потерпілих наперед невизначене, а встановлений у попередніх епізодах спосіб пошуку замовників через оголошення та засоби електронної комунікації дає змогу контактувати з необмеженим колом осіб.

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.

Враховуючи, дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вороб`ївка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 17 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали до 15 листопада 2026 року, включно.

Визначити розмір застави 10 (десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 15 листопада 2026 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- заборонити підозрюваному спілкуватись з потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, крім випадків участі у процесуальних діях за участю слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, зокрема посвідку на постійне проживання.

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали невідкладно направити до Обухівського районного відділу поліції ГУ НП в Київській області для виконання.

Копію ухвали направити до відома Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області, якому доручено досудове розслідування цього кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.09.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1